Більш швидкий доступ, ніж браузер!
192 відносини: A (латиниця), Š, Į, Ų, Ž (латиниця), Č, Ę, Ė, Ą, B (латиниця), C (латиниця), D (латиниця), E (латиниця), Ethnologue, F (латиниця), G (латиниця), H (латиниця), I (латиниця), J (латиниця), K (латиниця), L (латиниця), M (латиниця), N (латиниця), O (латиниця), P (латиниця), Pluralia tantum, R (латиниця), S (латиниця), T (латиниця), U (латиниця), V (латиниця), XIV століття, XIX століття, XVI століття, XVII століття, XVIII століття, XX століття, Y (латиниця), Z (латиниця), Куршська мова, Карл Бругман, Казим'єрас Буґа, Калінінград, Калінінградська область, Кирилиця, Клайпеда, Кличний відмінок, Константінас Сірвідас, Кедайняй, Прусська мова, ..., Прабалтійська мова, Проривні приголосні, Палаталізація, Порівняльно-історичне мовознавство, Польща, Орудний відмінок, Огублений голосний заднього ряду високо-середнього підняття, Огублений голосний заднього ряду високого підняття, Огублений голосний заднього ряду низько-середнього підняття, Огублений ненапружений голосний заднього ряду високого підняття, Окупація балтійських країн, Аукштайтське наріччя, Африкат, Арморика, Август Лескін, Аве Марія (фільм), Анафора (мовознавство), Апроксимант, Няріс, Нікейський символ віри, Німан, Називний відмінок, Найвищий ступінь, Наказовий спосіб, Носові приголосні, Номінативний лад, Ненапружений неогублений голосний переднього ряду низького підняття, Неогублений голосний заднього ряду низького підняття, Неогублений голосний переднього ряду високо-середнього підняття, Неогублений голосний переднього ряду високого підняття, Неогублений голосний переднього ряду низько-середнього підняття, Неогублений ненапружений голосний передньо-середнього ряду середньо-високого підняття, Непокупний Анатолій Павлович, Рід (мовознавство), Росія, Російська мова, Родовий відмінок, Січневе повстання (1863), Страсбург, Стан (мовознавство), Східна Європа, Світовий атлас мовних структур, Синтетичні мови, Словозміна, Союз Радянських Соціалістичних Республік, Спосіб дієслова, Сполучені Штати Америки, Середньопіднебінний приголосний, Трубачов Олег Миколайович, Трансформаційний аналіз, Твердопіднебінний апроксимант, Типологія порядку слів, Топоров Володимир Миколайович, Теперішній час, Умовний спосіб, Університет Вітовта Великого, Фрикативні приголосні, Флективні мови, Фортунатов Пилип Федорович, Фердинан де Сосюр, Час (мовознавство), Частини мови, Частка (мовознавство), Число (мовознавство), Шахматов Олексій Олександрович, Шевченко Тарас Григорович, Ясенні приголосні, Ясенний боковий апроксимант, Ясенний дрижачий приголосний, Ясенний носовий приголосний, Ятвязька мова, Ян Міхал Розвадовський, Місцевий відмінок, Міжнародний фонетичний алфавіт, Макрон, Мала Литва, Множина (мовознавство), Мовний пуризм, Жмудська мова, Зубні приголосні, Задньоязиковий приголосний, Знахідний відмінок, Бібліотека Вільнюського університету, Білорусь, Балтійські мови, Бодуен де Куртене Іван Олександрович, Боковий приголосний, Безсполучникове речення, Відміна, Відмінок, Вищий ступінь, Владислав II Ягайло, Велика російська енциклопедія, Велика російська енциклопедія (видавництво), Велике князівство Литовське, Губно-губні приголосні, Губно-губний носовий приголосний, Губно-зубні приголосні, Губно-зубний апроксимант, Гражданський шрифт, Глухий ясенний фрикативний, Глухий ясенний африкат, Глухий ясенний проривний, Глухий губно-губний проривний, Глухий губно-зубний фрикативний, Глухий заясенний фрикативний, Глухий заясенний африкат, Глухий м'якопіднебінний проривний, Голосний середнього підняття, Голосний високого підняття, Голосний низького підняття, Голосний переднього ряду, Дієприкметник, Друкарство, Дрижачий приголосний, Давальний відмінок, Двоїна, Дзукія, Дзвінкий ясенний фрикативний, Дзвінкий ясенний проривний, Дзвінкий губно-губний проривний, Дзвінкий заясенний фрикативний, Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний, Дзвінкий м'якопіднебінний проривний, Додаток (мовознавство), Європейський Союз, Іванов В'ячеслав Всеволодович, Інверсія (література), Індоєвропейські мови, Латиська мова, Латинська абетка, Ларін Борис Олександрович, Литва, Летавка (Литва), Йонас Яблонскіс, 1387, 1503, 1547, 1620, 1653, 1864, 1904. Розгорнути індекс (142 більше) »
A (латиниця)
А — перша літера латинської абетки, використовується практично у всіх абетках на латинській основі.
Новинка!!: Литовська мова і A (латиниця) · Побачити більше »
Š
Šš (S-гачек) — літера розширеної латинки.
Новинка!!: Литовська мова і Š · Побачити більше »
Į
Į, į — літера розширеної латинської абетки, що використовується в литовській, крикській мовах, навахо та кількох інших.
Новинка!!: Литовська мова і Į · Побачити більше »
Ų
Ų, ų — літера розширеної латинської абетки, що використовується в литовській, шведській (ельвдаленський діалект) та кількох інших.
Новинка!!: Литовська мова і Ų · Побачити більше »
Ž (латиниця)
Ž,ž (Z з гачеком) — літера розширеної латиниці.
Новинка!!: Литовська мова і Ž (латиниця) · Побачити більше »
Č
Č, č (C з гачеком) — літера розширеної латинки, що зазвичай позначає глухий заясенний африкат, який відповідає українському ч.
Новинка!!: Литовська мова і Č · Побачити більше »
Ę
Ę, ę (e-огонек, e z ogonkiem) — буква латинської абетки.
Новинка!!: Литовська мова і Ę · Побачити більше »
Ė
Ė ė — 9-та літера литовської абетки, а також одна з літер шеєнської мови та кельнського діалекту німецької мови.
Новинка!!: Литовська мова і Ė · Побачити більше »
Ą
Ą, ą — літера розширеної латинської абетки, що використовується в польській, кашубській, литовській, крикській мовах, навахо та кількох інших.
Новинка!!: Литовська мова і Ą · Побачити більше »
B (латиниця)
B — друга літера латинського алфавіту, використовується практично у всіх алфавітах на латинській основі.
Новинка!!: Литовська мова і B (латиниця) · Побачити більше »
C (латиниця)
C — третя літера латинського алфавіту, використається практично у всіх алфавітах на латинській основі.
Новинка!!: Литовська мова і C (латиниця) · Побачити більше »
D (латиниця)
D — 4-а літера латинської абетки, вимовляється «де».
Новинка!!: Литовська мова і D (латиниця) · Побачити більше »
E (латиниця)
E, e — п'ята буква латинського алфавіту.
