Костянтин VII Багрянородний

Констянтин VII Багрянородний та його мати Зоя Музеї образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна Костянтин VII Багрянородний, або Порфірородний, чи Порфірогенет (Κωνσταντίνος Ζ Πορφυρογέννητος, буквально — «народжений у багряниці, у порфірі, у царському палаці»; 17 або 18 травня 905 — 9 листопада 959) — візантійський імператор (908—959, фактично 945—959) з Македонської династії.

Зміст

184 відносини: Культура Русі, Кічкас, Кімврська війна, Кривичі, Київська Русь, Кліська фортеця, Костянтин (значення), Костянтин Дука (претендент), Королівство Хорватія (середньовічне), Константинополь, Південні слов'яни, Приморська Хорватія (князівство), Про управління імперією, Предслав, Паганія, Паннонська Хорватія, Пліснесько, Початкове зведення, Поляни (східні), Печеніги, Перун, Пережитки шаманізму в угорському фольклорі, Обадія, Обеліск Костянтина, Ольга (княгиня), Олександр (візантійський імператор), Аскольд, Ашот II Залізний, Ателькуза, Арпад, Анійське царство, Антський союз, Носові голосні в праслов'янській мові, Норманська теорія, Невідомий князь, Ненаситець (поріг), Русь (етнонім), Росія, Роман I Лакапін, Роман II Молодший, Сурський поріг, Суда, Султанахмет (площа), Сіньовити, Стільсько (городище), Сахнівський скарб, Самбатас, Святий Тарасій, Святослав Ігорович, Симеон (цар Болгарії), ... Розгорнути індекс (134 більше) » « Термозбіжна індекс

Культура Русі

Мапа Київської Русі (1220—1240) У розвитку культури Київської Русі проявлялися як загальні закономірності, так і національні особливості.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Культура Русі

Кічкас

Дніпрові пороги 1850 — 1900 рр. Кічкас, Кучук-Ас, Ейнлаге — історична місцевість у Запоріжжі, давнє поселення на правому березі річки Дніпро, відоме ще з часів Київської Русі.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Кічкас

Кімврська війна

Кімврська війна (Bellum Cimbricum., 113-101 рр.. до н. е.) — війна Римської республіки в кінці II ст. до н. е. із німецькими племенами кімврів, тевтонів і рядом кельтських племен, що вторглися на її землі.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Кімврська війна

Кривичі

Кривичі, кріви, крівь (Кривичи, Кривічи, кривиче, кривицѣ) — одне з численних східнослов'янських племен (союзів племен) 6-9 століття, згадуваних у давньоруських літописах.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Кривичі

Київська Русь

Ки́ївська Русь (у джерелах сучасники називали цю державу Русь або Ру́ська земля́, Роусь; Ки́ївська Русь — термін на означення цієї державиВойтович Л. // Вісник Львівського у-ту.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Київська Русь

Кліська фортеця

Фортеця Кліс — це середньовічна фортеця, розташована над селом з тією ж назвою, недалеко від міста Спліт, у центральній Далмації, Хорватія. З початку як невелика фортеця, побудована давнім іллірійським племенем далматів, до королівського замок, який був резиденцією багатьох хорватських королів, до її остаточної розбудови, як великої фортеці під час Османських воєн у Європі, фортеця Кліс охороняла кордони, була втрачена і знову захоплена кілька разів протягом своєї більш ніж двох-тисячолітньої історії.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Кліська фортеця

Костянтин (значення)

Костянтин — чоловіче особисте ім'я.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Костянтин (значення)

Костянтин Дука (претендент)

Костянтин Дука (*Κωνσταντίνος Δούκας, д/н —9 червня 913) — політичний та військовий діяч Візантійської імперії, претендент на трон.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Костянтин Дука (претендент)

Королівство Хорватія (середньовічне)

Королівство Хорватія при Томіславі I. Королівство Хорватія (Kraljevina Hrvatska), або Королівство Хорватів (Kraljevstvo Hrvata; Regnum Chroatorum, Regnum Croatorum), середньовічна хорватська держава на заході Балкан.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Королівство Хорватія (середньовічне)

