Більш швидкий доступ, ніж браузер!
10 відносини: Категорія роду іменників, Кана, Прислівник, Прикметник, Аглютинативні мови, Токіо, Шевченко Тарас Григорович, Японська мова, Заповіт, Ієрогліфи (Японія).
Категорія роду іменників
Граматична категорія роду є однією з основних морфологічних ознак іменника.
Новинка!!: Граматика японської мови і Категорія роду іменників · Побачити більше »
Кана
Кана (яп. 仮名) — японська абетка, яка існує у двох графічних формах — хіраґана і катакана Два види кани розрізняються візуально.
Новинка!!: Граматика японської мови і Кана · Побачити більше »
Прислівник
Прислівник (adverbium — біля дієслова) — це незмінна самостійна частина мови, що виражає ознаку дії, стан предмета або ознаку якості і відповідає на питання як? де? звідки? наскільки? якою мірою? Прислівник у реченні пов'язується з дієсловом, виконуючи роль обставини дії, наприклад: Синіла (де?) навкруги далечінь (Гончар); Дорога все глибше (як?) врізалась в ущелину, зверху (звідки?), зі скель, покапувало. (М. Олійник) Може також пов'язуватися з прикметником або іншим прислівником, служачи для вираження ознаки якості до ролі обставини міри, ступеня: Ось зовсім (наскільки?) близько з води вихопилась гостра скеля. (Я. Баш) Коли моя білява донька виросте, я буду надто (якою мірою?) старий. (О. Досвітній) Рідше прислівник входить у зв'язок з іменником, виконуючи роль неузгодженого означення: Карлос вибрав шлях (який?) направо, Гвідо вибрав шлях (який?) наліво. (Леся Українка) Менш типовою для частини прислівників є роль присудка в односкладному реченні: Тихо, пустельно, мов на краю світу. (О. Гончар).
Новинка!!: Граматика японської мови і Прислівник · Побачити більше »
Прикметник
Прикме́тник — самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмінка та відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї? Прикметники можуть субстантивуватися, тобто вживатися у значенні іменників, у цьому разі їх називають субстантивованими.
Новинка!!: Граматика японської мови і Прикметник · Побачити більше »
Аглютинативні мови
Аглютинативні мови (лат. agglutino — приклеюю) — мови, в яких граматичні форми й похідні слова утворюються додаванням однозначних афіксів до незмінюваних основ слів.
Новинка!!: Граматика японської мови і Аглютинативні мови · Побачити більше »
Токіо
Метрополія Токіо складається з 23 особливих районів Токіо, а також прилеглих 26 міст, 4 субпрефектур і 1 повіту, що включають у себе острови Ідзу та острови Оґасавара.
Новинка!!: Граматика японської мови і Токіо · Побачити більше »
Шевченко Тарас Григорович
Тара́с Григо́рович Шевче́нко (відомий також як Кобза́р;, с. Моринці, Київська губернія, Російська імперія (нині Звенигородський район, Черкаська область, Україна) —, Санкт-Петербург, Російська імперія) — український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч.
Новинка!!: Граматика японської мови і Шевченко Тарас Григорович · Побачити більше »
Японська мова
Япо́нська мо́ва (яп. 日本語, にほんご, にっぽんご) — мова, якою розмовляють японці, мешканці Японського архіпелагу, а також японці в еміграції.
Новинка!!: Граматика японської мови і Японська мова · Побачити більше »
Заповіт
Запові́т — правовий документ, зроблений у встановленій законом формі розпорядження дієздатного громадянина (заповідача) на випадок смерті про належне йому майно.
Новинка!!: Граматика японської мови і Заповіт · Побачити більше »
Ієрогліфи (Японія)
Кандзі (яп. 漢字 — канджі, «китайські знаки») — ієрогліфічне письмо, складова частина японської писемності.
Новинка!!: Граматика японської мови і Ієрогліфи (Японія) · Побачити більше »
