Більш швидкий доступ, ніж браузер!
75 відносини: Ґ, Ґалаґани (рід), XV століття, Кунама (мова), Квенья, Коряцька мова, Койсанські мови, Коптська мова, Північнофризька мова, Польська мова, Полінезійські мови, Половецька мова, Перфект, Передмайбутній час, Одіссея, Однина, Омікрон (літера), Омега (літера), Афразійські мови, Арабська літературна мова, Арабська мова, Австронезійські мови, Авестійська мова, Аккадська мова, Американська жестова мова, Нижньолужицька мова, Ненецька мова, Староцерковнослов'янська мова, Саамські мови, Самоанська мова, Санскрит, Словенська мова, Себуанська мова, Троїна, Таїтянська мова, Тагальська мова, Тонганська мова, Уральські мови, Українська мова, Український правопис 1933 року, Фризька мова, Хантийська мова, Хвиля Андрій Ананійович, Хорватська мова, Церковнослов'янська мова, Чаморро (мова), Число (мовознавство), Шотландська гельська мова, Ять, Яґанська мова, ..., Магрибська арабська мова, Мальтійська мова, Мансійська мова, Маорі (мова), Мапудунґун, Множина (мовознавство), Забужко Оксана Стефанівна, Верхньолужицька мова, Гавайська мова, Ганна Барвінок, Готська мова, Давньоірландська мова, Давньоруська мова, Давньоанглійська мова, Давньогрецька мова, Джеймс Патрік Меллорі, Єгипетська мова, Іврит, Іліада, Іларіон (Огієнко), Ілоко, Інуктитут, Індоєвропейські мови, Латинська мова, 1929. Розгорнути індекс (25 більше) »
Ґ
Ґ, ґ («ґе», «ге з гичкою», «ге з гачком») — кирилична літера для позначення звука ɡ (як латинське або англійське «g» чи російське «г»), що існує поряд з літерою «г» у деяких абетках: білоруській тарашкевиці та циганській абетці діалекту російських циган.
Новинка!!: Двоїна і Ґ · Побачити більше »
Ґалаґани (рід)
Герб роду Ґалаґан Ґалаґа́н (Ґалаґани́, Ґалаґа́ни) — козацько-старшинський, згодом дворянський рід на Правобережній та Лівобережній Україні 2-ї половини 17 – початку 20 ст., який бере свій початок від козака Івана Ґалаґана з містечка Омельника (тепер село) Кременчуцького району Полтавської області). Члени династії Ґалаґан — українські поміщики, великі землевласники на Лівобережній Україні в XVIII — на початку XX століття. Як типово для майже всього українського дворянства, рід Ґалаґанів лише з початком 18-го століття виник із рядів козацької старшини, з кінцем століття розбагатів, — і «нобілізувався».
Новинка!!: Двоїна і Ґалаґани (рід) · Побачити більше »
XV століття
15 століття — останнє століття Середньовіччя, епоха Відродження, початок Великих географічних відкриттів.
Новинка!!: Двоїна і XV століття · Побачити більше »
Кунама (мова)
Кунама — мова, що належить до ніло-сахарської макросімʼї.
Новинка!!: Двоїна і Кунама (мова) · Побачити більше »
Квенья
Кве́нья (Quenya) — вигадана мова фантазійного світу Середзем'я, яку розробив Джон Рональд Руел Толкін.
Новинка!!: Двоїна і Квенья · Побачити більше »
Коряцька мова
Коряцька мова (кор. нымылг'ын) — мова коряків, належить до чукотсько-камчатських мов, поширена в Коряцькому окрузі Росії, на крайньому сході Сибіру.
Новинка!!: Двоїна і Коряцька мова · Побачити більше »
Койсанські мови
Койсанські мови (від нама khoi «людина» і san «бушмен») — умовна назва автохтонних, не банту, мов півдня Африки і двох ізольованих мов Танзанії (сандаве і хадза).
Новинка!!: Двоїна і Койсанські мови · Побачити більше »
Коптська мова
Ко́птська мова (самоназва —) — єгипетська мова на останньому етапі розвитку, що налічує приблизно тисячу років.
