Більш швидкий доступ, ніж браузер!
130 відносини: Ethnologue, К, Њ, Креоли, Кирило і Мефодій, П, Південнослов'янські мови, Проривні приголосні, Палаталізація, Передньоязиковий приголосний, О, Огублений голосний заднього ряду високого підняття, Огублений голосний заднього ряду низько-середнього підняття, Џ, А (кирилиця), Аусбау-парадигма, Артикуляція (мовознавство), Албанська мова, Албанія, Н, Носій мови, Носові приголосні, Неогублений голосний переднього ряду високого підняття, Неогублений голосний переднього ряду низько-середнього підняття, Неогублений голосний переднього ряду низького підняття, Р, Румунська мова, Республіка Македонія, С, Староцерковнослов'янська мова, Салоніки, Світовий атлас мовних структур, Скоп'є, Слов'янські мови, Слов'яни в Греції, Сербська мова, Сербія, Сербохорватська мова, Середньопіднебінний приголосний, Т, Твердопіднебінний апроксимант, Твердопіднебінний боковий апроксимант, Твердопіднебінний носовий приголосний, У, Ф, Фрикативні приголосні, Фонема, Х, Ц, Ч, ..., Ш, Шва, Шевченко Тарас Григорович, Югославія, Ясенні приголосні, Ясенний боковий апроксимант, Ясенний дрижачий приголосний, Ясенний носовий приголосний, М, Ќ, Місце творення приголосного, Міжнародний фонетичний алфавіт, Македонська абетка, Ѓ, Ј (кирилиця), И, Ж, З, Зубні приголосні, Задньоязиковий приголосний, Б, Балто-слов'янська мовна спільність, Балканський мовний союз, Балканський півострів, Блаже Конеський, Боковий приголосний, Болгарська мова, Болгарія, В, Вук Караджич, Власні назви, Г, Губний приголосний, Губно-губні приголосні, Губно-губний носовий приголосний, Губно-зубні приголосні, Граматика, Грецька мова, Греція, Глухість, Глухий ясенний фрикативний, Глухий ясенний африкат, Глухий ясенний проривний, Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний, Глухий ясенно-твердопіднебінний африкат, Глухий губно-губний проривний, Глухий губно-зубний фрикативний, Глухий заясенний фрикативний, Глухий заясенний африкат, Глухий м'якопіднебінний фрикативний, Глухий м'якопіднебінний проривний, Голосний середнього ряду, Голосний середнього підняття, Голосний високого підняття, Голосний заднього ряду, Голосний низького підняття, Голосний переднього ряду, Д, Дюкський університет, Діалектний континуум, Дрижачий приголосний, Дзвінкість, Дзвінкий ясенний фрикативний, Дзвінкий ясенний африкат, Дзвінкий ясенний проривний, Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний африкат, Дзвінкий губно-губний проривний, Дзвінкий губно-зубний фрикативний, Дзвінкий заясенний фрикативний, Дзвінкий заясенний африкат, Дзвінкий м'якопіднебінний проривний, Інститут македонської мови імені Крсте Місіркова, Індоєвропейські мови, Е, Ѕ (кирилиця), Љ, Л, Лабіалізація, Лексика, 1945. Розгорнути індекс (80 більше) »
Ethnologue
«Ethnologue» (Етноло́г; повна назва: «Ethnologue: Languages of the World» (Етнолог: мови світу)) — англомовний онлайн довідник з мов світу.
Новинка!!: Македонська мова і Ethnologue · Побачити більше »
К
К («ка») — літера кириличної абетки.
Новинка!!: Македонська мова і К · Побачити більше »
Њ
Њ, њ (Nje) — кирилична літера, 17-та літера сербської та 18-та літера македонської кириличних абеток.
Новинка!!: Македонська мова і Њ · Побачити більше »
Креоли
Крео́ли (crioulo, від дієсл. criar, «рости, виростати») — історичний і етнографічний термін, що використовувався на означення нащадків європейців, які оселялися в колоніях певних європейських держав, перш за все Іспанії та Португалії.
Новинка!!: Македонська мова і Креоли · Побачити більше »
Кирило і Мефодій
Кири́ло і Мефо́дій — слов'янські просвітителі та проповідники християнства, творці слов'янської азбуки, перші перекладачі богослужбових книг на слов'янську мову, брати.
Новинка!!: Македонська мова і Кирило і Мефодій · Побачити більше »
П
П («пе») — літера кириличної абетки.
Новинка!!: Македонська мова і П · Побачити більше »
Південнослов'янські мови
Південнослов'янські мови — мовна підгрупа слов'янських мов, поширена на Балканському півострові та Центральній Європі.
