Більш швидкий доступ, ніж браузер!
48 відносини: Куріпки, Кров, Кроква, Каракатиця, Калюжа, Кохання, Контамінація (лінгвістика), Пструг, Піхва, Південнослов'янські мови, Праслов'янська мова, Праіндоєвропейська мова, Проект правопису 1999 року, Пляшка, Плавець (анатомія), Польська мова, Персик, Абетка, Ненормативна лексика, Редька, Староцерковнослов'янська мова, Старонижньонімецька мова, Свекруха, Сковорода (посуд), Сокира, Середньонідерландська мова, Труна, Тиква, Терапія, Українська мова, Харківський правопис, Хоругва, Церква, Церковнослов'янська мова, Ятрівка, Якір, Москва, Морква (рід), Жорна, Зовиця, Бруква, Брова, Безпліддя, Гілка, Діалект, Давньоверхньонімецька мова, Інжир, Літера.
Куріпки
Куріпки — група птахів родини фазанових (Phasianidae).
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Куріпки · Побачити більше »
Кров
Кровотеча з вказівного пальця руки Кров — рідка сполучна тканина організму людей та тварин, що виконує важливі функції в забезпеченні його життєдіяльності.
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Кров · Побачити більше »
Кроква
Тримальна система схилового даху: 1 — крокви, 2 — лати, 3 — бабка, 4 — щипцеві крокви, 5 — бантини Кро́ква (від *kroky, род. відм. *krokъve — «розсоха») — елемент тримальної системи схилового даху.
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Кроква · Побачити більше »
Каракатиця
Каракатиці (Sepiida.) — ряд тварин з класу головоногих молюсків.
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Каракатиця · Побачити більше »
Калюжа
відзеркалюється Палац культури і науки (Варшава) Калюжа на весняній дорозі Калю́жа — невелике скупчення рідини, в більшості випадків води в заглибленнях на поверхні землі або в нерівностях будь-якого покриття (тротуар, проїжджа частина дороги тощо).
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Калюжа · Побачити більше »
Кохання
Пам'ятник закоханим, Харків Лінкольн (Англія) Коха́ння або Любов — почуття глибокої сердечної прихильності до особи.
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Кохання · Побачити більше »
Контамінація (лінгвістика)
Контаміна́ція (contaminatio — «змішання») у лінгвістиці — виникнення нового слова, його форми або виразу внаслідок зближення, поєднання частин двох подібних слів, форм, виразів.
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Контамінація (лінгвістика) · Побачити більше »
Пструг
Пструг, струг, також форель — прісноводні осілі форми видів риб з родини лососевих, що відносяться до роду Лосось (Salmo).
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Пструг · Побачити більше »
Піхва
* Піхва — статевий орган у самиць плацентарних і сумчастих ссавців.
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Піхва · Побачити більше »
Південнослов'янські мови
Південнослов'янські мови — мовна підгрупа слов'янських мов, поширена на Балканському півострові та Центральній Європі.
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Південнослов'янські мови · Побачити більше »
Праслов'янська мова
p.
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Праслов'янська мова · Побачити більше »
Праіндоєвропейська мова
Праіндоєвропейська мова — гіпотетична прамова індоєвропейської сім'ї.
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Праіндоєвропейська мова · Побачити більше »
Проект правопису 1999 року
Прое́кт право́пису 1999 ро́ку (поширена скорочена назва: Проєкт) — проект реформи українського правопису, розроблений під керівництвом члена-кореспондента НАН України Василя НімчукаРусанівський В. // Мовознавство. — 2002. —. —.
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Проект правопису 1999 року · Побачити більше »
Пляшка
Різні пляшки Пля́шка — невелика місткість для довготривалого зберігання рідин, висока посудина переважно циліндричної форми і з вузьким горлечком, зручним для закупорювання корком.
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Пляшка · Побачити більше »
Плавець (анатомія)
Анатомія риби на прикладі ''Lampanyctodes hectoris'':1) Зяброві кришки 2) Бічна лінія 3) Спинний плавець 4) Жировий плавець 5) Хвостове стебло 6) Хвостовий плавець 7) Анальний плавець 8) Фотофори 9) Черевні плавці 10) Грудні плавці Плавець (pterigium, pinna; у множині pterigiae, pinnae) — орган руху або регуляції положення тіла водних тварин.
