Більш швидкий доступ, ніж браузер!
54 відносини: Казка Аркадій Васильович, Персі Біші Шеллі, Перепеляк Іван Михайлович, Омар Хайям, Нізамі Гянджеві, Новопавлівка (Межівський район), Рудакі, Рильський Максим Тадейович, Роберт Бернз, Ромео і Джульєтта, Слово (будинок), Соловецькі острови, Тичина Павло Григорович, Українська радянська енциклопедія, Український радянський енциклопедичний словник, Филипович Павло Петрович, Харків, Чтиво, Червоний шлях (журнал), Михальський Євген Йосипович, Минко Василь Петрович, Межівський район, Зеров Микола Костянтинович, Біленький-Березинський Антон Антонович, Бердник Мирослава Олександрівна, Влизько Олекса Федорович, Волт Вітмен, Гафіз, Драч Іван Федорович, Джамі, Джордж Гордон Байрон, Джон Кітс, Дніпро (видавництво), Дніпропетровська область, Лукаш Микола Олексійович, Лупій Олесь Васильович, Йоганн Вольфганг фон Гете, 16 жовтня, 19 липня, 1907, 1922, 1923, 1927, 1934, 1935, 1940, 1941, 1945, 1956, 1977, ..., 1983, 24 липня, 26 лютого, 3 березня. Розгорнути індекс (4 більше) »
Казка Аркадій Васильович
Арка́дій Васи́льович Ка́зка (Седнів, Чернігівська губернія, Російська імперія —, Одеса, Українська РСР, СРСР) — український поет, перекладач, педагог.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і Казка Аркадій Васильович · Побачити більше »
Персі Біші Шеллі
Пе́рсі Бі́ші Ше́ллі (Percy Bysshe Shelley; 4 серпня 1792 — 8 липня 1822) — англійський поет епохи романтизму.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і Персі Біші Шеллі · Побачити більше »
Перепеляк Іван Михайлович
Іван Михайлович Перепеляк (7 листопада 1943);— український поет, завідувач сектором художньої літератури і козацького фольклору Науково-дослідного Центру козацтва імені гетьмана Мазепи, Заслужений діяч мистецтв України, доктор педагогічних наук, професор.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і Перепеляк Іван Михайлович · Побачити більше »
Омар Хайям
Ома́р Хайя́м (عمر خیام, Omar Khayyám; 18 травня 1048 — 4 грудня 1131) — перський поет, математик, філософ, астроном.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і Омар Хайям · Побачити більше »
Нізамі Гянджеві
Нізамі́ Гянджеві́ Абу Муха́мед Ілья́с ібн-Юсу́ф, (نظامی گنجوی; бл. 1141, Гянджа — 1203, Гянджа) — класик перської поезії, мислитель, один з найбільших поетів середньовічного Сходу, писав перською (на основі арабського алфавіту).
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і Нізамі Гянджеві · Побачити більше »
Новопавлівка (Межівський район)
Новопа́влівка — село в Україні, в Межівському районі Дніпропетровської області.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і Новопавлівка (Межівський район) · Побачити більше »
Рудакі
Рудакі́ (Абу Абдаллах Джафа́р Ібн Мухаммад, 852, селище Панджрудак, тепер це Пенджикентський район Таджикистану, помер в 941, там само) — перський і таджицький поет, вважається засновником персько-таджицької літератури. Рудакі, якого величають Адамом поезії мовою фарсі, народився у селищі Рудак, що розташувалось у горах Зеравшанського хребта, на півночі сучасного Таджикистану, поблизу давнього міста Пенджикента. Через те, що велике селище, частиною якого і був у минулому Рудак, перетинає п'ять струмків, воно називалося — «Панджруд», тобто «п'ять рік»; а «рудак» означає «річка», «струмок». Про життєвий шлях Рудакі відомо дуже мало достовірних фактів; біографи неодностайні навіть у таких питаннях, як рік і місце народження поета, рік і місце його смерті. За легендою, Рудакі написав чи сто тисяч, чи навіть мільйон триста тисяч віршованих рядків, а до нашого часу збереглося лише близько двох тисяч. За легендою, Рудакі народився незрячим і був обдарований лише внутрішнім зором, але, на думку французького орієнталіста Дж. Дармстетера, «цей погляд був настільки чітким, що інколи ми сумніваємося у правдивості легенди, тому що несподівано значну роль відіграють фарби у тих віршах, які від нього залишилися, і нам видається, що він… надто забуває про свою незрячість». Імовірно, Рудакі звали Абу Абдаллах Джафар син Мухаммада — так принаймні стверджує одне із найдавніших джерел. За іншим переказом, його звали Абу-Хасан Рудакі. Його дитинство минуло у забутому