Логотип
Юніонпедія
Зв'язок
Завантажити з Google Play
Новинка! Завантажити Юніонпедія на вашому Android™ пристрої!
Установити
Більш швидкий доступ, ніж браузер!
 

Білицьке

Індекс Білицьке

Бі́лицьке — місто районного значення в Донецькій області України, підпорядковане Добропільській міській раді.

34 відносини: Кам'яне вугілля, Пірко Василь Олексійович, Поровський Микола Іванович, Покровськ, Перепис населення України 2001, Автономія (православ'я), Національна академія наук України, Російська мова, Російська православна церква, Східний видавничий дім, Українська мова, Український культурологічний центр, Україна, Шутов Ілля Якимович, Мерцалове, Білицька міська лікарня, Білицький професійний ліцей, Білецький Володимир Стефанович, Бик (притока Самари), Водянське, Водяна (притока Самари), Водяна (притока Бика), Галузевий державний архів Служби безпеки України, Дніпро, Добропільська міська рада, Добропілля, Донецька область, Донецьке відділення Наукового Товариства імені Шевченка, Інститут історії України НАН України, Лаврів Петро, 15 жовтня, 1909, 1957, 1966.

Кам'яне вугілля

Хімічна структура вугілля Кам'яне́ вугі́лля (black, bitoumi-nous, mineral coal; Stein-kohle) — тверда горюча корисна копалина, один з видів вугілля викопного, проміжний між бурим вугіллям і антрацитом (Див. статтю: Класифікація вугілля).

Новинка!!: Білицьке і Кам'яне вугілля · Побачити більше »

Пірко Василь Олексійович

Васи́ль Олексі́йович Пірко́ (* 24 лютого 1935, Волошиново, Старосамбірський район, Львівська область — † 16 липня 2012, Донецьк) — український історик.

Новинка!!: Білицьке і Пірко Василь Олексійович · Побачити більше »

Поровський Микола Іванович

Поровський Микола Іванович (нар. 20 червня 1956 р., с. Заріцьк, Рівненська область) — народний депутат України 1, 2 та 4 скликань Верховної Ради України.

Новинка!!: Білицьке і Поровський Микола Іванович · Побачити більше »

Покровськ

Покро́вськ (до 1934 — Гришине, у 1934–1938 — Постишеве, у 1938–1962 — Красноармійське, у 1962—2016 — Красноармійськ) — місто в Донецькій області, над річкою Гришинка, центр однойменного району.

Новинка!!: Білицьке і Покровськ · Побачити більше »

Перепис населення України 2001

5 грудня 2001 року в Україні відбувся перший Всеукраїнський перепис населення.

Новинка!!: Білицьке і Перепис населення України 2001 · Побачити більше »

Автономія (православ'я)

Автономія у Православ'ї — це статус помісної Православної Церкви, як частини єдиної Вселенської Православної Церкви, поряд зі статусом автокефалії.

Новинка!!: Білицьке і Автономія (православ'я) · Побачити більше »

Національна академія наук України

Націона́льна акаде́мія нау́к Украї́ни (НАН України) — вища наукова самоврядна організація України, що є найбільшим центром наукових досліджень в Україні.

Новинка!!: Білицьке і Національна академія наук України · Побачити більше »

Російська мова

Росі́йська мова (русский язык) — слов'янська мова, належить до групи східнослов'янських мов разом з українською та білоруською мовами, національна мова російського народу.

Новинка!!: Білицьке і Російська мова · Побачити більше »

Російська православна церква

Російська православна церква (Русская православная церковь, коротко РПЦ; інше офіційне найменування — Московський Патріархат, коротко МП; називає себе Руська православна церква), з моменту самопроголошення у 1448 — автокефальна помісна православна церква.

Новинка!!: Білицьке і Російська православна церква · Побачити більше »

Східний видавничий дім

Донецьк. Вхід до офісу видавництва «Східний видавничий дім». 2014 р. ТОВ «Схі́дний видавни́чий дім» — видавництво у Донецьку, засноване 11 лютого 1998 р.

Новинка!!: Білицьке і Східний видавничий дім · Побачити більше »

Українська мова

Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.

Новинка!!: Білицьке і Українська мова · Побачити більше »

Український культурологічний центр

Голова Світового Конґресу Українців Аскольд Лозинський (в центрі) під час відвідин Українського культурологічного Центру в Донецьку, ліворуч — редактор журналу «Схід» Галина Сімченко, праворуч голова УКЦентру Володимир Білецький, 2007 р. В. О. Пірко. 2008. Василь Пірко(дійсний член НТШ) Фрагмент книжкового ярмарку-2006 на вулицях м. Донецьк. Стенд УКЦентру. Конференція УКЦентру-Донецького відділення НТШ. 2000-і роки. Виступає професор Ігор Пасько. м. Донецьк. Шеф-редактор журналу «Схід» Володимир Білецький та редактор Галина Тимофеєва. У Донецькому офісі. 2010-і роки. «Український культурологічний Центр» (УКЦентр) (Ukrainian Center of Cultural Studies) — громадська дослідно-видавнича фундація, яка своєю діяльністю сприяє трансформації України, ринковим реформам, формуванню і розвитку демократичного суспільства, інтеграції України у європейський і світовий економічний, політичний інформаційний простір.

Новинка!!: Білицьке і Український культурологічний центр · Побачити більше »

Україна

Украї́на — держава, розташована в Центрально-Східній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини.