Константинополь

Мапа Константинополя у візантійську добу Константинополь, Костянтинополь, або Царгород (Κωνσταντινούπολη, Constantinopolis, قسطنطينيه Konstantiniyye, İstanbul, у сагах Miklagarðr) — місто на європейському березі Босфору в місці, де він поєднується із затокою Золотий Ріг.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Константинополь

Південні слов'яни

Південні слов'я́ни — підгрупа слов'янських народів та племен, яка визначається спільними географічними та мовними ознаками.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Південні слов'яни

Приморська Хорватія (князівство)

Приморська Хорватія — найстаріше хорватське державне утворення.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Приморська Хорватія (князівство)

Про управління імперією

«Про управління імперією» (De Administrando Imperio, оригінальна назва — Πρὸς τὸν ἴδιον υἱὸν Ρωμανόν — «Моєму сину Роману») — історико-географічний трактат Костянтин Багрянородного (Порфірогенета) з описом народностей і сусідів Візантійської імперії, написаний між 948 і 952 роками в настанову спадкоємцю Костянтина — Роману II.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Про управління імперією

Предслав

Предслав або Преслав (згадується близько 900 року)- передбачуваний третій син Святополка I (князя Великої Моравії) та Святожизни з чеського роду Пржемисловичів, володар області в районі сучасної Братислави.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Предслав

Паганія

Паганія в 9-му столітті, згідно з ''De Administrando Imperio'' - Хорватська вид Паганія в 9-му столітті, згідно з ''De Administrando Imperio'' - сербський вид Паганія в 9-му столітті, Хорватська вид Паганія в 9-му столітті, сербський вид Паганія в 9-му столітті, Паганія, Меранія або Неретвія — земля, заселена слов'янським племенем неретвян у районі південної Далмації (сучасна Республіка Хорватія), на захід від річки Неретви.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Паганія

Паннонська Хорватія

Паннонська Хорватія (Panonska Hrvatska) — середньовічне князівство, яке існувало з VII до X століття, розташоване у низовині приблизно між річками Драва і Сава у нинішній Хорватії, але час від часу також значно на південь від Сави.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Паннонська Хорватія

Пліснесько

Пліснесько (Pleśnisko, Plisnensk, давньоруська Плъсньск, Плъснеск) — давньослов'янське та давньоруське городище біля с. Підгірці Бродівського району Львівської області.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Пліснесько

Початкове зведення

Початкове зведення — умовна назва літопису, що гіпотетично був попередником «Повісті временних літ».

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Початкове зведення

Поляни (східні)

Поля́ни, Полянська земля (Полѧне) — східнослов'янський племінний союз VI—IX ст., котрий згідно з «Повістю врем'яних літ» займав територію в Центральній Наддніпрянщиністор.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Поляни (східні)

Печеніги

Мапа Понтійського степу на 1015 рік Печені́ги (самоназва «Bäčänäk» від давньотюрк. bača+naq, буквально — «швагер», «свояк», Peçenek(ler), Besenyő(k), Πατζινάκοι, Πετσενέγοι, Πατζινακίται, Pizenaci, Pacinacae, Bisseni, Bysseni, Bessi, Pacinnak, პაჭინაკე) — об'єднання тюркськихНемировський О.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Печеніги

Перун

Матія Вукович. «Перун» (1962) Перун у Києві Перу́н (дав.-рус. пєроунъ) — божество в давньоруській язичницькій міфології, покровитель князя і дружини.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Перун

Пережитки шаманізму в угорському фольклорі

Пережитки шаманізму в угорському фольклорі — рудименти міфологічної свідомості в представників угорського етносу, пов'язаних із вірою в можливість впливати на об'єктивну реальність за допомогою посередників з т.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Пережитки шаманізму в угорському фольклорі

Обадія

Обадія (Обадій, Овадія; עבדיה) (кін. VIII — 1-ий дес. IX ст.) — нащадок Булана, засновник династії хазарських (інше написання - хозарських) царів (беків).

