Зміст
65 відносини: V століття, VII століття, Костянтин VII Багрянородний, Константинополь, Південна Морава, Праслов'янська мова, Прабатьківщина слов'ян, Про управління імперією, Прокопій Кесарійський, Паганія, Паннонія, Полісся, Пелопоннес, Австрія, Аварський каганат, Адріатичне море, Анти, Аннали королівства франків, Стратегікони, Східні слов'яни, Салоніки, Склавіни, Слов'яни, Середньовічна Хорватія, Трпимир I, Трпимировичі, Тисо-Дунайська низовина, Томислав I, Україна, Фракія, Франки, Феофілакт Сімокатта, Хорватія, Чорне море, Маврикій (візантійський імператор), Менандр, Захумле, Західні слов'яни, Західний Буг, Балто-слов'янська мовна спільність, Балканський півострів, Боснія і Герцеговина, Болгари Бессарабії, Візантійська імперія, Греція, Генофонд слов'ян, Гепіди, Дунай, Дніпро, Держава Сасанідів, ... Розгорнути індекс (15 більше) »
V століття
V століття — століття, що охоплює роки з 401 року по 500 за григоріанським календарем.
Переглянути Південні слов'яни і V століття
VII століття
VII століття — століття, що охоплює роки з 601 по 700 за юліанським календарем.
Переглянути Південні слов'яни і VII століття
Костянтин VII Багрянородний
Констянтин VII Багрянородний та його мати Зоя Музеї образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна Костянтин VII Багрянородний, або Порфірородний, чи Порфірогенет (Κωνσταντίνος Ζ Πορφυρογέννητος, буквально — «народжений у багряниці, у порфірі, у царському палаці»; 17 або 18 травня 905 — 9 листопада 959) — візантійський імператор (908—959, фактично 945—959) з Македонської династії.
Переглянути Південні слов'яни і Костянтин VII Багрянородний
Константинополь
Мапа Константинополя у візантійську добу Константинополь, Костянтинополь, або Царгород (Κωνσταντινούπολη, Constantinopolis, قسطنطينيه Konstantiniyye, İstanbul, у сагах Miklagarðr) — місто на європейському березі Босфору в місці, де він поєднується із затокою Золотий Ріг.
Переглянути Південні слов'яни і Константинополь
Південна Морава
Півде́нна Мора́ва (Јужна Морава/Južna Morava) — річка у Сербії.
Переглянути Південні слов'яни і Південна Морава
Праслов'янська мова
p.
Переглянути Південні слов'яни і Праслов'янська мова
Прабатьківщина слов'ян
Балто-Слов'янські діалекти 600 рік н. е. Прабатьківщина слов'ян — територія, яку займали давні слов'яни (праслов'яни), згідно археологічних, антропологічних та мовних ознак, до їх розселення по історично засвідчених місцях проживання.
Переглянути Південні слов'яни і Прабатьківщина слов'ян
Про управління імперією
«Про управління імперією» (De Administrando Imperio, оригінальна назва — Πρὸς τὸν ἴδιον υἱὸν Ρωμανόν — «Моєму сину Роману») — історико-географічний трактат Костянтин Багрянородного (Порфірогенета) з описом народностей і сусідів Візантійської імперії, написаний між 948 і 952 роками в настанову спадкоємцю Костянтина — Роману II.
Переглянути Південні слов'яни і Про управління імперією
Прокопій Кесарійський
Прокопій Кесарійський (Προκόπιος, Procopius; (500 — помер після 562) — візантійський пізньоантичний історик.
Переглянути Південні слов'яни і Прокопій Кесарійський
Паганія
Паганія в 9-му столітті, згідно з ''De Administrando Imperio'' - Хорватська вид Паганія в 9-му столітті, згідно з ''De Administrando Imperio'' - сербський вид Паганія в 9-му столітті, Хорватська вид Паганія в 9-му столітті, сербський вид Паганія в 9-му столітті, Паганія, Меранія або Неретвія — земля, заселена слов'янським племенем неретвян у районі південної Далмації (сучасна Республіка Хорватія), на захід від річки Неретви.
Переглянути Південні слов'яни і Паганія
Паннонія
Паннонія в складі Римської Імперії Панно́нія (Pannonia) — була давньою провінцією Римської імперії, обмеженою з півночі й сходу Дунаєм, на заході межувала з Нориком і верхньою Італією, з півдня — з Далмацією і верхньою Мезією.
