Більш швидкий доступ, ніж браузер!
61 відносини: V століття до н. е., Кир Великий, Керман, Перська мова, Омар Хайям, Ассирія, Асгар Фархаді, Ахеменіди, Аршакіди, Арії, Араван Резаї, Ардашир І, Аббас Кіаростамі, Авіценна, Аль-Біруні, Ануше Ансарі, Аншан, Насир ад-Дін ат-Тусі, Незам уль-Мульк, Рудакі, Ріґведа, Разес, Сунізм, Стародавня Індія, Сааді Ширазі, Середземномор'я, Середня Азія, Тукульті-апал-Ешарра I, Урмія (озеро), Фірдоусі, Фарс, Фарід ад-Дін Аттар, Хассан Рухані, Шульману-ашаред III, Шапур I, Шиїти, Мухаммед аль-Бухарі, Мані (пророк), Мекран, Близький Схід, Гафіз, Геродот, Дарій I Великий, Давньогрецька мова, Давньоперська мова, Джаліль Зандій, Джалаледдін Румі, Деррен Шахлаві, Держава Сасанідів, Єздигерд III, ..., Іран, Іранські мови, Іранське нагір'я, Імперія Ахеменідів, Індоіранські мови, Індоєвропейці, Елам, Лейла Хатамі, 639 до н. е., 743 до н. е., 830-ті до н. е.. Розгорнути індекс (11 більше) »
V століття до н. е.
Без опису.
Новинка!!: Перси і V століття до н. е. · Побачити більше »
Кир Великий
Кир ІІ Великий (староперс. Kūruš, کوروش بزرگ, — Kūrošé Bozorg, כורש, Κύρος; близько 590 — грудень 530 до н. е.) — перський цар, засновник Імперії Ахеменідів, один з найвизначніших правителів в історії Стародавнього Сходу.
Новинка!!: Перси і Кир Великий · Побачити більше »
Керман
Керман (کرمان) — місто на південному сході Ірану, адміністративний центр остана Керман.
Новинка!!: Перси і Керман · Побачити більше »
Перська мова
Пе́рська мо́ва, або фарсі́ (فارسی, Fārsi) — основна сучасна версія давньоперської мови, південно-західна іранська мова індоіранської гілки індоєвропейської сім'ї.
Новинка!!: Перси і Перська мова · Побачити більше »
Омар Хайям
Ома́р Хайя́м (عمر خیام, Omar Khayyám; 18 травня 1048 — 4 грудня 1131) — перський поет, математик, філософ, астроном.
Новинка!!: Перси і Омар Хайям · Побачити більше »
Ассирія
Ассирія за часів найвищого піднесення Асси́рія — стародавня семітська держава у північній Месопотамії у ІІ — І тисячолітті до н. е. Столицею Ассирії було місто Ашшур, пізніше — Дур-Шаррукін, Кальху, Ніневія.
Новинка!!: Перси і Ассирія · Побачити більше »
Асгар Фархаді
Асга́р Фархаді́ (اصغر فرهادی; 7 травня 1972, Хомейнішехр, провінція Ісфахан, Іран) — іранський кінорежисер і сценарист.
Новинка!!: Перси і Асгар Фархаді · Побачити більше »
Ахеменіди
Перська імперія у 500 до н. е. Реконструкция Персеполя Ахемені́ди (هخامنش — Хакаманіш) — династія староперських царів, заснована Ахеменом (558-330 до н. е.). Влада Ахеменідів поширювалась на всі країни Близького та Середнього Сходу і частину Індії.
Новинка!!: Перси і Ахеменіди · Побачити більше »
Аршакіди
Аршакіди — низка династій, яка вела свій родовід від Аршака з племені парни.
Новинка!!: Перси і Аршакіди · Побачити більше »
Арії
курганною гіпотезою. Ізоглоси кентум і сатем (червоний) 2500—500 рр. до н. е. Арії, Арйани (арійці) — стародавні народи індоєвропейської мовної сім'ї.
Новинка!!: Перси і Арії · Побачити більше »
Араван Резаї
Араван Резаї (ارغوان رضایی, Aravane Rezaï, 14 березня 1987) - французька професійна тенісистка.