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Обадія

Обеліск Костянтина

Обеліск Костянтина (Konstantin Dikilitaşı) розташований на південній стороні площі Султанахмет (Sultanahmet Meydanı) поруч зі Зміїною колоною (Yılanlı Sütun) у Стамбулі / Константинополі.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Обеліск Костянтина

Ольга (княгиня)

О́льга (близько 910 —) — руська княгиня із династії Рюриковичів.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Ольга (княгиня)

Олександр (візантійський імператор)

Олександр (Ἀλέξανδρος, * 870 — † 913) — імператор Візантії з 912 по 913 рік.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Олександр (візантійський імператор)

Аскольд

міні Аско́льд (Haskuldr, Höskuldr; ? — 882 (?)) — напівлегендарний варязький київський князь (860—882).

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Аскольд

Ашот II Залізний

Ашот II Залізний (Աշոտ Բ Երկաթ; д/н — 928) — шахиншах Вірменії у 914—928 роках, визначний вірменський політичний та військовий діяч.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Ашот II Залізний

Ателькуза

Ймовірні маршрути угорської міграції через південноукраїнські степи. Ателькуза локалізована позначкою '''4'''. Ательку́за (Etelköz, від Aτελκoυζoυ) — історична область у Північному Причорномор'ї, в межиріччі Дніпра й Дністра, яка наприкінці IX — початку X століття була населена пращурами сучасних угорців — уграми, що мігрували з їх з прабатьківщини в Приураллі до Паннонії (сучасна Угорщина).

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Ателькуза

Арпад

Арпа́д (Árpád; близько 845 — бл. 907) — вождь (надьфейеделем) угорців (оногурів), засновник династії Арпадів.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Арпад

Анійське царство

Анійське царство (або Багратідська Вірменія, Вірменське Царство Багратідів) — феодальна держава вірменів, що існувала з 885 до 1045 року.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Анійське царство

Антський союз

Антський союз — політичне і військово-племінне слов'янське об'єднання, що існувало від IV — до початку VII ст. (602 р.). Утворений після розпаду держави гунів (370—469 рр.), до складу якої входили слов'янські племена й сармати.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Антський союз

Носові голосні в праслов'янській мові

Носові голосні в праслов'янській мові — особливі звуки праслов'янської мови, назалізовані варіанти голосних та.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Носові голосні в праслов'янській мові

Норманська теорія

Радзивилівського літопису. XV століття Но́рманська тео́рія — одна з теорій походження Київської Русі, прихильники якої пов'язують державотворчі процеси в Східній Європі зі скандинавською експансією на Схід.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Норманська теорія

Невідомий князь

Гіпотетична міграція сербів в VII ст. Невідомий князь (Nepoznati knez) — умовна, загальновизнана істориками назва вождя сербських племен, який привів свій народ «Білих сербів» початку сьомого століття до Сербії в райони розташовані на заході Балкан.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Невідомий князь

Ненаситець (поріг)

Ненаситецький порог Дніпрові пороги Ненаситець, Ненаситецький поріг, Ревучий, Дід-поріг — дніпровський поріг, що був посередині порожнистої частини Дніпра.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Ненаситець (поріг)

Русь (етнонім)

Райони військової, торговельної та політичної активності русі за письмовими джерелами IX ст. Русь (однина руси́н) — етнонім, який зазвичай вживають для позначення населення Київської Русі.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Русь (етнонім)

Росія

Росі́йська Федера́ція, або Росі́я (Российская Федерация, Россия) — держава у північній Євразії, федеративна змішана республіка, столиця — Москва.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Росія

Роман I Лакапін

Роман І Лакапін (рік народження невідомий —) — візантійський імператор між 920 та 944 роками (за іншими даними 945) з Македонської династії.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Роман I Лакапін

Роман II Молодший

Роман II Лакапін (Ρωμανὸς B' Λεκαπηνός; близько 938 — 963) — імператор Візантії з листопада 959 по 15 березня 963.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Роман II Молодший

Сурський поріг

Сурський поріг — другий із Дніпрових порогів, довжиною біля правого берега близько 96 м, біля лівого — 68 м; спад 1,1 м.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Сурський поріг

Суда

Суда Суда (Σούδα чи Σουίδα), або Свіда — візантійський енциклопедичний, тлумачний та етимологічний словник X століття.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Суда

Султанахмет (площа)