Новинка!!: Македонська мова і Південнослов'янські мови · Побачити більше »
Проривні приголосні
Проривні́ (експлози́вні) при́голосні, також плози́ви — оклюзивні приголосні, під час артикуляції яких піднебінна фіранка піднята, повітря проходить у ротову нутровину (на відміну від носових проривних), а розмикання змички відбувається різко і нагадує вибух (на відміну від африкат).
Новинка!!: Македонська мова і Проривні приголосні · Побачити більше »
Палаталізація
Палаталіза́ція, або м'я́кшення (від palatum, «піднебіння») — в фонетиці явище м'якшення приголосних звуків.
Новинка!!: Македонська мова і Палаталізація · Побачити більше »
Передньоязиковий приголосний
Передньоязико́вий при́голосний — приголосний звук, при вимові якого передня спинка разом з кінчиком язика впирається в передні зуби та початок альвеол, а нижня частина язика притискується до нижніх зубів.
Новинка!!: Македонська мова і Передньоязиковий приголосний · Побачити більше »
О
О, о — кирилична літера, є в усіх абетках, створених на слов'яно-кириличній графічній основі.
Новинка!!: Македонська мова і О · Побачити більше »
Огублений голосний заднього ряду високого підняття
Огублений голосний заднього ряду високого піднесення (Close back rounded vowel; Voyelle fermée postérieure arrondie; 円唇後舌狭母音) — один з голосних звуків, восьмий з основних голосних звуків.
Новинка!!: Македонська мова і Огублений голосний заднього ряду високого підняття · Побачити більше »
Огублений голосний заднього ряду низько-середнього підняття
Огублений голосний заднього ряду низько-середнього піднесення (Open-mid back rounded vowel; Voyelle mi-ouverte postérieure arrondie; 円唇後舌半広母音) — один з голосних звуків, шостий з основних голосних звуків.
Новинка!!: Македонська мова і Огублений голосний заднього ряду низько-середнього підняття · Побачити більше »
Џ
Џ, џ (дже) — літера кириличних абеток сербської, македонської й абхазької мов.
Новинка!!: Македонська мова і Џ · Побачити більше »
А (кирилиця)
А, а — кирилична літера, перша літера української та всіх кириличних абеток.
Новинка!!: Македонська мова і А (кирилиця) · Побачити більше »
Аусбау-парадигма
Аусба́у-паради́гма (парадигма «Ausbausprache — Abstandsprache — Dachsprache») — одна з сучасних соціолінгвістичних концепцій для розгляду стосунків між різними мовами і діалектами.
Новинка!!: Македонська мова і Аусбау-парадигма · Побачити більше »
Артикуляція (мовознавство)
Артикуля́ція (від — «розчленовую») — робота органів мовлення, спрямована на продукування звуків.
Новинка!!: Македонська мова і Артикуляція (мовознавство) · Побачити більше »
Албанська мова
Албанська мова (shqip або gjuha shqipe) — одна з індоєвропейських мов, якою розмовляють приблизно 7,4 млн осіб, переважно в Албанії, Косові, Республіці Македонії та Греції, але також і в інших регіонах Південносхідної Європи, де проживають албанці, зокрема в Чорногорії та Сербії.
Новинка!!: Македонська мова і Албанська мова · Побачити більше »
Албанія
Алба́нія, Республіка Албанія (Shqipëria, Republika e Shqipërisë) — держава у Південно-Східній Європі, на заході Балканського півострова, на узбережжі Іонічного та Адріатичного морів.
Новинка!!: Македонська мова і Албанія · Побачити більше »
Н
Н — літера кирилиці.
Новинка!!: Македонська мова і Н · Побачити більше »
Носій мови
Носій мови (native speaker) — представник мовної спільноти, який володіє нормами мови, активно вживаючи цю мову (зазвичай вона є для нього рідною) у різних побутових, соціокультурних, професійних сферах спілкування.
Новинка!!: Македонська мова і Носій мови · Побачити більше »
Носові приголосні
Носові́ при́голосні (nasal consonants) — у фонетиці група приголосних звуків.
Новинка!!: Македонська мова і Носові приголосні · Побачити більше »
Неогублений голосний переднього ряду високого підняття
Неогу́блений голосни́й пере́днього ря́ду висо́кого підня́ття — один з голосних звуків, перший з основних голосних звуків.
Новинка!!: Македонська мова і Неогублений голосний переднього ряду високого підняття · Побачити більше »
Неогублений голосний переднього ряду низько-середнього підняття
Неогублений голосний переднього ряду низько-середнього піднесення (Open-mid front unrounded vowel; Voyelle mi-ouverte antérieure non arrondie; 非円唇前舌半広母音) — один з голосних звуків, третій з основних голосних звуків.
