Логотип
Юніонпедія
Зв'язок
Завантажити з Google Play
Новинка! Завантажити Юніонпедія на вашому Android™ пристрої!
Завантажити
Більш швидкий доступ, ніж браузер!
 

Бачвансько-русинська мова

Індекс Бачвансько-русинська мова

Бачвансько-русинська (бачвансько-сримська, паннонська) мікромова (самоназва — бачваньско-руска бешеда та бачваньски руски яазик / язик, іноді науковцями кваліфікується як бачвансько-сримський варіант української літературної мови) — літературна мікромова 25 тисяч воєводинських руснаків, нащадків українських емігрантів з південно-західної Лемківщини, що мешкають у Воєводині з XVIII-XIX ст.

35 відносини: XIX століття, XVIII століття, XX століття, Куцура, Костельник Гавриїл Федорович, Польська мова, Петрівці (Хорватія), Німецька мова, Новий Сад, Руський Крстур, Русинська мова, Східнослов'янські мови, Слов'янські мови, Словацька мова, Сербська мова, Сербія, Угорська мова, Хорватія, Шевченко Тарас Григорович, Югославія, Міклушевці, Марія-Терезія, Західнослов'янські мови, Бачванська говірка, Бачка (регіон), Воєводина, Вербас, Гнатюк Володимир Михайлович, Індоєвропейські мови, Лемківщина, 1897, 1904, 1922, 1923, 1937.

XIX століття

Без опису.

Новинка!!: Бачвансько-русинська мова і XIX століття · Побачити більше »

XVIII століття

XVIII століття розпочалося 1701, закінчилося 1800 роком, формальний кінець середньовічної епохи.

Новинка!!: Бачвансько-русинська мова і XVIII століття · Побачити більше »

XX століття

XX століття — століття, яке розпочалося 1 січня 1901 року і закінчилося 31 грудня 2000 року; двадцяте століття нашої ери і десяте століття II тисячоліття.

Новинка!!: Бачвансько-русинська мова і XX століття · Побачити більше »

Куцура

Греко-католицька церква. Православна церква. Католицька церква всіх святих Куцура (Куцура, Коцур) — селище у Сербії в автономному краї Воєводина у районі Вербас в округу Южно-бачки.

Новинка!!: Бачвансько-русинська мова і Куцура · Побачити більше »

Костельник Гавриїл Федорович

Гавриїл Теодорович Костельник (15 червня 1886, с. Руський Керестур, тепер Воєводина, Сербія — 20 вересня 1948, Львів) — священик УГКЦ (після 1946 р. — священик Російської православної церкви, протопресвітер), український богослов, церковно-громадський діяч, письменник, мовознавець та історик, доктор філософії.

Новинка!!: Бачвансько-русинська мова і Костельник Гавриїл Федорович · Побачити більше »

Польська мова

По́льська мо́ва (język polski, polszczyzna) — одна зі слов'янських мов, офіційна мова Польщі.

Новинка!!: Бачвансько-русинська мова і Польська мова · Побачити більше »

Петрівці (Хорватія)

Петрі́вці (Petrovci, Петровци) — село на сході Хорватії, в області Славонія, адміністративно належить до громади Богданівці, яка в свою чергу входить до складу Вуковарсько-Сремської жупанії.

Новинка!!: Бачвансько-русинська мова і Петрівці (Хорватія) · Побачити більше »

Німецька мова

Німе́цька мо́ва (Deutsch або deutsche Sprache; австро-баварська Deitsch, алеманська Dütsch і Deitsch, нижньонімецька Düütsch, нижньосаксонська Duuts, ріпуарська Dütsch, фризька Dútsk, західнофризька Düütsk, люксембурзька Däitsch, лімбурзька Duits) належить до германської групи мов, індоєвропейської сім'ї мов, державна мова в Федеративній Республіці Німеччині, Австрії, Швейцарії, Ліхтенштейні, Люксембурзі та Бельгії.

