Зміст
23 відносини: Astrophysical Journal, Nature, SN 2006gy, Крива блиску, Подвійна зоря, Обертання, Народження пар, Наднова, Нейтронна зоря, Світловий тиск, Система UBV, Сонце, Хімічний склад, Чорна діра, Ядерна реакція, Межа Еддінгтона, Зоря, Зоряний вітер, Білий карлик, Гравітаційна енергія, Головна послідовність, Еволюція зір, Електромагнітна взаємодія.
- Наднові
Astrophysical Journal
Астрофізичний Журнал (The Astrophysical Journal., скор. ApJ, Astrophys. J.) — науковий журнал, що видається в США, в якому публікуються статті по астрофізиці і астрономії.
Переглянути Наднова, що вибухає внаслідок нестабільності народження електрон-позитронних пар і Astrophysical Journal
Nature
Nature — найпрестижніший науковий рецензований журнал світу.
Переглянути Наднова, що вибухає внаслідок нестабільності народження електрон-позитронних пар і Nature
SN 2006gy
SN 2006gy — надзвичайно потужна наднова, яку часом називають гіперновою або кварковою новою, відкрита 18 вересня 2006 року.
Переглянути Наднова, що вибухає внаслідок нестабільності народження електрон-позитронних пар і SN 2006gy
Крива блиску
Рис.1. Крива блиску астероїда 201 Пенелопа Крива́ бли́ску — графічне зображення функції зміни блиску астрономічного об'єкта з часом.
Переглянути Наднова, що вибухає внаслідок нестабільності народження електрон-позитронних пар і Крива блиску
Подвійна зоря
Схематичне зображення двох небесних тіл, що обертаються навколо спільного центру мас. Подвійна зоря — система з двох гравітаційно пов'язаних зір, які обертаються навколо спільного центру мас по еліптичних орбітах.
Переглянути Наднова, що вибухає внаслідок нестабільності народження електрон-позитронних пар і Подвійна зоря
Обертання
Обертання сфери Обертання - вид руху, при якому одна точка механічної системи, що називається центром обертання, залишається непорушною.
Переглянути Наднова, що вибухає внаслідок нестабільності народження електрон-позитронних пар і Обертання
Народження пар
Народження пар — у фізиці елементарних частинок зворотний до анігіляції процес, в якому виникають пари частинка-античастинка (реальні або віртуальні).
Переглянути Наднова, що вибухає внаслідок нестабільності народження електрон-позитронних пар і Народження пар
Наднова
телескопа Хаббл — у рентгенівських променях 0,3-1,4 кеВ (зелений) та 4-6 кеВ (блакитний) — з телескопа Чандра. Наднова́ (Супернова) — це зоря, що раптово збільшує свою світність у мільярди разів (на 20 зоряних величин), а іноді й більше.
Переглянути Наднова, що вибухає внаслідок нестабільності народження електрон-позитронних пар і Наднова
Нейтронна зоря
Вела-пульсар спостерігався в 1968 році, як перше пряме свідчення нейтронної зорі в результаті спалаху наднової. Нейтронна зоря — зоря на завершальному етапі своєї еволюції, що не має внутрішніх джерел енергії та складається переважно з нейтронів, які перебувають у стані виродженого фермі-газу, із невеликою домішкою інших частинок.
Переглянути Наднова, що вибухає внаслідок нестабільності народження електрон-позитронних пар і Нейтронна зоря
Світловий тиск
скляної бульби з чотирма лопатями на тонкій голці усередині. Під впливом світлового тиску лопаті рухаються Світлови́й тиск — тиск, який світло чинить на тіло, в якому поглинається, або від якого відбивається.
Переглянути Наднова, що вибухає внаслідок нестабільності народження електрон-позитронних пар і Світловий тиск
Система UBV
Система UBV (або фотометрична система Джонсона) — широкосмугова фотометрична система для класифікації зір за їх кольором.
Переглянути Наднова, що вибухає внаслідок нестабільності народження електрон-позитронних пар і Система UBV
Сонце
Со́нце (Sol) — зоря, що є центром Сонячної системи.
Переглянути Наднова, що вибухає внаслідок нестабільності народження електрон-позитронних пар і Сонце
Хімічний склад
Хімічний склад, також Склад речовини — термін хімії — частка вмісту окремих хімічних елементів у речовині, матеріалі, сплаві, породі тощо.
