Волиняни

німцями, первинний стан розповсюдження носіїв німецької мови оранжевого кольору Волиняни (Волынѧне) — найстаровинніше плем'я, що утворило східнослов'янське українське населення та етнографічну групу, що населяло з давніх часів територію Волині, північно-східну Галичину, басейн середнього Бугустор.

139 відносини: Київська Русь, Поляни (східні), Антропологічний склад українців, Руський, Турійський район, Товариство «Волинь» та Інститут Дослідів Волині (Вінніпеґ), Українська мова, Українське національне вбрання, Українці, Черв'яни, Червенське князівство, Шпонка (оздоба), Шевченкове (Глухівський район), Зимненське городище, Бужани, Битва при Монте-Кассіно, Болохівська земля, Волинський стрій, Волинь, Волинь (місто), Дуліби, Діалекти української мови, Давньоруська етнокультурна спільність, Дністров'яни, Етногенез слов'ян, Етногенез білорусів, Етнокультурні регіони України, Лютичі, Лучани, 800-ті, 801, 802, 803, 804, 805, 806, 807, 808, 809, 810, 810-ті, 811, 812, 813, 814, 815, 816, 817, 818, 819, ..., 820, 820-ті, 821, 822, 823, 824, 825, 826, 827, 828, 829, 830, 830-ті, 831, 832, 833, 834, 835, 836, 837, 838, 839, 840, 840-ві, 841, 842, 843, 844, 845, 846, 847, 848, 849, 850, 850-ті, 851, 852, 853, 854, 855, 856, 857, 858, 859, 860, 860-ті, 861, 862, 863, 864, 865, 866, 867, 868, 869, 870, 870-ті, 871, 872, 873, 874, 875, 876, 877, 878, 879, 880, 880-ті, 881, 882, 883, 884, 885, 886, 887, 888, 889, 890, 890-ті, 891, 892, 893, 894, 895, 896, 897, 898, 899, 900. Розгорнути індекс (89 більше) » « Термозбіжна індекс

Київська Русь

Ки́ївська Русь (у джерелах сучасники називали цю державу Русь або Ру́ська земля́, Роусь; Ки́ївська Русь — термін на означення цієї державиВойтович Л. // Вісник Львівського у-ту. Серія історична. — 2011. — Вип. 46. — С. 21.) — середньовічна держава-імперія на території Східної Європи з центром у Києві, яка існувала з кінця IX до середини XIII століть і являла собою об'єднання руських князівств під владою династії Рюриковичів.

Новинка!!: Волиняни і Київська Русь · Побачити більше »

Поляни (східні)

Поля́ни, Полянська земля (Полѧне) — східнослов'янський племінний союз VI—IX ст., котрий згідно з «Повістю врем'яних літ» займав територію в Центральній Наддніпрянщиністор.

Новинка!!: Волиняни і Поляни (східні) · Побачити більше »

Антропологічний склад українців

Антропологічний склад українців — типологія характерних та спадкових антропологічних ознак українців.

Новинка!!: Волиняни і Антропологічний склад українців · Побачити більше »

Руський

Ру́ський (прикметник) (давньоруськ. руськии, ruski) — в українській мові такий, що відноситься до часів Русі або до її населення — русі (наз. відм. однини — русин, аналогічно утворювались назви сусідніх народів: Москва — москвин, Литва — литвин), чи їхніх нащадків — українців.

Новинка!!: Волиняни і Руський · Побачити більше »

Турійський район

Турі́йський райо́н — район у центрі Волинської області.

Новинка!!: Волиняни і Турійський район · Побачити більше »

Товариство «Волинь» та Інститут Дослідів Волині (Вінніпеґ)

Товариство «Волинь», засноване представниками української діаспори, вихідцями з Волині, 26 листопада 1949 року у будинку Колегії Св. Андрея у Вінніпезі (Канада), з метою наукового дослідження Волинської землістор.

Новинка!!: Волиняни і Товариство «Волинь» та Інститут Дослідів Волині (Вінніпеґ) · Побачити більше »

Українська мова

Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.

Новинка!!: Волиняни і Українська мова · Побачити більше »

Українське національне вбрання

Українське народне вбрання — національний одяг українців, створений на усіх етапах історії України.