Новинка!!: Перси і Араван Резаї · Побачити більше »
Ардашир І
Золота монета Ардашира І Золота монета Ардашира І Ардашир І (180-241) — шахиншах Персії в 226-241 роках, засновник династії Сасанідів.
Новинка!!: Перси і Ардашир І · Побачити більше »
Аббас Кіаростамі
Аббас Кіаростамі (عباس کیارستمی; 22 червня, 1940 — 4 липня, 2016) — іранський кінорежисер, сценарист і продюсер.
Новинка!!: Перси і Аббас Кіаростамі · Побачити більше »
Авіценна
Абу́ Алі́ аль-Хусе́йн ібн Абдалла́х ібн Сі́на, латинізоване — Авіце́нна, (ابو علی حسین بن عبدالله بن سینا, Avicenna, 980 — 1037) — перський вчений-енциклопедист, філософ, лікар, хімік, астроном, теолог, поет.
Новинка!!: Перси і Авіценна · Побачити більше »
Аль-Біруні
Абу-р-Райхан Мухаммад ібн Ахмад ал-Біруні, частіше просто Аль Біруні (4 жовтня 973 — 13 грудня 1048) — хорезмський вчений-енциклопедист.
Новинка!!: Перси і Аль-Біруні · Побачити більше »
Ануше Ансарі
Ануше Ансарі (Аноуше Ансарі, Анюша Ансарі, перс. انوشه انصاری — Anušeh Ansâri, англ. Anousheh Ansari; нар. 12 вересня 1966 р., Мешхед, Іран) — американка перського походження, вчений.
Новинка!!: Перси і Ануше Ансарі · Побачити більше »
Аншан
бронзової доби Аншан, انشان — стародавнє еламське місто, що у III тисячолітті до н. е. було однією з ранніх столиць Еламу до перенесення столиці до Суз.
Новинка!!: Перси і Аншан · Побачити більше »
Насир ад-Дін ат-Тусі
Насир ад-Дін Абу́ Джафар Муха́мад ібн Муха́мад Ту́сі (محمد بن محمد بن الحسن الطوسی, 17 лютого 1201 р., м. Тус, Хорасан, Персія — 25 червня 1274 р., м. Мераге, Персія) — перський (азербайджанський) учений-енциклопедист, механік, астроном.
Новинка!!: Перси і Насир ад-Дін ат-Тусі · Побачити більше »
Незам уль-Мульк
Неза́м уль-Му́льк (Нізам аль-Мульк, ~1017 — 14 жовтня 1092) — візир, політичний діяч та письменник епохи правління династії Сельджуків у Персії.
Новинка!!: Перси і Незам уль-Мульк · Побачити більше »
Рудакі
Рудакі́ (Абу Абдаллах Джафа́р Ібн Мухаммад, 852, селище Панджрудак, тепер це Пенджикентський район Таджикистану, помер в 941, там само) — перський і таджицький поет, вважається засновником персько-таджицької літератури. Рудакі, якого величають Адамом поезії мовою фарсі, народився у селищі Рудак, що розташувалось у горах Зеравшанського хребта, на півночі сучасного Таджикистану, поблизу давнього міста Пенджикента. Через те, що велике селище, частиною якого і був у минулому Рудак, перетинає п'ять струмків, воно називалося — «Панджруд», тобто «п'ять рік»; а «рудак» означає «річка», «струмок». Про життєвий шлях Рудакі відомо дуже мало достовірних фактів; біографи неодностайні навіть у таких питаннях, як рік і місце народження поета, рік і місце його смерті. За легендою, Рудакі написав чи сто тисяч, чи навіть мільйон триста тисяч віршованих рядків, а до нашого часу збереглося лише близько двох тисяч. За легендою, Рудакі народився незрячим і був обдарований лише внутрішнім зором, але, на думку французького орієнталіста Дж. Дармстетера, «цей погляд був настільки чітким, що інколи ми сумніваємося у правдивості легенди, тому що несподівано значну роль відіграють фарби у тих віршах, які від нього залишилися, і нам видається, що він… надто забуває про свою незрячість». Імовірно, Рудакі звали Абу Абдаллах Джафар син Мухаммада — так принаймні стверджує одне із найдавніших джерел. За іншим переказом, його звали Абу-Хасан Рудакі. Його дитинство минуло у забутому маленькому гірському селі. Тут він став поетом і, перш ніж уславитися при дворі Саманідів, здобув всезагальне визнання як народний співець і музикант. У палаці Саманідів Рудакі був оточений пошаною і багатством. Придворні літописці зберегли перекази про те, що поет упав у неласку і його на старості літ прогнали з палацу, а можливо, що