Логотип
Юніонпедія
Зв'язок
Завантажити з Google Play
Новинка! Завантажити Юніонпедія на вашому Android™ пристрої!
Завантажити
Більш швидкий доступ, ніж браузер!
 

Кіевская старина

Індекс Кіевская старина

«Кіевская старина» («Київська минувшина») — щомісячний історико-етнографічний та літературний часопис.

46 відносини: Культура, Київ, Київська старовина, Кивлицький Євген Олександрович, Костомаров Микола Іванович, Археологическая летопись Южной России, Антонович Володимир Боніфатійович, Науменко Володимир Павлович, Рудиковський Остап Петрович, Рудиковський Андрій Петрович, Російська імперія, Російська мова, Стороженко Андрій Володимирович, Стороженко Микола Володимирович, Степович Андроник Іоаникійович, Самчевський Осип Антонович, Сбітнєв Іван Матвійович, Словарь української мови, Толочко Петро Петрович, Українська мова, Чалий Михайло Корнійович, Шрамченко Олександр Миколайович, Щербина Володимир Іванович, Мякотін Венедикт Олександрович, Михальчук Костянтин Петрович, Молчановський Никандр Васильович, Житецький Павло Гнатович, Біляшівський Микола Федотович, Багалій Дмитро Іванович, Василенко Микола Прокопович, Єфименко Олександра Яківна, Історія, Інститут історії України НАН України, Етнографія, Лівобережна Україна, Лашкевич Олександр Степанович, Лазаревський Олександр Матвійович, Лебединцев Феофан Гаврилович, Левицький Орест Іванович, 1 лютого, 1882, 1892, 1899, 1906, 1907, 1992.

Культура

Давньоєгипетське мистецтво, 1400 р. до н. е. Перський палац Хаш Бехешт Культу́ра (Culture — «обробіток», «обробляти») — сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених людством протягом його історії; історично набутий набір правил всередині соціуму для його збереження та гармонізації.

Новинка!!: Кіевская старина і Культура · Побачити більше »

Київ

Ки́їв — столиця України, одне з найбільших і найстаріших міст Європи.

Новинка!!: Кіевская старина і Київ · Побачити більше »

Київська старовина

Київська старовина — науковий історико-філологічний журнал.

Новинка!!: Кіевская старина і Київська старовина · Побачити більше »

Кивлицький Євген Олександрович

Євге́н Олекса́ндрович Кивли́цький, також Ківлицький Євген (Кивлицкий Евгений Александрович, 8 лютого 1861–1921) — український історик, педагог, публіцист, письменник, редактор журналу «Киевская старина» (1889—1893), перший директор Всенародної бібліотеки України (1919—1920).

Новинка!!: Кіевская старина і Кивлицький Євген Олександрович · Побачити більше »

Костомаров Микола Іванович

Мико́ла Іва́нович Костома́ров (с. Юрасівка, Острогозький повіт, Воронезька губернія, Російська імперія —, Петербург, Російська імперія) — видатний український історик, етнограф, прозаїк, поет-романтик, мислитель, громадський діяч, етнопсихолог.

Новинка!!: Кіевская старина і Костомаров Микола Іванович · Побачити більше »

Археологическая летопись Южной России

Археологическая летопись Южной России — часопис, заснований Миколою Біляшівським.

Новинка!!: Кіевская старина і Археологическая летопись Южной России · Побачити більше »

Антонович Володимир Боніфатійович

Антоно́вич Володи́мир Боніфа́тійович (Махнівка, нині Козятинського району —, Київ) — український історик, археолог, етнограф, археограф, член-кореспондент Російської АН з 1901; професор Київського університету з 1878; співорганізатор Київської Громади, член Київського товариства старожитностей і мистецтв.

Новинка!!: Кіевская старина і Антонович Володимир Боніфатійович · Побачити більше »

Науменко Володимир Павлович

Володи́мир Па́влович Нау́менко (*, Новгород-Сіверський — † 8 липня 1919, Київ) — український педагог, філолог, громадський діяч, журналіст.

Новинка!!: Кіевская старина і Науменко Володимир Павлович · Побачити більше »

Рудиковський Остап Петрович

Остап (Євстафій) Петрович Рудиковський (Вільшанка —, Київ) — український військовий медик, поет, казкар.

Новинка!!: Кіевская старина і Рудиковський Остап Петрович · Побачити більше »

Рудиковський Андрій Петрович

Рудиковський Андрій Петрович (1796, Вільшанка — 1874, Київ) — автор спогадів.

Новинка!!: Кіевская старина і Рудиковський Андрій Петрович · Побачити більше »

Російська імперія

Росі́йська імпе́рія — держава, що виникла на основі земель колишнього Московського царства, цю назву вона дістала в процесі петровських реформ 1708–1721 рр, відомих також як «прорубування вікна в Європу».

Новинка!!: Кіевская старина і Російська імперія · Побачити більше »

Російська мова

Росі́йська мова (русский язык) — слов'янська мова, належить до групи східнослов'янських мов разом з українською та білоруською мовами, національна мова російського народу.

