Більш швидкий доступ, ніж браузер!
12 відносини: Кандри-Куль (озеро), Потанін Григорій Миколайович, Оренбурзька область, Асли-Куль, Надршина Фануза Аїтбаївна, Тулпар, Мажит Гафурі, Москвитянин, Башкортостан, Давлекановський район, Даль Володимир Іванович, Деви.
Кандри-Куль (озеро)
Кандри-Куль (Кандракул; Кандры-Куль) — друге за величиною озеро Башкортостану, розташовано в Туймазінському районі за 25 км на південний схід від районного центру — міста Туймази, в межах лісостепової зони Башкирії.
Новинка!!: Заятуляк і Хиухилу і Кандри-Куль (озеро) · Побачити більше »
Потанін Григорій Миколайович
Григорій Миколайович Потанін (Григорий Николаевич Потанин; *22 вересня (4 жовтня) 1835, селище Ямишевський, тепер Павлодарської області Казахстану — †30 червня 1920, Томськ) — російський мандрівник, географ та етнограф.
Новинка!!: Заятуляк і Хиухилу і Потанін Григорій Миколайович · Побачити більше »
Оренбурзька область
Оренбу́рзька о́бласть (Оренбу́ргская о́бласть) — суб'єкт Російської Федерації.
Новинка!!: Заятуляк і Хиухилу і Оренбурзька область · Побачити більше »
Асли-Куль
Асли-Куль (Аслы-Куль) — найбільше озеро в Республіці Башкортостан.
Новинка!!: Заятуляк і Хиухилу і Асли-Куль · Побачити більше »
Надршина Фануза Аїтбаївна
Фануза Аїтбаївна Надршина (нар. 7 лютого 1936) — башкирський вчений-фольклорист, доктор філологічних наук.
Новинка!!: Заятуляк і Хиухилу і Надршина Фануза Аїтбаївна · Побачити більше »
Тулпар
гербі Казахстана Тулпа́р (толпар, тұлпар, тулпар, тулпар) — крилатий (або летючий) кінь в кипчацькій (башкирській, казахській і татарській) міфологіях.
Новинка!!: Заятуляк і Хиухилу і Тулпар · Побачити більше »
Мажит Гафурі
Мажит Гафурі (Мәҗит Гафури; справжнє ім'я Гафуров Габдельмажит Нурганійович; 20 липня (*, село Зілім-Караново Стерлітамацького повіту Уфимської губернії, нині Гафурійського району, Башкортостан, РФ — †, місто Уфа, Башкортостан, РФ) — башкирський і татарський письменник. Народний поет Башкирської АРСР (1923). Класик башкирської і татарської літератури. Гафурі Мажит був удостоєний звання Героя Праці (1920-ті). Навчався в медресе Троїцька (1898), Казані (1904), Уфи (1906; усі — РФ). Був чорноробом на золотих копальнях, учителював у рідному селі та працював у татарській періодиці. Зазнав переслідувань з боку царської влади. Писати почав у 1902 році татарською мовою. Виступав у різних літературних жанрах (вірші, ліричні мініатюри, поеми, байки, оповідання, повісті, драми, публіцистика). Колоніальне становище башкирського народу в складі Російської імперії, визвольні прагнення і надії визначили зміст та ідейне спрямування творчості Гафурі Мажита, зокрема його поетична збірка «Себер тимер юлы йŸки ŸхүŸле миллет» («Сибірська залізниця, або Становище нації», Оренбург, 1904), «Яшь гомерем» («Моє молоде життя», 1906), «Миллəт мəххəббəтте» («Любов до нації», 1907). Уже тоді він отримує визнання як один із найвидатніших поетів Татарії й Башкирії. Ілюзії, пов'язані із більшовицьикм переворотом 1917, суспільно-політичні процеси наступних років відображено у збірці «Кызыл байрак» («Червоний прапор», Уфа, 1917), поемах «Эшсе» («Робітник», Казань, 1921), «Златоуст» (1928). У ранніх оповіданнях відтворив страхітливі у своїй буденності картини людського горя. Симптоматично, що художня проза Гафурі Мажита і в радянські часи звернена в минуле. У повісті «Ҡара йɵҙҙəр» («Чорнолиці», Уфа, 1926) реалістично змальовано важкий дореволюційний побут башкирського народу, засуджено зневагу до жіночої долі й гідності, а в автобіографічному творі цього ж жанру «Шағҙың алтын приискыҺында» («На золотих копальнях поета», 1930) подано картини нещадного визиску робітників. Про складний процес пробудження самосвідомості простого люду йдеться у повісті «Тормыш баскычлары» («Щаблі життя», 1928). Автор книги про трагедію голодомору 1921—1922 «Ачлык тырнагында» («В пазурах голоду», 1923), п'єси «Ҡыҙыл йондоҙ» («Червона зірка», 1925). На початку 20-х рр. Гафурі Мажит почав писати башкирською мовою, що сприяло формуванню плеяди молодих письменників, які остаточно утвердили мову рідного народу як літературну. Стиль творів Гафурі відзначається простотою і чіткістю, багатством народної мови, ясністю виражальних засобів. Українською мовою твори Гафурі перекладали Павло Тичина, Володимир Сосюра, Марія Пригара, М. Терещенко, С. Литвин, В. Малишко, М. Стельмах, В. Струтинський та ін. Ґрунтовне дослідження «Патріотизм у творчості Мажита Гафурі» (1942; К., 1955) виконав Павло Тичина під час перебування в Башкирській АРСР. Образ Гафурі Мажита змалював О. Ющенко у вірші «На щастя» (1982). Ім'ям Гафурі Мажита названі район у Башкортостані, вулицю в Уфі, де також діє Башкирський театр драми імені Гафурі, відкрито Дім-музей Мажита Гафурі (1948).
Новинка!!: Заятуляк і Хиухилу і Мажит Гафурі · Побачити більше »
Москвитянин
Москвитя́нин — російський щомісячний літературно-художній журнал реакційного напрямку, що виходив 1841—1856 рр.
Новинка!!: Заятуляк і Хиухилу і Москвитянин · Побачити більше »
Башкортостан
right Респу́бліка Башкортоста́н, Башки́рія (Респу́блика Башкортоста́н; ҡортостан Республикаһы) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Приволзького федерального округу.
Новинка!!: Заятуляк і Хиухилу і Башкортостан · Побачити більше »
Давлекановський район
Давлека́новський район (Давлекановский район, Дәүләкән районы) — адміністративна одиниця Республіки Башкортостан Російської Федерації.
Новинка!!: Заятуляк і Хиухилу і Давлекановський район · Побачити більше »
Даль Володимир Іванович
Будинок-музей Даля в Луганську. Пам'ятник В. Далю в Луганську. Володимир Іванович Даль (*, селище Луганський завод, нині місто Луганськ —, Москва) — російський письменник, лексикограф, етнограф данського походження.
Новинка!!: Заятуляк і Хиухилу і Даль Володимир Іванович · Побачити більше »
Деви
Нізамі «Сім Красунь»http://www.barabass.ru/eng/61.php Makhan in the enchanted garden. Nizami. «Hamsa». MS SPL, PNS 66, f. 166. 1648. Bukhara Де́ви, дайва (авест.), діви (фарсі), в іранській міфології злі духи, що протистоять благим духам — Ахура.
Новинка!!: Заятуляк і Хиухилу і Деви · Побачити більше »