при цьому й осліпили. Натяки на трагічне життя поета можна знайти в автобіографічних фрагментах його віршів, зокрема, у притчі про три сорочки Йосифа Прекрасного, де як висновок звучить думка про жорстокість світу: Такий віддавна світ, такий він був, Такий він є, такі його дороги: Дає корону, трон і булаву, У шахіншахові веде чертоги, А потім безпорадного тебе Турляє в борозну, волам під ноги. (Тут і далі пер. В. Мисика) Причина вигнання Рудакі із палацу невідома. Можна лише припустити, що значну роль відіграло співчутливе ставлення до одного із народних повстань у Бухарі, пов'язаному з єретичним, т. зв. «карматським» рухом, учасники якого проповідували майнову рівність. Незважаючи на те, що збереглися лише окремі фрагменти віршів Рудакі, його поетичний геній проявився у них достатньо яскраво. Через розрізненість і короткість фрагментів важко розгледіти стрункість композиції, захопливість сюжету чи художню розмаїтість, проте велич Рудакі як поета упізнається за глибокою людяністю, неповторною емоційною виразністю, дивовижним карбуванням слова і несподіваними поворотами образів і настрою. Усі вірші та вцілілі фрагменти Рудакі за провідним мотивом можна згрупувати у три розділи. Це, перш за все, фрагменти ліричних, любовних віршів, надихнутих чи то його глибоким, трагічним коханням до вродливої рабині — предметом легенд наступних поколінь, чи то пристрасними походеньками, таємними побаченнями і важким похміллям — відверто змальованих ним самим. У цих віршах міститься і пейзажна лірика, і любовні освідчення, і вакхічна поезія. Далі — це уривки семи дидактичних поем-маснаві, у двох з яких відомі назви, а в однієї — навіть дата написання: 1) «Сонцестояння» — поетичний виклад повчального твору про жіночі хитрощі «Синдбад-наме»; 2) «Каліла і Дімна» — чудовий переспів арабського перекладу однойменного пехлевійського твору, — зроблений Рудакі у 932 р. «Каліла і Дімна» налічувала дванадцять тисяч бейтів (двовіршів). Тривалий час із неї був відомий лише один бейт, але у XX ст. виявили нові уривки, всього приблизно сто двадцять бейтів, тобто одна сота частина поеми. Насамкінець — вірші розчарування. Найпривабливіше у Рудакі полягає в тому, що в кожному його вірші виражений образ живої людської особистості, кожен із них пронизаний думкою про людину. Рудакі був першим із класиків, котрий відкрив людину та ввів її у літературу. Він змальовував природу, навчав мудрості, оспівував царів, вельмож, богатирів,— але він був першим із великих поетів класичної епохи, у якого в центрі уваги стоїть просто людина, людська особистість як така. І природу, і філософські повчання, і панегірики — Рудакі усе змальовував через людину, звичайну, наділену почуттями, земну. У Рудакі свій особливий стиль, який вирізняє його з-поміж усіх інших поетів: яскрава образність без пишномовності і надмірної ускладненості, живе сприйняття природи та її олюднення, народна простота і наспівність, пристрасть до поетичних образів доісламського періоду, до пехлівійської традиції — словом, «геніальна простота», як означив його стиль таджицький письменник і вчений Садріддін Айні. Над усіма його художніми особливостями домінує естетика простого і звичайного. Рудакі зробив значний внесок у жанр рубаї, зробивши їх «мініатюрними драмами», «маленькими трагедіями»: Чотири речі нам потрібні, щоб невеселих збуться дум: Здорове тіло, добра вдача, ім'я хороше, світлий ум. Кого Всевишній обдарує цими дарами чотирма, Той завжди радуватись має і проганять од себе сум. Віршова досконалість Рудакі яскраво виявляється у його касидах — «Елегія про старість» і «Мама вина». Перша — автобіографічна від початку до кінця — дивує тим, що, якщо забрати кілька рядків на початку і в кінці, перед нами