Більш швидкий доступ, ніж браузер!
30 відносини: Кристалографія, Кольський півострів, Колір, Питома вага, Плеохроїзм, Агрегат, Акцесорні мінерали, Альпи, Нью-Йорк (штат), Росія, Республіка Саха, Сингонія, Спайність, Список мінералів, Сполучені Штати Америки, Тантал (хімічний елемент), Твердість, Титан (хімічний елемент), Урал, Україн, Український кристалічний щит, Швейцарія, Массачусетс, Мен (штат), Блиск (мінералогія), Габітус, Двозаломлення мінералів, Дисперсність, Італія, Лазаренко Євген Костянтинович.
Кристалографія
Кристалогра́фія (crystallography) — наука про кристали, їх будову та властивості, а також процеси їх утворення.
Новинка!!: Титаніт і Кристалографія · Побачити більше »
Кольський півострів
Ко́льський піво́стрів (Ко́льский полуо́стров, з мови саамі рибна багата область) — півострів в Росії, розташований між Баренцовим (на півночі) та Білим (на півдні) морями.
Новинка!!: Титаніт і Кольський півострів · Побачити більше »
Колір
Спектр видимого світла Кольорові олівці Ко́лір (також ба́рва у контексті теми) — суб'єктивна характеристика сприйняття світлової хвилі, яка ґрунтується на здатності людського зору розрізняти електромагнітне випромінювання з довжиною хвиль в області видимого діапазону (видимий діапазон — довжини хвиль від 380 до 760 нм).
Новинка!!: Титаніт і Колір · Побачити більше »
Питома вага
Питома вага — величина, що чисельно дорівнює вазі тіла в одиниці об'єму: або: У Міжнародній системі одиниць питому вагу вимірюють у Н/м3.
Новинка!!: Титаніт і Питома вага · Побачити більше »
Плеохроїзм
Плеохроїзм червоного турмаліну Плеохроїзм (плеохроизм, pleochroism, Pleochroismus m) — зміна забарвлення речовини у світлі, що проходить крізь неї, залежно від напряму поширення цього світла.
Новинка!!: Титаніт і Плеохроїзм · Побачити більше »
Агрегат
* Агрегат (техніка).
Новинка!!: Титаніт і Агрегат · Побачити більше »
Акцесорні мінерали
Акце́сорні мінера́ли (lat — accessorius), акцессорные минералы, accessory minerals, akzessorische Minerale, Akzessorien) — мінерали, які містяться в магматичних або метаморфічних гірських породах у малих кількостях (звичайно менше 1 % об'єму породи) і не впливають на визначення породи. Разом з тим А.м. складають якісно дуже характерну складову частину гірських порід. До їх складу входять хімічні елементи, які не розсіюються в ґратках головних мінералів, а вже при незначній кількості в мінералоутворюючому середовищі (при можливому частковому розсіюванні окремих з них у головних мінералах) стають насичуючими компонентами. Виділення їх може відбуватися протягом усього процесу формування мінеральних комплексів. Вивченням А. м. займається мінералогія акцесорних мінералів. Такі А. м., як циркон, апатит, монацит, магнетит, для багатьох порід є обов'язковою складовою гірської породи. Більшість А. м. магматичних порід виділяється на початку кристалізації магми. А. м. апріорно несуть генетичну інформацію про геологічний процес. Найчастіше використовувані для кореляції "німих" товщ, реконструкції вихідного складу метаморфітів, відбудови ходу петрогенетичного процесу і т.ін. В основі інтерпретації цієї інформації лежать метод розрахунку парагенетичних асоціацій різних груп акцесоріїв і метод генераційного аналізу циркону або апатиту. Теоретичною основою цих методів є уявлення про онтогенію і філогенію мінералів. В автономному геологічному об'єкті (автономність визначається загально геологічними параметрами) а. м. створюють три генетичні групи: а) реліктову; б) синпетрогенну; в) накладену. Виділення цих груп проводиться на підставі оцінки параметрів розподілу (коефіцієнт варіацій вмістів), поширення (частота зустрічі мінерального виду) і виділення генерацій акцесоріїв. До А. м., що постійно зустрічаються віднесені - апатит, циркон, магнетит, ільменіт, монацит, пірит та ін. До таких, що часто зустрічаються - ортит, титаніт, рутил, молібденіт та ін. До таких, що рідко зустрічаються - халькопірит, арсенопірит, кіновар, колумбіт та ін. Вивчення асоціацій А. м., їхнього хім. складу та кількісних співвідношень між ними є важливим моментом у дослідженні гірських порід. Як характерна складова багатьох формацій гірських порід А. м. дають можливість вирішувати питання генетичного зв'язку та вікових відношень між ними. Виходячи з комплексу А. м. та їх складу можна судити про особливості протікання магматичних процесів. Для гранітів характерні апатит, циркон, магнетит, ільменіт, ортит та ін., для перидотитів - хромшпінелід, сульфіди міді, сульфіди нікелю та ін. Інша назва — акцесорії (акцессории, accessory, Akzessorien). Акцесорії росту (акцессории роста, accessory of growth) — скульптурні утворення на гранях кристалів мінералів, пов'язані з їх ростом.
