Більш швидкий доступ, ніж браузер!
15 відносини: Павлик Михайло Іванович, Терлецький Михайло, Українська мова, Франко Іван Якович, Марко Черемшина, Маковей Осип Степанович, Біблійне оповідання про сотворення світу, Львів, Лесь Мартович, 1895, 1904, 1905, 1906, 1910, 1939.
Павлик Михайло Іванович
Миха́йло Іва́нович Павли́к (17 вересня 1853, Монастирське — 26 січня 1915, Львів) — український письменник, публіцист, громадський і політичний діяч.
Новинка!!: Громадський голос і Павлик Михайло Іванович · Побачити більше »
Терлецький Михайло
Миха́йло Терле́цький — фармацевт, меценат, громадський діяч, з 1927 по 1944 рік був власником аптеки «Під чорним орлом».
Новинка!!: Громадський голос і Терлецький Михайло · Побачити більше »
Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.
Новинка!!: Громадський голос і Українська мова · Побачити більше »
Франко Іван Якович
Іва́н Я́кович Фра́нко́ (27 серпня 1856, с. Нагуєвичі — 28 травня 1916, Львів, Австро-Угорщина) — видатний український письменник, поет, публіцист, перекладач, учений, громадський і політичний діяч.
Новинка!!: Громадський голос і Франко Іван Якович · Побачити більше »
Марко Черемшина
Марко́ Черемши́на (справжнє ім'я: Іван Юрійович Семанюк; 13 червня 1874, Кобаки — 25 квітня 1927, Снятин) — український письменник і громадський діяч, адвокат, доктор права.
Новинка!!: Громадський голос і Марко Черемшина · Побачити більше »
Маковей Осип Степанович
О́сип Степа́нович Макове́й (23 серпня 1867, м. Яворів, нині Львівської області — 21 серпня 1925, м. Заліщики, нині Тернопільської області) — український поет, прозаїк, публіцист, критик, літературознавець, перекладач, редактор багатьох періодичних видань, педагог, громадсько-політичний діяч.
Новинка!!: Громадський голос і Маковей Осип Степанович · Побачити більше »
Біблійне оповідання про сотворення світу
«Біблійне оповідання про сотворення світу» — твір Івана Франка.
Новинка!!: Громадський голос і Біблійне оповідання про сотворення світу · Побачити більше »
Львів
Львів — місто обласного значення в Україні, адміністративний центр Львівської області, національно-культурний та освітньо-науковий осередок країни, великий промисловий центр і транспортний вузол, вважається столицею Галичини та центром Західної України.
Новинка!!: Громадський голос і Львів · Побачити більше »
Лесь Мартович
Д-р Ле́сь Марто́вич (Олекса Семенович Мартович, 12 лютого 1871, Торговиця, Городенківський район, Івано-Франківська область — 11 січня 1916, Зубейки, Жовківський район, Львівська область, похований в селі Монастирок, Жовківського району) — український письменник, правник і громадський діяч, доктор права.
Новинка!!: Громадський голос і Лесь Мартович · Побачити більше »
1895
Без опису.
Новинка!!: Громадський голос і 1895 · Побачити більше »
1904
Без опису.
Новинка!!: Громадський голос і 1904 · Побачити більше »
1905
Без опису.
Новинка!!: Громадський голос і 1905 · Побачити більше »
1906
Без опису.
Новинка!!: Громадський голос і 1906 · Побачити більше »
1910
Без опису.
Новинка!!: Громадський голос і 1910 · Побачити більше »
1939
Без опису.
Новинка!!: Громадський голос і 1939 · Побачити більше »