Новинка!!: Литовська мова і E (латиниця) · Побачити більше »
Ethnologue
«Ethnologue» (Етноло́г; повна назва: «Ethnologue: Languages of the World» (Етнолог: мови світу)) — англомовний онлайн довідник з мов світу.
Новинка!!: Литовська мова і Ethnologue · Побачити більше »
F (латиниця)
F, f — літера латинського алфавіту, вимовляється «еф».
Новинка!!: Литовська мова і F (латиниця) · Побачити більше »
G (латиниця)
G, g — сьома літера латинського алфавіту, називається в латинській та німецькій мовах «ґе», у французькій мові — «же», в англійській мові — «джі», в іспанській мові — «хе».
Новинка!!: Литовська мова і G (латиниця) · Побачити більше »
H (латиниця)
H, h («га» або «аш») — восьма літера латинського алфавіту.
Новинка!!: Литовська мова і H (латиниця) · Побачити більше »
I (латиниця)
I, i — дев'ята літера латинського алфавіту,.
Новинка!!: Литовська мова і I (латиниця) · Побачити більше »
J (латиниця)
J, j — десята літера латинського алфавіту, латинська назва — йот або йота, французька назва — жі, англійська назва — джей, іспанська — хота.
Новинка!!: Литовська мова і J (латиниця) · Побачити більше »
K (латиниця)
K, k — одинадцята літера латинського алфавіту.
Новинка!!: Литовська мова і K (латиниця) · Побачити більше »
L (латиниця)
L — дванадцята літера латинського алфавіту, походить від семітської ламед через грецьку лямбда (Λ).
Новинка!!: Литовська мова і L (латиниця) · Побачити більше »
M (латиниця)
M — 13-а літера латинської абетки, у більшості мов називається «ем».
Новинка!!: Литовська мова і M (латиниця) · Побачити більше »
N (латиниця)
N — 14-а літера латинського алфавіту, у більшості мов називається «ен».
Новинка!!: Литовська мова і N (латиниця) · Побачити більше »
O (латиниця)
O — 15-а літера латинського алфавіту, у більшості мов називається «о».
Новинка!!: Литовська мова і O (латиниця) · Побачити більше »
P (латиниця)
P — 16-а літера латинського алфавіту, у більшості мов називається «пе» (в англійській мові — «пі»).
Новинка!!: Литовська мова і P (латиниця) · Побачити більше »
Pluralia tantum
Слово «ножиці» — pluralia tantum. Pluralia tantum — розряд іменників, що вживаються тільки у множині.
Новинка!!: Литовська мова і Pluralia tantum · Побачити більше »
R (латиниця)
R — 18-а літера латинського алфавіту, у більшості мов називається «ер» (в англійській мові — /ɑː/).
Новинка!!: Литовська мова і R (латиниця) · Побачити більше »
S (латиниця)
S — 19-а літера латинського алфавіту, вимовляється «ес».
Новинка!!: Литовська мова і S (латиниця) · Побачити більше »
T (латиниця)
T — 20-а літера латинського алфавіту,.
Новинка!!: Литовська мова і T (латиниця) · Побачити більше »
U (латиниця)
U — 21-а літера латинського алфавіту, вимовляється «у» (в англійській та французькій мовах— «ю»).
Новинка!!: Литовська мова і U (латиниця) · Побачити більше »
V (латиниця)
V — 22-а літера латинського алфавіту,.
Новинка!!: Литовська мова і V (латиниця) · Побачити більше »
XIV століття
XIV століття історики називають першим століттям Пізнього Середньовіччя.
Новинка!!: Литовська мова і XIV століття · Побачити більше »
XIX століття
Без опису.
Новинка!!: Литовська мова і XIX століття · Побачити більше »
XVI століття
Без опису.
Новинка!!: Литовська мова і XVI століття · Побачити більше »
XVII століття
17 століття припадає на епоху Нової історії.
Новинка!!: Литовська мова і XVII століття · Побачити більше »
XVIII століття
XVIII століття розпочалося 1701, закінчилося 1800 роком, формальний кінець середньовічної епохи.
Новинка!!: Литовська мова і XVIII століття · Побачити більше »
XX століття
XX століття — століття, яке розпочалося 1 січня 1901 року і закінчилося 31 грудня 2000 року; двадцяте століття нашої ери і десяте століття II тисячоліття.
Новинка!!: Литовська мова і XX століття · Побачити більше »
Y (латиниця)
Y, y («і́грек») — 25-а літера латинського алфавіту.
Новинка!!: Литовська мова і Y (латиниця) · Побачити більше »
Z (латиниця)
Z — 26-а літера латинського алфавіту, вимовляється як.
Новинка!!: Литовська мова і Z (латиниця) · Побачити більше »
Куршська мова
Куршська мова (латв. kuršu valoda, лит. kuršių kalba) — мертва мова балтійського племені куршів.
Новинка!!: Литовська мова і Куршська мова · Побачити більше »
Карл Бругман
Магила Бругмана на Південному цвинтарі у Лейпцигу Карл (Фрідріх Крістіан) Бругман (Karl Brugman(n), 16 березня 1849, Вісбаден — 26 червня 1919, Лейпциг) — німецький мовознавець, фахівець в галузі порівняльно-історичного мовознавства та індоєвропеїстики, один з провідних представників школи молодограматиків. .
Новинка!!: Литовська мова і Карл Бругман · Побачити більше »
Казим'єрас Буґа
Бу́ґа Казим'єрас (Kazimieras Būga; 6 листопада 1879, с. Пажєге, нині Зарасайського району, Литва — 2 грудня 1924, Кеніґсберґ, похований у Каунасі) — литовський мовознавець, лексиколог, лексикограф.
Новинка!!: Литовська мова і Казим'єрас Буґа · Побачити більше »
Калінінград
Калінінгра́д (Калининград) — місто в Російській Федерації, адміністративний центр Калінінградської області.
Новинка!!: Литовська мова і Калінінград · Побачити більше »
Калінінградська область
Калінінградська область — найзахідніший суб'єкт Російської Федерації.
Новинка!!: Литовська мова і Калінінградська область · Побачити більше »
Кирилиця
Кири́лиця — алфавітна система письма в країнах Східної Європи, Північної і Центральної Азії.
Новинка!!: Литовська мова і Кирилиця · Побачити більше »
Клайпеда
Кла́йпеда (лит., колишній німецький Мемель) — третє за величиною місто Литви, розміщене в західній її частині, де Балтійське море переходить у Куршську затоку.
Новинка!!: Литовська мова і Клайпеда · Побачити більше »
Кличний відмінок
Кли́чний або зверта́льний відмі́нок чи вокати́в (casus vocativus, від voco — «кличу», «зову») позначає звертання до певної особи чи предмета.
Новинка!!: Литовська мова і Кличний відмінок · Побачити більше »
Константінас Сірвідас
Константінас Сірвідас (Constantinus Szyrwid, Konstantinas Sirvydas, Konstanty Szyrwid) — литовський лексикограф, один з засновників литовської писемності.
