Зміст
79 відносини: III Археологічний з'їзд, Культура мови, Кулішівка, Кістяківський Ігор Олександрович, Кіевская старина, Кримський Агатангел Юхимович, Кременчук, Кам'янець-Подільська чоловіча гімназія, Киевский телеграф (газета), Косач Петро Антонович, Колегія Павла Ґалаґана, Константинович Микола Олександрович, Конфесійний стиль мовлення, Південно-західний відділ Російського географічного товариства, Пародійні думи, Потебня Олександр Опанасович, Погрібняк Яким Кіндратович, Погодін Михайло Петрович, Полтавська духовна семінарія, Полтавська область, Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, Основа (журнал), Отаман Матяш (дума), Облак Ватрослав, Адріанова-Перетц Варвара Павлівна, Недільні школи, Русько-мадярський словарь, Російська мова в Україні, Стара громада, Староукраїнська мова, Степович Андроник Іоаникійович, Синоніма Славеноросская, Славенороська мова, Словарь української мови, Слово о полку Ігоревім, Солуха Костянтин Григорович, Спасо-Преображенська церква (Кременчук), Список пам'яток історії та культури Києва (А—Л), Тоцька Ніна Іванівна, Теорія Погодіна — Соболевського, Українська ідентичність, Українська фонетика, Українська мова, Український правопис, Українське національне відродження, Філологія, Франко Іван Якович, Хлопоманство, Цвітковський Юрій Юрійович, Чубинський Павло Платонович, ... Розгорнути індекс (29 більше) »
III Археологічний з'їзд
Учасники ІІІ Археологічного з'їзду (1874).
Переглянути Житецький Павло Гнатович і III Археологічний з'їзд
Культура мови
Культу́ра мо́ви — рівень володіння нормами усної і писемної літературної мови, а також свідоме, цілеспрямоване, майстерне використання мовно-виражальних засобів залежно від мети й обставин спілкування.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Культура мови
Кулішівка
Кулішівка Куліші́вка, або Система Куліша — український фонетичний правопис, застосований Пантелеймоном Кулішем наприкінці 1850-х років.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Кулішівка
Кістяківський Ігор Олександрович
І́гор Олекса́ндрович Кістяко́вський (16 січня 1876, Київ — 1940) — український державний діяч, міністр внутрішніх справ Гетьманського уряду України.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Кістяківський Ігор Олександрович
Кіевская старина
«Кіевская старина» («Київська минувшина») — щомісячний історико-етнографічний та літературний часопис.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Кіевская старина
Кримський Агатангел Юхимович
Меморіальна дошка в Києві на будинку Колегії Павла Ґалаґана по вулиці Богдана Хмельницького, де з 1885 по 1889 рік навчався Агатангел Кримський Поштова марка з портретом А. Кримського.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Кримський Агатангел Юхимович
Кременчук
Кременчу́к — місто обласного підпорядкування в Полтавській області України, адміністративний центр Кременчуцького району.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Кременчук
Кам'янець-Подільська чоловіча гімназія
'''Гімназія в Кам'янці-Подільському'''. Листівка початку 20 століття Кам'яне́ць-Поді́льська чолові́ча гімна́зія — класична російська гімназія, що діяла в губернському місті Кам'янці-Подільському у 1833—1919 роках.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Кам'янець-Подільська чоловіча гімназія
Киевский телеграф (газета)
«Ки́евский телегра́ф» (Киевский телеграф—Київський телеграф) — громадсько-політична літературна газета, заснована в 1859 році у Києві письменником О.-А. фон Юнком.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Киевский телеграф (газета)
Косач Петро Антонович
Петро Антонович Косач (Мглин, нині Брянської області Російської Федерації —) — український юрист, громадський діяч, освітянин.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Косач Петро Антонович
Колегія Павла Ґалаґана
Коле́гія Павла́ Ґалаґа́на — приватна чоловіча гімназія, заснована у Києві Григорієм Ґалаґаном (відкрилася 1 (13) жовтня 1871 р.).
