Більш швидкий доступ, ніж браузер!
25 відносини: Кільце (діакритичний знак), Крапка (діакритичний знак), Камора, Китайська мова, Кирилична система числення, Просодія, Палаталізація, Орфографія, Огонек (діакритичний знак), Акут, Наголос, Українська радянська енциклопедія, Українська мова, Умлаут (діакритичний знак), Французька мова, Фонетика, Циркумфлекс, Церковнослов'янська мова, Чеська мова, Знак дзвінкості, Вимова, Гравіс (діакритичний знак), Голосний звук, Давньогрецька мова, Довгота.
Кільце (діакритичний знак)
Кільце (ring) — діакритичний знак, що зображається над чи під літерою.
Новинка!!: Діакритичний знак і Кільце (діакритичний знак) · Побачити більше »
Крапка (діакритичний знак)
Як діакритичний знак, точка (dot) може бути інтерпунктом (·), або ж бути над чи під буквою.
Новинка!!: Діакритичний знак і Крапка (діакритичний знак) · Побачити більше »
Камора
* Камора — діакритичний знак.
Новинка!!: Діакритичний знак і Камора · Побачити більше »
Китайська мова
Кита́йська мо́ва (汉语／漢語, піньїнь: Hànyǔ, ханьюй; 华语／華語, піньїнь: Huáyǔ; хуаюй; 中文, піньїнь: Zhōngwén, чжунвень) — мова народу хань.
Новинка!!: Діакритичний знак і Китайська мова · Побачити більше »
Кирилична система числення
Приклади запису чисел кирилицею Кирилична система числення — система числення, поширена у старослов'янських пам'ятках і сучасній церковнослов'янській мові.
Новинка!!: Діакритичний знак і Кирилична система числення · Побачити більше »
Просодія
Просо́дія (προσῳδία — наголос, приспів).
Новинка!!: Діакритичний знак і Просодія · Побачити більше »
Палаталізація
Палаталіза́ція, або м'я́кшення (від palatum, «піднебіння») — в фонетиці явище м'якшення приголосних звуків.
Новинка!!: Діакритичний знак і Палаталізація · Побачити більше »
Орфографія
Орфогра́фія, також ортогра́фія (ὀρθογραφία, від ὀρθός — правильний і γράφω — писати) — історично сформована й загальноприйнята система правил національної мови щодо способів передачі мовлення на письмі, яка поряд із пунктуацією становить правопис певної мови.
Новинка!!: Діакритичний знак і Орфографія · Побачити більше »
Огонек (діакритичний знак)
Ого́нек (ogonek, nosinė, буквально — «хвостик») — діакритичний знак.
Новинка!!: Діакритичний знак і Огонек (діакритичний знак) · Побачити більше »
Акут
Аку́т (acutus), оксíя (ὀξεῖα), гострий наголос (´) — діакритичний знак, косий штрих над літерою.
Новинка!!: Діакритичний знак і Акут · Побачити більше »
Наголос
На́голос або акце́нт (Accentus, Akzent, stress, τόνος) — надсегментна одиниця мовлення.
Новинка!!: Діакритичний знак і Наголос · Побачити більше »
Українська радянська енциклопедія
Українська радянська енциклопедія — багатотомна універсальна енциклопедія про Україну, перша республіканська енциклопедія в СРСР.
Новинка!!: Діакритичний знак і Українська радянська енциклопедія · Побачити більше »
Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.
Новинка!!: Діакритичний знак і Українська мова · Побачити більше »
Умлаут (діакритичний знак)
Умла́ут (від Umlaut) — діакритичний знак, що позначає фонетичне явище умлауту голосних звуків у німецькій та інших мовах.
Новинка!!: Діакритичний знак і Умлаут (діакритичний знак) · Побачити більше »
Французька мова
Францу́зька мо́ва (français) — мова французів (офіційна мова Франції), франкомовного населення Бельгії, Швейцарії, Канади (у яких є однією з офіційних).