Новинка!!: Волиняни і Українське національне вбрання · Побачити більше »

Українці

Украї́нці — східнослов'янський етнос, основне і корінне населення України.

Новинка!!: Волиняни і Українці · Побачити більше »

Черв'яни

Територія Червенських городів на сучасній мапі Черв'я́ни (Червяне) — одне зі східнослов'янських племен у союзі племен дулібів, що проживало на території Червенських городів на лівобережжі Бугу (див. «бужани», «волиняни»).

Новинка!!: Волиняни і Черв'яни · Побачити більше »

Червенське князівство

Червень у складі Київської Русі. Червенське князівство — удільне князівство у складі Галицько-Волинської держави на початку ХІІІ ст.

Новинка!!: Волиняни і Червенське князівство · Побачити більше »

Шпонка (оздоба)

Шпонка — це оздоба, яка носилася до чоловічих сорочок, для защіпання комірця вишитої сорочки.

Новинка!!: Волиняни і Шпонка (оздоба) · Побачити більше »

Шевченкове (Глухівський район)

Шевченкове (до 1945 року — Черториги, Чорториги) — село в Україні, в Березівській сільській територіальній громаді Глухівського району Сумської області.

Новинка!!: Волиняни і Шевченкове (Глухівський район) · Побачити більше »

Зимненське городище

Зимненське городище — один з найбільш ранніх укріплених пунктів на землях слов'ян у період раннього середньовіччя (VI-IX століття) у селі Зимне (Волинь).

Новинка!!: Волиняни і Зимненське городище · Побачити більше »

Бужани

Бужа́ни (Бужа̑не) — це дулібистор.

Новинка!!: Волиняни і Бужани · Побачити більше »

Битва при Монте-Кассіно

Би́тва при Мо́нте-Кассі́но (відома також як Би́тва за Рим) (Battle of Monte Cassino, Schlacht um Monte Cassino, Bataille du Mont Cassin, Battaglia di Montecassino, Bitwa pod Monte Cassino) — серія з чотирьох кровопролитних битв Другої світової війни, внаслідок яких союзні війська прорвали лінію німецьких укріплень, відому як «Зимова лінія», і оволоділи Римом.

Новинка!!: Волиняни і Битва при Монте-Кассіно · Побачити більше »

Болохівська земля

Олександа Болдура Болохівська земля (Болоховська земля, Болохівщина) — давньоруська історико-географічна область XII — XIII століть.

Новинка!!: Волиняни і Болохівська земля · Побачити більше »

Волинський стрій

Волиняни — етнографічна група українців які мешкають на Волині.

Новинка!!: Волиняни і Волинський стрій · Побачити більше »

Волинь

Воли́нь (Волыньска земля, Словеньска земля, Волинська земля, Велика Волинь) — давня історична область, колиска першої відомої слов'янської державності на теренах України, історично-географічний край у басейні південних приток Прип'яті і верхів'ях Західного Бугу (його правих приток), у північно-західній частині сучасної (з 1991 р.) України.

Новинка!!: Волиняни і Волинь · Побачити більше »

Волинь (місто)

Волинь, Волин, Велинь — древнє місто і городище, що було розташоване біля сучасного села Гродек над Бугом, у гирлі річки Гучви (Люблінське воєводство, Польща).

Новинка!!: Волиняни і Волинь (місто) · Побачити більше »

Дуліби

Дуліби, дудліби (Дулѣби; Дулѣбы; Дулебы; Doudlebové, Dúdlebi, Dúdlebové; Dulebovia, Dudlebovia; Dulebowie, Dudlebowie) — одне із великих племен умовно східних слов'ян (оскільки теж саме плем'я існувало серед умовно західних слов'ян), об'єднання слов'ян, входили у Антський союз, згадуваних у давньоруських літописах та у творах арабського історика Масуді.

Новинка!!: Волиняни і Дуліби · Побачити більше »

Діалекти української мови

Південно-західне наріччя (говори) Українська діалектологія вивчає говірки суцільного поширення діалектичної мови та острівні, які функціонують серед масивів молдовських, румунських, угорських, словацьких, сербських, хорватських, польських, білоруських, російських діалектів та, обмежено, серед мов народів Середньої Азії.