Новинка!!: Македонська мова і Неогублений голосний переднього ряду низько-середнього підняття · Побачити більше »
Неогублений голосний переднього ряду низького підняття
Неогублений голосний переднього ряду низького піднесення (Open front unrounded vowel; Voyelle ouverte antérieure non arrondie; 非円唇前舌広母音) — один з голосних звуків, четвертий з основних голосних звуків.
Новинка!!: Македонська мова і Неогублений голосний переднього ряду низького підняття · Побачити більше »
Р
Р («ер») — літера кирилиці.
Новинка!!: Македонська мова і Р · Побачити більше »
Румунська мова
Румунська (limba română, застаріла українська назва волоська). — східнороманська мова, найбільше поширена в Румунії та Молдові (24-28 мільйонів мовців).
Новинка!!: Македонська мова і Румунська мова · Побачити більше »
Республіка Македонія
Респу́бліка Македо́нія (Република Македонија), або Коли́шня Югосла́вська Респу́бліка Македо́нія — КЮРМ (Πоранешна Југословенска Република Македонија — ΠJРМ) — держава у Південно-Східній Європі, на Балканському півострові.
Новинка!!: Македонська мова і Республіка Македонія · Побачити більше »
С
С («ес») — літера кирилиці.
Новинка!!: Македонська мова і С · Побачити більше »
Староцерковнослов'янська мова
Староцерковнослов'янська мова (давньоболгарська, староболгарська, старомакедонська, старослов'янська, церковнослов'янська мова) — найстарша літературна мова слов'ян.
Новинка!!: Македонська мова і Староцерковнослов'янська мова · Побачити більше »
Салоніки
Сало́ніки, також Фессалоні́ки (Θεσσαλονίκη), або Солу́нь (Солун) — друге за розміром, після Афін, місто Греції і столиця грецької області Македонія, порт в затоці Термаїкос Егейського моря, в гирлі річки Вардар.
Новинка!!: Македонська мова і Салоніки · Побачити більше »
Світовий атлас мовних структур
Світовий атлас мовних структур (The World Atlas of Language Structures, WALS) — спільний проект Інституту еволюційної антропології (Лейпциг) та Цифрової бібліотеки Товариства імені Макса Планка, одна із найбільших баз даних з лінгвістичної типології з відкритим доступом.
Новинка!!: Македонська мова і Світовий атлас мовних структур · Побачити більше »
Скоп'є
Ско́п'є (Скопје, Скопље/Skoplje, Shkupi, Üsküp, Scupi) — столиця Республіки Македонія, адміністративно-політичний, культурний, освітній центр македонської нації.
Новинка!!: Македонська мова і Скоп'є · Побачити більше »
Слов'янські мови
Слов'я́нські мо́ви — група споріднених мов індоєвропейської мовної родини, що розвинулися з діалектів праслов'янської мови.
Новинка!!: Македонська мова і Слов'янські мови · Побачити більше »
Слов'яни в Греції
Карта мовних меншин Греції Македо́нські слов'я́ни — слов'яномовна, а з другої половини XX століття все більш двомовна (слов'яно-грецька) спільність з розмитою етнічною самосвідомістю, проживаюча на півночі сучасної Греції, особливо в області Македонія (Греція).
Новинка!!: Македонська мова і Слов'яни в Греції · Побачити більше »
Сербська мова
Се́рбська мо́ва (серб. cрпски језик, srpski jezik) — стандартизований варіант сербохорватської мови, який використовують переважно в Сербії, Чорногорії та Боснії й Герцеговині.
Новинка!!: Македонська мова і Сербська мова · Побачити більше »
Сербія
Сербія, офіційна назва Респу́бліка Се́рбія (Репу̀блика Ср̀бија; Republika Srbija) — країна в центральній частині Балканського півострова, має в своєму складі Косово і Воєводину; Межує на півночі з Угорщиною, на північному-сході — з Румунією, на сході — з Болгарією, на півдні — з Македонією, на південному-заході — з Албанією (тільки де-юре) та Чорногорією, на заході — з Хорватією і з Боснією та Герцеговиною.
Новинка!!: Македонська мова і Сербія · Побачити більше »
Сербохорватська мова
Сербохорватська мова (також хорвато-сербська, босно-хорвато-сербська, БХЧС (босно-хорвато-чорногоро-сербська), хорватсько-сербська мовна діасистема) — одна з південнослов'янських мов, основна мова сербів, хорватів, чорногорців та босняків.
Новинка!!: Македонська мова і Сербохорватська мова · Побачити більше »
Середньопіднебінний приголосний
Середньопіднебінні приголосні (теж середньоязичні приголосні; палаталізовані приголосні), утворюються тертям видихового струму повітря об хребет язика й тверде піднебіння (й, південно-західний позиційний варіант х, шелесні ш, ж), проривом зімкнення й тертям (африкати ч, дж) чи перед і, е, и проривом зімкнення (південно-західні позиційні варіанти к', ґ’ / до к, ґ чи до т', д'); й внаслідок поширеної щілини й послабленого тертя набирає характеру нескладового голосного і з діалектною тенденцією до занику поміж голосними в закінченевих морфемах гол.