Новинка!!: Литовська мова і Константінас Сірвідас · Побачити більше »
Кедайняй
Кеда́йняй (Kėdainiai, Kiejdany, Кейданы) — місто в центральній Литві, промисловий центр та транспортний вузол.
Новинка!!: Литовська мова і Кедайняй · Побачити більше »
Прусська мова
Прусська мова — одна з мертвих балтійських мов (західної групи).
Новинка!!: Литовська мова і Прусська мова · Побачити більше »
Прабалтійська мова
Прабалтійська мова (baltų prokalbė, baltu pirmvaloda), також протобалтійська мова (prabaltų kalba, pirmbaltu valoda) — прамова, від якої походять балтійські мови.
Новинка!!: Литовська мова і Прабалтійська мова · Побачити більше »
Проривні приголосні
Проривні́ (експлози́вні) при́голосні, також плози́ви — оклюзивні приголосні, під час артикуляції яких піднебінна фіранка піднята, повітря проходить у ротову нутровину (на відміну від носових проривних), а розмикання змички відбувається різко і нагадує вибух (на відміну від африкат).
Новинка!!: Литовська мова і Проривні приголосні · Побачити більше »
Палаталізація
Палаталіза́ція, або м'я́кшення (від palatum, «піднебіння») — в фонетиці явище м'якшення приголосних звуків.
Новинка!!: Литовська мова і Палаталізація · Побачити більше »
Порівняльно-історичне мовознавство
Порівняльно-історичне мовознавство — один з найважливіших напрямів у мовознавстві, який відіграв велику роль у його розвитку.
Новинка!!: Литовська мова і Порівняльно-історичне мовознавство · Побачити більше »
Польща
По́льща, Респу́бліка По́льща, Річ Посполи́та По́льська (Polska, Rzeczpospolita Polska) — держава у Центральній Європі, унітарна парламентська республіка, що має в своєму складі 16 воєводств.
Новинка!!: Литовська мова і Польща · Побачити більше »
Орудний відмінок
Орудний відмінок, або інструментал (instrumentalis, від instrumentum — «знаряддя») відповідає на запитання «ким?», «чим?», означає засіб, інструмент, яким виконують дію.
Новинка!!: Литовська мова і Орудний відмінок · Побачити більше »
Огублений голосний заднього ряду високо-середнього підняття
Огублений голосний заднього ряду високо-середнього підняття (close-mid back rounded vowel; voyelle moyenne supérieure postérieure arrondie; 円唇後舌半狭母音) — один з голосних звуків, сьомий з основних голосних звуків.
Новинка!!: Литовська мова і Огублений голосний заднього ряду високо-середнього підняття · Побачити більше »
Огублений голосний заднього ряду високого підняття
Огублений голосний заднього ряду високого піднесення (Close back rounded vowel; Voyelle fermée postérieure arrondie; 円唇後舌狭母音) — один з голосних звуків, восьмий з основних голосних звуків.
Новинка!!: Литовська мова і Огублений голосний заднього ряду високого підняття · Побачити більше »
Огублений голосний заднього ряду низько-середнього підняття
Огублений голосний заднього ряду низько-середнього піднесення (Open-mid back rounded vowel; Voyelle mi-ouverte postérieure arrondie; 円唇後舌半広母音) — один з голосних звуків, шостий з основних голосних звуків.
Новинка!!: Литовська мова і Огублений голосний заднього ряду низько-середнього підняття · Побачити більше »
Огублений ненапружений голосний заднього ряду високого підняття
Огублений ненапружений голосний заднього ряду високо піднесення (Near-close near-back vowel; Voyelle haute inférieure postérieure arrondie; 円唇後舌め広めの狭母音) — один з голосних звуків.
Новинка!!: Литовська мова і Огублений ненапружений голосний заднього ряду високого підняття · Побачити більше »
Окупація балтійських країн
пакту Молотова — Ріббентропа Окупа́ція Балті́йських краї́н — процес військового захоплення Естонії, Латвії та Литви, яке спершу здійснив СРСР, включивши їх до свого складу згідно з домовленостями 1939 року за пактом Молотова — Ріббентропа з нацистською Німеччиною, пізніше — Третій Рейх у 1941—1944, та знову Радянський Союз із 1944 по 1991 рік.
Новинка!!: Литовська мова і Окупація балтійських країн · Побачити більше »
Аукштайтське наріччя
Аукштайтське наріччя — одне з двох основних діалектних об'єднань литовської мови.
Новинка!!: Литовська мова і Аукштайтське наріччя · Побачити більше »
Африкат
Африка́ти (affrico — тру, притираю) — складні нерозривні приголосні, утворені внаслідок злиття двох звукових елементів — зімкненого (його називають також проривним) з наступним щілинним, (його називають також фрикативним).
Новинка!!: Литовська мова і Африкат · Побачити більше »
Арморика
Арморика у часи Римської імперії. Сена і Луара позначені червоним Арморика (Armorica, Aremorica) — історична область на північному заході сучасної Франції.
Новинка!!: Литовська мова і Арморика · Побачити більше »
Август Лескін
Август Лескін (August Leskien; 8 липня 1840, Кіль — 20 вересня 1916, Лейпциг) — німецький мовознавець, професор (1870), член Берлінської академії наук, іноземний член-кореспондент Петербурзької академії наук (1876), один з основних представників школи молодограматиків.
Новинка!!: Литовська мова і Август Лескін · Побачити більше »
Аве Марія (фільм)
«Аве Марія» — український художній фільм Людмили Єфименко, знятий 1999 року, мелодрама.
Новинка!!: Литовська мова і Аве Марія (фільм) · Побачити більше »
Анафора (мовознавство)
Ана́фора (від ἀναφέρειν — відносити назад, зводити до чогось, повертати) — лінгвістичне явище, залежність інтерпретації деякого виразу від іншого виразу, що зазвичай раніше зустрічався в тексті.
Новинка!!: Литовська мова і Анафора (мовознавство) · Побачити більше »
Апроксимант
Апроксимант — приголосний, в якому один артикулятор наближається до іншого, утворюючи щілину, але недостатньо вузьку для спричинення турбулентності.
Новинка!!: Литовська мова і Апроксимант · Побачити більше »
Няріс
Няріс, Вілія (Neris, Wilia, Вілія) — річка в Білорусі і Литві, права притока Німану (Нямунасу).
Новинка!!: Литовська мова і Няріс · Побачити більше »
Нікейський символ віри
Першого Нікейського собору (325), які тримають Нікейський символ віри (381) Ніке́йський си́мвол ві́ри (Symbolum Nicaeum) — прийнятий на Першому Нікейському соборі (325 рік) Символ віри — формула віросповідання, в якому оголошувалася божественність Бога-Сина, названого "єдиносущим (ομοούσιος, consubstantialis) Отцю», а після короткого третього компонента формули («віруємо в Духа Святого») містилася анафема аріанству.
Новинка!!: Литовська мова і Нікейський символ віри · Побачити більше »
Німан
Ні́ман (Nemunas, Нё́ман, Неман) — річка в Білорусі, Литві і Росії.