Іподром: Колос (на передньому плані) і Єгипетський обеліск (праворуч) Єгипетський обеліск Зміїна колона Обеліск Костянтина Німецький фонтан Площа Султанахмет (Ахмедіє, Іподром; Sultanahmet Meydanı) — головна площа Стамбулу, розташована в історичному центрі міста в мікрорайоні Султанахмет району Фатіх.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Султанахмет (площа)

Сіньовити

Сіньови́ти (сјеновит — тінистий) — назва дерев-святинь у південних слов'ян.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Сіньовити

Стільсько (городище)

Частина Стільського городища в селі Стільсько. Дуброва. Петрогліф у язичницькому храмі. Храм Сонця (скеля Дірявець), село Дуброва. Сті́льське городи́ще — середньовічне городище на території Західної України.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Стільсько (городище)

Сахнівський скарб

Сахнівський скарб — скарб, знайдений у 1900 році на території городища «Дівич-гора», що близ села Сахнівка на березі річки Рось, Черкаська область.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Сахнівський скарб

Самбатас

Самвата́с (Σαμβατάς) — гапакс, себто слово невідомого походження і непевного значення, не засвідчене ніде, крім трактату «Про управління імперією» (середина Х століття), що його написав візантійський імператор Констянтин VII Багрянородний.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Самбатас

Святий Тарасій

Святий Тарасій, або Святий Тарас († 806, Константинополь) — святий, константинопольський патріарх з 784 року аж до смерті у 806 році, писар імператора Костянтина VI.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Святий Тарасій

Святослав Ігорович

Святосла́в І́горович (також відомий як Святосла́в Хоро́брий або Святосла́в І) (ймовірно, близько 938 — березень 972) — правитель Київської Русі із династії Рюриковичів.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Святослав Ігорович

Симеон (цар Болгарії)

Симеон, Симеон I Великий (Симеон Велики, 864 або 865–927) — князь Болгарії з 893 року, з 918 року — цар.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Симеон (цар Болгарії)

Слов'янська міфологія

Слов'янська міфологія — реконструйована за даними з різних джерел система сприйняття навколишнього всесвіту, сукупність вірувань і культів, що мали місце на території розселення слов'янських народів у дохристиянску епоху.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Слов'янська міфологія

Слов'яно-іранські етноси України у період раннього середньовічча (IV-X ст.ст.)

Слов'яно-іранські етноси України — етноси, що виникли в процесі активних взаємодій між різними слов'янськими та іранськими етнічними групами у Лісостеповій та Степовій зонах України у добу античності.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Слов'яно-іранські етноси України у період раннього середньовічча (IV-X ст.ст.)

Софійський собор (Київ)

Собор святої Софії — Премудрості Божої, Софія Київська або Софійський собор — християнський собор в центрі Києва, пам'ятка української архітектури та монументального живопису XI—XVIII століть, одна з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Софійський собор (Київ)

Софійський собор (Константинополь)

Софійський собор, також Ая-Софія (Αγία Σοφία, повна назва Ιερός Ναός της του Θεού Σοφίας; Ayasofya) в Константинополі — одна з найвеличніших пам'яток візантійської архітектури, що збереглись донині; символ «золотої доби» Візантійської імперії та один із символів сучасного Стамбулу.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Софійський собор (Константинополь)

Список правителів України

У статті наведено перелік виключно історичних очільників держав, як українських, так й іншоетнічних землеробських та кочових державних утворень, які існували на теренах сучасної України.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Список правителів України

Список правителів Білорусі

Список прави́телів Білої Ру́сі (X століття — теперішній час) В цьому списку перелічено правителів державних утворень, що були безпосередніми попередниками сучасної Республіки Білорусь.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Список правителів Білорусі

Список Візантійських імператорів

Йоркський монумент Констянтину Великому.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Список Візантійських імператорів

Середньовічні Далмацькі князівства

Князівства середньовічної Далмації: Паганія, Захумл'є, Травунія та Дукля. - Хорватська вид Князівства середньовічної Далмації: Паганія, Захумл'є, Травунія та Дукля.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Середньовічні Далмацькі князівства

Середньовічна Боснія

Боснійська держава, яка розташовувалася на території сучасної Боснії і Герцеговини та сусідніх з нею країн, була утворена в XII столітті.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Середньовічна Боснія

Тузла (місто)