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Колегія Павла Ґалаґана
Константинович Микола Олександрович
Константинович Микола Олександрович (1844—1889) — український громадський та державний діяч, вчитель, член Київської громади.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Константинович Микола Олександрович
Конфесійний стиль мовлення
Конфесі́йний (від конфесія → confessio — визнання) — стильовий різновид української мови, який обслуговує релігійні потреби суспільства.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Конфесійний стиль мовлення
Південно-західний відділ Російського географічного товариства
Південно-західний відділ Російського географічного товариства — складова Імператорського географічного товариства Російської імперії.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Південно-західний відділ Російського географічного товариства
Пародійні думи
Пародійні думи — різновид українського музичного фольклору, що своєю будовою та манерою виконання нагадував класичні героїчного епосу думи, проте мав гостро сатиричний характер.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Пародійні думи
Потебня Олександр Опанасович
Олекса́ндр Опана́сович Потебня́ (*10 (22) вересня 1835, хутір Манів, поблизу села Гаврилівки Роменського повіту Полтавської губернії (тепер село Гаврилівка Роменського району Сумської області) — †29 листопада (11 грудня) 1891, Харків) — видатний український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч, доктор філології, професор, член-кореспондент Петербурзької АН з 1875 р., член багатьох (у тому числі зарубіжних) наукових товариств.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Потебня Олександр Опанасович
Погрібняк Яким Кіндратович
Яким Кіндратович Погрібня́к (нар. 1707, р. см. невід.) — видатний український будівничий XVIII століття.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Погрібняк Яким Кіндратович
Погодін Михайло Петрович
Михайло Погодін Миха́йло Петро́вич Пого́дін (—) — російський історик, письменник і журналіст, професор Московського університету, академік Петербурзької АН (з 1841).
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Погодін Михайло Петрович
Полтавська духовна семінарія
Полтавська духовна семінарія — православний навчальний заклад у Переяславі, згодом переведений до Полтави.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Полтавська духовна семінарія
Полтавська область
Полта́вська о́бласть — адміністративно-територіальна одиниця України з центром у місті Полтава.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Полтавська область
Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» — вищий навчальний заклад у м. Переяслав-Хмельницький (Київська область).
Основа (журнал)
Основа — науково-літературний щомісячний часопис.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Основа (журнал)
Отаман Матяш (дума)
«Отаман Матяш» — дума про досвідченого воїна та молодих козаків.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Отаман Матяш (дума)
Облак Ватрослав
О́блак Ватрослав (15 травня 1864, м. Цельє, тепер Словенія — 15 квітня 1896, там само) — словенський славіст.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Облак Ватрослав
Адріанова-Перетц Варвара Павлівна
Варва́ра Па́влівна Адріа́нова-Пе́ретц (Ніжин Чернігівської губернії, нині Чернігівської області — 6 червня 1972, Ленінград, нині Санкт-Петербург) — російський і український літературознавець, фольклорист, театрознавець, мовознавець, текстолог, бібліограф.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Адріанова-Перетц Варвара Павлівна
Недільні школи
Неді́льні шко́ли — безкоштовні школи для дорослих в Україні, які працювали в неділю та святкові дні й давали початкову освіту.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Недільні школи
Русько-мадярський словарь
«Русько-мадярський словарь» — виданий Василем Чопеєм 1883 року в Будапешті перший русько-угорський словник на Закарпатті, чий реєстр нараховує близько 20 тисяч слів, відображаючи лексичний склад українських говорів.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Русько-мадярський словарь