Новинка!!: Македонська мова і Середньопіднебінний приголосний · Побачити більше »
Т
Т — літера кирилиці.
Новинка!!: Македонська мова і Т · Побачити більше »
Твердопіднебінний апроксимант
Твердопіднебінний (середньопіднебінний, палатальний) апроксимант тип приголосного звука, що існує в багатьох мовах.
Новинка!!: Македонська мова і Твердопіднебінний апроксимант · Побачити більше »
Твердопіднебінний боковий апроксимант
Твердопіднебінний (середньопіднебінний, палатальний) боковий апроксимант — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах.
Новинка!!: Македонська мова і Твердопіднебінний боковий апроксимант · Побачити більше »
Твердопіднебінний носовий приголосний
Твердопіднебінний (середньопіднебінний, палатальний) зімкнено-носовий приголосний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах.
Новинка!!: Македонська мова і Твердопіднебінний носовий приголосний · Побачити більше »
У
У, у — літера кириличної абетки.
Новинка!!: Македонська мова і У · Побачити більше »
Ф
Ф, ф («еф») — літера кириличної абетки, яка слугує для позначення глухого губно-зубного (лабіодентального) фрикативного звука f.
Новинка!!: Македонська мова і Ф · Побачити більше »
Фрикативні приголосні
Фрикативні приголосні (fricative consonants), також фрикативи (fricatives), спіранти (spirants) або щілинні приголосні — протисні приголосні, що виникають тертям видихового струменя повітря в якомусь звуженні артикуляційних органів мови: в українській мові об губи (в), між долішньою губою й горішніми передніми зубами (ф), між кінцем язика й задньою стороною горішніх сікачів (с, з, с', з') чи ясен (ш, ж), між задньою частиною язика й задньою стінкою вершка гортані (х), між голосницями горлянки (г).
Новинка!!: Македонська мова і Фрикативні приголосні · Побачити більше »
Фонема
Фоне́ма — найменша (неподільна) структурно-семантична звукова одиниця, що здатна виконувати деякі функції у мовленні.
Новинка!!: Македонська мова і Фонема · Побачити більше »
Х
Х («ха») — літера кириличної абетки, яка позначає звук x.
Новинка!!: Македонська мова і Х · Побачити більше »
Ц
Для значення скорочення «ц» у вжитку як одиниця вимірювання маси, див.
Новинка!!: Македонська мова і Ц · Побачити більше »
Ч
Ч, ч («че») — літера кирилиці.
Новинка!!: Македонська мова і Ч · Побачити більше »
Ш
Ш, ш («ша») — літера кирилиці.
Новинка!!: Македонська мова і Ш · Побачити більше »
Шва
Шва Шва — різновид голосного звука, який трапляється в деяких мовах.
Новинка!!: Македонська мова і Шва · Побачити більше »
Шевченко Тарас Григорович
Тара́с Григо́рович Шевче́нко (відомий також як Кобза́р;, с. Моринці, Київська губернія, Російська імперія (нині Звенигородський район, Черкаська область, Україна) —, Санкт-Петербург, Російська імперія) — український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч.
Новинка!!: Македонська мова і Шевченко Тарас Григорович · Побачити більше »
Югославія
Розташування політичних утворень, відомих як Югославія. Кордони змінювались протягом років Югосла́вія (Jugoslavija, Jyгославиja) — федеративна держава, яка існувала у XX столітті на Балканському півострові, що у Південній Європі.
Новинка!!: Македонська мова і Югославія · Побачити більше »
Ясенні приголосні
Місце творення ясенних приголосних. 4. Місце творення ясенних приголосних Я́сенні при́голосні (alveolar consonants) — у фонетиці група приголосних звуків, що мають однакове місце творення: вони артикулюються кінчиком або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка (альвіол); є відповідно апікальними, або ламінальними.
Новинка!!: Македонська мова і Ясенні приголосні · Побачити більше »
Ясенний боковий апроксимант
Ясенний (альвеолярний) боковий апроксимант — тип приголосного звука, що існує в мовах певних народів.
Новинка!!: Македонська мова і Ясенний боковий апроксимант · Побачити більше »
Ясенний дрижачий приголосний
Ясенний (альвеолярний) дрижачий — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах.
Новинка!!: Македонська мова і Ясенний дрижачий приголосний · Побачити більше »
Ясенний носовий приголосний
Ясенний носовий приголосний — приголосний звук, що існує в більшості мов світу.