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Плавець (анатомія) · Побачити більше »
Польська мова
По́льська мо́ва (język polski, polszczyzna) — одна зі слов'янських мов, офіційна мова Польщі.
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Польська мова · Побачити більше »
Персик
Пе́рсик (Prunus persica) — багаторічна рослина родини Розових, споріднена з мигдалем.
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Персик · Побачити більше »
Абетка
250px Абе́тка, азбука, алфаві́т (abecedarium) — розташована в певному порядку сукупність літер, що застосовуються для запису певної мови.
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Абетка · Побачити більше »
Ненормативна лексика
Ненормати́вна ле́ксика (також матюки, нецензурна лексика, обсценна лексика, лихослі́в'я) — табуйована (неприпустима) лексика, яку мовці сприймають як відразливу, непристойну.
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Ненормативна лексика · Побачити більше »
Редька
Ре́дька (Raphanus sativus L.), одно-, дво- і багаторічна травяниста коренеплідна городня рослина з родини хрестоцвітих (Brassicaceae).
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Редька · Побачити більше »
Староцерковнослов'янська мова
Староцерковнослов'янська мова (давньоболгарська, староболгарська, старомакедонська, старослов'янська, церковнослов'янська мова) — найстарша літературна мова слов'ян.
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Староцерковнослов'янська мова · Побачити більше »
Старонижньонімецька мова
Старонижньонімецька мова або Старосаксонська мова — мова германської групи, індоєвропейської мовної сім'ї.
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Старонижньонімецька мова · Побачити більше »
Свекруха
Свекру́ха, діал. свекрухна, свекрухня — термін свояцтва, мати чоловіка, жінка стосовно до дружини сина, дружина свекра.
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Свекруха · Побачити більше »
Сковорода (посуд)
Сучасна сковорода Михайлівського Золотоверхого собору, Київ Сковорода́ (*skovorda або *skovordy, род. відм. *skovordъve, неясного походження), діал. пате́льня (patelnia і пáнва (panew — кругла пласка кухонна посудина для смаження харчових продуктів, залізна (чавун, неіржавна сталь) або алюмінієва з невисоким круглим бортом, що утворює коло.
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Сковорода (посуд) · Побачити більше »
Сокира
300px Соки́ра (діал. топі́р) — знаряддя праці, призначене для рубання і тесання.
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Сокира · Побачити більше »
Середньонідерландська мова
Якоб ван Марлант, ''Der naturen bloeme'', перша енциклопедія народною мовою, 1270 рік Середньонідерландська мова або Середньоголландська мова — загальноприйнята назва для групи тісно зв'язаних між собою Західногерманських діалектів, розповсюджених на території так званих Нижніх земель з 12 по 16 століття.
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Середньонідерландська мова · Побачити більше »
Труна
поховання Труна́ або домови́на — спеціально зроблена скриня, у якій ховають у землі мертві тіла (покійників).
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Труна · Побачити більше »
Тиква
Ти́ква (Горлянка) або лагенарія (Lagenaria) — рід однорічних витких трав'янистих рослин із родини гарбузових.
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Тиква · Побачити більше »
Терапія
Терап́ія (синонім: лікування) — процес, бажаною (але не завжди досяжною) метою якого є полегшення, зняття чи усунення симптомів (компенсація, купірування) і проявів того чи іншого захворювання, патологічного стану чи іншого порушення життєдіяльності, нормалізація порушених процесів життєдіяльності і одужання, відновлення здоров'я (санація).
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Терапія · Побачити більше »
Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Українська мова · Побачити більше »
Харківський правопис
Ха́рківський право́пис, також, правопис Голоскевича, скрипникі́вка — правопис української мови, ухвалений 1927 року шляхом голосування на Всеукраїнській правописній конференції, яка відбувалася у тодішній столиці УСРР, у місті Харкові за участі представників українських земель, які тоді перебували у складі різних держав.