маленькому гірському селі. Тут він став поетом і, перш ніж уславитися при дворі Саманідів, здобув всезагальне визнання як народний співець і музикант. У палаці Саманідів Рудакі був оточений пошаною і багатством. Придворні літописці зберегли перекази про те, що поет упав у неласку і його на старості літ прогнали з палацу, а можливо, що при цьому й осліпили. Натяки на трагічне життя поета можна знайти в автобіографічних фрагментах його віршів, зокрема, у притчі про три сорочки Йосифа Прекрасного, де як висновок звучить думка про жорстокість світу: Такий віддавна світ, такий він був, Такий він є, такі його дороги: Дає корону, трон і булаву, У шахіншахові веде чертоги, А потім безпорадного тебе Турляє в борозну, волам під ноги. (Тут і далі пер. В. Мисика) Причина вигнання Рудакі із палацу невідома. Можна лише припустити, що значну роль відіграло співчутливе ставлення до одного із народних повстань у Бухарі, пов'язаному з єретичним, т. зв. «карматським» рухом, учасники якого проповідували майнову рівність. Незважаючи на те, що збереглися лише окремі фрагменти віршів Рудакі, його поетичний геній проявився у них достатньо яскраво. Через розрізненість і короткість фрагментів важко розгледіти стрункість композиції, захопливість сюжету чи художню розмаїтість, проте велич Рудакі як поета упізнається за глибокою людяністю, неповторною емоційною виразністю, дивовижним карбуванням слова і несподіваними поворотами образів і настрою. Усі вірші та вцілілі фрагменти Рудакі за провідним мотивом можна згрупувати у три розділи. Це, перш за все, фрагменти ліричних, любовних віршів, надихнутих чи то його глибоким, трагічним коханням до вродливої рабині — предметом легенд наступних поколінь, чи то пристрасними походеньками, таємними побаченнями і важким похміллям — відверто змальованих ним самим. У цих віршах міститься і пейзажна лірика, і любовні освідчення, і вакхічна поезія. Далі — це уривки семи дидактичних поем-маснаві, у двох з яких відомі назви, а в однієї — навіть дата написання: 1) «Сонцестояння» — поетичний виклад повчального твору про жіночі хитрощі «Синдбад-наме»; 2) «Каліла і Дімна» — чудовий переспів арабського перекладу однойменного пехлевійського твору, — зроблений Рудакі у 932 р. «Каліла і Дімна» налічувала дванадцять тисяч бейтів (двовіршів). Тривалий час із неї був відомий лише один бейт, але у XX ст. виявили нові уривки, всього приблизно сто двадцять бейтів, тобто одна сота частина поеми. Насамкінець — вірші розчарування. Найпривабливіше у Рудакі полягає в тому, що в кожному його вірші виражений образ живої людської особистості, кожен із них пронизаний думкою про людину. Рудакі був першим із класиків, котрий відкрив людину та ввів її у літературу. Він змальовував природу, навчав мудрості, оспівував царів, вельмож, богатирів,— але він був першим із великих поетів класичної епохи, у якого в центрі уваги стоїть просто людина, людська особистість як така. І природу, і філософські повчання, і панегірики — Рудакі усе змальовував через людину, звичайну, наділену почуттями, земну. У Рудакі свій особливий стиль, який вирізняє його з-поміж усіх інших поетів: яскрава образність без пишномовності і надмірної ускладненості, живе сприйняття природи та її олюднення, народна простота і наспівність, пристрасть до поетичних образів доісламського періоду, до пехлівійської традиції — словом, «геніальна простота», як означив його стиль таджицький письменник і вчений Садріддін Айні. Над усіма його художніми особливостями домінує естетика простого і звичайного. Рудакі зробив значний внесок у жанр рубаї, зробивши їх «мініатюрними драмами», «маленькими трагедіями»: Чотири речі нам потрібні, щоб невеселих збуться дум: Здорове тіло, добра вдача, ім'я хороше, світлий ум. Кого Всевишній обдарує цими дарами чотирма, Той завжди радуватись має і проганять од себе сум. Віршова досконалість Рудакі яскраво виявляється у його касидах — «Елегія про старість» і «Мама вина». Перша — автобіографічна від початку до кінця — дивує тим, що, якщо забрати кілька рядків на початку і в кінці, перед нами виникає гімн молодості, вічній красі та радощам життя, а не сумна повість про старість, як слід було чекати. Саме ця контрастність, внутрішня суперечливість, миттєві переходи від захоплення молодістю і від радісних спогадів до скорботи та безнадії і є суттю «оптимістичної трагедії» Рудакі «Мама вина» настільки майстерно написана, що вона вже давно стала об'єктом вивчення як взірець касиди. Вона справді класична, і, перш за все, заслуговує уваги її структура: 1. Вступ (бейти 1—21). Позапанегіричний сюжет: тут — опис виготовлення вина з допомогою поетичної метафори «мами вина» — виноградної лози, в якої відбирають і ув'язнюють її дітей — виноград. 