Ту́зла (Tuzla, Tuzla, Тузла, Tuzla) — промисловий, адміністративний центр на північному сході держави Боснія та Герцеговина.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Тузла (місто)

Трпимир II

Трпимир II (Trpimir II) (помер у 935 році) — король Хорватії з династії Трпимировичів, що правив в 928—935 роках.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Трпимир II

Томислав I

Томислав I Поштова марка. Югославія, 1940 рік. Король Томислав Томисла́в I (Tomislav I; помер у 928 році) — правитель Хорватії з династії Трпимировичів в 910—928 роках.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Томислав I

Томиславград

Томиславград Томиславград (Tomislavgrad) — місто в південно-західній частині Боснії і Герцеговини.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Томиславград

Українське козацтво

Мапа Різзі-Занноні 1767 р. Українські козаки — козацькі підрозділи, які початково було зорганізовано з метою оборони південно-руських земель, що увійшли до складу Князівства Литовського, від степових орд що було спричинене тотальним наступом Східного Світу, і Великого Степу, в рамках християнсько-мусульманського цивілізаційного протистояння, на територію сучасної України.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Українське козацтво

Уличі

Уличі (Оуличи, оуличи, угличі, улучістор. 3459, том 9, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 2000 р.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Уличі

Фема

Феми в 950 році Фе́ма (або Фем) — термін візантійського адміністративного і військового устрою.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Фема

Християнізація каганату Русі

Християнізація каганату Русі як припускають, відбулася в 860-х і була першим етапом у процесі християнізації східних слов'ян, який тривав і в 11 столітті.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Християнізація каганату Русі

Хрещення Русі

Хрещення Володимира. Фреска В. М. Васнецова, Володимирський собор у Києві Хрещення Русі — процес прийняття і поширення християнства на території Київської Русі.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Хрещення Русі

Хачен

right Хачен, офіційно Хаченське князівство (Խաչենի իշխանություն) — середньовічне вірменське феодальне князівство на території сучасної Нагірно-Карабаської Республіки, що зіграло значну роль в політичній історії Вірменії та всього регіону в цілому у X—XVI ст..

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Хачен

Хортиця

Хо́ртиця — найбільший острів на Дніпрі, розташований у районі міста Запоріжжя, нижче Дніпровської ГЕС.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Хортиця

Хорив

Наводницькому парку, 1982 Радзивіллівського літопису) срібної монети НБУ «900 років «Повісті минулих літ», 2013 Хорив — ім'я одного з легендарних братів (детальніше див.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Хорив

Церква святого Доната

Церква Св.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Церква святого Доната

Шлях із варягів у греки

На карті позначено основні торгові шляхи. «Шлях із варягів у греки»(Синій колір); Волзький торговий шлях (червоний колір; виділено жирним); Помаранчевим кольором показані інші торгові маршрути VIII–XI Шлях із варя́гів у гре́ки, Варязькі шляхи («Грецький шлях») — назва основного водного торгового шляху Київської Русі, що зв'язував північні райони країни з південними руськими землями і скандинавські країни з Візантійською імперією.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Шлях із варягів у греки

Мати міст руських

Мати міст руських — перифраз з давньоруської літератури, який використовується для позначення Києва.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Мати міст руських

Македонська династія

Македо́нська дина́стія — династія візантійських імператорів (867–1056).

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Македонська династія

Мирослав (король Хорватії)

Мирослав (Miroslav) — хорватський король з династії Трпимировичів, старший син короля Крешимира І. Після смерті батька правив Хорватією з 945 до 949 р. Якщо (за даними «De administrando imperio» Костянтина Багрянородного) під час правління Крешимира І військо хорватів налічувало до 60 тисяч кіннотників, 100 тисяч піхотинців і до 200 морських суден, то після його смерті за час міжусобних воєн королівських синів Мирослава та Михайла військова міць держави зменшилася утричі, а флот складав взагалі лише до 30 суден.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Мирослав (король Хорватії)

Миколай Містик

Патріарх Миколай Містик (852 — 15 травня 925) — Патріарх Константинопольський в 901—907 і 912—925 роках.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Миколай Містик

