Зміст
36 відносини: Кобилянський Броніслав Володимирович, Ковач, Ковачевич, Праслов'янська мова, Прекмурська мова, Пан (звертання), Пеперуга, Невістка, Староцерковнослов'янська мова, Східнослов'янські мови, Слов'янські мови, Словенська мова, Сербська мова, Сербохорватська мова, Тадіч, Торлацький діалект, Хорватська мова, Церковнослов'янська мова, Чорногорська мова, Мітіч, Міфи щодо української мови, Матич, Македонська мова, Македонський націоналізм, Македонці, Младенович, Боснійська мова, Боснійська Вікіпедія, Болгарська літературна мова, Болгарська мова, Градіщансько-хорватська мова, Давньоруська мова, Дапчевич, Історія української мови, Іменники основи на -ū-, Йосип Єлачич.
Кобилянський Броніслав Володимирович
Бронісла́в Володи́мирович Кобиля́нський (* 18 грудня 1896, село Хотимир, нині Тлумацького району Івано-Франківської області — † 1 липня 1986, Львів) — український мовознавець, педагог.
Переглянути Південнослов'янські мови і Кобилянський Броніслав Володимирович
Ковач
Ковач — південнослов'янське, словацьке та угорське прізвище, що перекладається з мов згаданих народів як назва професії коваль.
Переглянути Південнослов'янські мови і Ковач
Ковачевич
Кова́чевич — південнослов'янське прізвище, похідне від слова ковач, kovač (коваль).
Переглянути Південнослов'янські мови і Ковачевич
Праслов'янська мова
p.
Переглянути Південнослов'янські мови і Праслов'янська мова
Прекмурська мова
Прекмурська мова — діалект словенської мови.
Переглянути Південнослов'янські мови і Прекмурська мова
Пан (звертання)
Пан, форма кличного відмінка пане (дав.-hpán, пан, pán, pan) — форма ввічливого звертання у низці слов'янських мов: українській, чеській, польській, словацькій, верхньо- та нижньолужицькій та частково білоруській.
Переглянути Південнослов'янські мови і Пан (звертання)
Пеперуга
pl:Dzidzileyla Пеперуга (болг. Пеперуда, Перка, півд-слов. Перперуна, пол. Дзідзілеля) — богиня рослинності у давніх слов'ян.
Переглянути Південнослов'янські мови і Пеперуга
Невістка
Неві́стка — дружина сина, брата, дівера.
Переглянути Південнослов'янські мови і Невістка
Староцерковнослов'янська мова
Староцерковнослов'янська мова (давньоболгарська, староболгарська, старомакедонська, старослов'янська, церковнослов'янська мова) — найстарша літературна мова слов'ян.
Переглянути Південнослов'янські мови і Староцерковнослов'янська мова
Східнослов'янські мови
Східнослов'янські мови — у мовознавсті одна з трьох регіональних груп слов'янських мов, що поширена у Східній Європі.
Переглянути Південнослов'янські мови і Східнослов'янські мови
Слов'янські мови
Слов'я́нські мо́ви — група споріднених мов індоєвропейської мовної родини, що розвинулися з діалектів праслов'янської мови.
Переглянути Південнослов'янські мови і Слов'янські мови
Словенська мова
Слове́нська мо́ва (slovenski jezik) — слов'янська мова, належить до групи південних слов'янських мов.
Переглянути Південнослов'янські мови і Словенська мова
Сербська мова
Се́рбська мо́ва (серб. cрпски језик, srpski jezik) — стандартизований варіант сербохорватської мови, який використовують переважно в Сербії, Чорногорії та Боснії й Герцеговині.
Переглянути Південнослов'янські мови і Сербська мова
Сербохорватська мова
Сербохорватська мова (також хорвато-сербська, босно-хорвато-сербська, БХЧС (босно-хорвато-чорногоро-сербська), хорватсько-сербська мовна діасистема) — одна з південнослов'янських мов, основна мова сербів, хорватів, чорногорців та босняків.
Переглянути Південнослов'янські мови і Сербохорватська мова
Тадіч
Тадіч (або Тадич) — південнослов'янське прізвище.
Переглянути Південнослов'янські мови і Тадіч
Торлацький діалект
Торлацький діалект (серб. Торлачки дијалект, Torlački dijalekt, болг. Торлашки диалект, мак. Торлачки говор) - перехідний південнослов'янський говір, розповсюджений в південно-східній Сербії, західній Болгарії, північній Македонії, Косово.
Переглянути Південнослов'янські мови і Торлацький діалект
Хорватська мова
Хорватська мова (хор. hrvatski jezik) — стандартизований варіант сербохорватської мови, який використовують переважно в Хорватії, Боснії та Герцеговині і сербській Воєводині.
Переглянути Південнослов'янські мови і Хорватська мова
Церковнослов'янська мова
Церковнослов'я́нська мо́ва (Црькъвьнословѣньскъ ѩꙁꙑкъ) — південнослов'янська мертва літературна мова, що виникла на базі староцерковнослов'янської мови під впливом живих (розмовних) слов'янських мов.