2. Перехід (бейти 22—26). Від метафоричного опису поет переходить до самого панегірика за допомогою об'єднуючої ланки — запрошення, скуштувавши вина, влаштувати бенкет. 3. Панегірик (бейти 27—74). Уславлення вельмож і головного героя оди — сістанського володаря, еміра Абу Джафара. 4. Закінчення (бейти 75—95). Включення у касиду імені поета, автора панегірика (натяк на винагороду), і прикінцеве величання (апофеоз). Проте вирішальними для естетичного сприйняття у касиді «Мама вина» є не майстерні поетичні фігури панегірика, а саме те, що виривається із його контексту, особливо етична частина касиди — гуманістичні афоризми про розум і людяність. Рудакі створював і різновиди касид: застільну «винну» — «хамрія», сатиричну — «хаджвія», траурну елегію — «марсія»; писав він за фольклорними взірцями і «загадки» («лугз»). У своїй творчості Рудакі не був філософом, котрий пояснює світ; він був поетом, котрий відчуває світ і мріє про те, щоби стати кращим; він був поетом звичайної людини з її одвічним потягом до краси, добра, пізнання: Одна душа, єдине тіло, але знанню — немає дна. Скажи, о дивний, ти людина чи океанська глибина? Українською мовою твори Рудакі перекладали А. Кримський і В. Мисик.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і Рудакі · Побачити більше »
Рильський Максим Тадейович
Михайло Івченко Павло Кальницький. 1969 Ри́льський Макси́м Таде́йович (Київ —, Київ) — український радянський поет, перекладач, публіцист, громадський діяч, мовознавець, літературознавець.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і Рильський Максим Тадейович · Побачити більше »
Роберт Бернз
Ро́берт Бе́рнз (також Бе́рнс; Robert Burns; 25 січня 1759, Алловей, Графство Ер — 21 липня 1796) — шотландський поет напрямку романтизму.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і Роберт Бернз · Побачити більше »
Ромео і Джульєтта
«Ромео і Джульєтта» («Romeo and Juliet») — трагедія Вільяма Шекспіра, в якій розповідається про трагічне кохання двох молодих веронців із ворожих родин.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і Ромео і Джульєтта · Побачити більше »
Слово (будинок)
Будинок «Слово», вигляд згори Будинок «Слово» — житловий будинок в Харкові по вулиці Культури, 9 (первинна адреса — вулиця Червоних Письменників, 5, по війні — провулок Барачний, 9, потім — провулок Покровського, 9).
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і Слово (будинок) · Побачити більше »
Соловецькі острови
Солове́цькі острови́ (поморськ. Соловки́; Solokka, від саамського Suollek — «острови») — група островів у південно-західній частині Білого моря при вході до Онезької затоки, яка розділяє його на протоки Західна Соловецька Салма та Східна Соловецька Салма.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і Соловецькі острови · Побачити більше »
Тичина Павло Григорович
Павло́ Григо́рович Тичи́на (Піски, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія —, Київ, Українська РСР, СРСР) — радянсько-український поет, перекладач, публіцист, громадський та державний діяч.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і Тичина Павло Григорович · Побачити більше »
Українська радянська енциклопедія
Українська радянська енциклопедія — багатотомна універсальна енциклопедія про Україну, перша республіканська енциклопедія в СРСР.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і Українська радянська енциклопедія · Побачити більше »
Український радянський енциклопедичний словник
Обкладинка першого тому УРЕС (1 вид.) Украї́нський радя́нський енциклопеди́чний словни́к (УРЕС) — скорочений варіант Української радянської енциклопедії (УРЕ).