Новинка!!: Кіевская старина і Російська мова · Побачити більше »

Стороженко Андрій Володимирович

Стороженко Андрій Володимирович (— ?) — історик і славіст, громадський діяч, родом з Пирятинщини, вихованець Київського університету (1879; учень Олександра Котляревського).

Новинка!!: Кіевская старина і Стороженко Андрій Володимирович · Побачити більше »

Стороженко Микола Володимирович

Стороженко Микола Володимирович (29 травня 1862 — 1942 чи 31 жовтня, 1944, Франція) — історик і педагог родом з Пирятинщини.

Новинка!!: Кіевская старина і Стороженко Микола Володимирович · Побачити більше »

Степович Андроник Іоаникійович

Степович Андроник Іоаникійович (Оникійович) (справжнє прізвище Дудка-Степович; 1857, Прилуки — 26 листопада 1935, Київ) — історик-славіст, літературознавець, історик літератури, перекладач творів слов'янських письменників, директор Колегії П. Ґалаґана, доцент і професор Київського університету.

Новинка!!: Кіевская старина і Степович Андроник Іоаникійович · Побачити більше »

Самчевський Осип Антонович

Осип Антонович Самчевський (1799—1887) — педагог, викладач Чернігівської Духовної Семінарії й інспектор Новгород-Сіверської Гімназії, автор цінних спогадів за 1810 — 86 «Воспоминания» («Киевская Старина», тт. 43 — 46).

Новинка!!: Кіевская старина і Самчевський Осип Антонович · Побачити більше »

Сбітнєв Іван Матвійович

Іва́н Матві́йович Сбі́тнєв (Иван Матвеевич Сбитнев; 1796 † 1856) — російський і український педагог.

Новинка!!: Кіевская старина і Сбітнєв Іван Матвійович · Побачити більше »

Словарь української мови

«Словарь української мови» — перекладний українсько-російський словник, виданий 1907—1909 у Києві в 4 томах.

Новинка!!: Кіевская старина і Словарь української мови · Побачити більше »

Толочко Петро Петрович

Петро́ Петро́вич Толо́чко (21 лютого 1938, Пристроми Переяслав-Хмельницького району Київської області) — історик, професор (1988), академік НАНУ, директор Інституту археології НАНУ (1987—2017), народний депутат України 3 і 4 скликання.

Новинка!!: Кіевская старина і Толочко Петро Петрович · Побачити більше »

Українська мова

Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.

Новинка!!: Кіевская старина і Українська мова · Побачити більше »

Чалий Михайло Корнійович

Миха́йло Корні́йович Ча́лий (24 вересня 1816, Новгород-Сіверський —) — український педагог і громадсько-культурний діяч, літератор, перший біограф Т. Г. Шевченка.

Новинка!!: Кіевская старина і Чалий Михайло Корнійович · Побачити більше »

Шрамченко Олександр Миколайович

Олександр Миколайович Шрамченко (1859 — 1921), культурний діяч, етнограф родом з Чернігівщини.

Новинка!!: Кіевская старина і Шрамченко Олександр Миколайович · Побачити більше »

Щербина Володимир Іванович

Щерби́на Володи́мир Іва́нович (Київ, Київська губернія, Російська імперія —, Київ, Українська РСР, СРСР) — український історик, педагог, громадський діяч.

Новинка!!: Кіевская старина і Щербина Володимир Іванович · Побачити більше »

Мякотін Венедикт Олександрович

Мякотін Венедикт Олександрович (14.03.1867—05.10.1937) — російський історик, публіцист, політичний діяч.

Новинка!!: Кіевская старина і Мякотін Венедикт Олександрович · Побачити більше »

Михальчук Костянтин Петрович

Ко́сть Михальчу́к (с. Зозулинці, Козятинський район, Вінницька область —, Київ) — український мовознавець та етнограф, член Київської Старої Громади, дійсний член НТШ у Львові, Українського Наукового Товариства у Києві, Історичного Товариства Нестора-Літописця.

Новинка!!: Кіевская старина і Михальчук Костянтин Петрович · Побачити більше »

Молчановський Никандр Васильович

Ника́ндр Васи́льович Молчано́вський (1858, с. Лозувата, нині Благовіщенського району Кіровоградської області, Україна — 4 грудня (17 грудня) 1906, Київ) — український історик, учень Володимира Антоновича.

Новинка!!: Кіевская старина і Молчановський Никандр Васильович · Побачити більше »

Житецький Павло Гнатович

Павло́ Гна́тович Жите́цький (Кременчук —, Київ) — український мовознавець, лексикограф, педагог і громадський діяч.

Новинка!!: Кіевская старина і Житецький Павло Гнатович · Побачити більше »

Біляшівський Микола Федотович

О. Стукалов, 1987 Могила М. Ф. Біляшівського в Канівському природному заповіднику Канівському природному заповіднику Біляші́вський Мико́ла Федо́тович (Умань — 26 квітня 1926, Канів) — український археолог, етнограф, мистецтвознавець, громадський діяч.