Монастир Аладжа

Монастир Аладжа (Аладжа манастир) — найвідоміший середньовічний скельний монастир Болгарського Причорномор'я розташований за 4 км на південь від морського курорту Золоті піски (Golden Sands) та за 16 км від Варни.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Монастир Аладжа

Метатеза плавних у слов'янських мовах

Метатеза плавних — загальнослов'янська фонетична зміна, що полягала в усуненні праслов'янських дифтонгічних сполучень голосних з плавними приголосними.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Метатеза плавних у слов'янських мовах

Менауліон

Менауліо́н, менавліо́н, менауло́н або менавло́н (μεναύλιον, μέναυλον) — важкий спис довжиною від 2,7 до 3,6 метрів з товстим ратищем, використовуваний візантійською піхотою з початку 10-го століття проти ворожої важкої кавалерії.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Менауліон

Жупан (титул)

Жупа́н (праслов. Županъ) — князь або керманич у південних слов'ян, керівник округу.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Жупан (титул)

Запоріжжя

Запорі́жжя (до 1921 року — Олекса́ндрівськ) — місто в Україні, адміністративний центр Запорізької області.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Запоріжжя

Білі серби

Ймовірна '''Біла Сербія''' позначена зеленим, сучасні сербські землі — червоним right Білі серби (Бели Срби, Beli Srbi) — ймовірно, колишнє полабське слов'янське плем'я.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Білі серби

Білі хорвати

Білі хорвати (Хорвати Бѣлии, Хорвати) — слов'янське плем'я, яке жило в VI-X століттях на території заходу України, півдня Польщі, півночі Словаччини, півночі Чехії та частково на сході Німеччини.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Білі хорвати

Біла Хорватія

Велика Хорватія, або Бі́ла Хорва́тія (Bijela Hrvatska, Velika Hrvatska, Stara Hrvatska, Chrobatia) — прадавня батьківщина хорватів.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Біла Хорватія

Біла Вежа

Місце хазарської фортеці Саркел. Знімок з літака розкопок 1930-х рр. Біла Вежа або Саркел — фортеця, збудована у 834-837 рр.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Біла Вежа

Біоград-на-Мору

Біоград-на-Мору (Biograd na Moru, Weißenburg, Zaravecchia, Tengerfehérvár) — місто в Хорватії, на півночі Далмації, в складі Задарської жупанії.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Біоград-на-Мору

Бан (титул)

Штандарт хорватських банів Бан (начальник) — південно-слов'янська вимова слова пан, що вживалося у значенні начальника області.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Бан (титул)

Бойки

Бойки (XIX ст.) Бойки з Долинського округу (1898 р.) Бойки, літографія 1837 р. Бо́йки, самоназва: верховинці, горальці, підгіряни (Bojkowie, Bojkovia, Bojkové, Bojken, Бойки) — етнографічна група українців, що живуть на північних і південних схилах Карпат («Бойківщина») від річок Лімниця й Тересва на сході до річок Уж і Сян на заході.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Бойки

Віденський Діоскорид

Галерея птахів на фоліо 483v Віденського Діоскорида Віденський Діоскорид — візантійський грецький ілюмінований рукопис початку 6-го ст., який містить твір «De Materia Medica» (Περὶ ὕλης ἰατρικῆς оригінальною грецькою) Діоскорида шрифтом унціал.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Віденський Діоскорид

Візантійська культура

Візанті́йська культу́ра — історичний етап розвитку європейської культури епохи Середньовіччя; оригінальна культура, що склалася після розпаду Римської імперії на Західну й Східну.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Візантійська культура

Візантійська Греція

Історія Візантійської Греції здебільшого збігається з історією Східноримської або Візантійської імперії.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Візантійська Греція

Візантійський флот

Візантійський флот — військовий флот Візантії, яку інколи називають «морською імперією».

