Зміст
2 відносини: Шпага, Ефес (руків'я).
Шпага
Шпа́га,шпада(spada) 1) колюча, рідше колючо-рубаюча холодна зброя прямий (до 1м і більш) плоский або трикутний клинок з рукояттю. Розповсюдилася в 16 ст., була відмітною зброєю дворян, перебувала на озброєнні до 19 ст.
Переглянути Палаш і Шпага
Ефес (руків'я)
рапіри, 1580—1600 роки. Ефес меча. Ефе́с (від Gefäss) або держак (hilt; głowica) — частина холодної зброї з довгим клинком (шаблі, шпаги, палаша тощо), призначена для утримання зброї та захисту руки.
Переглянути Палаш і Ефес (руків'я)