Новинка!!: Кіевская старина і Біляшівський Микола Федотович · Побачити більше »

Багалій Дмитро Іванович

Багалі́й Дмитро́ Іва́нович (Київ, Київська губернія, Російська імперія —, Харків, Українська СРР, СРСР) — український історик, філософ та громадський діяч.

Новинка!!: Кіевская старина і Багалій Дмитро Іванович · Побачити більше »

Василенко Микола Прокопович

Василе́нко Мико́ла Про́копович (Есмань, Чернігівська губернія, Російська імперія —, Київ, Українська СРР, СРСР) — український вчений-історик, громадський та політичний діяч.

Новинка!!: Кіевская старина і Василенко Микола Прокопович · Побачити більше »

Єфименко Олександра Яківна

Єфи́менко Олекса́ндра Я́ківна (дівоче прізвище Ставро́вська; (— 18 грудня 1918) — український історик і етнограф, перша жінка в Рос. імперії, що здобула ступінь доктора історії honoris causa (1910), у 1907–1917 професор російської історії на Бестужевських курсах у Петербурзі. Праці про політичний та соціально-економічний устрій України XVII—XVIII ст.

Новинка!!: Кіевская старина і Єфименко Олександра Яківна · Побачити більше »

Історія

''«Алегорія історії»'', Ніколаос Гізіс, 1892 р. Істо́рія (від ἱστορία — оповідь, переказ про відоме, досліджене минуле) або діє́пис (діє́пись) — наука, яка вивчає минуле людства, покладаючись при цьому на письмові та матеріальні свідчення минулих подій.

Новинка!!: Кіевская старина і Історія · Побачити більше »

Інститут історії України НАН України

Інститу́т істо́рії Украї́ни НАН Украї́ни — науково-дослідний інститут Відділення історії, філософії та права НАН України, який вивчає широкий спектр проблем історії України.

Новинка!!: Кіевская старина і Інститут історії України НАН України · Побачити більше »

Етнографія

Етнографія (від грецького етнос — плем'я, народ; графо — пишу) — суспільствознавча наука, об'єктом дослідження якої є народи, їхня культура і побут, походження (етногенез), розселення, процеси культурно-побутових відносин на всіх етапах історії людства.

Новинка!!: Кіевская старина і Етнографія · Побачити більше »

Лівобережна Україна

Лівобере́жна Україна — найменування частини України на лівому березі Дніпра у складі Російської імперії в другій половині 17 — 18 століть, після Андрусівского перемир'я між Росією й Польщею (1667 року).

Новинка!!: Кіевская старина і Лівобережна Україна · Побачити більше »

Лашкевич Олександр Степанович

Олександр Степанович Лашкевич (*19 липня 1842 — †31 жовтня 1889) — український історик, громадський діяч, літератор та видавець.

Новинка!!: Кіевская старина і Лашкевич Олександр Степанович · Побачити більше »

Лазаревський Олександр Матвійович

Лазаревський Олександр Матвійович (8 (20) червня 1834, Гирявка — 31 березня (13 квітня) 1902, Київ) — видатний український історик, генеалог, джерелознавець та видавець.

Новинка!!: Кіевская старина і Лазаревський Олександр Матвійович · Побачити більше »

Лебединцев Феофан Гаврилович

Лебеди́нцев Феофа́н Гаври́лович (Теофан Лебединцев/Лебединець/Лобода, —) — український педагог, історик, громадський і церковний діяч, літератор, журналіст.

Новинка!!: Кіевская старина і Лебединцев Феофан Гаврилович · Побачити більше »

Левицький Орест Іванович

Леви́цький О́рест Іва́нович (псевдонім Маяченець;, село Маячка, Кобеляцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія —, с. Драбів, Золотоніський повіт, Полтавська губернія, УСРР) — український історик, етнограф, письменник.

Новинка!!: Кіевская старина і Левицький Орест Іванович · Побачити більше »

1 лютого

1 лютого — 32-й день року в григоріанському календарі.

Новинка!!: Кіевская старина і 1 лютого · Побачити більше »

1882

Без опису.

Новинка!!: Кіевская старина і 1882 · Побачити більше »

1892

Волт Вітмен (Walter Whitman; нар. 31 травня 1819 — † 26 березня 1892) — американський поет, есеїст, журналіст та гуманіст.

Новинка!!: Кіевская старина і 1892 · Побачити більше »

1899

Без опису.

Новинка!!: Кіевская старина і 1899 · Побачити більше »

1906

Без опису.

Новинка!!: Кіевская старина і 1906 · Побачити більше »

1907

Без опису.

Новинка!!: Кіевская старина і 1907 · Побачити більше »

1992

Без опису.

Новинка!!: Кіевская старина і 1992 · Побачити більше »

Перенаправлення тут:

"Киевская Старина", Киевская Старина, Киевская старина, Київська минувшина, Києвская старина, Кіевская Старина.

ВихідніВхідний
Гей! Ми на Facebook зараз! »