Переглянути Південні слов'яни і Паннонія
Полісся
Полісся — історико-етнографічна область, природно-географічний край, частина колишньої прабатьківщини слов'ян, давня етноконтактна зона.
Переглянути Південні слов'яни і Полісся
Пелопоннес
Пелопонне́с (Πελοπόννησος) — півострів на півдні Греції, з'єднаний з основною частиною Балканського півострова Коринфським перешийком.
Переглянути Південні слов'яни і Пелопоннес
Австрія
А́встрія, Респу́бліка А́встрія (Republik Österreich) — держава в Центральній Європі.
Переглянути Південні слов'яни і Австрія
Аварський каганат
Історична мапа Балкан між 582 та 612 роками Аварський каганат — племінне об'єднання типу «варварських імперій».
Переглянути Південні слов'яни і Аварський каганат
Адріатичне море
Адріати́чне мо́ре (mare Adriatico, Mèr Adriâtic, Mar Adriàtico, Mar Adriateco, Jadransko morje, Jadransko more, Deti Adriatik, mare Hadriaticum) — напівзамкнуте море, висунута найдалі на північ частина Середземного моря, між Апеннінським і Балканським півсостровами /.
Переглянути Південні слов'яни і Адріатичне море
Анти
Племена Східної Європи 5-6 ст. Áнти (Áνται, Antae, Antes) — слов'янське міжплемінне об'єднання.
Переглянути Південні слов'яни і Анти
Аннали королівства франків
Аннали королівства франків (Annales regni Francorum), також відомі під назвами «Королівські аннали» (Annales regni) та «Великі Лоршські аннали» — щорічні записи подій, що відбувались у Франкському королівстві у 741-829 роках і велися при дворі Карла Великого, носячи офіціозний характер.
Переглянути Південні слов'яни і Аннали королівства франків
Стратегікони
Стратегіко́ни (тактики) — піздньоантичні візантійські трактати 6-7 ст.
Переглянути Південні слов'яни і Стратегікони
Східні слов'яни
Російська Схі́дні слов'я́ни (East Slavs; Усходнія славяне; Восточные славяне) — загальна назва народів, що розмовляють східнослов'янськими мовами.
Переглянути Південні слов'яни і Східні слов'яни
Салоніки
Сало́ніки, також Фессалоні́ки (Θεσσαλονίκη), або Солу́нь (Солун) — друге за розміром, після Афін, місто Греції і столиця грецької області Македонія, порт в затоці Термаїкос Егейського моря, в гирлі річки Вардар.
Переглянути Південні слов'яни і Салоніки
Склавіни
Слов'яни — східна група індоєвропейських народів VI столітті «Склавенія» Лужичани на мапі 1000 року Склавіни (склавени, Σκλάβήνοι, Sclaueni) — назва слов'янських племен, розселених на північ від Дунаю, у візантійських, греко- і латиномовних джерелах 6 століття.
Переглянути Південні слов'яни і Склавіни
Слов'яни
Країни, де слов'янські мови є державними. Світло-зелений — західні, темно-зелений — східні, чорний — південні слов'янскі мови Слов'яни — східна група індоєвропейських народів VI столітті.
Переглянути Південні слов'яни і Слов'яни
Середньовічна Хорватія
''Танаїський камінь'' слово ''Horovathos'' відокремлено Хорвати приходять до Адріатичного моря (сучасна картина) Хорвати походять від слов'ян, які переселилися в 7-8 сторіччях у римські провінції Паннонія і Далмація і утворили там князівства.
Переглянути Південні слов'яни і Середньовічна Хорватія
Трпимир I
Трпимир I (Терпимир) — хорватський князь (близько 845—864).
Переглянути Південні слов'яни і Трпимир I
Трпимировичі
Трпими́ровичі (Trpimiroviči) — князівська, а з 925 року королівська династія хорватської держави, котра правила (з перервами) з 845 року до кінця XI століття.
Переглянути Південні слов'яни і Трпимировичі
Тисо-Дунайська низовина
Ландшафт Тисо-Дунайської низовини Топографічна мапа Тисо-Дунайська низовина, Середньодуна́йська рівнина́, Середньодуна́йська низовина́, Паннонська рівнина — рівнина в басейні середньої течії р.
Переглянути Південні слов'яни і Тисо-Дунайська низовина
Томислав I
Томислав I Поштова марка. Югославія, 1940 рік. Король Томислав Томисла́в I (Tomislav I; помер у 928 році) — правитель Хорватії з династії Трпимировичів в 910—928 роках.
Переглянути Південні слов'яни і Томислав I
Україна
Украї́на — держава, розташована в Центрально-Східній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини.
