Зміст
36 відносини: N-кістяк, Правило висновування, Правило добутку, Порожня сума, Поліноміальна теорема, Операційна семантика, Аугустус де Морган, Аксіома вибору, Аксіома нескінченності, Аксіомна схема, Розфарбовування графів, Рекурсивне означення, Список парадоксів, Трансфінітна індукція, Тотожність максимумів і мінімумів, Тест Люка — Лемера, Теорема Тейлора, Теорема Цекендорфа, Теорема Джекобсона про щільність, Функція Шпрага-Гранді, Формула включень-виключень, Частково впорядкована множина, Мала теорема Ферма, Булеан, Баєсове виведення, Віденський метод розробки, Внутрішній та зовнішній кути, Граф гіперкубу, Доказ неможливості, Індукція, Індукція (логіка), Лічба, Логіка другого порядку, Логіка першого порядку, Лема Адамара, Лема про рукостискання.
N-кістяк
1-скелетом тесеракту. N-кістяк у математиці, зокрема в алгебраїчній топології, є топологічним простором X, який представлений у вигляді симпліціального комплексу (відповідно CW-комплексу), який відноситься до підпростору Xn, що є об'єднанням симплексів X (відповідно клітин X) розмірів Іншими словами, враховуючи індуктивне визначення комплексу, отримується, зупинкою на.
Переглянути Математична індукція і N-кістяк
Правило висновування
У логіці пра́вило висно́вування, або пра́вило перетво́рення (rule of inference, inference rule, transformation rule) — це, що складається з функції, яка отримує передумови, аналізує їхній і повертає висновок (або).
Переглянути Математична індукція і Правило висновування
Правило добутку
Правило добутку — характерна властивость диференціальних операторів, також відома як тотожність Лейбніца.
Переглянути Математична індукція і Правило добутку
Порожня сума
У математиці порожня сума — це сума, що не має жодного доданку.
Переглянути Математична індукція і Порожня сума
Поліноміальна теорема
Поліноміальна теорема - це узагальнення бінома Ньютона: Числа називаються поліноміальними (мультиноміальними) коефіцієнтами.
Переглянути Математична індукція і Поліноміальна теорема
Операційна семантика
Конотати́вна (операці́йна) сема́нтика – це спосіб опису комп’ютерної системи за допомогою послідовностей кроків обчислення.
Переглянути Математична індукція і Операційна семантика
Аугустус де Морган
Аугустус де Морган (Augustus De Morgan; 27 червня 1806 — 18 березня 1871) був британським математиком та логіком.
Переглянути Математична індукція і Аугустус де Морган
Аксіома вибору
В математиці, аксіома вибору — аксіома теорії множин, яка еквівалентна твердженню, що декартів добуток колекції не порожніх множин є також не порожнім.
Переглянути Математична індукція і Аксіома вибору
Аксіома нескінченності
Аксіомою нескінченності (Axiom of infinity) називається наступне висловлювання теорії множин: Аксіома нескінченності проголошує існування (принаймні однієї) нескінченної множини, тобто множини, яка складається з ~ \varnothing, \qquad \, \qquad \, \qquad \, \quad...
Переглянути Математична індукція і Аксіома нескінченності
Аксіомна схема
У математичній логіці, аксіомна схема (схема аксіом) узагальнює поняття аксіоми.
Переглянути Математична індукція і Аксіомна схема
Розфарбовування графів
Розфарбовування простого графа G — називають таке приписування кольорів (або натуральних чисел) його вершинам, що ніякі дві суміжні вершини не набувають однакового кольору.
Переглянути Математична індукція і Розфарбовування графів
Рекурсивне означення
Рекурсивне означення (також індуктивне означення) у математичній логіці та інформатиці — задання елементів множин через інші елементи цієї ж множини (Aczel 1978:740).
Переглянути Математична індукція і Рекурсивне означення
Список парадоксів
Це список парадоксів, згрупованих за темами.
Переглянути Математична індукція і Список парадоксів
Трансфінітна індукція
Трансфінітна індукція — метод доведення, що узагальнює математичну індукцію у випадку незліченного числа значень параметра.
Переглянути Математична індукція і Трансфінітна індукція
Тотожність максимумів і мінімумів
Тотожність максимумів та мінімумів — математичне співвідношення між максимальним елементом скінченної множини чисел та мінімальними елементами всіх його непорожніх підмножин.
Переглянути Математична індукція і Тотожність максимумів і мінімумів
Тест Люка — Лемера
Тест Люка — Лемера — ефективний тест простоти для чисел Мерсенна.
Переглянути Математична індукція і Тест Люка — Лемера
Теорема Тейлора
Експоненціальна функція ''y''.