Новинка!!: Двоїна і Коптська мова · Побачити більше »
Північнофризька мова
Північнофри́зька мо́ва (freesk, frasch, fräisch, freesch) — одна із фризьких мов, що у складі західної підгрупи мов германських.
Новинка!!: Двоїна і Північнофризька мова · Побачити більше »
Польська мова
По́льська мо́ва (język polski, polszczyzna) — одна зі слов'янських мов, офіційна мова Польщі.
Новинка!!: Двоїна і Польська мова · Побачити більше »
Полінезійські мови
Полінезійський трикутник До полінезійських мов належить група мов Океанії (східноавстронезійських) родини австронезійських мов, якими розмовляють загалом бл.
Новинка!!: Двоїна і Полінезійські мови · Побачити більше »
Половецька мова
Полове́цька мо́ва (coman, къипчакъ, татарча) — тюркська мова, якою розмовляли українські степовики половці XI—XIV століть.
Новинка!!: Двоїна і Половецька мова · Побачити більше »
Перфект
Перфе́кт (від perfectum. Проте, з огляду на подальший розвиток у слов'янських мовах дієслівних видів, ця система стала спрощуватися. Південнослов'янські (за винятком словенської), а також лужицькі мови зберегли праслов'янську часову систему, перфект у сербській, хорватській, болгарській, верхньолужицькій і нижньолужицькій мовах — тільки один з минулих часів, хоча й найбільш вживаний. У словенській мові, як і в більшості західнослов'янських (польській, словацькій, чеській) з усіх минулих часів зберігся тільки перфект. Від імперфекта, плюсквамперфекта й аориста до нього перейшли всі функції минулих часів: описувати дію, що відбулася в минулому, на відміну від «класичного перфекта» завершеність дії вже не важлива. У східнослов'янських мовах з усіх минулих часів або залишився тільки перфект (літературна російська), або перфект і плюсквамперфект (українська й білоруська). Східнослов'янський перфект зазнав певних змін: втратилось дієслово-зв'язка в теперішньому часі (я ходив замість *я єсьм ходив), перфект з дієсловом-зв'язкою в минулому часі (був, була, було) став означати плюсквамперфект — давноминулий час (у праслов'янській мові дієслово-зв'язка стояло в імперфекті).
Новинка!!: Двоїна і Перфект · Побачити більше »
Передмайбутній час
Передмайбутній час (також «майбутній другий»; futurum exactum — «майбутнє точне») — дієслівна форма, що належить до системи часів і позначає дію, яка здійснюватиметься в майбутньому, але перед іще якоюсь іншою дією.
Новинка!!: Двоїна і Передмайбутній час · Побачити більше »
Одіссея
Одіссе́я (Οδύσσεια) — епічна поема Гомера, що описує поневіряння та повернення на батьківщину героя троянської війни, царя Ітаки Одіссея.
Новинка!!: Двоїна і Одіссея · Побачити більше »
Однина
Однина́ — форма числа у мовознавстві, яка в іменниках означає один предмет серед однорідних (наприклад, стіл, верба).
Новинка!!: Двоїна і Однина · Побачити більше »
Омікрон (літера)
Омікро́н (όμικρον, велика Ο, мала ο) — п'ятнадцята літера грецької абетки, в системі грецьких чисел, має значення 70.
Новинка!!: Двоїна і Омікрон (літера) · Побачити більше »
Омега (літера)
Омега (ωμέγα, літера велика Ω, буква мала ω) — двадцять четверта і остання літера грецької абетки, в системі грецьких чисел, має значення 800.
Новинка!!: Двоїна і Омега (літера) · Побачити більше »
Афразійські мови
Афразі́йські мо́ви — мови, що належать до афразійської сім'ї чи макросім'ї мов.
Новинка!!: Двоїна і Афразійські мови · Побачити більше »
Арабська літературна мова
Арабська літературна мова (араб. اللغة العربية الفصحى al-luġatu l-ʿarabīyatu l-fuṣḥā — «виразна (ясна) арабська мова», коротко (al-)fuṣ-ḥā, ал-фусха) або АЛЯ, також, в західній арабістиці, Сучасна стандартна арабська мова (Modern Standard Arabic або MSA) — наддіалектний різновид арабської мови, яка використовується на письмі та у формальній мові освічених арабів.
