Слов'янські мови і Староцерковнослов'янська мова

Посилання: Відмінності, Схожості, Jaccard схожість Коефіцієнт, Посилання.

Різниця між Слов'янські мови і Староцерковнослов'янська мова

Слов'янські мови vs. Староцерковнослов'янська мова

Слов'я́нські мо́ви — група споріднених мов індоєвропейської мовної родини, що розвинулися з діалектів праслов'янської мови. Староцерковнослов'янська мова (давньоболгарська, староболгарська, старомакедонська, старослов'янська, церковнослов'янська мова) — найстарша літературна мова слов'ян.

Південнослов'янські мови

Південнослов'янські мови — мовна підгрупа слов'янських мов, поширена на Балканському півострові та Центральній Європі.

Південнослов'янські мови і Слов'янські мови · Південнослов'янські мови і Староцерковнослов'янська мова · Побачити більше »

Польська мова

По́льська мо́ва (język polski, polszczyzna) — одна зі слов'янських мов, офіційна мова Польщі.

Польська мова і Слов'янські мови · Польська мова і Староцерковнослов'янська мова · Побачити більше »

Румунія

Руму́нія (România) — держава у південно-східній частині Європи, переважна частина площі розташована у басейні нижньої течії Дунаю.

Румунія і Слов'янські мови · Румунія і Староцерковнослов'янська мова · Побачити більше »

Російська мова

Росі́йська мова (русский язык) — слов'янська мова, належить до групи східнослов'янських мов разом з українською та білоруською мовами, національна мова російського народу.

Російська мова і Слов'янські мови · Російська мова і Староцерковнослов'янська мова · Побачити більше »

Староукраїнська мова

Староукраїнська літерату́рна мо́ва, В. М. Русанівський.

Слов'янські мови і Староукраїнська мова · Староукраїнська мова і Староцерковнослов'янська мова · Побачити більше »

Словацька мова

Словацька мова (словац. slovenský jazyk, slovenčina) — слов'янська мова, належить до групи західнослов'янських мов.

Слов'янські мови і Словацька мова · Словацька мова і Староцерковнослов'янська мова · Побачити більше »

Словенська мова

Слове́нська мо́ва (slovenski jezik) — слов'янська мова, належить до групи південних слов'янських мов.

Слов'янські мови і Словенська мова · Словенська мова і Староцерковнослов'янська мова · Побачити більше »

Сербська мова

Се́рбська мо́ва (серб. cрпски језик, srpski jezik) — стандартизований варіант сербохорватської мови, який використовують переважно в Сербії, Чорногорії та Боснії й Герцеговині.

Сербська мова і Слов'янські мови · Сербська мова і Староцерковнослов'янська мова · Побачити більше »

Українська мова

Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.

Слов'янські мови і Українська мова · Староцерковнослов'янська мова і Українська мова · Побачити більше »

Хорватська мова

Хорватська мова (хор. hrvatski jezik) — стандартизований варіант сербохорватської мови, який використовують переважно в Хорватії, Боснії та Герцеговині і сербській Воєводині.

Слов'янські мови і Хорватська мова · Староцерковнослов'янська мова і Хорватська мова · Побачити більше »

Церковнослов'янська мова

Церковнослов'я́нська мо́ва (Црькъвьнословѣньскъ ѩꙁꙑкъ) — південнослов'янська мертва літературна мова, що виникла на базі староцерковнослов'янської мови під впливом живих (розмовних) слов'янських мов.

Слов'янські мови і Церковнослов'янська мова · Староцерковнослов'янська мова і Церковнослов'янська мова · Побачити більше »

Чеська мова

Чеська мова (чеськ. čeština) — слов'янська мова, належить до групи західнослов'янських мов.

Слов'янські мови і Чеська мова · Староцерковнослов'янська мова і Чеська мова · Побачити більше »

Міжслов'янська мова

Міжслов'я́нська мо́ва (Меджусловјанскы језык, Medžuslovjansky jezyk) — допоміжна всеслов'янська мова, створена на основі загальнослов'янських граматичних та лексичних елементів для того, щоб бути зрозумілим засобом спілкування для слов'ян з різних країн без попереднього вивчення цієї мови.

Міжслов'янська мова і Слов'янські мови · Міжслов'янська мова і Староцерковнослов'янська мова · Побачити більше »

Македонська мова

Македо́нська мо́ва (македонски јазик) — слов'янська мова, офіційна мова Республіки Македонії, межує у мовному континуумі з болгарськими і торлацькими (східносербськими) говірками, а також належить до балканського мовного союзу, де має спільні граматичні, типологічні і лексичні риси з грецькими, албанськими й румунськими говорами.

Македонська мова і Слов'янські мови · Македонська мова і Староцерковнослов'янська мова · Побачити більше »

Білоруська мова

Білор́уська м́ова (біл. беларуская мова) — слов'янська мова, поширена переважно в Білорусі.

Білоруська мова і Слов'янські мови · Білоруська мова і Староцерковнослов'янська мова · Побачити більше »

Балто-слов'янська мовна спільність

'Балто-слов'янська мовна спільність Філогенетичне дерево балто-слов'янських мов.Шкала часу показує час поділу різних мовних гілок Балто-слов'янська мовна спільність — гіпотетична єдність у далекому минулому слов'янської і балтійської груп мов.

Балто-слов'янська мовна спільність і Слов'янські мови · Балто-слов'янська мовна спільність і Староцерковнослов'янська мова · Побачити більше »

Боснійська мова

Босні́йська мо́ва (bosanski jezik) — стандартизований варіант сербохорватської мови, яким користуються босняки.

Боснійська мова і Слов'янські мови · Боснійська мова і Староцерковнослов'янська мова · Побачити більше »

Болгарська мова

Болга́рська мова — одна з південнослов'янських мов.

Болгарська мова і Слов'янські мови · Болгарська мова і Староцерковнослов'янська мова · Побачити більше »

Давньоруська мова

Термін давньоруська мова (також давньоукраїнська мова, давньосхіднослов'янська мова) вживається для позначення гіпотетичної 1) сукупності діалектів, якими розмовляло слов'янське населення Київської Русі (спільносхіднослов'янська мова) 2) наддіалектної писемної мови, якою користувались у Київській Русі (давньоруська (давньокиївська) писемно-літературна мова). Правомірність застосування цього терміна в обох його значеннях визнається не усіма дослідниками.

Давньоруська мова і Слов'янські мови · Давньоруська мова і Староцерковнослов'янська мова · Побачити більше »

Індоєвропейські мови

Країни, в котрих значні мовні меншості говорять індоєвропейськими мовами, які не мають офіційного статусу Індоєвропейські мови thumb Індоєвропе́йські мо́ви — найпоширеніша сім'я споріднених мов, які вважаються нащадками праіндоєвропейської.

Індоєвропейські мови і Слов'янські мови · Індоєвропейські мови і Староцерковнослов'янська мова · Побачити більше »