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і Український радянський енциклопедичний словник · Побачити більше »
Филипович Павло Петрович
Павло́ Петро́вич Филипо́вич (20 вересня (за ст. ст.) / 2 жовтня (за новим) 1891, Кайтанівка — 3 листопада 1937, ур. Сандармох, Карелія) — український поет та літературознавець доби Розстріляного відродження.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і Филипович Павло Петрович · Побачити більше »
Харків
Ха́рків (Харьків, Zacharpolis) — місто на північному сході України на Слобожанщині, Науковий центр України, адміністративний центр Харківської області.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і Харків · Побачити більше »
Чтиво
Чтиво або Chtyvo— онлайн бібліотека україномовної літератури). У бібліотеці також розміщені роботи іноземними мовами з української тематики.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і Чтиво · Побачити більше »
Червоний шлях (журнал)
«Черво́ний шлях» — громадсько-політичний і літературно-науковий місячник, заснований 1923 року в Харкові, виходив до лютого 1936 року.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і Червоний шлях (журнал) · Побачити більше »
Михальський Євген Йосипович
Євге́н Йо́сипович Миха́льський (*21 січня 1897, Летичів — 15 жовтня 1937, Київ) — видатний поет мовою есперанто, діяч робітничого руху есперантистів.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і Михальський Євген Йосипович · Побачити більше »
Минко Василь Петрович
Васи́ль Петро́вич Минко́ (*14 січня 1902, Минківка, Валківський повіт, Харківська губернія — †30 січня 1989) — український прозаїк, автор вульгарних драматичних творів для масового глядача.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і Минко Василь Петрович · Побачити більше »
Межівський район
Межівськи́й райо́н — адміністративно-територіальна одиниця, що розташована у південно-східній частині Дніпропетровської області.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і Межівський район · Побачити більше »
Зеров Микола Костянтинович
Зеро́в Мико́ла Костянти́нович (26 квітня 1890, Зіньків — 3 листопада 1937, Сандармох, Карельська АРСР) — український поет, літературознавець, літературний критик, полеміст, лідер «неокласиків», майстер сонетної форми та перекладач античної поезії.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і Зеров Микола Костянтинович · Побачити більше »
Біленький-Березинський Антон Антонович
Анто́н Анто́нович Біле́нький-Берези́нський (1897, м. Львів — † 1938, м. Омськ, РРФСР — нині Російська Федерація) — культурно-політичний діяч.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і Біленький-Березинський Антон Антонович · Побачити більше »
Бердник Мирослава Олександрівна
Миросла́ва Олекса́ндрівна Бе́рдник (*) — журналістка, письменник-публіцист, ботанік за освітою, пише переважно російською мовою.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і Бердник Мирослава Олександрівна · Побачити більше »
Влизько Олекса Федорович
Оле́кса Фе́дорович Влизько́ (*, станція Крестецького повіту Новгородської губернії — †14 грудня 1934, Київ) — український поет, прозаїк.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і Влизько Олекса Федорович · Побачити більше »
Волт Вітмен
Волт Ві́тмен (Walter Whitman; 31 травня 1819 — 26 березня 1892) — американський поет, есеїст, журналіст та гуманіст.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і Волт Вітмен · Побачити більше »
Гафіз
Гафі́з (Хафіз, Гафез, Гафіз Ш(и/і)разький; літературний псевдонім Мохаммеда Шамседдіна або Шамс ад-діна Мухаммада; خواجه شمسالدین محمد حافظ شیرازی; близько 1325, Шираз — 1389 чи 1390, там само) — перський і таджицький поет, народний співець. Улюбленими темами його газелей є віра, і викриття лицемірства. Його вплив на життя іранців можна знайти в читаннях Гафіза, часте покладання його віршів на перську традиційну музику, образотворче мистецтво і перську каліграфію. Його могила у Ширазі є шедевром іранської архітектури і популярна серед туристів. Адаптація, наслідування і переклади віршів Гафіза існують багатьма мовами світу.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і Гафіз · Побачити більше »
Драч Іван Федорович
Іва́н Фе́дорович Драч (17 жовтня 1936, Теліжинці, Тетіївський район, Київська область, Українська СРР — 19 червня 2018, Київ, Україна) — український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і Драч Іван Федорович · Побачити більше »
