Більш швидкий доступ, ніж браузер!
19 відносини: Кличний відмінок, Префікс, Перфект, Орудний відмінок, Однина, Називний відмінок, Римська система числення, Родовий відмінок, Стан (мовознавство), Спосіб дієслова, Теперішній час, Час (мовознавство), Множина (мовознавство), Знахідний відмінок, Давальний відмінок, Давноминулий час, Імперфект, Інфінітив, Латинське дієвідмінювання.
Кличний відмінок
Кли́чний або зверта́льний відмі́нок чи вокати́в (casus vocativus, від voco — «кличу», «зову») позначає звертання до певної особи чи предмета.
Новинка!!: Граматика латинської мови і Кличний відмінок · Побачити більше »
Префікс
Пре́фікс (від praefixus — «прикріплений спереду», в мовознавчій літературі до 1937 року — при́росток) — частина слова, що стоїть перед коренем слова.
Новинка!!: Граматика латинської мови і Префікс · Побачити більше »
Перфект
Перфе́кт (від perfectum. Проте, з огляду на подальший розвиток у слов'янських мовах дієслівних видів, ця система стала спрощуватися. Південнослов'янські (за винятком словенської), а також лужицькі мови зберегли праслов'янську часову систему, перфект у сербській, хорватській, болгарській, верхньолужицькій і нижньолужицькій мовах — тільки один з минулих часів, хоча й найбільш вживаний. У словенській мові, як і в більшості західнослов'янських (польській, словацькій, чеській) з усіх минулих часів зберігся тільки перфект. Від імперфекта, плюсквамперфекта й аориста до нього перейшли всі функції минулих часів: описувати дію, що відбулася в минулому, на відміну від «класичного перфекта» завершеність дії вже не важлива. У східнослов'янських мовах з усіх минулих часів або залишився тільки перфект (літературна російська), або перфект і плюсквамперфект (українська й білоруська). Східнослов'янський перфект зазнав певних змін: втратилось дієслово-зв'язка в теперішньому часі (я ходив замість *я єсьм ходив), перфект з дієсловом-зв'язкою в минулому часі (був, була, було) став означати плюсквамперфект — давноминулий час (у праслов'янській мові дієслово-зв'язка стояло в імперфекті).
Новинка!!: Граматика латинської мови і Перфект · Побачити більше »
Орудний відмінок
Орудний відмінок, або інструментал (instrumentalis, від instrumentum — «знаряддя») відповідає на запитання «ким?», «чим?», означає засіб, інструмент, яким виконують дію.
Новинка!!: Граматика латинської мови і Орудний відмінок · Побачити більше »
Однина
Однина́ — форма числа у мовознавстві, яка в іменниках означає один предмет серед однорідних (наприклад, стіл, верба).
Новинка!!: Граматика латинської мови і Однина · Побачити більше »
Називний відмінок
Називний відмінок, або номінати́в (casus nominativus, від nomino — «називаю», «іменую») відповідає на запитання «хто?», «що?».
Новинка!!: Граматика латинської мови і Називний відмінок · Побачити більше »
Римська система числення
Римська система числення, або Римські цифри — непозиційна система числення, що використовувалися стародавніми римлянами.
Новинка!!: Граматика латинської мови і Римська система числення · Побачити більше »
Родовий відмінок
Родовий відмінок, або генети́в, геніти́в (casus genetivus, casus genitīvus, від gigno — «народжую») виражає різновиди означальних відношень і входить до парадигми однини та множини з диференціальною сукупністю відмінкових певних закінчень (див. розділ Приклади).
Новинка!!: Граматика латинської мови і Родовий відмінок · Побачити більше »
Стан (мовознавство)
Стан дієслова (activum) — граматична категорія, що визначає співвідношення між підметом, що поєднується з даним дієсловом та актуальним суб'єктом дії, вираженої тим же дієсловом.
Новинка!!: Граматика латинської мови і Стан (мовознавство) · Побачити більше »
Спосіб дієслова
Спо́сіб — граматична категорія дієслова, що показує стосунок дії чи стану до дійсності з погляду мовця, виражає значення можливості, бажаності, необхідності та інших умов реалізації дії (стану).
Новинка!!: Граматика латинської мови і Спосіб дієслова · Побачити більше »
Теперішній час
Тепе́рішній час — в українській мові — форма дієслова, що в основному виражає дію або стан, сучасні з моментом мовлення.
Новинка!!: Граматика латинської мови і Теперішній час · Побачити більше »
Час (мовознавство)
Час — граматична категорія дієслова, яка є специфічним мовним відображенням об'єктивного часу.
Новинка!!: Граматика латинської мови і Час (мовознавство) · Побачити більше »
Множина (мовознавство)
Множина́ (pluralia) — в мовознавстві форма числа.
Новинка!!: Граматика латинської мови і Множина (мовознавство) · Побачити більше »
Знахідний відмінок
Знахідний відмінок, або акузати́в (accusativus; від accuso — «звинувачую») відповідає на запитання «кого?», «що?».
Новинка!!: Граматика латинської мови і Знахідний відмінок · Побачити більше »
Давальний відмінок
Давальний відмінок, або датив (dativus, від do — «даю») відповідає на запитання «кому?», «чому?».
Новинка!!: Граматика латинської мови і Давальний відмінок · Побачити більше »
Давноминулий час
Давномину́лий час (передминулий час, плюсквамперфе́кт, від plus quam perfectum — «більше, ніж перфект») — дієслівна форма, основним значенням якої звичайно вважається передування стосовно деякої ситуації в минулому.
Новинка!!: Граматика латинської мови і Давноминулий час · Побачити більше »
Імперфект
Імперфе́кт (від imperfectum — «незавершене») — одна з форм минулого часу дієслова в індоєвропейських мовах, що виражає тривалу або повторювану дію без указівки на її закінчення в минулому.
Новинка!!: Граматика латинської мови і Імперфект · Побачити більше »
Інфінітив
Інфінітив (від infinitivus — «невизначений», «неозначений») або дієіме́нник — початкова форма дієслова.
Новинка!!: Граматика латинської мови і Інфінітив · Побачити більше »
Латинське дієвідмінювання
Дієвідмінювання – це зміна форм дієслова, завдяки чому воно передає інформацію про дію.
Новинка!!: Граматика латинської мови і Латинське дієвідмінювання · Побачити більше »