Новинка!!: Двоїна і Арабська літературна мова · Побачити більше »
Арабська мова
Ара́бська мо́ва (اللغة العربية; al-luġa 'l-ʿarabiyya) — найпоширеніша семітська мова афразійської родини мов, якою розмовляють у західній Азії і північній Африці близько 240 мільйонів (як рідною) та ще 50 мільйонів (як другою) осіб.
Новинка!!: Двоїна і Арабська мова · Побачити більше »
Австронезійські мови
Схема міграції австронезійських мов Австронезі́йські мо́ви (auster — південь і νήσος — острів) — група мов народів Південно-Східної Азії і Тихоокеанських островів.
Новинка!!: Двоїна і Австронезійські мови · Побачити більше »
Авестійська мова
Авесті́йська мова — найдавніша із іранських мов, що дійшли до нас у письмових пам'ятках.
Новинка!!: Двоїна і Авестійська мова · Побачити більше »
Аккадська мова
Клинописний надпис аккадською мовою Аккадська мова — мертва мова семітської мовної родини, якою розмовляли у Межиріччі.
Новинка!!: Двоїна і Аккадська мова · Побачити більше »
Американська жестова мова
Американська жестова мова, амслен (від American Sign Language, ASL) — основна мова жестів в спільнотах глухих США і англомовній частині Канади.
Новинка!!: Двоїна і Американська жестова мова · Побачити більше »
Нижньолужицька мова
Нижньолу́жицька мо́ва (dolnoserbska rěc) — одна з двох лужицьких мов.
Новинка!!: Двоїна і Нижньолужицька мова · Побачити більше »
Ненецька мова
Ненецька мова належить до самоїдських мов.
Новинка!!: Двоїна і Ненецька мова · Побачити більше »
Староцерковнослов'янська мова
Староцерковнослов'янська мова (давньоболгарська, староболгарська, старомакедонська, старослов'янська, церковнослов'янська мова) — найстарша літературна мова слов'ян.
Новинка!!: Двоїна і Староцерковнослов'янська мова · Побачити більше »
Саамські мови
Саа́мські мо́ви — група фіно-угорських мов, якими розмовляють саами (лопарі), основне корінне населення області Сапмі (Лапландія) у Скандинавії на півночі Європи.
Новинка!!: Двоїна і Саамські мови · Побачити більше »
Самоанська мова
Самоанська мова — мова самоанців, поширена в Самоа і Американському Самоа, в яких, разом з англійською, є офіційною мовою.
Новинка!!: Двоїна і Самоанська мова · Побачити більше »
Санскрит
Санскри́т (деванаґарі: संस्कृता वाक्,, «майстерно створена мова») — стародавня літературна мова зі складною синтетичною граматикою давньої Індії, що використовується й досі.
Новинка!!: Двоїна і Санскрит · Побачити більше »
Словенська мова
Слове́нська мо́ва (slovenski jezik) — слов'янська мова, належить до групи південних слов'янських мов.
Новинка!!: Двоїна і Словенська мова · Побачити більше »
Себуанська мова
Себуа́нська мова або себуа́но — мова австронезійської мовної родини, якою розмовляє понад 20 млн жителів Філіппін.
Новинка!!: Двоїна і Себуанська мова · Побачити більше »
Троїна
Троїна́ — граматична категорія іменника, дієслова і прикметника, іноді також займенників-іменників (я, ти, ми, хто, що і т. д.) і займенників-прикметників (мій, твій, наш, який і т. д.), уживається в деяких мовах разом з одниною, множиною і двоїною.
Новинка!!: Двоїна і Троїна · Побачити більше »
Таїтянська мова
Таїтянська мова (Таїті) — мова таїтян, одна з полінезійських мов.
Новинка!!: Двоїна і Таїтянська мова · Побачити більше »
Тагальська мова
Таґальська мова (Wikang Tagalog) — офіційна мова Республіки Філіппіни (поряд з англійською) і одна з найпоширеніших мов на Філіппінських островах.
Новинка!!: Двоїна і Тагальська мова · Побачити більше »
Тонганська мова
Тонга́нська мо́ва — мова тонганців, австронезійська мова, поширена на островах Тонга.