Переглянути Південнослов'янські мови і Церковнослов'янська мова
Чорногорська мова
Чорногорська мова (чорн. crnogorski jezik / црногорски језик) — стандартизований варіант сербохорватської мови, який використовують чорногорці і який є офіційною мовою Чорногорії.
Переглянути Південнослов'янські мови і Чорногорська мова
Мітіч
Мітіч — південнослов'янське прізвище Відомі носії.
Переглянути Південнослов'янські мови і Мітіч
Міфи щодо української мови
Міфи щодо української мови — поширені хибні уявлення про українську мову, науково необґрунтовані твердження.
Переглянути Південнослов'янські мови і Міфи щодо української мови
Матич
Ма́тич (Matić / Матић) — південнослов'янське прізвище.
Переглянути Південнослов'янські мови і Матич
Македонська мова
Македо́нська мо́ва (македонски јазик) — слов'янська мова, офіційна мова Республіки Македонії, межує у мовному континуумі з болгарськими і торлацькими (східносербськими) говірками, а також належить до балканського мовного союзу, де має спільні граматичні, типологічні і лексичні риси з грецькими, албанськими й румунськими говорами.
Переглянути Південнослов'янські мови і Македонська мова
Македонський націоналізм
Македонський націоналізм (македонізм) — ідеологія, якою керуються представники інтелектуальної еліти та деяких політичних сил республіки Македонія, базовим принципом якої є визнання власної нації як найвищої цінності, підкреслення своєрідності македонців як етнодержавного феномену.
Переглянути Південнослов'янські мови і Македонський націоналізм
Македонці
Македо́нці (Маке́донци) — південнослов'янський народ, представники якого проживають в Республіці Македонії, Греції, Сербії та інших країнах.
Переглянути Південнослов'янські мови і Македонці
Младенович
Младенович — південнослов'янське прізвище, патронім, похідний від імені Младен.
Переглянути Південнослов'янські мови і Младенович
Боснійська мова
Босні́йська мо́ва (bosanski jezik) — стандартизований варіант сербохорватської мови, яким користуються босняки.
Переглянути Південнослов'янські мови і Боснійська мова
Боснійська Вікіпедія
Боснійська Вікіпедія (Wikipedia na bosanskom jeziku) — мовний розділ Вікіпедії боснійською мовою, одною з південнослов'янських мов.
Переглянути Південнослов'янські мови і Боснійська Вікіпедія
Болгарська літературна мова
Болгарська літературна мова (болг. Български книжовен език) — кодифікований варіант загальної мовної системи болгарської мови, що являє собою сукупність літературної мови і місцевих діалектів (просторіччя), жаргонів, професійних арго і т.
Переглянути Південнослов'янські мови і Болгарська літературна мова
Болгарська мова
Болга́рська мова — одна з південнослов'янських мов.
Переглянути Південнослов'янські мови і Болгарська мова
Градіщансько-хорватська мова
200px Градіщансько-хорватська мова (gradišćanskohrvatski jezik, часто називається бургенландсько-хорватською, від назви австрійської землі Бургенланд) — південнослов'янська мала літературна мова (мікромова) на базі хорватського діалекту, розміщеного у німецькому й частково угорському оточенні.
Переглянути Південнослов'янські мови і Градіщансько-хорватська мова
Давньоруська мова
Термін давньоруська мова (також давньоукраїнська мова, давньосхіднослов'янська мова) вживається для позначення гіпотетичної 1) сукупності діалектів, якими розмовляло слов'янське населення Київської Русі (спільносхіднослов'янська мова) 2) наддіалектної писемної мови, якою користувались у Київській Русі (давньоруська (давньокиївська) писемно-літературна мова).
Переглянути Південнослов'янські мови і Давньоруська мова
Дапчевич
Дапчевич — південнослов'янське прізвище.
Переглянути Південнослов'янські мови і Дапчевич
Історія української мови
Украї́нська мо́ва (вимовляється) — мова, поширена у південно-східній Європі, належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної родини.
Переглянути Південнослов'янські мови і Історія української мови
Іменники основи на -ū-
Імéнники -ъв- оснóви або імéнники з оснóвою на *-ū — невелика група іменників, що в праслов'янській мові належали до відміни іменників з основами на приголосний, тож окремої відміни вони не становили.
Переглянути Південнослов'янські мови і Іменники основи на -ū-
Йосип Єлачич
Граф Йо́сип Єла́чич-Бужи́мський (Josip grof Jelačić Bužimski; 16 жовтня 1801, Петроварадин, нині Нові-Сад, Славонія, «Військова границя» Габсбурзької імперії, нині Воєводина, Сербія — 20 травня 1859, Загреб) — австрійський полководець хорватського походження, бан Хорватії з 23 березня 1848 до 19 травня 1859 року.
Переглянути Південнослов'янські мови і Йосип Єлачич
Також відомий як Південно-слов'янські мови.