виникає гімн молодості, вічній красі та радощам життя, а не сумна повість про старість, як слід було чекати. Саме ця контрастність, внутрішня суперечливість, миттєві переходи від захоплення молодістю і від радісних спогадів до скорботи та безнадії і є суттю «оптимістичної трагедії» Рудакі «Мама вина» настільки майстерно написана, що вона вже давно стала об'єктом вивчення як взірець касиди. Вона справді класична, і, перш за все, заслуговує уваги її структура: 1. Вступ (бейти 1—21). Позапанегіричний сюжет: тут — опис виготовлення вина з допомогою поетичної метафори «мами вина» — виноградної лози, в якої відбирають і ув'язнюють її дітей — виноград. 2. Перехід (бейти 22—26). Від метафоричного опису поет переходить до самого панегірика за допомогою об'єднуючої ланки — запрошення, скуштувавши вина, влаштувати бенкет. 3. Панегірик (бейти 27—74). Уславлення вельмож і головного героя оди — сістанського володаря, еміра Абу Джафара. 4. Закінчення (бейти 75—95). Включення у касиду імені поета, автора панегірика (натяк на винагороду), і прикінцеве величання (апофеоз). Проте вирішальними для естетичного сприйняття у касиді «Мама вина» є не майстерні поетичні фігури панегірика, а саме те, що виривається із його контексту, особливо етична частина касиди — гуманістичні афоризми про розум і людяність. Рудакі створював і різновиди касид: застільну «винну» — «хамрія», сатиричну — «хаджвія», траурну елегію — «марсія»; писав він за фольклорними взірцями і «загадки» («лугз»). У своїй творчості Рудакі не був філософом, котрий пояснює світ; він був поетом, котрий відчуває світ і мріє про те, щоби стати кращим; він був поетом звичайної людини з її одвічним потягом до краси, добра, пізнання: Одна душа, єдине тіло, але знанню — немає дна. Скажи, о дивний, ти людина чи океанська глибина? Українською мовою твори Рудакі перекладали А. Кримський і В. Мисик.
Новинка!!: Перси і Рудакі · Побачити більше »
Ріґведа
Рігведа (ऋग्वेद,, від слів — «гімн», «вірш» та — «знання») — стародавня збірка релігійних гімнів, написаних ведичним санскритом.
Новинка!!: Перси і Ріґведа · Побачити більше »
Разес
Абу Бакр Мухаммад ібн Закарія ар-Разі (близько, Рей — близько) — перський вчений-енциклопедист, лікар, алхімік і філософ. Багато творів Ар-Разі в подальшому були переведені на латинську мову і отримали широку популярність і визнання серед західноєвропейських лікарів і алхіміків. У Європі відомий під латинізованими іменами Разес (Rhazes) і Абу Батер (Abubater).
Новинка!!: Перси і Разес · Побачити більше »
Сунізм
Суні́зм (أهل السنة والجماعة) або (أهل السنة) — це основний (ортодоксальний) напрям у ісламі, представники якого вважають, що халіфом може бути лише та людина, що має репутацію і знання богослова і правознавця вищого рангу (тобто мудра і фізично здорова людина).
Новинка!!: Перси і Сунізм · Побачити більше »
Стародавня Індія
Термін Старода́вня І́ндія охоплює період від зародження на території Індостану перших держав до розпаду імперії Гуптів в 6 столітті.
Новинка!!: Перси і Стародавня Індія · Побачити більше »
Сааді Ширазі
Абу-Мухамед Мусліх ад-Дін ибн Абд Аллах Ширазі (ابومحمد مصلحالدین بن عبدالله شیرازی, більш відомий за своїм псевдонімом Сааді́, * 1210, Шираз, Іран — 1291 або 1292, Шираз, Іран) — один з класиків перської літератури Середньовіччя.
Новинка!!: Перси і Сааді Ширазі · Побачити більше »
Середземномор'я
''Приблизні межі регіону Середземномор'я вказані червоним'' Antibes), французька Рів'єра'' Середземномо́р'я (Μεσόγειος, bacino del Mediterraneo, cuenca del Mediterráneo, bassin méditerranéen, حوض البحر الأبيض المتوسط) — міжконтинентальний історичний регіон, що простягнувся довкола Середземного моря та включає в собі також і саме море, і острови на ньому.