Новинка!!: Бачвансько-русинська мова і Німецька мова · Побачити більше »

Новий Сад

Новий Сад (Нови Сад, Újvidék, Neusatz an der Donau, Нойзац-ан-дер-Донау) — місто, розташоване на півночі Сербії на березі Дунаю, адміністративний центр (з грудня 2009; до липня 2012 — столиця) автономного краю Воєводина.

Новинка!!: Бачвансько-русинська мова і Новий Сад · Побачити більше »

Руський Крстур

Руський Крстур (Руски Крстур, Руски Керестур) — село в общині Кула Західно-Бацького округу, Воєводина, Сербія.

Новинка!!: Бачвансько-русинська мова і Руський Крстур · Побачити більше »

Русинська мова

Руси́нська мо́ва (самоназва: русиньскый язык, руська бисіда, руснацькый язык, руски язик) — умовна назва сукупності різноманітних східнослов'янських діалектних і мовно-літературних утворень, якою розмовляють етнічна група русинів.

Новинка!!: Бачвансько-русинська мова і Русинська мова · Побачити більше »

Східнослов'янські мови

Східнослов'янські мови — у мовознавсті одна з трьох регіональних груп слов'янських мов, що поширена у Східній Європі.

Новинка!!: Бачвансько-русинська мова і Східнослов'янські мови · Побачити більше »

Слов'янські мови

Слов'я́нські мо́ви — група споріднених мов індоєвропейської мовної родини, що розвинулися з діалектів праслов'янської мови.

Новинка!!: Бачвансько-русинська мова і Слов'янські мови · Побачити більше »

Словацька мова

Словацька мова (словац. slovenský jazyk, slovenčina) — слов'янська мова, належить до групи західнослов'янських мов.

Новинка!!: Бачвансько-русинська мова і Словацька мова · Побачити більше »

Сербська мова

Се́рбська мо́ва (серб. cрпски језик, srpski jezik) — стандартизований варіант сербохорватської мови, який використовують переважно в Сербії, Чорногорії та Боснії й Герцеговині.

Новинка!!: Бачвансько-русинська мова і Сербська мова · Побачити більше »

Сербія

Сербія, офіційна назва Респу́бліка Се́рбія (Репу̀блика Ср̀бија; Republika Srbija) — країна в центральній частині Балканського півострова, має в своєму складі Косово і Воєводину; Межує на півночі з Угорщиною, на північному-сході — з Румунією, на сході — з Болгарією, на півдні — з Македонією, на південному-заході — з Албанією (тільки де-юре) та Чорногорією, на заході — з Хорватією і з Боснією та Герцеговиною.

Новинка!!: Бачвансько-русинська мова і Сербія · Побачити більше »

Угорська мова

Угорська мова (рідше мадярська; угор. magyar nyelv) — рідна мова угорців, належить до фіно-угорської сім'ї мов, де разом з мовами ханти і мансі складає угорську групу.

Новинка!!: Бачвансько-русинська мова і Угорська мова · Побачити більше »

Хорватія

Респу́бліка Хорва́тія (Republika Hrvatska) — держава на півдні Центральної Європи і заході Балканського півострова, колишня союзна республіка в складі Югославії, що стала незалежною в 1991 році.

Новинка!!: Бачвансько-русинська мова і Хорватія · Побачити більше »

Шевченко Тарас Григорович

Тара́с Григо́рович Шевче́нко (відомий також як Кобза́р;, с. Моринці, Київська губернія, Російська імперія (нині Звенигородський район, Черкаська область, Україна) —, Санкт-Петербург, Російська імперія) — український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч.

Новинка!!: Бачвансько-русинська мова і Шевченко Тарас Григорович · Побачити більше »

Югославія

Розташування політичних утворень, відомих як Югославія. Кордони змінювались протягом років Югосла́вія (Jugoslavija, Jyгославиja) — федеративна держава, яка існувала у XX столітті на Балканському півострові, що у Південній Європі.