Новинка!!: Діакритичний знак і Французька мова · Побачити більше »
Фонетика
Фоне́тика (φωνητικός — звуковий) — це розділ мовознавства, в якому вивчають звуковий склад мови.
Новинка!!: Діакритичний знак і Фонетика · Побачити більше »
Циркумфлекс
Циркумфле́кс (circumflexus, буквально — «вигнутий навколо») — діакритичний знак і комп'ютерний символ.
Новинка!!: Діакритичний знак і Циркумфлекс · Побачити більше »
Церковнослов'янська мова
Церковнослов'я́нська мо́ва (Црькъвьнословѣньскъ ѩꙁꙑкъ) — південнослов'янська мертва літературна мова, що виникла на базі староцерковнослов'янської мови під впливом живих (розмовних) слов'янських мов.
Новинка!!: Діакритичний знак і Церковнослов'янська мова · Побачити більше »
Чеська мова
Чеська мова (чеськ. čeština) — слов'янська мова, належить до групи західнослов'янських мов.
Новинка!!: Діакритичний знак і Чеська мова · Побачити більше »
Знак дзвінкості
Знак дзвінкості (濁点, だくてん, дакутен, нігорі) або Діакритичний знак дзвінкості (濁音符, だくおんぷ, дакуонпу) — знак в японській мові, який використовується в японській складовій абетці кана для позначення дзвінких проривних приголосних.
Новинка!!: Діакритичний знак і Знак дзвінкості · Побачити більше »
Вимова
Вимова (прононс; prononcer - промовляти) означає.
Новинка!!: Діакритичний знак і Вимова · Побачити більше »
Гравіс (діакритичний знак)
Гравіс (`) (Grave accent) — діакритичний знак, що використовується в багатьох письменних мовах, схожий за формою з друкарським клавіатурним знаком зворотного апострофа.
Новинка!!: Діакритичний знак і Гравіс (діакритичний знак) · Побачити більше »
Голосний звук
Голосни́й звук, голосі́вка — звуки мови, що утворюються при вільному проходженні видихуваного повітря через ротову порожнину, тобто мають вільну артикуляцію.
Новинка!!: Діакритичний знак і Голосний звук · Побачити більше »
Давньогрецька мова
Давньогре́цька мо́ва (ἡ Ἑλληνικὴ γλῶττα та ἡ Ἑλληνικὴ φωνή)) — мова індоєвропейської групи, «пращур» сучасної грецької мови, поширена на території грецької ойкумени в епоху з кінця 2-ого тисячоліття до н. е. до V століття н. е. Виділяють різні періоди розвитку мови: архаїчний (9—6 століття до н. е.), класичний (5—4 століття до н. е.), елліністичний (3 століття до н. е. — 4 століття н. е.), на кожному етапі розвитку мови існували істотно різні діалекти. Давньогрецька мова — мова поем «Іліада» і «Одісея» Гомера, філософії і літератури часу Золотого століття Афін та Нового Заповіту Біблії. Нею розмовляли в полісах класичної епохи, імперії Александра Македонського і царствах діадохів, давньогрецька мова була другою офіційною мовою Римської імперії і основною на ранніх етапах існування Візантії (поступово перероджуючись на середньовічну візантійську грецьку мову). У середньовіччі стає зразком літературної мови Візантії, отримала статус класичної в Західній Європі в епоху Відродження та вплинула на розвиток нових грецьких мов — катаревусу (на відміну від дімотики).
Новинка!!: Діакритичний знак і Давньогрецька мова · Побачити більше »
Довгота
Довгота́ (longitude, Länge f) — одна з координат у ряді систем сферичних координат, що визначають положення точок на земній поверхні (див. Географічні координати, Координати в геодезії), на небесній сфері (див. Небесні координати), на поверхнях Сонця, Місяця, планет (Геліографічні координати, Селенографічні координати, Планетографічні координати).
Новинка!!: Діакритичний знак і Довгота · Побачити більше »
Перенаправлення тут:
Діактритичні знаки, Діакритик, Діакритика, Діакритики, Діакритичні знаки.