Новинка!!: Македонська мова і Ясенний носовий приголосний · Побачити більше »
М
М — літера української та інших слов'янських абеток.
Новинка!!: Македонська мова і М · Побачити більше »
Ќ
Ќ, ќ («ќe», «кє») — кирилична літера, 24-та літера македонської абетки, позначає звук kʲ або ʨ (в діалектах).
Новинка!!: Македонська мова і Ќ · Побачити більше »
Місце творення приголосного
Місця творення приголосних (пасивні і активні): 1. Зовнішньогубні 2. Внутрішньогубні 3. Зубні 4. Ясенні 5. Заясенні6. Передньопіднебінні7. Середньопіднебінні8. Задньопіднебінні9. Язичкові10. Глоткові11. Гортанні12. Надгортанні13. Радикальні (коренем язика)14. Задньоязикові15. Середньоязикові16. Ламінальні (передньою спинкою язика)17. Апікальні (кінчиком язика)18. Субапікальні Місце творення приголосного — точка, де між активним і пасивним артикулятором створюється перепона на шляху видихуваного повітря.
Новинка!!: Македонська мова і Місце творення приголосного · Побачити більше »
Міжнародний фонетичний алфавіт
Міжнаро́дний фонети́чний алфаві́т (International Phonetic Alphabet; Alphabet Phonétique International; IPA) або МФА — система знаків, щоб записувати транскрипцію — фонетичне відображення особливостей творення звуків з усіх мов світу на основі латинського алфавіту.
Новинка!!: Македонська мова і Міжнародний фонетичний алфавіт · Побачити більше »
Македонська абетка
Сучасна македонська абетка (Македонска азбука), як єдина абетка для запису македонської мови була прийнята в 1945 році, коли була кодифікована сама мова.
Новинка!!: Македонська мова і Македонська абетка · Побачити більше »
Ѓ
Ѓ, ѓ («ѓе», «ґє») — кирилична літера, шоста літера македонської абетки, яку використовують на позначення дзвінкого твердопіднебінного проривного звука (/ɟ/) або дзвінкого ясенно-піднебінного африката (/dʑ/).
Новинка!!: Македонська мова і Ѓ · Побачити більше »
Ј (кирилиця)
Је (Ј, ј) — 11-а літера сербської абетки, 12-а літера македонської абетки, використовується також у азербайджанській (до 1991 року) та алтайській мовах, а також свого часу була у вжитку для запису українською у драгоманівці.
Новинка!!: Македонська мова і Ј (кирилиця) · Побачити більше »
И
И, и — літера кирилиці.
Новинка!!: Македонська мова і И · Побачити більше »
Ж
Ж — дев'ята літера української та ряду інших слов'янських абеток.
Новинка!!: Македонська мова і Ж · Побачити більше »
З
З («зе») — літера кирилиці.
Новинка!!: Македонська мова і З · Побачити більше »
Зубні приголосні
Місце творення зубних приголосних. Червоною барвою виділений язик Зубні́ при́голосні (dental consonants) — у фонетиці група приголосних звуків, що мають однакове місце творення: вони артикулюються язиком проти верхніх і (або) нижніх зубів.
Новинка!!: Македонська мова і Зубні приголосні · Побачити більше »
Задньоязиковий приголосний
Задньоязико́вий при́голосний — приголосний звук, що утворюється при зімкнені задньої частини язика з м'яким піднебінням.
Новинка!!: Македонська мова і Задньоязиковий приголосний · Побачити більше »
Б
Б, б («бе») — друга літера кириличної абетки.
Новинка!!: Македонська мова і Б · Побачити більше »
Балто-слов'янська мовна спільність
'Балто-слов'янська мовна спільність Філогенетичне дерево балто-слов'янських мов.Шкала часу показує час поділу різних мовних гілок Балто-слов'янська мовна спільність — гіпотетична єдність у далекому минулому слов'янської і балтійської груп мов.
Новинка!!: Македонська мова і Балто-слов'янська мовна спільність · Побачити більше »
Балканський мовний союз
Балка́нський мо́вний сою́з (Balkansprachbund, Balkan Linguistic Union) — сукупність граматичних, синтаксичних, фонологічних та лексичних рис, що є спільними для мов Балканського півострова, які належать до різних гілок індоєвропейської сім'ї: албанської, грецької, романської та слов'янської.
Новинка!!: Македонська мова і Балканський мовний союз · Побачити більше »
Балканський півострів
Балка́нський півострів — півострів у Південній Європі.