Новинка!!: Титаніт і Акцесорні мінерали · Побачити більше »
Альпи
Альпи — знімок з космосу Альпи в районі Оберстдорфа (Фельхорн) Вододіл між Італією та Швейцарією Кристалічний фундамент масиву Монблан Долина річки Інн біля Інсбруку, Тіроль А́льпи (les Alpes, die Alpen, le Alpi, Alpe, від montes albes — білі гори, можливе й походження назви від кельтського alb — високий або alpa — височина) — гірська система в Європі.
Новинка!!: Титаніт і Альпи · Побачити більше »
Нью-Йорк (штат)
Нью-Йорк (New York,вимовляється) — штат США між Великими озерами та Атлантичним океаном. Площа штату — 127 тис. км²; населення — 19 378 102 мешканців (за даними перепису 2010); адміністративний центр (столиця) — м. Олбані.
Новинка!!: Титаніт і Нью-Йорк (штат) · Побачити більше »
Росія
Росі́йська Федера́ція, або Росі́я (Российская Федерация, Россия) — держава у північній Євразії, федеративна змішана республіка, столиця — Москва.
Новинка!!: Титаніт і Росія · Побачити більше »
Республіка Саха
Респу́бліка Саха́ (Яку́тія) (Респу́блика Саха́ (Яку́тия); якут. Саха Өрөспүүбүлүкэтэ, Саха Сирэ) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Далекосхідного федерального округу.
Новинка!!: Титаніт і Республіка Саха · Побачити більше »
Сингонія
Синго́нія (від σύν — згідно, поряд, разом, і γωνία — кут — дослівно «згіднокутовість») — група видів симетрії, що мають один або кілька однакових елементів симетрії та мають однакове розташування кристалографічних осей.
Новинка!!: Титаніт і Сингонія · Побачити більше »
Спайність
Зелений флюорит з досконалою спайністю Спа́йність — здатність мінералу розколюватися по певних кристалографічних напрямах з утворенням гладких паралельних поверхонь, званих площинами спайності.
Новинка!!: Титаніт і Спайність · Побачити більше »
Список мінералів
Можливі помилки у назвах.
Новинка!!: Титаніт і Список мінералів · Побачити більше »
Сполучені Штати Америки
Сполу́чені Шта́ти Аме́рики, також США, Сполу́чені Шта́ти, Шта́ти, Аме́рика (United States of America, USA, U.S., the USA, the States, America) — конституційна федеративна республіка в Північній Америці, що складається з 50 штатів: Аляски, Гаваїв, 48 штатів на території між Атлантичним і Тихим океанами і між Канадою і Мексикою та федерального (столичного) округу Колумбія.
Новинка!!: Титаніт і Сполучені Штати Америки · Побачити більше »
Тантал (хімічний елемент)
Тантал — хімічний елемент із символом Ta та порядковим номером 73.
Новинка!!: Титаніт і Тантал (хімічний елемент) · Побачити більше »
Твердість
Тве́рдість (Hardness, Dureté, Härte) — властивість матеріалу опиратися проникненню до нього іншого, твердішого тіла.