Новинка!!: Бачвансько-русинська мова і Югославія · Побачити більше »

Міклушевці

Міклушевці (Mikluševci, Миклошевци) — село на сході Хорватії, в області Славонія, за 18 км на схід від Вуковара.

Новинка!!: Бачвансько-русинська мова і Міклушевці · Побачити більше »

Марія-Терезія

Марі́я Тере́зія Вальбурга Амалія Христина (Maria Theresia Walburga Amalia Christina; 13 травня 1717 — 29 листопада 1780) — ерцгерцогиня Австрії, королева Угорщини з 25 червня 1741 року, королева Богемії з 20 жовтня 1740, Королева Галичини та Володимирії та імператриця Священної Римської імперії (як жінка, а пізніше вдова Франца I Стефана Лотаринзького, обраного імператором 1745 року).

Новинка!!: Бачвансько-русинська мова і Марія-Терезія · Побачити більше »

Західнослов'янські мови

Західнослов’янські мови — мовна підгрупа слов'янських мов, поширена у Центральній Європі.

Новинка!!: Бачвансько-русинська мова і Західнослов'янські мови · Побачити більше »

Бачванська говірка

Бачва́нська гові́рка — мова русинських переселенців у Бачці та Сремі.

Новинка!!: Бачвансько-русинська мова і Бачванська говірка · Побачити більше »

Бачка (регіон)

Ба́чка Ба́чка — історико-географічна область у Південно-Східній Європі на Балканах з сербським і українським (русинським) населенням.

Новинка!!: Бачвансько-русинська мова і Бачка (регіон) · Побачити більше »

Воєводина

Воєво́дина або Войводина — автономний край Сербії, розташований на північ від Дунаю.

Новинка!!: Бачвансько-русинська мова і Воєводина · Побачити більше »

Вербас

Православна церква Кальвіністська церква Євангелістська церква Католицька церква Церква методистів Вербас (Врбас) — місто та муніципалітет у Південно-Бачинському окрузі автономного краю Воєводини у Сербії.

Новинка!!: Бачвансько-русинська мова і Вербас · Побачити більше »

Гнатюк Володимир Михайлович

Володи́мир Миха́йлович Гнатю́к (9 травня 1871, Велеснів, тепер Монастириського району Тернопільської області — 6 жовтня 1926, Львів) — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач та громадський діяч, член-кореспондент Петербурзької АН (1902), академік АН України (1924), член Чеського наукового товариства (1905), Празької та Віденської Академії наук.

Новинка!!: Бачвансько-русинська мова і Гнатюк Володимир Михайлович · Побачити більше »

Індоєвропейські мови

Країни, в котрих значні мовні меншості говорять індоєвропейськими мовами, які не мають офіційного статусу Індоєвропейські мови thumb Індоєвропе́йські мо́ви — найпоширеніша сім'я споріднених мов, які вважаються нащадками праіндоєвропейської.

Новинка!!: Бачвансько-русинська мова і Індоєвропейські мови · Побачити більше »

Лемківщина

Ле́мківщина, також Лемкови́на (лем. Лемковина, пол. Łemkowszczyzna) — українська етнічна територія, на якій здавна проживала етнографічна група українців — лемки.

Новинка!!: Бачвансько-русинська мова і Лемківщина · Побачити більше »

1897

Без опису.

Новинка!!: Бачвансько-русинська мова і 1897 · Побачити більше »

1904

Без опису.

Новинка!!: Бачвансько-русинська мова і 1904 · Побачити більше »

1922

СРСР.

Новинка!!: Бачвансько-русинська мова і 1922 · Побачити більше »

1923

Без опису.

Новинка!!: Бачвансько-русинська мова і 1923 · Побачити більше »

1937

Без опису.

Новинка!!: Бачвансько-русинська мова і 1937 · Побачити більше »

Перенаправлення тут:

Паннонська русинська мова, Паннонсько-русинська мова, Бачвансько-русинський діалект, Бачвансько-руська говірка.

ВихідніВхідний
Гей! Ми на Facebook зараз! »