Новинка!!: Македонська мова і Балканський півострів · Побачити більше »
Блаже Конеський
Бла́же Ко́нески (Конеський) (Блаже Конески; 19 грудня 1921, Небрегово — 7 грудня 1993, Скоп'є) — творець і один з кодифікаторів сучасної македонської літературної мови і відомий книжковий, культурний і суспільний діяч: поет, письменник, есеїст, літературний історик, філолог і лінгвіст, викладач і професор філософського факультету Університету Святих Кирила і Мефодія, Скоп'є.
Новинка!!: Македонська мова і Блаже Конеський · Побачити більше »
Боковий приголосний
Бокові приголосні - це (л-подібні) приголосні, в яких повітряний потік проходить по боках язика, але язик блокує потік від проходження через середину рота.
Новинка!!: Македонська мова і Боковий приголосний · Побачити більше »
Болгарська мова
Болга́рська мова — одна з південнослов'янських мов.
Новинка!!: Македонська мова і Болгарська мова · Побачити більше »
Болгарія
Болга́рія (България, на сьогодні — Респу́бліка Болга́рія) — держава у Південно-Східній Європі, розташована в східній частині Балканського півострова, займає 22 % його території.
Новинка!!: Македонська мова і Болгарія · Побачити більше »
В
В («ве») — літера кириличної абетки.
Новинка!!: Македонська мова і В · Побачити більше »
Вук Караджич
Вук Стефанович Кара́джич (Вук Стефановић Караџић/Vuk Stefanović Karadžić) — сербський лінгвіст, письменник, мислитель, діяч національного відродження.
Новинка!!: Македонська мова і Вук Караджич · Побачити більше »
Власні назви
Вла́сні на́зви, або оніми (proper noun) — індивідуальні найменування окремих одиничних об'єктів.
Новинка!!: Македонська мова і Власні назви · Побачити більше »
Г
Г, г («ге») — літера кириличної абетки.
Новинка!!: Македонська мова і Г · Побачити більше »
Губний приголосний
Губні приголосні (Labial consonant; Consonne labiale; 唇音) — різновид приголосних звуків, що утворюються зближенням чи зімкненням нижньої губи з верхньою губою або з верхніми зубами.
Новинка!!: Македонська мова і Губний приголосний · Побачити більше »
Губно-губні приголосні
Місце творення губно-губних приголосних. Гу́бно-губні́ при́голосні (bilabial consonants) — у фонетиці група приголосних звуків, що мають однакове місце творення: при їхній вимові задіяні обидві губи.
Новинка!!: Македонська мова і Губно-губні приголосні · Побачити більше »
Губно-губний носовий приголосний
Губно-губний носовий — приголосний звук, що існує в більшості мов світу.
Новинка!!: Македонська мова і Губно-губний носовий приголосний · Побачити більше »
Губно-зубні приголосні
Місце творення губно-зубних приголосних. Червоною барвою виділений язик Губно-зубні приголосні (labiodental consonants) — у фонетиці група приголосних звуків, що мають однакове місце творення: вони артикулюються нижньою губою проти верхніх зубів.
Новинка!!: Македонська мова і Губно-зубні приголосні · Побачити більше »
Граматика
Грама́тика (γραμματική, від γράμμα — «літера», «написання») — термін, який вживається в двох пов'язаних значеннях: як будова мови і як розділ мовознавства, що вивчає граматичну будову мови.
Новинка!!: Македонська мова і Граматика · Побачити більше »
Грецька мова
міні Гре́цька мо́ва, давніше гречина (Ελληνικά, вимов. Елініка́) — одна з індоєвропейських мов; поширена у Греції (9,5 млн.), на Кіпрі (0,5 млн.), а також у Пд.
Новинка!!: Македонська мова і Грецька мова · Побачити більше »
Греція
Гре́ція (Ελλάδα — Еллада), офіційна назва Гре́цька Респу́бліка (Ελληνική Δημοκρατία) — європейська держава на півдні Балканського півострова та численних островах.
Новинка!!: Македонська мова і Греція · Побачити більше »
Глухість
Глу́хість, глухота́ (voicelessness) — у мовознавстві якість звуку, що вимовляється без гортанної вібрації; у фонетиці — тип фонації, що протистоїть дзвінкості тощо.
Новинка!!: Македонська мова і Глухість · Побачити більше »
Глухий ясенний фрикативний
Глухі ясенні фрикативні — приголосні звуки.
Новинка!!: Македонська мова і Глухий ясенний фрикативний · Побачити більше »
Глухий ясенний африкат
Глухий ясенний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах.
Новинка!!: Македонська мова і Глухий ясенний африкат · Побачити більше »
Глухий ясенний проривний
Глухи́й я́сенний проривни́й — приголосний звук, що існує в деяких мовах.
Новинка!!: Македонська мова і Глухий ясенний проривний · Побачити більше »
Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний
Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикатив — приголосний звук, що існує в деяких мовах.