Новинка!!: Двоїна і Тонганська мова · Побачити більше »
Уральські мови
Ура́льські мови — мовна сім'я, яка включає в себе близькі між собою мови двох гілок — фіно-угорські та самодійські мови.
Новинка!!: Двоїна і Уральські мови · Побачити більше »
Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.
Новинка!!: Двоїна і Українська мова · Побачити більше »
Український правопис 1933 року
На 1920-ті роки припав великий розквіт українського мовознавства, проведено титанічну роботу з унормування української літературної мови, наукової термінології, словників.
Новинка!!: Двоїна і Український правопис 1933 року · Побачити більше »
Фризька мова
Карта розповсюдження фризької мови. Фри́зька мо́ва — одна з германських мов.
Новинка!!: Двоїна і Фризька мова · Побачити більше »
Хантийська мова
Ханти́йська мо́ва (застаріла назва остя́цька) — мова хантів — аборигенів півночі Західного Сибіру, що живуть у басейнах притоків Обі й Іртишу та по самій Обі в її середній і нижній течії.
Новинка!!: Двоїна і Хантийська мова · Побачити більше »
Хвиля Андрій Ананійович
Андрій Ананійович Хвиля (справжнє прізвище Олінтер або Олентир; 19 серпня 1898; с. Рингач (тепер Новоселицький район Чернівецька область), Бессарабія — 1938) — партійний і державний діяч УРСР 1920—1930-х років з колишніх боротьбистів, публіцист; довголітній завідувач відділу агітації і пропаганди ЦК КП(б)У, з 1933 року — заступник народного комісара освіти УРСР.
Новинка!!: Двоїна і Хвиля Андрій Ананійович · Побачити більше »
Хорватська мова
Хорватська мова (хор. hrvatski jezik) — стандартизований варіант сербохорватської мови, який використовують переважно в Хорватії, Боснії та Герцеговині і сербській Воєводині.
Новинка!!: Двоїна і Хорватська мова · Побачити більше »
Церковнослов'янська мова
Церковнослов'я́нська мо́ва (Црькъвьнословѣньскъ ѩꙁꙑкъ) — південнослов'янська мертва літературна мова, що виникла на базі староцерковнослов'янської мови під впливом живих (розмовних) слов'янських мов.
Новинка!!: Двоїна і Церковнослов'янська мова · Побачити більше »
Чаморро (мова)
Чаморро — мова народу чаморро, одна із західних малайсько-полінезійських мов, офіційна мова Гуаму і Північних Маріанських островів.
Новинка!!: Двоїна і Чаморро (мова) · Побачити більше »
Число (мовознавство)
Число — граматична категорія, що вказує на кількість предметів, про які мовиться в реченні.
Новинка!!: Двоїна і Число (мовознавство) · Побачити більше »
Шотландська гельська мова
Шотландська ґельська чи ґельська мова (самоназва Gàidhlig; Gaelic або Scottish Gaelic) — одна з найпоширеніших кельтських мов, носії якої ґели традиційно проживають у гірських районах Шотландії та на Гебридських островах.
Новинка!!: Двоїна і Шотландська гельська мова · Побачити більше »
Ять
, («ять» — чоловічого роду) — літера кирилиці та глаголиці.
Новинка!!: Двоїна і Ять · Побачити більше »
Яґанська мова
Яґанська мова (ще Я́мана (Tequenica, Yagán, Yaghan, Yahgan, Yámana)) — наразі на межі зникнення, традиційно індіанська мова аборигенів яґанів, що мешкають в гамлеті Укіка, міста Пуерто-Уільямс на острові Наварино в Чилі, а також на крайньому півдні острова Вогняної Землі в Аргентині.
Новинка!!: Двоїна і Яґанська мова · Побачити більше »
Магрибська арабська мова
Магрибська арабська мова (لهجات مغاربية; láhŷa maġribiya), або Даріжа (الدارجة; (ad-)dārija, derija або darja) - спільна назва для групи діалектів арабської мови, що поширені на схід від Єгипту в історико-географічному регіоні Магриб.
Новинка!!: Двоїна і Магрибська арабська мова · Побачити більше »
Мальтійська мова
Мальті́йська мо́ва — мова мальтійців, офіційна мова Мальти та Європейського союзу.