Переглянути Наднова, що вибухає внаслідок нестабільності народження електрон-позитронних пар і Хімічний склад
Чорна діра
Великою Магелановою Хмарою (художнє зображення) Чорна діра — астрофізичний об'єкт, який створює настільки потужну силу тяжіння, що жодні, як завгодно швидкі частинки, не можуть покинути його поверхню, навіть світло.
Переглянути Наднова, що вибухає внаслідок нестабільності народження електрон-позитронних пар і Чорна діра
Ядерна реакція
альфа-частинок Ядерна реакція — явище перетворення ядер атомів хімічних елементів і елементарних частинок.
Переглянути Наднова, що вибухає внаслідок нестабільності народження електрон-позитронних пар і Ядерна реакція
Межа Еддінгтона
Межа Еддінгтона— величина потужності електромагнітного випромінювання, що виходить із надр зірки, при якій його тиску достатньо для компенсації ваги оболонок зірки, які оточують зону термоядерних реакцій, тобто зірка знаходиться в стані рівноваги: не стискується і не розширюється.
Переглянути Наднова, що вибухає внаслідок нестабільності народження електрон-позитронних пар і Межа Еддінгтона
Зоря
Зоря́, також зі́рка, у художньому мовленні зоряни́ця, зірни́ця (переважно ранкова чи вечірня, Венера), діал. звізда́ — велетенське розжарене, самосвітне небесне тіло, у надрах якого ефективно відбуваються (або відбувались) термоядерні реакції.
Переглянути Наднова, що вибухає внаслідок нестабільності народження електрон-позитронних пар і Зоря
Зоряний вітер
Зоряний вітер — постійний «витік» газу із зоряних атмосфер, що виносить зоряну речовину до міжзоряного простору зі швидкостями в сотні або навіть в тисячі км/с.
Переглянути Наднова, що вибухає внаслідок нестабільності народження електрон-позитронних пар і Зоряний вітер
Білий карлик
Бі́лі ка́рлики — зорі низької світності з масами, порівняними із масою Сонця, та високими ефективними температурами.
Переглянути Наднова, що вибухає внаслідок нестабільності народження електрон-позитронних пар і Білий карлик
Гравітаційна енергія
Гравітаційна енергія — потенційна енергія системи тіл (частинок), обумовлена їхнім взаємним гравітаційним тяжінням.
Переглянути Наднова, що вибухає внаслідок нестабільності народження електрон-позитронних пар і Гравітаційна енергія
Головна послідовність
Сонця взято за одиницю. Головна послідовність — це вузька смуга на діаграмі Герцшпрунга — Рассела, яка перетинає діаграму по діагоналі — з лівого верхнього до правого нижнього кута діаграми.
Переглянути Наднова, що вибухає внаслідок нестабільності народження електрон-позитронних пар і Головна послідовність
Еволюція зір
Еволю́ція зір — зміна фізичних характеристик, хімічного складу та внутрішньої будови зорі із часом.
Переглянути Наднова, що вибухає внаслідок нестабільності народження електрон-позитронних пар і Еволюція зір
Електромагнітна взаємодія
thumb Електромагні́тна взаємоді́я — найбільш досліджена з чотирьох фундаментальних фізичних взаємодій, адже нею зумовлено більшість явищ у світі, які оточують людину.
Переглянути Наднова, що вибухає внаслідок нестабільності народження електрон-позитронних пар і Електромагнітна взаємодія
Див. також
Наднові
- AT2018cow
- Foe
- G299.2-2.9
- IPTF14hls
- P-процес
- R-процес
- SN 1006
- SN 1885A
- SN 1987A
- SN 2005ap
- SN 2006gy
- SN 2011fe
- SN Refsdal
- Залишок наднової
- Навколоземна наднова
- Надбульбашка
- Наднова
- Наднова, що вибухає внаслідок нестабільності народження електрон-позитронних пар
- Наднові типу II
- Наднові типу Ia
- Наднові типу Ib та Ic
- Обійдені ядра
- Перелік кандидатів у наднові
- Перелік історично значимих наднових
Також відомий як Наднова, що вибухає в наслідок нестабільності електрон-позитронних пар, Наднова, що вибухає внаслідок нестабільності електрон-позитронних пар.