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Візантійський флот

Візантійський побут

Геліос в оточені знаків зодіаку. Серед візантійців була розповсюджена віра в астрологію. Візантійський побут — сфера культури візантійського суспільства, основною метою якої було задоволення його матеріальних, суспільних і духовних потреб.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Візантійський побут

Вишгород

Ви́шгород — місто в Україні, адміністративний центр Вишгородського району Київської області.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Вишгород

Вишгород (археологічна пам'ятка)

Городище міста Вишгорода Фргамент стіни храму-усипальні Бориса та Гліба Вишгород (археологічна пам'ятка) — археологічна пам'ятка, давньоруське місто на території сучасного міста Вишгорода.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Вишгород (археологічна пам'ятка)

Витачів

Вита́чів — село в Україні, в Обухівському районі Київської області.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Витачів

Виноград

Виногра́д (Vitis): — рід рослин родини виноградових (Vitaceae), що нараховує близько 700 видів.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Виноград

Виноград (плід)

300пкс Виногра́д — гроно винограду, плоди, що ростуть на виноградній лозі.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Виноград (плід)

Вовніги

Во́вніги (слобода Волницька. Волніги) — село в Україні, в Солонянському районі Дніпропетровської області.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Вовніги

Велика Моравія

Вели́ка Мора́вія (Velkomoravská říše, Veľká Morava) — історична держава західних слов'ян у басейні Середнього Дунаю, що сягала верхів'їв річок Лаби й Одри.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Велика Моравія

Великий Новгород

Но́вгород (з 1999 року офіційна назва — Вели́кий Но́вгород) — місто в Росії, на березі річки Волхов, за 6 км від озера Ільмень, адміністративний центр Новгородської області.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Великий Новгород

Великий князь київський

Володимира Святославича. Вели́кий кня́зь Ки́ївський — у ІХ — ХІІІ століттях титул правителя міста Києва і Київського князівства, найвищий титул правителя Київської Русі.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Великий князь київський

Гуни

Загальний напрямок просування гунів з Азії в Європу Римської імперії Гуни (Ούννοι, Hunni) — загальна назва союзу кочових племен епохи Великого переселення народів II—VII століть.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Гуни

Грецька патрологія (серія)

Жак-Поль Мінь, видавець "Грецької патрології" "Гре́цька патроло́гія" (Patrologia Graeca, PG) - книжкова серія відредагованих зібрань праць Отців Церкви та інших християнських письменників, що написані на грецькому койне та візантійській мові.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Грецька патрологія (серія)

Готліб-Зігфрід Байєр

Готліб-Зігфрід Байєр (також Баєр, в німецькій літературі Теофіл Зигфрид) (*6 січня 1694 — 10 лютого 1738) — німецький історик, філолог.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Готліб-Зігфрід Байєр

Географія Боснії і Герцеговини

Знімок території Боснії і Герцеговини з космосу, грудень 2002 року Боснія і Герцеговина — країна Південно-Східної Європи на Балканському півострові.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Географія Боснії і Герцеговини

Дуліби

Дуліби, дудліби (Дулѣби; Дулѣбы; Дулебы; Doudlebové, Dúdlebi, Dúdlebové; Dulebovia, Dudlebovia; Dulebowie, Dudlebowie) — одне із великих племен умовно східних слов'ян (оскільки теж саме плем'я існувало серед умовно західних слов'ян), об'єднання слов'ян, входили у Антський союз, згадуваних у давньоруських літописах та у творах арабського історика Масуді.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Дуліби

Древнейшие источники по истории Восточной Европы

«Древнейшие источники по истории Восточной Европы» – назва серії фундаментальних публікацій зарубіжних джерел з історії народів і держав Східної Європи, насамперед Київської Русі, до кінця 13 ст.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Древнейшие источники по истории Восточной Европы

Дако-римська гіпотеза про заснування Кам'янця-Подільського

Гравюра другої половини 17 століття із зображенням Кам'янця та легендою про заснування міста даками Да́ко-ри́мська гіпо́теза про заснува́ння Кам'янця́-Поді́льського — одна з чотирьох гіпотез про заснування Кам'янця-Подільського.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Дако-римська гіпотеза про заснування Кам'янця-Подільського

Дзеркала для князів

«Дзеркала для князів» (principum specula) — це особливий жанр політичного письма у Ранньому Середньовіччі, Середньовіччі та Відродження.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Дзеркала для князів

Дніпрові пороги

XIX — початку XX століття Ненаситецький поріг Продольний профіль порожистої ділянки річки Дніпра Дніпровське Надпорожжя на «Картi кордонiв Польшi…» з Атласу Речi Посполитої авторства Джованнi Антонiо Рiчi Занонi, 1772 р.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Дніпрові пороги