Новинка!!: Двоїна і Мальтійська мова · Побачити більше »
Мансійська мова
Мансі́йська мо́ва (історична назва вогу́льська, що походить від найменування річки Вогулки) — мова народу мансі, що заселяв здавна басейни лівих приток Обі, Іртишу та Тоболу (річки Північна Сосьва, Конда, Ляпін, Тавда, Пелим тощо).
Новинка!!: Двоїна і Мансійська мова · Побачити більше »
Маорі (мова)
Ма́орі або маорі́йська мова (Te reo Māori) — мова маорі — корінного народу Нової Зеландії.
Новинка!!: Двоїна і Маорі (мова) · Побачити більше »
Мапудунґун
Мапудунґун (mapu 'земля' та dungun 'мова') — мова арауканів.
Новинка!!: Двоїна і Мапудунґун · Побачити більше »
Множина (мовознавство)
Множина́ (pluralia) — в мовознавстві форма числа.
Новинка!!: Двоїна і Множина (мовознавство) · Побачити більше »
Забужко Оксана Стефанівна
Окса́на Стефа́нівна Забу́жко (19 вересня 1960, Луцьк, Українська РСР) — українська письменниця, поетеса, есеїстка і публічна інтелектуалка.
Новинка!!: Двоїна і Забужко Оксана Стефанівна · Побачити більше »
Верхньолужицька мова
Верхньолужицька мова (hornjoserbšćina) — одна з двох літературних лужицьких мов; термін також уживано (не цілком коректно) для означення верхньолужицьких діалектів.
Новинка!!: Двоїна і Верхньолужицька мова · Побачити більше »
Гавайська мова
Гава́йська мо́ва, ‘Ōlelo Hawai'i — офіційна мова у штаті Гаваї разом із мовою англійською.
Новинка!!: Двоїна і Гавайська мова · Побачити більше »
Ганна Барвінок
Га́нна Барві́нок (насправді — Олекса́ндра Михай́лівна Білозе́рська-Кулі́ш;, Борзна або хутір Мотронівка, нині у складі с. Оленівка, Борзнянський район, Чернігівська область —, Мотронівка) — українська письменниця.
Новинка!!: Двоїна і Ганна Барвінок · Побачити більше »
Готська мова
Готська мова (гот. 𐌲𐌿𐍄𐌰𐍂𐌰𐌶𐌳𐌰, Gutarazda) — мертва мова, якою розмовляли готи.
Новинка!!: Двоїна і Готська мова · Побачити більше »
Давньоірландська мова
Давньоірландська мова (давньоірл. Goídelc; ірл. Sean-Ghaeilge; шотл. гел. Seann Ghàidhlig; мен. Shenn Yernish) — одна з найдавніших відомих форм гойдельських мов, якою написана велика кількість текстів.
Новинка!!: Двоїна і Давньоірландська мова · Побачити більше »
Давньоруська мова
Термін давньоруська мова (також давньоукраїнська мова, давньосхіднослов'янська мова) вживається для позначення гіпотетичної 1) сукупності діалектів, якими розмовляло слов'янське населення Київської Русі (спільносхіднослов'янська мова) 2) наддіалектної писемної мови, якою користувались у Київській Русі (давньоруська (давньокиївська) писемно-літературна мова). Правомірність застосування цього терміна в обох його значеннях визнається не усіма дослідниками.
Новинка!!: Двоїна і Давньоруська мова · Побачити більше »
Давньоанглійська мова
Давньоанглійська мова (оригіналом Ænglisc /'æŋ.glɪʃ/, Anglisc, Englisc) — давня форма англійської мови, що нею розмовляли англосакси та їхні нащадки на теренах сьогоднішньої Англії та півдня й сходу Шотландії з сер.