Новинка!!: Литовська мова і Німан · Побачити більше »
Називний відмінок
Називний відмінок, або номінати́в (casus nominativus, від nomino — «називаю», «іменую») відповідає на запитання «хто?», «що?».
Новинка!!: Литовська мова і Називний відмінок · Побачити більше »
Найвищий ступінь
Найвищий ступінь або суперлятив, суперлатив (gradus superlativus) — граматична категорія прикметника й прислівника, яка позначає більший ступінь прояву ознаки (якості) порівняно з тією ж ознакою, позначеною звичайним ступенем; один з трьох ступенів порівняння — поряд зі звичайним і вищим.
Новинка!!: Литовська мова і Найвищий ступінь · Побачити більше »
Наказовий спосіб
Наказовий спосіб або імператив (modus imperativus) — спосіб дієслова, що виражає волевиявлення (наказ, прохання або пораду).
Новинка!!: Литовська мова і Наказовий спосіб · Побачити більше »
Носові приголосні
Носові́ при́голосні (nasal consonants) — у фонетиці група приголосних звуків.
Новинка!!: Литовська мова і Носові приголосні · Побачити більше »
Номінативний лад
Номінативний лад — одна з основних типологічних стратегій кодування актантів.
Новинка!!: Литовська мова і Номінативний лад · Побачити більше »
Ненапружений неогублений голосний переднього ряду низького підняття
Без опису.
Новинка!!: Литовська мова і Ненапружений неогублений голосний переднього ряду низького підняття · Побачити більше »
Неогублений голосний заднього ряду низького підняття
Неогублений голосний заднього ряду низького піднесення (Open back unrounded vowel; Voyelle ouverte postérieure non arrondie; 非円唇後舌広母音) — один з голосних звуків, п'ятий з основних голосних звуків.
Новинка!!: Литовська мова і Неогублений голосний заднього ряду низького підняття · Побачити більше »
Неогублений голосний переднього ряду високо-середнього підняття
Неогублений голосний переднього ряду високо-середнього піднесення (Close-mid front unrounded vowel; Voyelle moyenne supérieure antérieure non arrondie; 非円唇前舌半狭母音) — один з голосних звуків, другий з основних голосних звуків.
Новинка!!: Литовська мова і Неогублений голосний переднього ряду високо-середнього підняття · Побачити більше »
Неогублений голосний переднього ряду високого підняття
Неогу́блений голосни́й пере́днього ря́ду висо́кого підня́ття — один з голосних звуків, перший з основних голосних звуків.
Новинка!!: Литовська мова і Неогублений голосний переднього ряду високого підняття · Побачити більше »
Неогублений голосний переднього ряду низько-середнього підняття
Неогублений голосний переднього ряду низько-середнього піднесення (Open-mid front unrounded vowel; Voyelle mi-ouverte antérieure non arrondie; 非円唇前舌半広母音) — один з голосних звуків, третій з основних голосних звуків.
Новинка!!: Литовська мова і Неогублений голосний переднього ряду низько-середнього підняття · Побачити більше »
Неогублений ненапружений голосний передньо-середнього ряду середньо-високого підняття
Неогублений ненапружений голосний передньо-середнього ряду середньо-високого підняття (near-close near-front unrounded vowel; voyelle pré-fermée antérieure non arrondie; 非円唇前舌め広めの狭母音) — один з голосних звуків.
Новинка!!: Литовська мова і Неогублений ненапружений голосний передньо-середнього ряду середньо-високого підняття · Побачити більше »
Непокупний Анатолій Павлович
Анатолій Павлович Непокупний (18 березня 1932, Полтава — 25 жовтня 2006, Київ) — український мовознавець, літературознавець, поет, перекладач.
Новинка!!: Литовська мова і Непокупний Анатолій Павлович · Побачити більше »
Рід (мовознавство)
Відмінності вживання категорії роду в різних мовах Рід — граматична категорія, що властива різним частинам мови.
Новинка!!: Литовська мова і Рід (мовознавство) · Побачити більше »
Росія
Росі́йська Федера́ція, або Росі́я (Российская Федерация, Россия) — держава у північній Євразії, федеративна змішана республіка, столиця — Москва.
Новинка!!: Литовська мова і Росія · Побачити більше »
Російська мова
Росі́йська мова (русский язык) — слов'янська мова, належить до групи східнослов'янських мов разом з українською та білоруською мовами, національна мова російського народу.
Новинка!!: Литовська мова і Російська мова · Побачити більше »
Родовий відмінок
Родовий відмінок, або генети́в, геніти́в (casus genetivus, casus genitīvus, від gigno — «народжую») виражає різновиди означальних відношень і входить до парадигми однини та множини з диференціальною сукупністю відмінкових певних закінчень (див. розділ Приклади).
Новинка!!: Литовська мова і Родовий відмінок · Побачити більше »
Січневе повстання (1863)
Велике князівство Руське (Архангел Михаїл) 1863 року Січневе повстання — визвольне повстання громадян колишньої Республіки Обидвох Народів 1863–1864 років проти панування Російської імперії.
Новинка!!: Литовська мова і Січневе повстання (1863) · Побачити більше »
Страсбург
Страсбу́рг (Strasbourg,, Straßburg, ельзаською: Strossburi) — місто та муніципалітет у Франції, адміністративний центр регіону Ельзас та департаменту Нижній Рейн.
Новинка!!: Литовська мова і Страсбург · Побачити більше »
Стан (мовознавство)
Стан дієслова (activum) — граматична категорія, що визначає співвідношення між підметом, що поєднується з даним дієсловом та актуальним суб'єктом дії, вираженої тим же дієсловом.
Новинка!!: Литовська мова і Стан (мовознавство) · Побачити більше »
Східна Європа
Південна Європа Схі́дна Євро́па — політичний та історико-географічний регіон Європи.
Новинка!!: Литовська мова і Східна Європа · Побачити більше »
Світовий атлас мовних структур
Світовий атлас мовних структур (The World Atlas of Language Structures, WALS) — спільний проект Інституту еволюційної антропології (Лейпциг) та Цифрової бібліотеки Товариства імені Макса Планка, одна із найбільших баз даних з лінгвістичної типології з відкритим доступом.
Новинка!!: Литовська мова і Світовий атлас мовних структур · Побачити більше »
Синтетичні мови
Синтетичні мови (synthesis — поєднання) — мови, в яких граматичне значення синтезується з лексичним у межах слова (граматичне значення виражається за допомогою флексій, формотворчих афіксів, чергування звуків і суплетивізму).
Новинка!!: Литовська мова і Синтетичні мови · Побачити більше »
Словозміна
Словозміна (також флексія), системне творення різних форм того самого слова відповідно до його синтаксичних пов'язань з ін.
Новинка!!: Литовська мова і Словозміна · Побачити більше »
Союз Радянських Соціалістичних Республік
Сою́з Радя́нських Соціалісти́чних Респу́блік (скорочено — СРСР або Радянський Союз) — союзна держава, що існувала з 1923 по 1991 рік на території Східної Європи, північної частини Центральної і Східної Азії.
