Більш швидкий доступ, ніж браузер!
12 відносини: Руський, Русини, Румунія, Річ Посполита, Римська імперія, Староукраїнська мова, Українська мова, Шевельов Юрій Володимирович, Білоруська мова, Велике князівство Литовське, Давньоруська мова, Литовські Статути.
Руський
Ру́ський (прикметник) (давньоруськ. руськии, ruski) — в українській мові такий, що відноситься до часів Русі або до її населення — русі (наз. відм. однини — русин, аналогічно утворювались назви сусідніх народів: Москва — москвин, Литва — литвин), чи їхніх нащадків — українців.
Новинка!!: Руська мова і Руський · Побачити більше »
Русини
польського атласу 1927 року. ''«Rusini»'' подана як єдина назва для українців. Руси́ни або ру́сь — етнонім, який спочатку вживався до східнослов'янського населення Київської Русі, а після її розпаду, щодо українського та білоруського населення Великого Князівства Литовського, Речі Посполитої, Австро-Угорщини та інших країн.
Новинка!!: Руська мова і Русини · Побачити більше »
Румунія
Руму́нія (România) — держава у південно-східній частині Європи, переважна частина площі розташована у басейні нижньої течії Дунаю.
Новинка!!: Руська мова і Румунія · Побачити більше »
Річ Посполита
Річ Посполи́та (Res Publica, Рѣч Посполита, Rzeczpospolita, Abiejų Tautų Respublika) — східноєвропейська федеративна держава, що існувала протягом 1569–1795 років на теренах сучасних Польщі, України, Білорусі, Литви, Латвії, Молдови, південної Естонії та західної Росії.
Новинка!!: Руська мова і Річ Посполита · Побачити більше »
Римська імперія
Східна Римська імперія Ри́мська імпе́рія (Imperium Romanum) — державне, військово-політичне утворення, яке зародилося на основі Римської республіки близько 27 року до н. е.
Новинка!!: Руська мова і Римська імперія · Побачити більше »
Староукраїнська мова
Староукраїнська літерату́рна мо́ва, В. М. Русанівський.
Новинка!!: Руська мова і Староукраїнська мова · Побачити більше »
Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.
Новинка!!: Руська мова і Українська мова · Побачити більше »
Шевельов Юрій Володимирович
Ю́рій Володи́мирович Шевельо́в (прізвище при народженні — Шнайдер, George Y. Shevelov;, Харків —, Нью-Йорк, США) — українсько-американський славіст-мовознавець німецького походженння; історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник наукового та культурного життя української еміґрації.
Новинка!!: Руська мова і Шевельов Юрій Володимирович · Побачити більше »
Білоруська мова
Білор́уська м́ова (біл. беларуская мова) — слов'янська мова, поширена переважно в Білорусі.
Новинка!!: Руська мова і Білоруська мова · Побачити більше »
Велике князівство Литовське
Вели́ке кня́зівство Лито́вське (лат.: Magnus Ducatus Lithuaniae, скорочено ВКЛ), повна назва — Вели́ке кня́зівство Лито́вське, Руське, Жамойтське та інших земель — монархічна держава у Східній Європі середньовіччя і нового часу.
Новинка!!: Руська мова і Велике князівство Литовське · Побачити більше »
Давньоруська мова
Термін давньоруська мова (також давньоукраїнська мова, давньосхіднослов'янська мова) вживається для позначення гіпотетичної 1) сукупності діалектів, якими розмовляло слов'янське населення Київської Русі (спільносхіднослов'янська мова) 2) наддіалектної писемної мови, якою користувались у Київській Русі (давньоруська (давньокиївська) писемно-літературна мова). Правомірність застосування цього терміна в обох його значеннях визнається не усіма дослідниками.
Новинка!!: Руська мова і Давньоруська мова · Побачити більше »
Литовські Статути
Литовський лит присвячений 475-річчю укладання першого Статуту Великого князівства Литовського 1529 року Стату́т Вели́кого кня́зівства Лито́вського — основний кодекс права Великого князівства Литовського, Руського, Жемайтійського.
Новинка!!: Руська мова і Литовські Статути · Побачити більше »