Новинка!!: Перси і Середземномор'я · Побачити більше »
Середня Азія
Центральна Азія. Фізична карта Центральної Азії. Центральна Азія (в радянській науці - Сере́дня А́зія, ще раніше - Туркестан): 1) У фізико-географічному плані це частина Азії, що входила до складу Російської імперії і СРСР. У її склад входять плато Устюрт, Туранська низовина, Тургайське плато, Казахський дрібносопковик і частково гори: Копетдаг, Паміро-алай, Тянь-Шань, Джунгарський Алатау, Саур і Тарбагатай. 2) У політико-географічному плані Центральна Азія — збірна назва для чотирьох держав: Узбекистану, Киргизстану, Туркменістану і Таджикистану (іноді сюди включають і Казахстан).
Новинка!!: Перси і Середня Азія · Побачити більше »
Тукульті-апал-Ешарра I
Тіглатпаласар І або ж Тукульті-апал-Ешарра I (Ешарра») — цар Ассирії, син Ашшур-реш-іші, правив 39 років в 1114–1076 до н. е..
Новинка!!: Перси і Тукульті-апал-Ешарра I · Побачити більше »
Урмія (озеро)
У́рмія (دریاچه ارومیه, стародавнє ім'я: Озеро Matiene) — безстічне солоне озеро у північно-західному Ірані, між останами Східний та Західний Азербайджан, в Іранській западині, на висоті 1275 м; близько 5800 км², глибина до 15 м; близько 60 островів; бідна іхтіофауна, водяться дрібні ракоподібні; судноплавне.
Новинка!!: Перси і Урмія (озеро) · Побачити більше »
Фірдоусі
Абул-касим Фірдоусі (Хаким Абулкасим Мансур Хасан Фірдоусі Тусі, народився 940, помер між 1020 і 1030) — перський поет, автор епічної поеми «Шах-наме» ("Книга царів"), йому приписується також написання поеми «Юсуф і Зулейха» (біблейсько-коранічний сюжет про Йосифа).
Новинка!!: Перси і Фірдоусі · Побачити більше »
Фарс
Фарс — театральна або кіно- комедія легкого змісту з лише зовнішніми комічними прийомами.
Новинка!!: Перси і Фарс · Побачити більше »
Фарід ад-Дін Аттар
Сучасне зображення Шейх Фарід ад-Дін Аттар, часто просто Аттар («аптекар», прізвисько відображає основну професію), справжнє ім'я — Абу Хамід Мухаммад ібн Абу Бакр Ібрагім (або ібн Са‘д ібн Йусуф, роки життя і обставини смерті спірніЖан Рыпка, Иосеф Самилович Брагиниский.. Прогресс, 1970. С. 231.) — перський суфійській поет XII століття, автор численних поем і віршів.
Новинка!!: Перси і Фарід ад-Дін Аттар · Побачити більше »
Хассан Рухані
Хассан Рухані (حسن روحانی), ім'я при народжені Хассан Ферідон (حسن فریدون; 12 листопада 1948, Сорхе, провінція Семнан, Іран) — іранський політик та муджтахід, президент Ірану.
Новинка!!: Перси і Хассан Рухані · Побачити більше »
Шульману-ашаред III
Статуя Салманасара ІІІ з Ашшура Салманасар III, Шульману-ашаред ІІІ — ассирійський цар, правив у 858–824 до нашої ери.
Новинка!!: Перси і Шульману-ашаред III · Побачити більше »
Шапур I
Шапур I або Шапур I Великий (бл. 215 — бл. 272) — другий шахиншах Персії з династії Сасанідів, повелитель аріїв і неаріїв, правління якого почалося 240 або 242 року й тривало до 270 або 272 року.
Новинка!!: Перси і Шапур I · Побачити більше »
Шиїти
Мечеть Імама Алі в Наджафі, Ірак, місце поховання Алі ібн Абі Таліба Шиї́ти (від -ar شيعة; — прихильники, група, партія, секта, розкольники) — загальний термін, що означає послідовників ряду течій ісламу, — імаміти (шиїти-двонадесятники), зейдити, алавіти, друзи, ісмаїліти і ін.
Новинка!!: Перси і Шиїти · Побачити більше »
Мухаммед аль-Бухарі
Абу Абдуллах Мухаммад ібн Ісмаїл аль-Бухарі, більш відомий як імам аль-Бухарі (إمام البخاري) — мусульманський вчений-мухаддиса (збирач і дослідник хадисів), коментатор Корану, автор одного з канонічних збірників сунітських переказів «аль-Джамі ас-Сахих».