Новинка!!: Литовська мова і Союз Радянських Соціалістичних Республік · Побачити більше »
Спосіб дієслова
Спо́сіб — граматична категорія дієслова, що показує стосунок дії чи стану до дійсності з погляду мовця, виражає значення можливості, бажаності, необхідності та інших умов реалізації дії (стану).
Новинка!!: Литовська мова і Спосіб дієслова · Побачити більше »
Сполучені Штати Америки
Сполу́чені Шта́ти Аме́рики, також США, Сполу́чені Шта́ти, Шта́ти, Аме́рика (United States of America, USA, U.S., the USA, the States, America) — конституційна федеративна республіка в Північній Америці, що складається з 50 штатів: Аляски, Гаваїв, 48 штатів на території між Атлантичним і Тихим океанами і між Канадою і Мексикою та федерального (столичного) округу Колумбія.
Новинка!!: Литовська мова і Сполучені Штати Америки · Побачити більше »
Середньопіднебінний приголосний
Середньопіднебінні приголосні (теж середньоязичні приголосні; палаталізовані приголосні), утворюються тертям видихового струму повітря об хребет язика й тверде піднебіння (й, південно-західний позиційний варіант х, шелесні ш, ж), проривом зімкнення й тертям (африкати ч, дж) чи перед і, е, и проривом зімкнення (південно-західні позиційні варіанти к', ґ’ / до к, ґ чи до т', д'); й внаслідок поширеної щілини й послабленого тертя набирає характеру нескладового голосного і з діалектною тенденцією до занику поміж голосними в закінченевих морфемах гол.
Новинка!!: Литовська мова і Середньопіднебінний приголосний · Побачити більше »
Трубачов Олег Миколайович
Трубачо́в (Трубачев) Олег Миколайович (Трубачёв Олег Николаевич; 23 жовтня 1930 — 9 березня 2002), російський мовознавець-славіст, родом з Сталінграда, член-кореспондент АН СРСР (з 1972), академік (з 1992).
Новинка!!: Литовська мова і Трубачов Олег Миколайович · Побачити більше »
Трансформаційний аналіз
Трансформаційний аналіз, або трансформаційний метод — експериментальний прийом визначення синтаксичних і семантичних подібностей і відмінностей між мовними об’єктами через подібності й відмінності в наборах їх трансформацій.
Новинка!!: Литовська мова і Трансформаційний аналіз · Побачити більше »
Твердопіднебінний апроксимант
Твердопіднебінний (середньопіднебінний, палатальний) апроксимант тип приголосного звука, що існує в багатьох мовах.
Новинка!!: Литовська мова і Твердопіднебінний апроксимант · Побачити більше »
Типологія порядку слів
Типологія порядку слів (в реченні) — один з методів типологічної класифікації мов, який використовується у лінгвістичній типології, заснований на понятті базового порядку складових: підмета (Subject), присудка (Verb) та прямого додатку (Object).
Новинка!!: Литовська мова і Типологія порядку слів · Побачити більше »
Топоров Володимир Миколайович
Володимир Миколайович Топоров (5 липня 1928, Москва — 5 грудня 2005, там само) — російський філолог.
Новинка!!: Литовська мова і Топоров Володимир Миколайович · Побачити більше »
Теперішній час
Тепе́рішній час — в українській мові — форма дієслова, що в основному виражає дію або стан, сучасні з моментом мовлення.
Новинка!!: Литовська мова і Теперішній час · Побачити більше »
Умовний спосіб
Умовний спосіб — модальна форма української мови, спосіб дієслова, що функціонує і як кондиціоналіс, і як кон'юнктив.
Новинка!!: Литовська мова і Умовний спосіб · Побачити більше »
Університет Вітовта Великого
Університет Вітовта Великого, Університет Вітаутаса Великого (Vytauto Didžiojo universitetas, VDU) — вищий навчальний заклад в місті Каунасі, університет у Литві, заснований в 1922 р..
Новинка!!: Литовська мова і Університет Вітовта Великого · Побачити більше »
Фрикативні приголосні
Фрикативні приголосні (fricative consonants), також фрикативи (fricatives), спіранти (spirants) або щілинні приголосні — протисні приголосні, що виникають тертям видихового струменя повітря в якомусь звуженні артикуляційних органів мови: в українській мові об губи (в), між долішньою губою й горішніми передніми зубами (ф), між кінцем язика й задньою стороною горішніх сікачів (с, з, с', з') чи ясен (ш, ж), між задньою частиною язика й задньою стінкою вершка гортані (х), між голосницями горлянки (г).
Новинка!!: Литовська мова і Фрикативні приголосні · Побачити більше »
Флективні мови
Флективні мови — мови, у яких у вираженні граматичних значень провідну роль відіграє флексія (закінчення).
Новинка!!: Литовська мова і Флективні мови · Побачити більше »
Фортунатов Пилип Федорович
Пили́п Фе́дорович Фортуна́тов (1848–1914) — російський мовознавець родом з Волоґди.
Новинка!!: Литовська мова і Фортунатов Пилип Федорович · Побачити більше »
Фердинан де Сосюр
Фердинан де Сосюр (Ferdinand de Saussure; 26 листопада 1857, Женева — 22 лютого 1913) — швейцарський лінгвіст, засновник структуралізму.
Новинка!!: Литовська мова і Фердинан де Сосюр · Побачити більше »
Час (мовознавство)
Час — граматична категорія дієслова, яка є специфічним мовним відображенням об'єктивного часу.
Новинка!!: Литовська мова і Час (мовознавство) · Побачити більше »
Частини мови
Части́ни мо́ви — великі за обсягом класи слів, об'єднаних спільністю загального граматичного значення і його формальних показників.
Новинка!!: Литовська мова і Частини мови · Побачити більше »
Частка (мовознавство)
Ча́стка (partikula — «частка», «частинка») — незмінна службова частина мови, яка надає реченню, або окремим його членам, додаткових смислових та модальних відтінків значення, або служить для утворення окремих граматичних форм і нових слів.
Новинка!!: Литовська мова і Частка (мовознавство) · Побачити більше »
Число (мовознавство)
Число — граматична категорія, що вказує на кількість предметів, про які мовиться в реченні.
Новинка!!: Литовська мова і Число (мовознавство) · Побачити більше »
Шахматов Олексій Олександрович
Олексій Олександрович Шахматов (Алексей Александрович Шахматов; р., м. Нарва — р., м. Санкт-Петербург) — російський славіст-філолог, історик, основоположник історичного вивчення російської мови, давньоруського літописання і літератури, член Імператорського Православного Палестинського Товариства, академік Санкт-Петербурзької академії наук.
Новинка!!: Литовська мова і Шахматов Олексій Олександрович · Побачити більше »
Шевченко Тарас Григорович
Тара́с Григо́рович Шевче́нко (відомий також як Кобза́р;, с. Моринці, Київська губернія, Російська імперія (нині Звенигородський район, Черкаська область, Україна) —, Санкт-Петербург, Російська імперія) — український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч.
