Логотип
Юніонпедія
Зв'язок
Завантажити з Google Play
Новинка! Завантажити Юніонпедія на вашому Android™ пристрої!
Установити
Більш швидкий доступ, ніж браузер!
 

Дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант

Індекс Дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант

Дзвінкий губно-м'якопіднебінний (лабіо-велярний) апроксимант — тип приголосного звука, що існує в деяких природних мовах.

15 відносини: X-SAMPA, Правопис Русалки Дністрової, Приголосний звук, Огублений голосний заднього ряду високого підняття, Абхазька мова, Англійська мова, Українська фонетика, Українська абетка, Українська мова, Французька мова, Місце творення приголосного, Міжнародний фонетичний алфавіт, Білоруська абетка, Білоруська мова, Есперанто.

X-SAMPA

Розширений фонетичний алфавіт SAM (Extended SAM Phonetic Alphabet) — варіант SAMPA, розроблений у 1995 році, професором фонетики.

Новинка!!: Дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант і X-SAMPA · Побачити більше »

Правопис Русалки Дністрової

Право́пис «Руса́лки Дністро́вої» — перша фонетична система правопису для української мови на основі адаптованого алфавіту, вжита «Руською трійцею» в альманасі «Русалка Днѣстровая» (1837).

Новинка!!: Дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант і Правопис Русалки Дністрової · Побачити більше »

Приголосний звук

Приголосний звук, шелесті́вка — звук, що твориться за допомогою голосу й шуму або тільки шуму.

Новинка!!: Дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант і Приголосний звук · Побачити більше »

Огублений голосний заднього ряду високого підняття

Огублений голосний заднього ряду високого піднесення (Close back rounded vowel; Voyelle fermée postérieure arrondie; 円唇後舌狭母音) — один з голосних звуків, восьмий з основних голосних звуків.

Новинка!!: Дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант і Огублений голосний заднього ряду високого підняття · Побачити більше »

Абхазька мова

Абха́зька мо́ва (аҧсуа бызшәа; аҧсшәа) — північнокавказька мова абхазо-адизької сім'ї мов.

Новинка!!: Дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант і Абхазька мова · Побачити більше »

Англійська мова

Англі́йська мо́ва (English, the English language) — мова, що належить до германської групи індоєвропейської сім'ї мов.

Новинка!!: Дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант і Англійська мова · Побачити більше »

Українська фонетика

Фонетична система сучасної української мови, включаючи літературні норми й деякі діалектні особливості, налічує 38 основних фонем: 6 голосних та 32 приголосних; додатково визначають 13 приголосних фонем у периферійній підсистемі, але існують й інші погляди на фонемний склад української мови.

Новинка!!: Дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант і Українська фонетика · Побачити більше »

Українська абетка

Украї́нська абе́тка — сукупність літер, прийнятих в українській писемності та розміщених у певному усталеному порядку.

Новинка!!: Дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант і Українська абетка · Побачити більше »

Українська мова

Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.

Новинка!!: Дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант і Українська мова · Побачити більше »

Французька мова

Францу́зька мо́ва (français) — мова французів (офіційна мова Франції), франкомовного населення Бельгії, Швейцарії, Канади (у яких є однією з офіційних).

Новинка!!: Дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант і Французька мова · Побачити більше »

Місце творення приголосного

Місця творення приголосних (пасивні і активні): 1. Зовнішньогубні 2. Внутрішньогубні 3. Зубні 4. Ясенні 5. Заясенні6. Передньопіднебінні7. Середньопіднебінні8. Задньопіднебінні9. Язичкові10. Глоткові11. Гортанні12. Надгортанні13. Радикальні (коренем язика)14. Задньоязикові15. Середньоязикові16. Ламінальні (передньою спинкою язика)17. Апікальні (кінчиком язика)18. Субапікальні Місце творення приголосного — точка, де між активним і пасивним артикулятором створюється перепона на шляху видихуваного повітря.

Новинка!!: Дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант і Місце творення приголосного · Побачити більше »

Міжнародний фонетичний алфавіт

Міжнаро́дний фонети́чний алфаві́т (International Phonetic Alphabet; Alphabet Phonétique International; IPA) або МФА — система знаків, щоб записувати транскрипцію — фонетичне відображення особливостей творення звуків з усіх мов світу на основі латинського алфавіту.

Новинка!!: Дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант і Міжнародний фонетичний алфавіт · Побачити більше »

Білоруська абетка

Білоруська абетка базується на кириличній основі, втім існують також латинський та арабський відповідники.

Новинка!!: Дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант і Білоруська абетка · Побачити більше »

Білоруська мова

Білор́уська м́ова (біл. беларуская мова) — слов'янська мова, поширена переважно в Білорусі.

Новинка!!: Дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант і Білоруська мова · Побачити більше »

Есперанто

Есперáнто (esperanto — «той, що сподівається») — штучна мова, створена польським лікарем і поліглотом Людовиком Лазарем Заменгофом у 1887 році на основі найпоширеніших європейських мов, інтернаціональної лексики BBC Україна.

Новинка!!: Дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант і Есперанто · Побачити більше »

Перенаправлення тут:

МФА w, Дзвінкий губно-м’якопіднебінний апроксимант.

ВихідніВхідний
Гей! Ми на Facebook зараз! »