Новинка!!: Білицьке і Україна · Побачити більше »

Шутов Ілля Якимович

Шу́тов Ілля́ Яки́мович (15 жовтня 1957, м. Білицьке, Донецької області) — громадський діяч, юрист, журналіст —Борець за незалежність України у ХХ сторіччі, "Постраждалий учасник Революції Гідності", активний учасник національно-визвольної боротьби за незалежність і демократичний устрій України, активний учасник чотирьох революцій в Україні.

Новинка!!: Білицьке і Шутов Ілля Якимович · Побачити більше »

Мерцалове

Мерца́лове — вантажна та пасажирська залізнична станція Краснолиманської дирекції Донецької залізниці на лінії Покровськ — Дубове між станціями Родинська 8 км та Легендарна 31 км.

Новинка!!: Білицьке і Мерцалове · Побачити більше »

Білицька міська лікарня

Білицька міська лікарня.

Новинка!!: Білицьке і Білицька міська лікарня · Побачити більше »

Білицький професійний ліцей

Білицький професійний ліцей — державний професійно-технічний навчальний заклад другого атестаційного рівня в місті Білицьке.

Новинка!!: Білицьке і Білицький професійний ліцей · Побачити більше »

Білецький Володимир Стефанович

21-й Світовий гірничий конгрес, 2008 рік, Польща, Краків На срібловидобувній шахті Кутна Гора. Чехія. 2005 р. Гайко Г. І. і професор Білецький В. С. Алчевськ, Донбаський державний технічний університет, 2012 р. Українсько-Польський Форум гірників. 2004 р. Крим. Ялта. Володи́мир Стефа́нович Біле́цький (26 січня 1950 в селі Матвіївка, Вільнянський район Запорізької області) — український вчений у галузі гірництва, доктор технічних наук, професор, видавець, редактор, перекладач, дійсний член ряду галузевих академій України та НТШ.

Новинка!!: Білицьке і Білецький Володимир Стефанович · Побачити більше »

Бик (притока Самари)

Бик (Биюк Самар) — річка в Україні, в межах західної частини Донецької області та східної частини Дніпропетровської області.

Новинка!!: Білицьке і Бик (притока Самари) · Побачити більше »

Водянське

Водя́нське — селище міського типу Донецької області, підпорядковане Білицькому, розташоване на річці Кулічка за 93 км від Донецька.

Новинка!!: Білицьке і Водянське · Побачити більше »

Водяна (притока Самари)

Водяна — річка в Україні, ліва притока Самари.

Новинка!!: Білицьке і Водяна (притока Самари) · Побачити більше »

Водяна (притока Бика)

Водяна́ — річка в Україні, ліва притока річки Бик.

Новинка!!: Білицьке і Водяна (притока Бика) · Побачити більше »

Галузевий державний архів Служби безпеки України

Галузевий Державний архів Служби безпеки України (ГДА СБ України) — архів матеріалів органів державної безпеки УРСР та України, створений при Службі безпеки України.

Новинка!!: Білицьке і Галузевий державний архів Служби безпеки України · Побачити більше »

Дніпро

Дніпро́ (ст.-слов. Дънѣпръ, Дняпро, Днепр, Özü, Βορυσθένης, Danapris, поетична назва — Славу́тич) — четверта за довжиною (після Волги, Дунаю та Уралу) і третя площею басейну річка Європи (після Волги й Дунаю), річка з найдовшою течією в Україні.

Новинка!!: Білицьке і Дніпро · Побачити більше »

Добропільська міська рада

Добропі́льська міська́ ра́да — адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Донецькій області з адміністративним центром у місті обласного значення Добропіллі.

Новинка!!: Білицьке і Добропільська міська рада · Побачити більше »

Добропілля

Добропі́лля — місто обласного значення в Донецькій області.

Новинка!!: Білицьке і Добропілля · Побачити більше »

Донецька область

Донецька облдержадміністрація Доне́цька о́бласть (у 1938—1961 — Сталінська) — адміністративно-територіальна одиниця України.

Новинка!!: Білицьке і Донецька область · Побачити більше »

Донецьке відділення Наукового Товариства імені Шевченка

Донецьке відділення Наукового Товариства імені Шевченка — громадська організація, структурний підрозділ Наукового Товариства ім. Шевченка.

Новинка!!: Білицьке і Донецьке відділення Наукового Товариства імені Шевченка · Побачити більше »

Інститут історії України НАН України

Інститу́т істо́рії Украї́ни НАН Украї́ни — науково-дослідний інститут Відділення історії, філософії та права НАН України, який вивчає широкий спектр проблем історії України.

Новинка!!: Білицьке і Інститут історії України НАН України · Побачити більше »

Лаврів Петро

Петро Лаврів (псевдо «Добромир») (* 13 березня 1923, с. Раків, Долинський район, Івано-Франківська область - † 14 жовтня 2003, Львів) — член ОУН, учасник боротьби проти радянської окупації України, багаторічний в'язень радянських концтаборів, український краєзнавець, автор ряду пізнавальних книг з історії Південно-Східної України.

Новинка!!: Білицьке і Лаврів Петро · Побачити більше »

15 жовтня

15 жовтня — 288-й день року (289-й у високосні роки) за григоріанським календарем.

Новинка!!: Білицьке і 15 жовтня · Побачити більше »

1909

Без опису.

Новинка!!: Білицьке і 1909 · Побачити більше »

1957

Без опису.

Новинка!!: Білицьке і 1957 · Побачити більше »

1966

Без опису.

Новинка!!: Білицьке і 1966 · Побачити більше »

ВихідніВхідний
Гей! Ми на Facebook зараз! »