Деревляни

К. В. Лебедєва «Князь Ігорь збирає данину з древлян в 945 році» Древляни, деревляни (Древлѧне, Drevljané, тепер поліщуки) — східнослов'янське плем'я (союз племен), у VI-X ст.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Деревляни

Деревопоклонство

Деревопокло́нство або ку́льт дере́в — поклоніння деревам, лісам, гаям в народних віруваннях.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Деревопоклонство

Історія Константинополя

Собор Святої Софії — символ візантійського Константинополя Історія Константинополя охоплює період від освячення у 330 році міста, що ставало новою столицею Римської імперії, до його захоплення османами у 1453 році.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Історія Константинополя

Історія Чехії

Малий герб Чехії («Чеський лев») Історія Чехії — історія території сучасної Чехії з давніх часів до наших днів.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Історія Чехії

Історія Запоріжжя

Сучасна реконструйована Запорозька Січ з висоти польоту на острові Хортиця Запоріжжя — має багатолітню історію.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Історія Запоріжжя

Історія Візантія

Історія Віза́нтія охоплює період від заснування міста у VII столітті до н. е.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Історія Візантія

Ішпан

І́шпан (жу́пан) (ispán, comes, comes parochiae, comes castri, comes comitatus, comes provinciae)Stephen Werbőczy: The Customary Law of the Renowned Kingdom of Hungary in Three Parts (1517), p. 450.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Ішпан

Ігор Рюрикович

І́гор Рю́рикович (Ingvar Röreksson; 878–945) — руський князь із династії Рюриковичів.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Ігор Рюрикович

Ікавізм

Ікавізм — явище в історії староукраїнської мови, що полягає в переході голосних звуків o і е у закритих складах у i.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Ікавізм

Іліджа

Іліджа (Ilidža/Илиджа) — місто в центрі Боснії і Герцеговини.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Іліджа

Індо-римська торгівля

Римська торгівля на Індійському субконтиненті згідно з ''Періпл Еритрейського моря'' 1-го століття н. е. Калігули (37-41 рр. н. е.), і дві монети Нерона (54-68 рр.). Британський музей.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Індо-римська торгівля

Іоанн I (консул Гаети)

Іоанн I (†933), консул Гаети (906—933), син консула Доцибіла I та його дружини Мотрони.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Іоанн I (консул Гаети)

Іоанн I Цимісхій

завоювання Святославом Болгарії, знизу — похід Іоанна Цимісхія на Доростол Іоа́нн I Цимісхій (Ιωάννης Α΄ Τζιμισκής; 925 — 10 січня 976) — візантійський імператор з 11 грудня 969 до 10 січня 976.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Іоанн I Цимісхій

Етимологія назв країн

230пкс Етимоло́гія назв краї́н — список, у якому наведені гіпотези походження (етимологія) назв країн і деяких автономних утворень (виділені курсивом).

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Етимологія назв країн

Любеч

Пам’ятник Малуші з Володимиром (Скульптор — М. Зігура) Лю́беч — селище міського типу у Ріпкинському районі Чернігівської області, колись одне зі стародавніх та важливих міст Русі: «Північні врата» Південної Русі, де спочивали лодії перед шляхом до Києва і далі до Візантії.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Любеч

Ляхи

Повісті врем'яних літ Ля́хи, Лѧховѣ — назва слов'янського племені, згадувана у Повісті врем'яних літ.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Ляхи

Лучани

Лучани, лучичі (Lučané, Liusena, Łuczanie, Lutschanen) — плем'ястор.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Лучани

Лоханський поріг

Ло́ханський порі́г — третій з дніпровських порогів, розташовувався біля села Волоське, на відстані 0,5 версти від попереднього — Сурського порогу.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Лоханський поріг

Лев VI (візантійський імператор)

Лев VI Мудрий чи Філософ (Λέων ΣΤ΄ ὁ Σοφός, ὁ Φιλόσοφος, * 19 вересня 866 — †11 травня 912) — імператор Візантії з 886 по 912 роки.

Переглянути Костянтин VII Багрянородний і Лев VI (візантійський імператор)