Російська мова в Україні
Російська мова в Україні — друга за вживаністю мова в Україні, після української.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Російська мова в Україні
Стара громада
Стара́ грома́да — організація української інтелігенції у Києві, займалася громадською, культурною та просвітницькою діяльністю, діяла з 1859 до 1876, коли була заборонена Емським указом.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Стара громада
Староукраїнська мова
Староукраїнська літерату́рна мо́ва, В. М. Русанівський.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Староукраїнська мова
Степович Андроник Іоаникійович
Степович Андроник Іоаникійович (Оникійович) (справжнє прізвище Дудка-Степович; 1857, Прилуки — 26 листопада 1935, Київ) — історик-славіст, літературознавець, історик літератури, перекладач творів слов'янських письменників, директор Колегії П.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Степович Андроник Іоаникійович
Синоніма Славеноросская
«Сино́німа Славеноро́сская», анонімний рукописний словник з другої пол.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Синоніма Славеноросская
Славенороська мова
Слов'яноруська (славенороська) мова, назва, що виникла наприкінці 16 ст. і була спопуляризована Павлом Житецьким (1889) для тогочасної українсько-білоруської книжної форми літературної мови, уживаної в науково-публіцистичних жанрах та вищому стилі художніх творів 15 — 18 ст.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Славенороська мова
Словарь української мови
«Словарь української мови» — перекладний українсько-російський словник, виданий 1907—1909 у Києві в 4 томах.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Словарь української мови
Слово о полку Ігоревім
Титуляр першого видання «Слова о полку Ігоревім»'' «Слово о полку Ігоревім» (Слово о плъку Игоревѣ), також «Слово про Ігорів похід», «Слово о полку Ігоревім, Ігоря, сина Святослава, внука Олега» — пам'ятка літератури стародавньої Русі, героїчна поема кінця XII ст, одна з найвідоміших пам'яток давньоруської літератури.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Слово о полку Ігоревім
Солуха Костянтин Григорович
Кость Солу́ха (—) — українські громадський і культурний діяч та меценат на Східному Поділлі.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Солуха Костянтин Григорович
Спасо-Преображенська церква (Кременчук)
Спасо-Преображенська церква — церква у Кременчуці у XIX, поч.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Спасо-Преображенська церква (Кременчук)
Список пам'яток історії та культури Києва (А—Л)
right В статті наведений перелік пам'яток історії та культури в місті Київ, які включені до першої частини книги «Київ» Зводу пам'яток історії та культури України, що була видана у 1999 році.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Список пам'яток історії та культури Києва (А—Л)
Тоцька Ніна Іванівна
Ні́на Іва́нівна То́цька (* 25 червня 1923, с. Озерна, Білоцерківський район, Київська область — † 6 жовтня 2007) — українська мовознавець-україніст зі спеціалізацією на експериментальній фонетиці.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Тоцька Ніна Іванівна
Теорія Погодіна — Соболевського
«Теорія Погодіна — Соболевського» — умовна назва за прізвищами двох найбільш відомих авторів антинаукової теорії про російський етнічний характер населення Наддніпрянщини (зокрема, Києва і Київщини) за часів Руської держави і неавтохтонність українського населення на цій території.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Теорія Погодіна — Соболевського
Українська ідентичність
Українська ідентичність (Українськість) — історично сформована адаптивно-еволюційна система ознак і властивостей, які вирізняють українську людину, українську спільноту і українську культуру з-поміж інших аналогічних об'єктів (феноменів).