Новинка!!: Литовська мова і Шевченко Тарас Григорович · Побачити більше »
Ясенні приголосні
Місце творення ясенних приголосних. 4. Місце творення ясенних приголосних Я́сенні при́голосні (alveolar consonants) — у фонетиці група приголосних звуків, що мають однакове місце творення: вони артикулюються кінчиком або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка (альвіол); є відповідно апікальними, або ламінальними.
Новинка!!: Литовська мова і Ясенні приголосні · Побачити більше »
Ясенний боковий апроксимант
Ясенний (альвеолярний) боковий апроксимант — тип приголосного звука, що існує в мовах певних народів.
Новинка!!: Литовська мова і Ясенний боковий апроксимант · Побачити більше »
Ясенний дрижачий приголосний
Ясенний (альвеолярний) дрижачий — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах.
Новинка!!: Литовська мова і Ясенний дрижачий приголосний · Побачити більше »
Ясенний носовий приголосний
Ясенний носовий приголосний — приголосний звук, що існує в більшості мов світу.
Новинка!!: Литовська мова і Ясенний носовий приголосний · Побачити більше »
Ятвязька мова
Ятвязька мова — мертва західнобалтійська мова балтської групи індоєвропейської мовної сім'ї, якою розмовляло зникле плем'я/етнос ятвягів.
Новинка!!: Литовська мова і Ятвязька мова · Побачити більше »
Ян Міхал Розвадовський
Ян Мі́хал Розвадо́вський (Jan Michał Rozwadowski; 7 грудня 1867 — 13 березня 1935) — видатний польський мовознавець, індоєвропеїст і славіст молодограматичного напряму, професор Краківського університету (з 1904), член (в 1925-28 президент) Польської Академії Наук, співзасновник та співредактор журналу «Rocznik sławistyczny» (з 1908) та «Język polski» (з 1913).
Новинка!!: Литовська мова і Ян Міхал Розвадовський · Побачити більше »
Місцевий відмінок
Місцевий відмінок або локати́в (locativus, від locus — «місце») — відмінок, чиїм основним значенням є вираження місця дії.
Новинка!!: Литовська мова і Місцевий відмінок · Побачити більше »
Міжнародний фонетичний алфавіт
Міжнаро́дний фонети́чний алфаві́т (International Phonetic Alphabet; Alphabet Phonétique International; IPA) або МФА — система знаків, щоб записувати транскрипцію — фонетичне відображення особливостей творення звуків з усіх мов світу на основі латинського алфавіту.
Новинка!!: Литовська мова і Міжнародний фонетичний алфавіт · Побачити більше »
Макрон
Макро́н (Μακρόν) — діакритичний знак, який зображується як риса зверху над символом, значно рідше — під ним.
Новинка!!: Литовська мова і Макрон · Побачити більше »
Мала Литва
Мала Литва (лит: Mažoji Lietuva, пол: Mała Litwa, біл: Малая Летува Kleinlitauen; Máлая Литвá) або Прусська Литва (Prūsų Lietuva; Preußisch-Litauen, Litwa Pruska) — історичний етнографічний регіон Пруссії, пізніше Східна Пруссія в Німеччині, де жили прусські литовці або просто литовці.
Новинка!!: Литовська мова і Мала Литва · Побачити більше »
Множина (мовознавство)
Множина́ (pluralia) — в мовознавстві форма числа.
Новинка!!: Литовська мова і Множина (мовознавство) · Побачити більше »
Мовний пуризм
Мовний пуризм або лінгвістичний протекціонізм — нормативний напрям у літературній мовній політиці, скерований на усунення синкретизму граматичних елементів, запозичених слів та інших неорганічних іншомовних елементів (етранжизмів), головним чином у лексиці, словотворенні й синтаксисі, та заміну їх неологізмами чи народномовними конструкціями.
Новинка!!: Литовська мова і Мовний пуризм · Побачити більше »
Жмудська мова
Червоним, жовтим та брунатним зображені жмудські діалекти Жму́дська мо́ва (Žemaitiu kalba) — балтійська мова жмудинів, що головно поширена на їхній батьківщині — у Жмуді (край у Литві).
Новинка!!: Литовська мова і Жмудська мова · Побачити більше »
Зубні приголосні
Місце творення зубних приголосних. Червоною барвою виділений язик Зубні́ при́голосні (dental consonants) — у фонетиці група приголосних звуків, що мають однакове місце творення: вони артикулюються язиком проти верхніх і (або) нижніх зубів.
Новинка!!: Литовська мова і Зубні приголосні · Побачити більше »
Задньоязиковий приголосний
Задньоязико́вий при́голосний — приголосний звук, що утворюється при зімкнені задньої частини язика з м'яким піднебінням.
Новинка!!: Литовська мова і Задньоязиковий приголосний · Побачити більше »
Знахідний відмінок
Знахідний відмінок, або акузати́в (accusativus; від accuso — «звинувачую») відповідає на запитання «кого?», «що?».
Новинка!!: Литовська мова і Знахідний відмінок · Побачити більше »
Бібліотека Вільнюського університету
thumb thumb Бібліотека Вільнюського університету (Vilniaus universiteto biblioteka.) — універсальна публічна наукова бібліотека Литви державного значення; найстаріша бібліотека і одна з найбільших в країні.
Новинка!!: Литовська мова і Бібліотека Вільнюського університету · Побачити більше »
Білорусь
Білору́сь, Респу́бліка Білору́сь (Беларусь, Рэспубліка Беларусь, Беларусь, Республика Беларусь) — держава у Східній Європі без виходу до моря, розташована на північ від України.
Новинка!!: Литовська мова і Білорусь · Побачити більше »
Балтійські мови
Балті́йські мо́ви — група індоєвропейських мов, поширених переважно на східному і південносхідному узбережжі Балтійського моря.
Новинка!!: Литовська мова і Балтійські мови · Побачити більше »
Бодуен де Куртене Іван Олександрович
Ян Нецислав Іґна́́ци (Іван Олександрович) Бодуе́н де Куртене́ (Jan Niecisław Ignacy Baudouin de Courtenay, Иван Александрович Бодуэн де Куртенэ; 13 березня 1845, Радзимін, поблизу Варшави — 3 листопада 1929, Варшава) — польський мовознавець, член Польської академії знань (з 1887), член-кореспондент Петербурзької Академії наук (з 1897), іноземний член НТШ (з 1914).
Новинка!!: Литовська мова і Бодуен де Куртене Іван Олександрович · Побачити більше »
Боковий приголосний
Бокові приголосні - це (л-подібні) приголосні, в яких повітряний потік проходить по боках язика, але язик блокує потік від проходження через середину рота.
Новинка!!: Литовська мова і Боковий приголосний · Побачити більше »
Безсполучникове речення
'Безсполучникове складне речення— це речення, у якому прості речення об’єднуються в одне ціле без сполучників, за допомогою інтонації.У безсполучниковому складному реченні між його частинами ставляться такі розділові знаки: кома,тире,двокрапка,крапка з комою.
Новинка!!: Литовська мова і Безсполучникове речення · Побачити більше »
Відміна
Відміна — клас іменників, що мають спільну систему відмінкових закінчень.