Новинка!!: Титаніт і Твердість · Побачити більше »
Титан (хімічний елемент)
Тита́н (Titanium, символ Ti) — хімічний елемент з атомним номером 22, а також відповідна проста речовина — твердий сріблястий метал, точка плавлення 1675 °C, точка кипіння 3262 °C, густина 4540 кг/м³.
Новинка!!: Титаніт і Титан (хімічний елемент) · Побачити більше »
Урал
Без опису.
Новинка!!: Титаніт і Урал · Побачити більше »
Україн
Хімічна структура україну Україн (Ukrain) Ukrain (Ukrain) — препарат проти раку на основі чистотіла.
Новинка!!: Титаніт і Україн · Побачити більше »
Український кристалічний щит
11. Кримська складчаста область Украї́нський щит, також Украї́нський кристалі́чний маси́в — брилове підняття кристалічного фундаменту Східноєвропейської платформи, що простягається в межах України вздовж середньої течії Дніпра смугою довжиною понад 1000 км і шириною близько 250 км.
Новинка!!: Титаніт і Український кристалічний щит · Побачити більше »
Швейцарія
Швейца́рія, також Швайца́рія (die Schweiz, la Suisse, Svizzera, Svizra), офіційна назва Швейца́рська Конфедера́ція (Schweizerische Eidgenossenschaft, Confédération suisse, Confederazione Svizzera, Confederaziun svizra) — нейтральна федеративна республіка в Західній Європі.
Новинка!!: Титаніт і Швейцарія · Побачити більше »
Массачусетс
Массачусетс (Massachusetts) — штат у США на Атлантичному узбережжі (інші назви: штат біля Затоки, штат Старої Колонії).
Новинка!!: Титаніт і Массачусетс · Побачити більше »
Мен (штат)
Мапа штату Мен Густота населення 250px Мен (Maine) — штат на північному сході США, на Атлантичному узбережжі; найбільший штат Нової Англії; площа 86,2 тис.
Новинка!!: Титаніт і Мен (штат) · Побачити більше »
Блиск (мінералогія)
Бли́ск (староукр. блищ, glance, Glanz) — 1) Фізична властивість мінералів, одна з їх головних діагностичних ознак. Зумовлений відбиттям світлового променю від поверхні мінералу. Розрізнюють блиски.
Новинка!!: Титаніт і Блиск (мінералогія) · Побачити більше »
Габітус
Габітус (hábitus — зовнішність, вигляд, образ).
Новинка!!: Титаніт і Габітус · Побачити більше »
Двозаломлення мінералів
Двозаломлення мінералів (двупреломление минералов, birefringence of minerals, Doppelbrechung f von Mineralien, Zweibrechen (Zweirefraktion) von Mineralien) — важлива оптична константа мінералів, яка визначає різницю найбільшого і найменшого показників заломлення.
Новинка!!: Титаніт і Двозаломлення мінералів · Побачити більше »
Дисперсність
Монодисперсність Полідисперсність 357x357px Дисперсність (дисперсность, dust dispersability, dispersivity; range of particle dimensions, degree of dispersion; Dispersionsgrad m, Dispersitätsgrad m, Dispersität f, Feinheit f, Verteilungsgrad m) — ступінь подрібнення речовини, характеристика розміру частинок в дисперсних системах.
Новинка!!: Титаніт і Дисперсність · Побачити більше »
Італія
Іта́лія (Italia), Італі́йська Респу́бліка (Repubblica Italiana) — держава на півдні Європи, у Середземномор'ї.
Новинка!!: Титаніт і Італія · Побачити більше »
Лазаренко Євген Костянтинович
Євге́н Костянти́нович Лазаре́нко (*, Харків — †1 січня 1979, Київ) — український геолог-мінералог, доктор геолого-мінералогічних наук (з 1947 року), професор, член-кореспондент (з 1951 року), академік (з 1969 року) Академії наук УРСР, Заслужений діяч науки УРСР (з 1961 року), Почесний член Болгарського геологічного товариства, Почесний доктор природничих наук Люблінського університету, дійсний член Мінералогічного товариства Великої Британії та Ірландії, товариства Мінералогії і геології Чехословацької Академії наук.
Новинка!!: Титаніт і Лазаренко Євген Костянтинович · Побачити більше »
Перенаправлення тут:
Сфен.
