Більш швидкий доступ, ніж браузер!
17 відносини: VII століття, XIII століття, Перепис населення, Археологія, Новий Загреб, Римська імперія, Слов'яни, Трешнєвка, Українська мова, Хорватія, Хорвати, Медведниця, Загреб, Іван Кукулевич-Сакцинський, 1873, 1999, 2001.
VII століття
VII століття — століття, що охоплює роки з 601 по 700 за юліанським календарем.
Новинка!!: Дубрава (район Загреба) і VII століття · Побачити більше »
XIII століття
XIII століття історики характеризують як завершальне століття Високого Середньовіччя.
Новинка!!: Дубрава (район Загреба) і XIII століття · Побачити більше »
Перепис населення
1970-1989 Перепис населення — єдиний процес збору, узагальнення, аналізу та публікації демографічних, економічних та соціальних даних про населення, що належать проживає на відповідний проміжок у країні чи на виразно відмежованій території..
Новинка!!: Дубрава (район Загреба) і Перепис населення · Побачити більше »
Археологія
Одесі. Автономної Республіки Крим, як проводились спільною українсько-французькою експедицією влітку 2013 року. аланів на схилах печерного міста Мангуп-Кале Археоло́гія (αρχαιος — стародавній, λογος — слово) — наука, що висвітлює історію людського суспільства на основі вивчення пам'яток кам'яної, мідної (бронзової), залізної доби і пізніших часів.
Новинка!!: Дубрава (район Загреба) і Археологія · Побачити більше »
Новий Загреб
Новий Загреб (Novi Zagreb) — частина міста Загреб, столиці Хорватії.
Новинка!!: Дубрава (район Загреба) і Новий Загреб · Побачити більше »
Римська імперія
Східна Римська імперія Ри́мська імпе́рія (Imperium Romanum) — державне, військово-політичне утворення, яке зародилося на основі Римської республіки близько 27 року до н. е.
Новинка!!: Дубрава (район Загреба) і Римська імперія · Побачити більше »
Слов'яни
Країни, де слов'янські мови є державними. Світло-зелений — західні, темно-зелений — східні, чорний — південні слов'янскі мови Слов'яни — східна група індоєвропейських народів VI столітті. племена (700—850) Слов'яни (словѣнє, славяни, slovani, славяне, славяне, словени, slaveni, słowianie, slované, slovania, słowiónie, słowjenjo, słowjany) — найбільша в Європі етномовна спільність.
Новинка!!: Дубрава (район Загреба) і Слов'яни · Побачити більше »
Трешнєвка
Трамвайне депо на Трешнєвці Тре́шнєвка (Trešnjevka) — район у столиці Хорватії місті Загребі, в якому розташований однойменний найбільший ринок у місті.
Новинка!!: Дубрава (район Загреба) і Трешнєвка · Побачити більше »
Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.
Новинка!!: Дубрава (район Загреба) і Українська мова · Побачити більше »
Хорватія
Респу́бліка Хорва́тія (Republika Hrvatska) — держава на півдні Центральної Європи і заході Балканського півострова, колишня союзна республіка в складі Югославії, що стала незалежною в 1991 році.
Новинка!!: Дубрава (район Загреба) і Хорватія · Побачити більше »
Хорвати
Хорва́ти (Hrvati) — південнослов'янський народ, що мешкає переважно в Хорватії, Боснії і Герцеґовині та прилеглих країнах.
Новинка!!: Дубрава (район Загреба) і Хорвати · Побачити більше »
Медведниця
Вид на Медведніца Медведніца (Medvednica.) — гірський масив на північ від Загреба, популярне місце відпочинку загребців.
Новинка!!: Дубрава (район Загреба) і Медведниця · Побачити більше »
Загреб
За́греб (Zagreb) — столиця Хорватії.
Новинка!!: Дубрава (район Загреба) і Загреб · Побачити більше »
Іван Кукулевич-Сакцинський
Іван Кукулевич-Сакцинський (Ivan Kukuljević Sakcinski, 29 травня 1816, Вараждин, тепер Хорватія — 1 серпня 1889, Пугаковець / Puhakovec, Хорватське Загір'я, тепер Хорватія) — хорватський політичний діяч, історик, поет, драматург, діяч Хорватського національного відродження.
Новинка!!: Дубрава (район Загреба) і Іван Кукулевич-Сакцинський · Побачити більше »
1873
Без опису.
Новинка!!: Дубрава (район Загреба) і 1873 · Побачити більше »
1999
Див.
Новинка!!: Дубрава (район Загреба) і 1999 · Побачити більше »
2001
Без опису.
Новинка!!: Дубрава (район Загреба) і 2001 · Побачити більше »