Переглянути Південні слов'яни і Україна
Фракія
Фракія на тлі сучасних кордонів. Стародавня мапа кордонів Фракії Фра́кія (Тракія, Θράκη, Thracia, Trakya) — історична область, що визначалася стародавніми греками, як країна, яка займала частину нинішнього Балканського півострова, від північного узбережжя Егейского моря (включаючи Македонію) і Пропонтиду до Дунаю, причому до неї нерідко відносили і Скіфію.
Переглянути Південні слов'яни і Фракія
Франки
Фра́нки (Franci, gens Francorum, «франкський народ») — у середньовіччі загальна назва групи германських племен, що у ІІІ столітті походили із правобережжя нижнього й середнього Рейну та узбережжя Північного моря.
Переглянути Південні слов'яни і Франки
Феофілакт Сімокатта
Феофіла́кт Сімока́тта (рр. н. і см. невід.) — візантійський історик першої половини 7 ст.
Переглянути Південні слов'яни і Феофілакт Сімокатта
Хорватія
Респу́бліка Хорва́тія (Republika Hrvatska) — держава на півдні Центральної Європи і заході Балканського півострова, колишня союзна республіка в складі Югославії, що стала незалежною в 1991 році.
Переглянути Південні слов'яни і Хорватія
Чорне море
''Розташування Чорного моря'' Азовське моря. Компіляція супутникових світлин НАСА з космосу'' ''Рельєф чорноморського регіону'' Чо́рне мо́ре, Руське море (Rucenum mare; Черно море, შავი ზღვა, Амшын Еиқәа, Чёрное мо́ре, Marea Neagră, Qara deñiz, Karadeniz) — море між Європою та Західною Азією (проходить водна межа між Європою і Малою Азією).
Переглянути Південні слов'яни і Чорне море
Маврикій (візантійський імператор)
Маври́кій (Flavius Mauricius Tiberius Augustus, 539, Кападокія — 27 листопада 602) — візантійський імператор (582—602) з династії Юстиніанів.
Переглянути Південні слов'яни і Маврикій (візантійський імператор)
Менандр
Менандр (Μένανδρος; 342 — 293/291 до н. е.) — давньогрецький комедіограф, афінський поет-драматург, найвидатніший представник нової античної комедії.
Переглянути Південні слов'яни і Менандр
Захумле
Захумле (Zahumlje, Захумље), також відома як Земля Хум і Холм, є середньовічним сербським князівством, розташованим в сьогоднішній Герцеговині (у сучасній Боснії і Герцеговині) і Південній Далмації (сучасна Республіка Хорватія).
Переглянути Південні слов'яни і Захумле
Західні слов'яни
Зведений герб західних слов'ян: перше чвертьполе — герб поляків (на крилах герби кашубів та сілезян), друге чвертьполе — герб чехів, третє чверть поле — герб лужицьких сербів та поморських слов'ян, четверте чвертьполе — герб словаків.
Переглянути Південні слов'яни і Західні слов'яни
Західний Буг
За́хідний Буг (Буг) — річка в Україні, Білорусі та Польщі (де називається просто Буґ), ліва притока Нарева (басейн Вісли).
Переглянути Південні слов'яни і Західний Буг
Балто-слов'янська мовна спільність
'Балто-слов'янська мовна спільність Філогенетичне дерево балто-слов'янських мов.Шкала часу показує час поділу різних мовних гілок Балто-слов'янська мовна спільність — гіпотетична єдність у далекому минулому слов'янської і балтійської груп мов.
Переглянути Південні слов'яни і Балто-слов'янська мовна спільність
Балканський півострів
Балка́нський півострів — півострів у Південній Європі.
Переглянути Південні слов'яни і Балканський півострів
Боснія і Герцеговина
Бо́снія і Герцегови́на (босн. та Bosna i Hercegovina, BiH, Босна и Херцеговина, БиХ або Bosna i Hercegovina, BiH) — держава у північно-західній частині Балканського півострова, що межує на півночі і заході з Хорватією, на сході з Сербією, на півдні і сході з Чорногорією; площа 51 197 км²; столиця Сараєво; рельєф: гірська країна, частина Дінарських Альп, вапнякові ущелини.
Переглянути Південні слов'яни і Боснія і Герцеговина
Болгари Бессарабії
Території Буджаку, населені болгарами ''(позначені фіолетовим)'' Болгари Бессарабії — болгари, що мешкають в історичній області Бессарабія, розташованій нині на частинах територій України та Молдови.