Новинка!!: Перси і Мухаммед аль-Бухарі · Побачити більше »
Мані (пророк)
Мані (مانی,, східноарамейська Mānī ḥayyā «живий Мані», Manichaíos, Manes або Manichaeus; 14 квітня 216, Мардіна, неподалік від Ктесифону — 14 лютого 276 або 26 лютого 277, Гондішапур) — засновник маніхейства, релігії, названої його іменем.
Новинка!!: Перси і Мані (пророк) · Побачити більше »
Мекран
Мекра́н, Макран (урду: مکران) — система складчастих гір на півдні Ірану шириною понад 200 км, що тягнеться в східному напрямі на 480 км.
Новинка!!: Перси і Мекран · Побачити більше »
Близький Схід
Країни Близького Сходу разом із Закавказзям. Компіляція супутникових знімків Близького Сходу. Близьки́й Схід — назва регіону, розташованого в Західній Азії та Північній Африці.
Новинка!!: Перси і Близький Схід · Побачити більше »
Гафіз
Гафі́з (Хафіз, Гафез, Гафіз Ш(и/і)разький; літературний псевдонім Мохаммеда Шамседдіна або Шамс ад-діна Мухаммада; خواجه شمسالدین محمد حافظ شیرازی; близько 1325, Шираз — 1389 чи 1390, там само) — перський і таджицький поет, народний співець. Улюбленими темами його газелей є віра, і викриття лицемірства. Його вплив на життя іранців можна знайти в читаннях Гафіза, часте покладання його віршів на перську традиційну музику, образотворче мистецтво і перську каліграфію. Його могила у Ширазі є шедевром іранської архітектури і популярна серед туристів. Адаптація, наслідування і переклади віршів Гафіза існують багатьма мовами світу.
Новинка!!: Перси і Гафіз · Побачити більше »
Геродот
Геродо́т Галікарна́ський (Ἡρόδοτος), (між 490 і 480 до н. е. — близько 425 до н. е.) — давньогрецький історик, названий Цицероном «батьком історії».
Новинка!!: Перси і Геродот · Побачити більше »
Дарій I Великий
Дарій І Великий (староперс. Dārayavahuš, داریوش — Dâryuš, Δαρεῖος, דריוש הראשון; —) — перський цар, один із найвизначніших правителів в історії Стародавнього Сходу.
Новинка!!: Перси і Дарій I Великий · Побачити більше »
Давньогрецька мова
Давньогре́цька мо́ва (ἡ Ἑλληνικὴ γλῶττα та ἡ Ἑλληνικὴ φωνή)) — мова індоєвропейської групи, «пращур» сучасної грецької мови, поширена на території грецької ойкумени в епоху з кінця 2-ого тисячоліття до н. е. до V століття н. е. Виділяють різні періоди розвитку мови: архаїчний (9—6 століття до н. е.), класичний (5—4 століття до н. е.), елліністичний (3 століття до н. е. — 4 століття н. е.), на кожному етапі розвитку мови існували істотно різні діалекти. Давньогрецька мова — мова поем «Іліада» і «Одісея» Гомера, філософії і літератури часу Золотого століття Афін та Нового Заповіту Біблії. Нею розмовляли в полісах класичної епохи, імперії Александра Македонського і царствах діадохів, давньогрецька мова була другою офіційною мовою Римської імперії і основною на ранніх етапах існування Візантії (поступово перероджуючись на середньовічну візантійську грецьку мову). У середньовіччі стає зразком літературної мови Візантії, отримала статус класичної в Західній Європі в епоху Відродження та вплинула на розвиток нових грецьких мов — катаревусу (на відміну від дімотики).
Новинка!!: Перси і Давньогрецька мова · Побачити більше »
Давньоперська мова
Давньопе́рська мо́ва — одна з двох найдавніших давньоіранських мов, що засвідчена пам′ятками.
Новинка!!: Перси і Давньоперська мова · Побачити більше »
Джаліль Зандій
Джаліль Зандій Джаліл(ь) Зандій (جلیل زندی,, Гермсар, Іран —, Тегеран, Іран) — іранський льотчик-ас, вважається найуспішнішим пілотом-винищувачем ірано-іракської війни.