Новинка!!: Македонська мова і Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний · Побачити більше »
Глухий ясенно-твердопіднебінний африкат
Глухий ясенно-твердопіднебінний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах.
Новинка!!: Македонська мова і Глухий ясенно-твердопіднебінний африкат · Побачити більше »
Глухий губно-губний проривний
Глухий губно-губний проривний — приголосний звук, що існує в деяких мовах.
Новинка!!: Македонська мова і Глухий губно-губний проривний · Побачити більше »
Глухий губно-зубний фрикативний
Глухий губно-зубний фрикативний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах.
Новинка!!: Македонська мова і Глухий губно-зубний фрикативний · Побачити більше »
Глухий заясенний фрикативний
Глухий заясенний фрикатив — приголосний звук, що існує в деяких мовах.
Новинка!!: Македонська мова і Глухий заясенний фрикативний · Побачити більше »
Глухий заясенний африкат
Глухи́й зая́сенний африка́т — приголосний звук, що існує в деяких мовах.
Новинка!!: Македонська мова і Глухий заясенний африкат · Побачити більше »
Глухий м'якопіднебінний фрикативний
Глухий м’якопіднебінний (задньопіднебінний, велярний) фрикативний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах.
Новинка!!: Македонська мова і Глухий м'якопіднебінний фрикативний · Побачити більше »
Глухий м'якопіднебінний проривний
Глухий м’якопіднебінний (задньопіднебінний, велярний) зімкнено-проривний приголосний — тип приголосного звука, що існує в багатьох людських мовах.
Новинка!!: Македонська мова і Глухий м'якопіднебінний проривний · Побачити більше »
Голосний середнього ряду
Голосні середнього ряду (Central vowel; Voyelle centrale; 中舌母音) — різновид голосних звуків, що вимовляються з напруженням і серединним положенням язика в ротовій порожнині.
Новинка!!: Македонська мова і Голосний середнього ряду · Побачити більше »
Голосний середнього підняття
Голосні середнього піднесення (Mid vowel; Voyelle moyenne; 中元音) — різновид голосних звуків, що вимовляються з середнім підняттям відповідної частини язика в ротовій порожнині.
Новинка!!: Македонська мова і Голосний середнього підняття · Побачити більше »
Голосний високого підняття
Голосні високого піднесення (Close vowel; Voyelle fermée; 狭母音) — різновид голосних звуків, що вимовляються з високим підняттям відповідної частини язика в ротовій порожнині.
Новинка!!: Македонська мова і Голосний високого підняття · Побачити більше »
Голосний заднього ряду
Голосні заднього ряду (Back vowel; Voyelle postérieure; 後舌母音) — різновид голосних звуків, що вимовляються з напруженням і підняттям вгору задньої частини язика в ротовій порожнині.
Новинка!!: Македонська мова і Голосний заднього ряду · Побачити більше »
Голосний низького підняття
Голосні низького піднесення (Open vowel; Voyelle ouverte; 広母音) — різновид голосних звуків, що вимовляються з низьким підняттям відповідної частини язика в ротовій порожнині.
Новинка!!: Македонська мова і Голосний низького підняття · Побачити більше »
Голосний переднього ряду
Голосні переднього ряду (Front vowel; Voyelle antérieure; 前舌母音) — різновид голосних звуків, що вимовляються з напруженням і підняттям вгору передньої частини язика в ротовій порожнині.
Новинка!!: Македонська мова і Голосний переднього ряду · Побачити більше »
Д
Д — шоста літера української та п'ята в більшості інших слов'янських абетках.
Новинка!!: Македонська мова і Д · Побачити більше »
Дюкський університет
Дюкський університет (Duke University) вимовляється) — приватний університет, розташований в місті Дарем, Північна Кароліна, США. Заснований методистами і квакерами в 1838 році.. 1924 року зусиллями тютюнового промисловця і мецената Джеймса Дюка університет отримав нове ім'я на честь його покійного батька Вашингтона Дюка. Медична, юридична та бізнесова школи університету розташовані в рейтингу серед 15-ти найкращих університетів США. Крім академічних, наукових і спортивних досягнень університет славиться величезним кампусом з архітектурними пам'ятниками в неоготичному стилі, зокрема Дюкською каплицею. Навколишній ліс приховує близькість кампуса від ділової частини Дарема. На 35 км 2 розташувалися три кампуси в Даремі та морська лабораторія в Бофорті. Протягом останніх п'яти років було реконструйовано Східний кампус, споруджений в георгіанському стилі, основний західний кампус, виконаний в неоготичному стилі та медичний центр, що прилягає до нього.