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Українська ідентичність
Українська фонетика
Фонетична система сучасної української мови, включаючи літературні норми й деякі діалектні особливості, налічує 38 основних фонем: 6 голосних та 32 приголосних; додатково визначають 13 приголосних фонем у периферійній підсистемі, але існують й інші погляди на фонемний склад української мови.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Українська фонетика
Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Українська мова
Український правопис
Український правопис — система загальноприйнятих правил української мови, які визначають способи передавання мовлення на письмі.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Український правопис
Українське національне відродження
Украї́нське націона́льне відродження — соціальний та політичний рух на території Російської та Австро-Угорської імперій, що виступав за національно-культурне відродження й становлення української нації.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Українське національне відродження
Філологія
Філоло́гія (φιλολογία; від φίλος — любов і λόγος — слово, учення) — сукупність (єдність) гуманітарних наук: мовознавства, літературознавства, фольклористики, текстології, джерелознавства, риторики, палеографії тощо, які вивчають духовну культуру певного народу чи цивілізації через мовний і стилістичний аналіз літературних та інших пам'яток.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Філологія
Франко Іван Якович
Іва́н Я́кович Фра́нко́ (27 серпня 1856, с. Нагуєвичі — 28 травня 1916, Львів, Австро-Угорщина) — видатний український письменник, поет, публіцист, перекладач, учений, громадський і політичний діяч.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Франко Іван Якович
Хлопоманство
Студент-хлопоман Володимир Антонович у селянському вбранні. Світлина 1860 р. Хлопомáнство — народницько-культурна течія української інтелігенції на Правобережній Україні 1850-ті—1861-ті роки, яка прагнула зближення з народом.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Хлопоманство
Цвітковський Юрій Юрійович
Юрій Юрійович Цвітковський (1843—1913) — педагог, громадський діяч.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Цвітковський Юрій Юрійович
Чубинський Павло Платонович
Павло́ Плато́нович Чуби́нський (хутір Чубинський, (нині в межах м. Бориспіль, Київська область —, Київ) — український етнолог, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Чубинський Павло Платонович
Шевченко Варфоломій Григорович
Варфоломій Шевченко з онукою Олександрою. 1891 рік Варфоломі́й Григо́рович Шевче́нко (11 червня 1821, Кирилівка — 11 червня 1892, Буряківка) — український мемуарист, родич Тараса Шевченка.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Шевченко Варфоломій Григорович
Яновська Любов Олександрівна
Любов Яновська Любо́в Олекса́ндрівна Яно́вська (псевдоніми Ф. Екуржа, Омелько Реп'ях, уроджена Щербачова Любов;, с. Миколаївка, Борзнянський район, Чернігівська область—, Київ) — українська письменниця, громадська і політична діячка, член Української Центральної Ради.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Яновська Любов Олександрівна
Міжнародний ліцей «Гранд»
Фасад ліцею Ліцей «Гранд» (Міжнародний ліцей «Гранд») — освітній заклад у Голосіївському районі міста Києва, на вулиці Жилянській, 38.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Міжнародний ліцей «Гранд»
Масенко Лариса Терентіївна
Лари́са Тере́нтіївна Масе́нко (14 листопада 1942 року, с. Безіменне, тепер Енгельського муніципального району Саратовської обл. Російської Федерації) — український мовознавець, доктор філологічних наук (з 2006), професор (з 2007), академік АН ВШ України (2010).
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Масенко Лариса Терентіївна
Мачтет Григорій Олександрович
Мачте́т Григо́рій Олекса́ндрович (Луцьк —, Ялта) — український і російський письменник, революціонер-народник.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Мачтет Григорій Олександрович
Маркевич Григорій Іпатійович
Маркевич Григорій Іпатійович (—) — український літератор і фольклорист, книговидавець, культурно-освітній і громадський діяч у Полтаві.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Маркевич Григорій Іпатійович
Малорусько-німецький словар
«Малорусько-німецький словар» (в оригиналі «Малоруско-нїмецкий словар») — українсько-німецький словник, виданий 1886 року у Львові в 2 томах.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Малорусько-німецький словар
Минуле і сучасне Кам'янця-Подільського
«Мину́ле і суча́сне Кам'янця́-Поді́льського» — назва випусків нарисів про політиків, військових, підприємців, діячів освіти, науки, культури й медицини, чиє життя було пов'язане чи нині пов'язане з Кам'янцем-Подільським.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Минуле і сучасне Кам'янця-Подільського
Житецький
* Житецький Іродіон Олексійович (* 1851 — † 1913) — етнограф, громадський діяч;.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Житецький
Житецький Гнат Павлович
Гнат (Ігна́т) Па́влович Жите́цький (* 15 лютого 1866, Кам'янець-Подільський — † 8 квітня 1929, Київ) — український історик, літературознавець, книгознавець, публіцист.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Житецький Гнат Павлович
Білодід Іван Костянтинович
Могила Івана Білодіда Меморіальна дошка Білоді́д Іва́н Костьович (Белодед Иван Константинович,, Успенка —, Київ) — український мовознавець, педагог, академік АН УРСР (з 1957 року), академік АН СРСР (з 1972 року), заслужений діяч науки УРСР (з 1966 року).