Новинка!!: Двоїна і Давньоанглійська мова · Побачити більше »
Давньогрецька мова
Давньогре́цька мо́ва (ἡ Ἑλληνικὴ γλῶττα та ἡ Ἑλληνικὴ φωνή)) — мова індоєвропейської групи, «пращур» сучасної грецької мови, поширена на території грецької ойкумени в епоху з кінця 2-ого тисячоліття до н. е. до V століття н. е. Виділяють різні періоди розвитку мови: архаїчний (9—6 століття до н. е.), класичний (5—4 століття до н. е.), елліністичний (3 століття до н. е. — 4 століття н. е.), на кожному етапі розвитку мови існували істотно різні діалекти. Давньогрецька мова — мова поем «Іліада» і «Одісея» Гомера, філософії і літератури часу Золотого століття Афін та Нового Заповіту Біблії. Нею розмовляли в полісах класичної епохи, імперії Александра Македонського і царствах діадохів, давньогрецька мова була другою офіційною мовою Римської імперії і основною на ранніх етапах існування Візантії (поступово перероджуючись на середньовічну візантійську грецьку мову). У середньовіччі стає зразком літературної мови Візантії, отримала статус класичної в Західній Європі в епоху Відродження та вплинула на розвиток нових грецьких мов — катаревусу (на відміну від дімотики).
Новинка!!: Двоїна і Давньогрецька мова · Побачити більше »
Джеймс Патрік Меллорі
Джеймс Патрік Меллорі (James Patrick Mallory, 1945) — північноірландський та американський археолог, дослідник індоєвропейської проблематики, професор Белфастського університету, академік Белфастського Королівського університету.
Новинка!!: Двоїна і Джеймс Патрік Меллорі · Побачити більше »
Єгипетська мова
Єги́петська мова — мова давніх єгиптян.
Новинка!!: Двоїна і Єгипетська мова · Побачити більше »
Іврит
Академія гебрейської мови Іври́т (עברית чи), також староєвре́йська мо́ва, гебрайська мова — єврейська мова з групи семітських; державна мова у сучасному Ізраїлі (поряд з арабською).
Новинка!!: Двоїна і Іврит · Побачити більше »
Іліада
Іліа́да (Ἰλιάς) — кіклічна поема, що налічує 24 пісні, які складаються з 15693 віршів, і приписується Гомеру, найдавніша зі збережених пам'яток грецької літератури.
Новинка!!: Двоїна і Іліада · Побачити більше »
Іларіон (Огієнко)
Митрополит Іларіон (світське ім'я Іва́н Іва́нович Огіє́нко;, Брусилів —29 березня 1972, Вінніпег, Манітоба, Канада) — український вчений, єпископ (від 1940), митрополит УАПЦ (від 1944), предстоятель УГПЦК (від 1951), політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог.
Новинка!!: Двоїна і Іларіон (Огієнко) · Побачити більше »
Ілоко
Ілоканська мова (ілокано, ілоко) — одна з філіппінських мов, мова ілоків.
Новинка!!: Двоїна і Ілоко · Побачити більше »
Інуктитут
Інуктитут (ᐃᓄᒃᑎᑐᑦ), дослівно «подібний до Інуїт») — назва канадських інуїтських діалектів. На інуктитуті спілкуються на всій території півночі Канади, в регіонах Ньюфаундленда та Лабрадора, Квебеку, Манітоби, Нунавуту, Північно-Західних територіях та арктичному узбережжі Юкона. Інуктитут близький до гренландської мови, котра також належить до інуїтської групи ескімосько-алеутських мов. Інуктитут має писемність на основі латинського алфавіту, а також складову писемність Е. Пека, створену у XIX ст. Кількість користувачів мови — близько 30000 чоловік.
Новинка!!: Двоїна і Інуктитут · Побачити більше »
Індоєвропейські мови
Країни, в котрих значні мовні меншості говорять індоєвропейськими мовами, які не мають офіційного статусу Індоєвропейські мови thumb Індоєвропе́йські мо́ви — найпоширеніша сім'я споріднених мов, які вважаються нащадками праіндоєвропейської.
Новинка!!: Двоїна і Індоєвропейські мови · Побачити більше »
Латинська мова
Лати́нська мо́ва, також лати́на (Lingua Latīna) — мова, яка належить до латинсько-фаліскської підгрупи італьських мов індоєвропейської мовної сім'ї.
Новинка!!: Двоїна і Латинська мова · Побачити більше »
1929
Без опису.
Новинка!!: Двоїна і 1929 · Побачити більше »