Новинка!!: Волиняни і Діалекти української мови · Побачити більше »

Давньоруська етнокультурна спільність

Давньоруська етнокультурна спільність — концепція давньоруської етнокультурної спільності.

Новинка!!: Волиняни і Давньоруська етнокультурна спільність · Побачити більше »

Дністров'яни

Галичани у національному вбранні Галича́ни або дністров'я́ни — українська етнографічна група, що живе на берегах річки Дністер.

Новинка!!: Волиняни і Дністров'яни · Побачити більше »

Етногенез слов'ян

Києва Етногенез слов'ян — процес формування давніх слов'ян, що призвів до виділення слов'ян з конгломерату індоєвропейських племен.

Новинка!!: Волиняни і Етногенез слов'ян · Побачити більше »

Етногенез білорусів

Етногенез білорусів — процес формування білоруського етносу.

Новинка!!: Волиняни і Етногенез білорусів · Побачити більше »

Етнокультурні регіони України

Етнокультурні регіони стають складовою ідентичності населення України-Русі починаючи з 11-го століття.

Новинка!!: Волиняни і Етнокультурні регіони України · Побачити більше »

Лютичі

Лютичі у 983–1057 роках Лютичі, велети, вільці (в інших мовах — Lucice, Lutycy; Wilzen, Welataben, Lutizen; у Адама Бременського Leuticii, Leuticos) — група племен полабських слов'ян, що від VI століття проживають на землях між нижньою Одрою і Лабою.

Новинка!!: Волиняни і Лютичі · Побачити більше »

Лучани

Лучани, лучичі (Lučané, Liusena, Łuczanie, Lutschanen) — плем'ястор.

Новинка!!: Волиняни і Лучани · Побачити більше »

800-ті

Раннє Середньовіччя.

Новинка!!: Волиняни і 800-ті · Побачити більше »

801

Раннє Середньовіччя.

Новинка!!: Волиняни і 801 · Побачити більше »

802

Раннє Середньовіччя.

Новинка!!: Волиняни і 802 · Побачити більше »

803

Раннє Середньовіччя.

Новинка!!: Волиняни і 803 · Побачити більше »

804

Раннє Середньовіччя.

Новинка!!: Волиняни і 804 · Побачити більше »

805

Раннє Середньовіччя.

Новинка!!: Волиняни і 805 · Побачити більше »

806

Раннє Середньовіччя.

Новинка!!: Волиняни і 806 · Побачити більше »

807

Раннє Середньовіччя.

Новинка!!: Волиняни і 807 · Побачити більше »

808

Раннє Середньовіччя.

Новинка!!: Волиняни і 808 · Побачити більше »

809

Раннє Середньовіччя.

Новинка!!: Волиняни і 809 · Побачити більше »

810

Раннє Середньовіччя.

Новинка!!: Волиняни і 810 · Побачити більше »

810-ті

Раннє Середньовіччя Епохи вікінгів Золота доба ісламу Реконкіста У Східній Римській імперії правили Никифор I, Михаїл I Рангаве, Лев V Вірменин, Михаїл II Травл.

Новинка!!: Волиняни і 810-ті · Побачити більше »

811

* рік темного металевого зайця за Шістдесятирічним циклом китайського календаря.

Новинка!!: Волиняни і 811 · Побачити більше »

812

Раннє Середньовіччя.

Новинка!!: Волиняни і 812 · Побачити більше »

813

Раннє Середньовіччя.

Новинка!!: Волиняни і 813 · Побачити більше »

814

Раннє Середньовіччя.

Новинка!!: Волиняни і 814 · Побачити більше »

815

Раннє Середньовіччя.

Новинка!!: Волиняни і 815 · Побачити більше »

816

Раннє Середньовіччя.

Новинка!!: Волиняни і 816 · Побачити більше »

817

Раннє Середньовіччя.

Новинка!!: Волиняни і 817 · Побачити більше »

818

Раннє Середньовіччя.

Новинка!!: Волиняни і 818 · Побачити більше »

819

Раннє Середньовіччя.

Новинка!!: Волиняни і 819 · Побачити більше »