Новинка!!: Литовська мова і Відміна · Побачити більше »
Відмінок
Відмі́нок — граматична словозмінна категорія, характерна для іменних частин мови (іменника, прикметника, числівника, займенника).
Новинка!!: Литовська мова і Відмінок · Побачити більше »
Вищий ступінь
Вищий ступінь або компарати́в (comparativus — від comparo — «порівнюю») — граматична категорія прикметника й прислівника, яка позначає більший ступінь прояву ознаки (якості) порівняно з тією ж ознакою, позначеною звичайним ступенем; один із ступенів порівняння, поряд зі звичайним і найвищим.
Новинка!!: Литовська мова і Вищий ступінь · Побачити більше »
Владислав II Ягайло
Владисла́в II Яга́йло (Władysław II Jagiełło, Jogaila; 1362 — 1 червня 1434) — Великий князь Литовський (1377—1381, 1382—1386 роки) і польський король (1386—1434 роки), володар та спадкоємець Русі з династії Гедиміновичів.
Новинка!!: Литовська мова і Владислав II Ягайло · Побачити більше »
Велика російська енциклопедія
Велика російська енциклопедія, ВРЕ (Больша́я росси́йская энциклопе́дия, БРЭ) — універсальна російська енциклопедія.
Новинка!!: Литовська мова і Велика російська енциклопедія · Побачити більше »
Велика російська енциклопедія (видавництво)
Велика російська енциклопедія (Большая Российская энциклопедия; Радянська енциклопедія) — наукове видавництво, федеральне державне унітарне підприємство, яке підпорядковується Росдруку.
Новинка!!: Литовська мова і Велика російська енциклопедія (видавництво) · Побачити більше »
Велике князівство Литовське
Вели́ке кня́зівство Лито́вське (лат.: Magnus Ducatus Lithuaniae, скорочено ВКЛ), повна назва — Вели́ке кня́зівство Лито́вське, Руське, Жамойтське та інших земель — монархічна держава у Східній Європі середньовіччя і нового часу.
Новинка!!: Литовська мова і Велике князівство Литовське · Побачити більше »
Губно-губні приголосні
Місце творення губно-губних приголосних. Гу́бно-губні́ при́голосні (bilabial consonants) — у фонетиці група приголосних звуків, що мають однакове місце творення: при їхній вимові задіяні обидві губи.
Новинка!!: Литовська мова і Губно-губні приголосні · Побачити більше »
Губно-губний носовий приголосний
Губно-губний носовий — приголосний звук, що існує в більшості мов світу.
Новинка!!: Литовська мова і Губно-губний носовий приголосний · Побачити більше »
Губно-зубні приголосні
Місце творення губно-зубних приголосних. Червоною барвою виділений язик Губно-зубні приголосні (labiodental consonants) — у фонетиці група приголосних звуків, що мають однакове місце творення: вони артикулюються нижньою губою проти верхніх зубів.
Новинка!!: Литовська мова і Губно-зубні приголосні · Побачити більше »
Губно-зубний апроксимант
Губно-зубний апроксимант — приголосний звук, що існує в деяких мовах.
Новинка!!: Литовська мова і Губно-зубний апроксимант · Побачити більше »
Гражданський шрифт
«Геометріа славенскі землемѣріе» — перша книга, надрукована гражданським шрифтом Гражда́нський шрифт — шрифт, вперше застосований у друкарстві митрополитом Київським Петром Могилою та остаточно запроваджений у Московському царстві Петром I у 1708–1710 роках для друку світських видань у часи першої реформи російського письма.
Новинка!!: Литовська мова і Гражданський шрифт · Побачити більше »
Глухий ясенний фрикативний
Глухі ясенні фрикативні — приголосні звуки.
Новинка!!: Литовська мова і Глухий ясенний фрикативний · Побачити більше »
Глухий ясенний африкат
Глухий ясенний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах.
Новинка!!: Литовська мова і Глухий ясенний африкат · Побачити більше »
Глухий ясенний проривний
Глухи́й я́сенний проривни́й — приголосний звук, що існує в деяких мовах.
Новинка!!: Литовська мова і Глухий ясенний проривний · Побачити більше »
Глухий губно-губний проривний
Глухий губно-губний проривний — приголосний звук, що існує в деяких мовах.
Новинка!!: Литовська мова і Глухий губно-губний проривний · Побачити більше »
Глухий губно-зубний фрикативний
Глухий губно-зубний фрикативний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах.
Новинка!!: Литовська мова і Глухий губно-зубний фрикативний · Побачити більше »
Глухий заясенний фрикативний
Глухий заясенний фрикатив — приголосний звук, що існує в деяких мовах.
Новинка!!: Литовська мова і Глухий заясенний фрикативний · Побачити більше »
Глухий заясенний африкат
Глухи́й зая́сенний африка́т — приголосний звук, що існує в деяких мовах.
Новинка!!: Литовська мова і Глухий заясенний африкат · Побачити більше »
Глухий м'якопіднебінний проривний
Глухий м’якопіднебінний (задньопіднебінний, велярний) зімкнено-проривний приголосний — тип приголосного звука, що існує в багатьох людських мовах.
Новинка!!: Литовська мова і Глухий м'якопіднебінний проривний · Побачити більше »
Голосний середнього підняття
Голосні середнього піднесення (Mid vowel; Voyelle moyenne; 中元音) — різновид голосних звуків, що вимовляються з середнім підняттям відповідної частини язика в ротовій порожнині.
Новинка!!: Литовська мова і Голосний середнього підняття · Побачити більше »
Голосний високого підняття
Голосні високого піднесення (Close vowel; Voyelle fermée; 狭母音) — різновид голосних звуків, що вимовляються з високим підняттям відповідної частини язика в ротовій порожнині.
Новинка!!: Литовська мова і Голосний високого підняття · Побачити більше »
Голосний низького підняття
Голосні низького піднесення (Open vowel; Voyelle ouverte; 広母音) — різновид голосних звуків, що вимовляються з низьким підняттям відповідної частини язика в ротовій порожнині.
Новинка!!: Литовська мова і Голосний низького підняття · Побачити більше »
Голосний переднього ряду
Голосні переднього ряду (Front vowel; Voyelle antérieure; 前舌母音) — різновид голосних звуків, що вимовляються з напруженням і підняттям вгору передньої частини язика в ротовій порожнині.
Новинка!!: Литовська мова і Голосний переднього ряду · Побачити більше »
Дієприкметник
Дієприкме́тник (причастие, participle) — форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання який? яка? яке? які? Дієприкметники можуть виражати ознаку предмета за дією, яку виконує предмет (активні дієприкметники) або яка на нього спрямована (пасивні дієприкметники).
Новинка!!: Литовська мова і Дієприкметник · Побачити більше »
Друкарство
Друка́рство — принцип одержання відбитків письмових знаків за допомогою тиснення.
Новинка!!: Литовська мова і Друкарство · Побачити більше »
Дрижачий приголосний
Дрижачі приголосні (вібранти) — це розкотисті, сонорні приголосні звуки, при вимовлянні яких змичка ритмічно розмикається і змикається.