Новинка!!: Перси і Джаліль Зандій · Побачити більше »
Джалаледдін Румі
Джалаледді́н Румі́ (Румі, Джеляледдін/Джалаліддін Румі; مولانا جلال الدین محمد رومی, Mevlânâ Celâleddin Mehmed Rumi, також — Мевляна або Мевляна Джалаледдін Мухаммед Балх за місцем народження; 30 вересня 1207, Балх, Іран — 17 грудня 1273, Конья, Конійський султанат) — класик перської поезії, філософ-суфій.
Новинка!!: Перси і Джалаледдін Румі · Побачити більше »
Деррен Шахлаві
Деррен Шахлаві (Darren Majian Shahlavi.; 5 серпня 1972, Стокпорт — 2015) — англійський актор і каскадер іранського походження.
Новинка!!: Перси і Деррен Шахлаві · Побачити більше »
Держава Сасанідів
Держава Сасанідів, Новоперська імперія, Ераншахр (شاهنشاهی ساسانیان) — остання доісламська іранська держава, що існувала в 224-651.
Новинка!!: Перси і Держава Сасанідів · Побачити більше »
Єздигерд III
Єздигерд III — цар царів (шахиншах) Ірану, царював у 632/633 — 651/652.
Новинка!!: Перси і Єздигерд III · Побачити більше »
Іран
Ісла́мська Респу́бліка Іра́н (جمهوری اسلامی ایران — Джомгурі-йе Есламі-йє Іран, також використовуються назви Іра́н (ایران — Країна аріїв) або застаріла назва Пе́рсія (що є лише однією з областей)) — держава на південному заході Азії.
Новинка!!: Перси і Іран · Побачити більше »
Іранські мови
Географічне поширення іранських мов Іра́нські мо́ви — підгрупа мов, індоіранської групи індоєвропейської мовної родини, до яких насамперед належить перська мова.
Новинка!!: Перси і Іранські мови · Побачити більше »
Іранське нагір'я
Розташування Іранського нагір'я. Іра́нське нагі́р'я (فلات ایران) розташоване в Південно-Західній Азії, в Ірані, Афганістані та Пакистані, обмежене г. Ельбурс, Гіндукуш, Мекран, Заґрос; близько 2,7 млн км²; середня висота становить 1300 м; погаслі вулкани; катастрофічні землетруси; субтропічний сухий і вкрай сухий клімат; пустелі: Велика Солона Пустеля (Деште-Кевір), Деште-Лут, Регістан.
Новинка!!: Перси і Іранське нагір'я · Побачити більше »
Імперія Ахеменідів
Імпе́рія Ахемені́дів — стародавня держава VI — IV ст. до н. е. в Азії, створена перською династією Ахеменідів, перша з перських імперій.
Новинка!!: Перси і Імперія Ахеменідів · Побачити більше »
Індоіранські мови
Індоіра́нські мо́ви — одна з груп індоєвропейських мов, поширена в Індії та Ірані.
Новинка!!: Перси і Індоіранські мови · Побачити більше »
Індоєвропейці
Індоєвропейці — носії індоєвропейських мов.
Новинка!!: Перси і Індоєвропейці · Побачити більше »
Елам
Розташування Еламу на півдні сучасного Ірану Ела́м — одна з найдревніших відомих цивілізацій, стародавня країна на південному заході Ірану, приблизно в межах сучасних провінцій Хузестан та Ілам (назва останньої походить від Еламу).
Новинка!!: Перси і Елам · Побачити більше »
Лейла Хатамі
Ле́йла Хата́мі (لیلا حاتمی; 1 жовтня 1972, Тегеран, Іран) — іранська акторка.
Новинка!!: Перси і Лейла Хатамі · Побачити більше »
639 до н. е.
Без опису.
Новинка!!: Перси і 639 до н. е. · Побачити більше »
743 до н. е.
В битві при Арпаді Тіглатпаласар III розбив союзні армії урартського царя Сардурі та північносирійських міст.
Новинка!!: Перси і 743 до н. е. · Побачити більше »
830-ті до н. е.
Похід ассирійців на Урарту.
Новинка!!: Перси і 830-ті до н. е. · Побачити більше »