Переглянути Математична індукція і Теорема Тейлора
Теорема Цекендорфа
Перші 160 цілих чисел (по осі x), розбиті за поданням Цекендорфа. Колір кожного прямокутника відповідає числу Фібоначчі, його висота відповідає значенню числа. Теорема Цекендорфа, названа на честь бельгійського математика Едуарда Цекендорфа — теорема про представлення цілих чисел у вигляді суми чисел Фібоначчі.
Переглянути Математична індукція і Теорема Цекендорфа
Теорема Джекобсона про щільність
В абстрактній алгебрі теорема Джекобсона про щільність є важливим результатом про властивості некомутативних кілець та модулів над ними.
Переглянути Математична індукція і Теорема Джекобсона про щільність
Функція Шпрага-Гранді
Функція Шпрага-Гранді широко використовується в теорії ігор для знаходження виграшної стратегії в комбінаційних іграх, наприклад, гра Нім.
Переглянути Математична індукція і Функція Шпрага-Гранді
Формула включень-виключень
Випадок двох множин Формула включень-виключень (або принцип включень-виключень) — комбінаторна формула, що дозволяє визначити потужність об'єднання скінченного числа скінченних множин, які в загальному випадку можуть перетинатися один з одним.
Переглянути Математична індукція і Формула включень-виключень
Частково впорядкована множина
подільністю Частково впорядкованою множиною (P,\leqslant), називається множина P із заданим на ній рефлексивним, антисиметричним та транзитивним бінарним відношенням \leqslant (називається — відношення нестрогого порядку).
Переглянути Математична індукція і Частково впорядкована множина
Мала теорема Ферма
Мала теорема Ферма — одне з основних тверджень елементарної теорії чисел.
Переглянути Математична індукція і Мала теорема Ферма
Булеан
Елементи булеану множини x,y,z, які зображені у порядку включення елементів Булеан (power set, potenzmenge) — в теорії множин, це множина всіх підмножин даної множини A, позначається \mathcal(A) або 2^A (так як воно відповідає множині відображень з A в 2.
Переглянути Математична індукція і Булеан
Баєсове виведення
Ба́єсове висно́вування (Bayesian inference) — це метод статистичного висновування, у якому для уточнення ймовірності гіпотези при отриманні додаткових свідчень або інформації використовується правило Баєса.
Переглянути Математична індукція і Баєсове виведення
Віденський метод розробки
Ві́денський ме́тод розро́бки (Vienna Development Method, VDM) — набір технологій для моделювання комп'ютерних систем, аналізу створених моделей і переходу до деталізованого проектування та програмування.
Переглянути Математична індукція і Віденський метод розробки
Внутрішній та зовнішній кути
Внутрішній та зовнішній кути В геометрії, кут многокутника утворюється двома сторонами зі спільним кінцем.
Переглянути Математична індукція і Внутрішній та зовнішній кути
Граф гіперкубу
У теорії графів графом гіперкуба Qn називається регулярний граф з 2n вершинами, 2n−1n ребрами і n ребрами, що сходяться в одній вершині.
Переглянути Математична індукція і Граф гіперкубу
Доказ неможливості
Доказ неможливості, відомий також як доказ від супротивного, доказ теореми неможливості, або негативний результат — це доведення, яке показує, що конкретна задача не може бути вирішена, або рішення не існує взагалі.
Переглянути Математична індукція і Доказ неможливості
Індукція
Інду́кція (induction) — термін широкого призначення: явище, що виникає під зовнішнім впливом; у гуманітарних науках та стосовно людського мислення — метод пізнання, що ґрунтується на формально-логічному умовиводі, який дає можливість одержати загальний висновок на основі аналізу окремих фактів.
Переглянути Математична індукція і Індукція
Індукція (логіка)
Інду́кція — це процес судження, котрий досягає висновку, що при наявному стані знань є напевно істинний, але не гарантує його.
Переглянути Математична індукція і Індукція (логіка)
Лічба
Лічба — це процес знаходження числа елементів скінченної множини об'єктів.
Переглянути Математична індукція і Лічба
Логіка другого порядку
Ло́гіка другого́ поря́дку — у логіці є розширенням логіки першого порядку в якій допускаються змінні-функції і змінні-предикати, а також квантифікація над цими змінними.
Переглянути Математична індукція і Логіка другого порядку
Логіка першого порядку
Логіка першого порядку (числення предикатів) — це формальна система в математичній логіці, в якій допускаються висловлення відносно змінних, фіксованих функцій, і предикатів.
Переглянути Математична індукція і Логіка першого порядку
Лема Адамара
Лема Адамара (Hadamard's lemma) — твердження, що описує будову гладкої дійсної функції.
Переглянути Математична індукція і Лема Адамара
Лема про рукостискання
На цьому графі, з парним числом вершин (чотири вершини пронумеровані 2, 4, 5 і 6) мають непарні степені. Сума степенів вершин дорівнює 2 + 3 + 2 + 3 + 3 + 1.
Переглянути Математична індукція і Лема про рукостискання
Також відомий як Метод математичної індукції, Індукція математична.