Джамі
Джамі (جامی., Ҷомӣ. або Нуріддін Абдуррахман ібн Ахмад, 18 серпня 1414, Джам, поблизу Нішапура, Хорасан — 19 листопада 1492, Герат) — таджицько-перський письменник, філософ, музикознавець.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і Джамі · Побачити більше »
Джордж Гордон Байрон
Джордж-Но́ел-Го́рдон Ба́йрон, шостий барон Байрон (George Noel Gordon Byron; 22 січня 1788, Лондон — 19 квітня 1824, Месолонгіон, Греція) — англійський поет, який став символом романтизму і політичного лібералізму в Європі XIX століття.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і Джордж Гордон Байрон · Побачити більше »
Джон Кітс
Джон Кітс (John Keats, 31 жовтня 1795 — 23 лютого 1821) — англійський поет, представник другого покоління англійського романтичного руху.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і Джон Кітс · Побачити більше »
Дніпро (видавництво)
«Дніпро́» (попередні назви Всеукрвидав, Державне видавництво України (ДВУ), Державне видавництво художньої літератури (ДВХЛ), Література і мистецтво (ЛіМ), Художня література, Держлітвидав України) — українське видавництво художньої літератури.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і Дніпро (видавництво) · Побачити більше »
Дніпропетровська область
Дніпропетровська о́бласть — область в Україні.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і Дніпропетровська область · Побачити більше »
Лукаш Микола Олексійович
Мико́ла Олексі́йович Лука́ш (Кролевець —, Київ) — український перекладач, мовознавець і поліглот.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і Лукаш Микола Олексійович · Побачити більше »
Лупій Олесь Васильович
Лупі́й Оле́сь (Олекса́ндр) Васи́льович (28 березня 1938, с. Нова Кам'янка, Жовківський район на Львівщині) — український поет, прозаїк, драматург, сценарист.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і Лупій Олесь Васильович · Побачити більше »
Йоганн Вольфганг фон Гете
Йо́ганн-Во́льфґанґ фон Ґе́те (Johann Wolfgang von Goethe,; 28 серпня 1749, Франкфурт-на-Майні — 22 березня 1832, Ваймар) — німецький поет, прозаїк, драматург, мислитель і натураліст.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і Йоганн Вольфганг фон Гете · Побачити більше »
16 жовтня
16 жовтня — 289-й день року (290-й у високосні роки) за григоріанським календарем.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і 16 жовтня · Побачити більше »
19 липня
19 липня — 200-й день року (201-й у високосні роки) в григоріанському календарі.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і 19 липня · Побачити більше »
1907
Без опису.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і 1907 · Побачити більше »
1922
СРСР.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і 1922 · Побачити більше »
1923
Без опису.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і 1923 · Побачити більше »
1927
Без опису.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і 1927 · Побачити більше »
1934
Без опису.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і 1934 · Побачити більше »
1935
Без опису.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і 1935 · Побачити більше »
1940
Без опису.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і 1940 · Побачити більше »
1941
Без опису.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і 1941 · Побачити більше »
1945
Без опису.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і 1945 · Побачити більше »
1956
Без опису.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і 1956 · Побачити більше »
1977
Без опису.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і 1977 · Побачити більше »
1983
Без опису.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і 1983 · Побачити більше »
24 липня
24 липня — 205-й день (206-й у високосні роки) року за Григоріанським календарем.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і 24 липня · Побачити більше »
26 лютого
26 лютого — 57-й день року в григоріанському календарі.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і 26 лютого · Побачити більше »
3 березня
3 березня — 62-й день року (63-й у високосні роки) в григоріанському календарі.
Новинка!!: Мисик Василь Олександрович і 3 березня · Побачити більше »
Перенаправлення тут:
Мисик Василь, Василь Мисик, Василь Олександрович Мисик.