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Харківський правопис · Побачити більше »
Хоругва
Хоругва з вишитою іконою святого (церква Св. Гавриїла, Назарет) Хоругва́, також корогва́ (хорȣгвь, хорѫгва, хорѫгъвь, хорѫгы) — релігійне знамено, яке літургійно використовується в Православній Церкві та Греко-католицькій Церкві під час церковних святкувань та богослужінь.
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Хоругва · Побачити більше »
Церква
Костел Святого Віта у Празі Церква — культова споруда у православних, католицьких та окремих протестантських християн, у якій відбуваються релігійні богослужіння.
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Церква · Побачити більше »
Церковнослов'янська мова
Церковнослов'я́нська мо́ва (Црькъвьнословѣньскъ ѩꙁꙑкъ) — південнослов'янська мертва літературна мова, що виникла на базі староцерковнослов'янської мови під впливом живих (розмовних) слов'янських мов.
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Церковнослов'янська мова · Побачити більше »
Ятрівка
Ятрі́вка або ді́верка — термін свояцтва, що означає дружину брата чоловіка.
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Ятрівка · Побачити більше »
Якір
Якір судновий Я́кір, або кі́тва́, кі́тви́ця — пристосування для утримання судна чи іншого плавзасобу на місці при стоянці за рахунок взаємодії з ґрунтом чи льодом.
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Якір · Побачити більше »
Москва
Москва́ (Москва) — столиця Російської Федерації, одне з найбільших міст світу за населенням — 12 197 596 мешканців (2015).
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Москва · Побачити більше »
Морква (рід)
Морква (Daucus) — рід рослин родини окружкових.
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Морква (рід) · Побачити більше »
Жорна
Ручні жорна з коротким руків'ям-миліном Неолітичні жорна. Жо́рна, зменш.
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Жорна · Побачити більше »
Зовиця
Зови́ця (*zъly) — термін свояцтва, сестра чоловіка, родичка, яка з'являється у жінки в результаті укладення шлюбу.
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Зовиця · Побачити більше »
Бруква
Бру́ква або кочереґа — рослина родини Капустяних, підвид ріпаку.
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Бруква · Побачити більше »
Брова
Брова́ (у множині бро́ви) — дугоподібне піднесення шкіри над очними ямками, покрите коротким волоссям та особливим м'язом corrugator supercilii, що захищає очі від сильного світла, поту та інших рідин.
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Брова · Побачити більше »
Безпліддя
Безпліддя, також іноді Неплідність, Непліддя, Безплідність, Стерилітет — нездатність зрілого організму давати потомство.
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Безпліддя · Побачити більше »
Гілка
Мокрий сніг на гілках дерева Гілки Гі́лка — відросток від стовбура дерева, вкритий листям, квітами.
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Гілка · Побачити більше »
Діалект
Діале́кт (грец. διαλέγομαι, dialegomai «розмовляти, спілкуватись, вести розмову один з одним» звідки διάλεκτος — наріччя, говір, мова, якою спілкується між собою певна група людей) — різновид мови, що вживається як засіб порозуміння особами, пов'язаними між собою територією, фаховою або соціальною спільністю.
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Діалект · Побачити більше »
Давньоверхньонімецька мова
Сторінка з «Пісні про Хільдебранда», складеною давньоверхньонімецькою мовою Давньоверхньонімецька мова (Althochdeutsch) — найдавніша засвідчена в письмовому вигляді форма німецької мови.
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Давньоверхньонімецька мова · Побачити більше »
Інжир
Інжир, або фіга, або смоква (Ficus carica) — субтропічна листопадна рослина роду Фікус (Ficus).
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Інжир · Побачити більше »
Літера
чорнофігурному кіліксі, Національний археологічний музей Афін Літера (від litera), буква — графічний знак, який сам, або в поєднанні з іншими знаками використовується для позначення на письмі звуків, фонем, їхніх основних варіантів та їхніх типових послідовностей.
Новинка!!: Іменники основи на -ū- і Літера · Побачити більше »