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Білодід Іван Костянтинович
Беринда Памво
Па́мво Бери́нда (між 1550 та 1570 —) — діяч української культури, енциклопедист, мовознавець, лексикограф, письменник, поет, друкар і гравер, православний чернець, великий українець, видатна постать культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Беринда Памво
Вулиця Січових Стрільців (Київ)
Ву́лиця Січови́х Стрільці́в — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевості Кудрявець, Лук'янівка.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Вулиця Січових Стрільців (Київ)
Вулиця Богдана Хмельницького (Київ, Шевченківський район)
Фундуклеївська вулиця на початку XX століття Берлінського муру біля посольства ФРН Ву́лиця Богда́на Хмельни́цького — вулиця в Шевченківському районі міста Києва.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Вулиця Богдана Хмельницького (Київ, Шевченківський район)
Вулиця Втіха
Ву́лиця Вті́ха — вулиця у Личаківському районі міста Львів, у місцевості Кривчицька колонія.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Вулиця Втіха
Військова музика
Військова музика — музичні твори та система виконавчих засобів, що служать цілям стройового навчання та патріотичного й естетичного виховання військ.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Військова музика
Ватрослав Ягич
Ігнатій (Ватрослав) Вікентійович Ягич, іноді також транскрибується як Яґич, Яґіч (Vatroslav Jagić; 6 липня 1838, Вараждин, Хорватія — 5 серпня 1923, Відень) — хорватський лінгвіст, палеограф і археограф, літературознавець, історик, філолог-славіст, науковий керівник Івана Франка у Віденському університеті.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Ватрослав Ягич
Вдова Івана Сірка і Сірченки
Вдова Івана Сірка і Сірченки — українська дума про долю дружини і дітей кошового отамана Івана Сірка.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Вдова Івана Сірка і Сірченки
Вовк Федір Кіндратович
Федір (Хведір) Кіндратович Вовк (с. Крячківка, Пирятинський повіт Полтавської губернії — 29 червня 1918, Жлобин, Білорусь) — український антрополог, етнограф, археолог, археограф, музеєзнавець, видавець та літературознавець.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Вовк Федір Кіндратович
Гурток
Гурток — невелике товариство, поєднане спільним інтересом до якоїсь проблеми.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Гурток
Громади (товариства)
Перші товариства «Громади», як національно-культурні осередки української інтелігенції виникли в Києві та Петербурзі у 50-х роках XIX століття.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Громади (товариства)
Гогоцька Євдокія Іванівна
Євдокія Іванівна Гогоцька (уроджена Ходунова; 1823, Київ — 1888, Київ) — українська громадська діячка, меценатка, відома завдяки своєму внеску у видавничій та освітній справах у Києві у другій половині XIX століття.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Гогоцька Євдокія Іванівна
Дума
Ду́ми — один із жанрів фольклору; ліро-епічні твори української усної словесності про події з життя козаків XVI—XVIII століть.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Дума
Історія української мови
Украї́нська мо́ва (вимовляється) — мова, поширена у південно-східній Європі, належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної родини.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Історія української мови
Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка — підрозділ Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Люди, пов'язані з Кременчуком
Люди, пов'язані з Кременчуком — це список людей, що народились, навчались або працювали коли-небудь у Кременчуці.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Люди, пов'язані з Кременчуком
Люди, пов'язані з Полтавою
Відомі за межами Полтави особистості, котрі народились або тривалий час мешкали та працювали в місті.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Люди, пов'язані з Полтавою
Левицька Софія Пилипівна
Софія Левицька, 1930 Софія Левицька - Портрет паризької дами Софія Пилипівна Левицька (Sonia Lewitska, Sophia Lewitska; 9 березня 1874—20 вересня, 1937) — українська художниця-емігрантка; працювала в Парижі.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і Левицька Софія Пилипівна
4 січня
4 січня — 4-й день року в григоріанському календарі.
Переглянути Житецький Павло Гнатович і 4 січня
Також відомий як Павло Житецький, Павло Гнатович Житецький, Житецький Павло.