Переглянути Південні слов'яни і Болгари Бессарабії
Візантійська імперія
Візанті́йська імпе́рія (грецькою: Βασιλεία τῶν Ῥωμαίων — Basileia tōn Rōmaiōn, царство Ромеїв, царство Римське, Римська імперія, 395-1453) — середньовічна держава, колишня східна частина Римської імперії.
Переглянути Південні слов'яни і Візантійська імперія
Греція
Гре́ція (Ελλάδα — Еллада), офіційна назва Гре́цька Респу́бліка (Ελληνική Δημοκρατία) — європейська держава на півдні Балканського півострова та численних островах.
Переглянути Південні слов'яни і Греція
Генофонд слов'ян
Генофонд слов'ян (чи генотип слов'ян) — термін, що є у вжитку на позначения генетичних особливостей слов'ян.
Переглянути Південні слов'яни і Генофонд слов'ян
Гепіди
Адріана (117—138). Гепіди жили на узбережжі Балтійського моря. Розташування варварів дано за Тацітом Держава гепідів у 539—551 роках Гепіди (Gepidae) — група східногерманських племен, споріднених готам.
Переглянути Південні слов'яни і Гепіди
Дунай
Дуна́й (антична назва — Істр) — друга за довжиною і площею басейну річка Європи (після Волги).
Переглянути Південні слов'яни і Дунай
Дніпро
Дніпро́ (ст.-слов. Дънѣпръ, Дняпро, Днепр, Özü, Βορυσθένης, Danapris, поетична назва — Славу́тич) — четверта за довжиною (після Волги, Дунаю та Уралу) і третя площею басейну річка Європи (після Волги й Дунаю), річка з найдовшою течією в Україні.
Переглянути Південні слов'яни і Дніпро
Держава Сасанідів
Держава Сасанідів, Новоперська імперія, Ераншахр (شاهنشاهی ساسانیان) — остання доісламська іранська держава, що існувала в 224-651.
Переглянути Південні слов'яни і Держава Сасанідів
Іраклій
Іраклон. Іраклій (Heraklius, Ηράκλειος, *575 — †11 лютого 641) — візантійський імператор (610—641), засновник так званої династії Іраклія, яка правила впродовж 100 років.
Переглянути Південні слов'яни і Іраклій
Іллірія
Іллірія або Іллірик (Ιλλυρια, Illyris, Illyrikon; Illyricum) країна в античний період в західній частині Балканського півострова, заселена племенами і кланами іллірійців, які говорили іллірійськими мовами.
Переглянути Південні слов'яни і Іллірія
Іоанн Ефеський
Іоанн Ефеський (бл. 507 — бл. 586) — єпископ Асійський, послідовний прихильник міафізитської христології, один з лідерів антихалкідонської опозиції у Візантійській імперії, представник паралельної сирійської ієрархії, створеної Яковом Барадеєм.
Переглянути Південні слов'яни і Іоанн Ефеський
Етногенез слов'ян
Києва Етногенез слов'ян — процес формування давніх слов'ян, що призвів до виділення слов'ян з конгломерату індоєвропейських племен.
Переглянути Південні слов'яни і Етногенез слов'ян
Йордан (історик)
Йо́рдан (Jordanis, Jordanes; рр. н. і см. невід.) — пізньоантичний вчений і візантійсько-ґотський історик VI ст. Володів латинською та давньогрецькою мовами, основні праці, що дійшли до нашого часу, написані латиною.
Переглянути Південні слов'яни і Йордан (історик)
520-ті
Раннє Середньовіччя.
Переглянути Південні слов'яни і 520-ті
581
Раннє Середньовіччя.
Переглянути Південні слов'яни і 581
584
Раннє Середньовіччя.
Переглянути Південні слов'яни і 584
591
Раннє Середньовіччя.
Переглянути Південні слов'яни і 591
602
Раннє Середньовіччя.
Переглянути Південні слов'яни і 602
626
Раннє Середньовіччя.
Переглянути Південні слов'яни і 626
700
Раннє Середньовіччя.
Переглянути Південні слов'яни і 700
810
Раннє Середньовіччя.
Переглянути Південні слов'яни і 810
852
Раннє Середньовіччя Епоха вікінгів Золота доба ісламу Реконкіста.
Переглянути Південні слов'яни і 852
925
Раннє Середньовіччя Епоха вікінгів Золота доба ісламу Реконкіста.
Переглянути Південні слов'яни і 925
Також відомий як Південнослов'янські племена.