Новинка!!: Македонська мова і Дюкський університет · Побачити більше »
Діалектний континуум
Діале́ктний конти́нуум (від continuum — «безперервність») — сукупність діалектів, зміна яких у просторі на певній території утворює неперервну послідовність; при цьому відмінності між сусідніми діалектними формами незначні, а для віддаленіших поступово зростають і можуть досягати рівня, на якому взаємне розуміння між носіями таких діалектів стає проблематичним.
Новинка!!: Македонська мова і Діалектний континуум · Побачити більше »
Дрижачий приголосний
Дрижачі приголосні (вібранти) — це розкотисті, сонорні приголосні звуки, при вимовлянні яких змичка ритмічно розмикається і змикається.
Новинка!!: Македонська мова і Дрижачий приголосний · Побачити більше »
Дзвінкість
Дзві́нкість (voice, voicing) — у мовознавстві якість звуку, що вимовляється з вібрацією голосових звязок; у фонетиці — тип фонації, що протистоїть глухості тощо.
Новинка!!: Македонська мова і Дзвінкість · Побачити більше »
Дзвінкий ясенний фрикативний
Дзвінкі ясенні (альвеолярні) фрикативні — приголосні звуки.
Новинка!!: Македонська мова і Дзвінкий ясенний фрикативний · Побачити більше »
Дзвінкий ясенний африкат
Дзвінкий ясенний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах.
Новинка!!: Македонська мова і Дзвінкий ясенний африкат · Побачити більше »
Дзвінкий ясенний проривний
Дзвінки́й я́сенний проривни́й — приголосний звук, що існує в деяких мовах.
Новинка!!: Македонська мова і Дзвінкий ясенний проривний · Побачити більше »
Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний африкат
Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах.
Новинка!!: Македонська мова і Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний африкат · Побачити більше »
Дзвінкий губно-губний проривний
Дзвінкий губно-губний проривний — приголосний звук, що існує в деяких мовах.
Новинка!!: Македонська мова і Дзвінкий губно-губний проривний · Побачити більше »
Дзвінкий губно-зубний фрикативний
Дзвінкий губно-зубний фрикативний — приголосний звук, що існує в деяких мовах.
Новинка!!: Македонська мова і Дзвінкий губно-зубний фрикативний · Побачити більше »
Дзвінкий заясенний фрикативний
Дзвінкий заясенний фрикативний — приголосний звук, що існує в деяких мовах.
Новинка!!: Македонська мова і Дзвінкий заясенний фрикативний · Побачити більше »
Дзвінкий заясенний африкат
Дзвінкий заясенний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах.
Новинка!!: Македонська мова і Дзвінкий заясенний африкат · Побачити більше »
Дзвінкий м'якопіднебінний проривний
Дзвінкий м'якопіднебінний (задньопіднебінний, велярний) зімкнено-проривний приголосний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах.
Новинка!!: Македонська мова і Дзвінкий м'якопіднебінний проривний · Побачити більше »
Інститут македонської мови імені Крсте Місіркова
Інститут македонської мови імені Крсте Місіркова (Институт за македонски јазик „Крсте Мисирков“) — інститут–регулятор македонської мови.
Новинка!!: Македонська мова і Інститут македонської мови імені Крсте Місіркова · Побачити більше »
Індоєвропейські мови
Країни, в котрих значні мовні меншості говорять індоєвропейськими мовами, які не мають офіційного статусу Індоєвропейські мови thumb Індоєвропе́йські мо́ви — найпоширеніша сім'я споріднених мов, які вважаються нащадками праіндоєвропейської.
Новинка!!: Македонська мова і Індоєвропейські мови · Побачити більше »
Е
Е — сьома літера української та інших слов'янських абеток.
Новинка!!: Македонська мова і Е · Побачити більше »
Ѕ (кирилиця)
Ѕ, ѕ («зіло́», «дзіло́») — кирилична літера, десята літера македонської абетки, що позначає звук /dz/.
Новинка!!: Македонська мова і Ѕ (кирилиця) · Побачити більше »
Љ
Љ, љ (Lje) — кирилична літера, 14-та літера сербської кириличної та 15-та літера македонської абеток.
Новинка!!: Македонська мова і Љ · Побачити більше »
Л
Л, л («ел») — літера кирилиці.
Новинка!!: Македонська мова і Л · Побачити більше »
Лабіалізація
Лабіаліза́ція (labializatio, від labia — «губи»), або огу́блення — у фонетиці заокруглення випнутих уперед губ при артикуляції певного звука.
Новинка!!: Македонська мова і Лабіалізація · Побачити більше »
Лексика
Лексика (від τὸ λεξικόν — сукупність слів якоїсь мови чи діалекту та словниковий склад мови письменника чи художнього твору) — словниковий склад мови.
Новинка!!: Македонська мова і Лексика · Побачити більше »
1945
Без опису.
Новинка!!: Македонська мова і 1945 · Побачити більше »