Новинка!!: Литовська мова і Дрижачий приголосний · Побачити більше »
Давальний відмінок
Давальний відмінок, або датив (dativus, від do — «даю») відповідає на запитання «кому?», «чому?».
Новинка!!: Литовська мова і Давальний відмінок · Побачити більше »
Двоїна
Двоїна́ — граматична категорія числа, яку вживають, щоб позначити дві особи чи парні предмети.
Новинка!!: Литовська мова і Двоїна · Побачити більше »
Дзукія
Дзукія, Дайнава (Дзукія; Dzūkija, Dainava; Dzukija) — історичний регіон, землі на півдні й південному сході Литви в середній течії річки Німан, вздовж кордону з Білоруссю.
Новинка!!: Литовська мова і Дзукія · Побачити більше »
Дзвінкий ясенний фрикативний
Дзвінкі ясенні (альвеолярні) фрикативні — приголосні звуки.
Новинка!!: Литовська мова і Дзвінкий ясенний фрикативний · Побачити більше »
Дзвінкий ясенний проривний
Дзвінки́й я́сенний проривни́й — приголосний звук, що існує в деяких мовах.
Новинка!!: Литовська мова і Дзвінкий ясенний проривний · Побачити більше »
Дзвінкий губно-губний проривний
Дзвінкий губно-губний проривний — приголосний звук, що існує в деяких мовах.
Новинка!!: Литовська мова і Дзвінкий губно-губний проривний · Побачити більше »
Дзвінкий заясенний фрикативний
Дзвінкий заясенний фрикативний — приголосний звук, що існує в деяких мовах.
Новинка!!: Литовська мова і Дзвінкий заясенний фрикативний · Побачити більше »
Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний
Дзвінкий м'яко-піднебінний (задньопіднебінний, велярний) фрикативний — тип приголосного звука, що існує в різних людських мовах.
Новинка!!: Литовська мова і Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний · Побачити більше »
Дзвінкий м'якопіднебінний проривний
Дзвінкий м'якопіднебінний (задньопіднебінний, велярний) зімкнено-проривний приголосний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах.
Новинка!!: Литовська мова і Дзвінкий м'якопіднебінний проривний · Побачити більше »
Додаток (мовознавство)
Дода́ток, також об'єкт (objectum) — другорядний член речення, який означає предмет, на який спрямована дія або по відношенню до якого ця дія відбувається і відповідає на питання усіх відмінків, крім називного.
Новинка!!: Литовська мова і Додаток (мовознавство) · Побачити більше »
Європейський Союз
Європе́йський Сою́з (ЄС, European Union, EU) — економічний та політичний союз 28 незалежних держав-членів, що розташовані здебільшого в Європі.
Новинка!!: Литовська мова і Європейський Союз · Побачити більше »
Іванов В'ячеслав Всеволодович
В'ячеслав Всеволодович Іванов (нар. 21 серпня 1929, Москва — 7 жовтня 2017) — російський лінгвіст, літературознавець, видатний індоєвропеїст, однин із засновників математичної лінгвістики та семіотики культури; академік РАН (2000), академік РАПН (1991), професор Відділу слов'янських та східноєвропейських мов і літератур Каліфорнійського університету, Лос-Анджелес (UCLA), директор Інституту світової культури МДУ, директор Російської антропологічної школи РДГУ, голова Опікунської ради Фонду фундаментальних лінгвістичних досліджень.
Новинка!!: Литовська мова і Іванов В'ячеслав Всеволодович · Побачити більше »
Інверсія (література)
Інве́рсія (inversio — перевертання, переставляння) — одна із стилістичних фігур поетичного мовлення, яка полягає в незвичному розташуванні слів у реченні з очевидним порушенням синтаксичної конструкції задля емоційно-смислового увиразнення певного вислову: «Умовляють серця перебої» (В. Еллан) — тут додаток і підмет вжиті не на своїх місцях задля акцентного підкреслення слова «серця».
Новинка!!: Литовська мова і Інверсія (література) · Побачити більше »
Індоєвропейські мови
Країни, в котрих значні мовні меншості говорять індоєвропейськими мовами, які не мають офіційного статусу Індоєвропейські мови thumb Індоєвропе́йські мо́ви — найпоширеніша сім'я споріднених мов, які вважаються нащадками праіндоєвропейської.
Новинка!!: Литовська мова і Індоєвропейські мови · Побачити більше »
Латиська мова
Лати́ська (латвійська) мо́ва (latviešu valoda) — одна з балтійських мов, рідна мова більшості латишів, державна мова Латвії та з 1 травня 2004 — одна з офіційних мов Європейського Союзу.
Новинка!!: Литовська мова і Латиська мова · Побачити більше »
Латинська абетка
Лати́нська абе́тка, або латиниця, латинка — абетка латинської мови, історично є відгалуженням етруської абетки, що в свою чергу постала з грецької.
Новинка!!: Литовська мова і Латинська абетка · Побачити більше »
Ларін Борис Олександрович
Бори́с Олекса́ндрович Ла́рін (Полтава — 26 березня 1964, Ленінград, нині Санкт-Петербург) — російський і український радянській мовознавець, перекладач.
Новинка!!: Литовська мова і Ларін Борис Олександрович · Побачити більше »
Литва
Лито́вська Респу́бліка, Литва́ (Lietuvos Respublika, Lietuva) — держава в Північній Європі, одна з трьох країн Балтії, розташованих на східному узбережжі Балтійського моря.
Новинка!!: Литовська мова і Литва · Побачити більше »
Летавка (Литва)
Летавка (Летаука) або Летава (Lietava, Lietauka) — річка довжиною 11 км в Литві, в басейні Німану.
Новинка!!: Литовська мова і Летавка (Литва) · Побачити більше »
Йонас Яблонскіс
Йо́нас Ябло́нскіс (Jonas Jablonskis, 30 грудня 1860, село Кубілеляй, нині Шакяйського району — 23 листопада 1930, Каунас) — литовський мовознавець, просвітитель і педагог.
Новинка!!: Литовська мова і Йонас Яблонскіс · Побачити більше »
1387
Пізнє Середньовіччя Відродження Реконкіста Ганза Столітня війна Велика схизма Монгольська імперія.
Новинка!!: Литовська мова і 1387 · Побачити більше »
1503
Відродження Епоха великих географічних відкриттів Ганза Ацтецький потрійний союз Імперія інків.
Новинка!!: Литовська мова і 1503 · Побачити більше »
1547
Відродження Реформація Епоха великих географічних відкриттів Ганза.
Новинка!!: Литовська мова і 1547 · Побачити більше »
1620
Реформація Епоха великих географічних відкриттів Ганза Нідерландська революція Річ Посполита Запорозька Січ.
Новинка!!: Литовська мова і 1620 · Побачити більше »
1653
Епоха великих географічних відкриттів Ганза Річ Посполита Запорозька Січ Хмельниччина.
Новинка!!: Литовська мова і 1653 · Побачити більше »
1864
Без опису.
Новинка!!: Литовська мова і 1864 · Побачити більше »
1904
Без опису.
Новинка!!: Литовська мова і 1904 · Побачити більше »
