Куліш Пантелеймон Олександрович і Українці

Посилання: Відмінності, Схожості, Jaccard схожість Коефіцієнт, Посилання.

Різниця між Куліш Пантелеймон Олександрович і Українці

Куліш Пантелеймон Олександрович vs. Українці

Пантелеймо́н Олекса́ндрович Кулі́ш (— містечко Вороніж, нині Шосткинського району Сумської області —, хутір Мотронівка, нині село Оленівка, Борзнянського району Чернігівської області) — український письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець. Украї́нці — східнослов'янський етнос, основне і корінне населення України.

Київ

Ки́їв — столиця України, одне з найбільших і найстаріших міст Європи.

Київ і Куліш Пантелеймон Олександрович · Київ і Українці · Побачити більше »

Костомаров Микола Іванович

Мико́ла Іва́нович Костома́ров (с. Юрасівка, Острогозький повіт, Воронезька губернія, Російська імперія —, Петербург, Російська імперія) — видатний український історик, етнограф, прозаїк, поет-романтик, мислитель, громадський діяч, етнопсихолог.

Костомаров Микола Іванович і Куліш Пантелеймон Олександрович · Костомаров Микола Іванович і Українці · Побачити більше »

Полтавщина

Полтавська область на карті України. Полтавська губернія Полтавської області Полта́вщина — регіон Лівобережної України розміщений на лівому березі Дніпра.

Куліш Пантелеймон Олександрович і Полтавщина · Полтавщина і Українці · Побачити більше »

Нечуй-Левицький Іван Семенович

Іва́н Семе́нович Нечу́й-Леви́цький (справжнє прізвище — Леви́цький,, Стеблів, нині селище міського типу Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, Україна — Іван Семенович Нечуй-Левицький. Некролог // Нова Рада : газета. —, 1918. — № 48. — 3 квітня (21 березня). — С. 1. Похорон І. С. Нечуй-Левицького // Нова Рада : газета. —, 1918. — № 50. — 5 квітня (23 березня). — С. 3., Київ, Київська губернія, УНР) — український прозаїк, перекладач, письменник.

Куліш Пантелеймон Олександрович і Нечуй-Левицький Іван Семенович · Нечуй-Левицький Іван Семенович і Українці · Побачити більше »

Російська імперія

Росі́йська імпе́рія — держава, що виникла на основі земель колишнього Московського царства, цю назву вона дістала в процесі петровських реформ 1708–1721 рр, відомих також як «прорубування вікна в Європу».

Куліш Пантелеймон Олександрович і Російська імперія · Російська імперія і Українці · Побачити більше »

Сумська область

Сумська́ о́бласть — область у північно-східній частині України; охоплює частини Середньоруської височини і Придніпровської низовини.

Куліш Пантелеймон Олександрович і Сумська область · Сумська область і Українці · Побачити більше »

Українська мова

Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.

Куліш Пантелеймон Олександрович і Українська мова · Українська мова і Українці · Побачити більше »

Україна

Украї́на — держава, розташована в Центрально-Східній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини.

Куліш Пантелеймон Олександрович і Україна · Україна і Українці · Побачити більше »

Франко Іван Якович

Іва́н Я́кович Фра́нко́ (27 серпня 1856, с. Нагуєвичі — 28 травня 1916, Львів, Австро-Угорщина) — видатний український письменник, поет, публіцист, перекладач, учений, громадський і політичний діяч.

Куліш Пантелеймон Олександрович і Франко Іван Якович · Українці і Франко Іван Якович · Побачити більше »

Чернігівська область

Черні́гівська о́бласть — область у північно-східній частині України.

Куліш Пантелеймон Олександрович і Чернігівська область · Українці і Чернігівська область · Побачити більше »

Шевченко Тарас Григорович

Тара́с Григо́рович Шевче́нко (відомий також як Кобза́р;, с. Моринці, Київська губернія, Російська імперія (нині Звенигородський район, Черкаська область, Україна) —, Санкт-Петербург, Російська імперія) — український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч.

Куліш Пантелеймон Олександрович і Шевченко Тарас Григорович · Українці і Шевченко Тарас Григорович · Побачити більше »

Максимович Михайло Олександрович

Максимо́вич Миха́йло Олекса́ндрович (хутір Тимківщина, нині Богуславець, Черкаська область, Україна —, хутір Михайлова Гора біля с. Прохорівки, нині Канівський район) — видатний український вчений-енциклопедист, фольклорист, історик, філолог, етнограф, ботанік, поет зі старшинського козацького роду Полтавщини, перший ректор університету Св. Володимира.

Куліш Пантелеймон Олександрович і Максимович Михайло Олександрович · Максимович Михайло Олександрович і Українці · Побачити більше »

Галичина

Галичина́ (Galicja, Galizien, Галиция) — історична область у західній Україні та південно-східній Польщі.

Галичина і Куліш Пантелеймон Олександрович · Галичина і Українці · Побачити більше »

Гоголь Микола Васильович

Мико́ла Васи́льович Го́голь (Николай Васильевич Гоголь; прізвище при народженні Яно́вський, з 1821 року — Го́голь-Яно́вський; року, Сорочинці, нині Великі Сорочинці, Миргородський район, Полтавська область — року, Москва) — український та російський письменникЧижевський Д. // Крутікова Н. Є., — з роду Гоголів-ЯновськихКулікова Л. Б. //, класик російської літератури, вважається найвизначнішим з представників її «української школи».

Гоголь Микола Васильович і Куліш Пантелеймон Олександрович · Гоголь Микола Васильович і Українці · Побачити більше »

Драгоманов Михайло Петрович

Михайло Петрович Драгома́нов (або Драгома́нів; використовував псевдоніми Толмачев, Українець, М. Кузьмичевський, П. Кузьмичевський, Кирило Василенко, Волинець, М. Галицький, М. Гордієнко, П. Петрик, Чудак, М. Т—ов та ін.;, м. Гадяч, Полтавщина —, м. Софія) — український публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, фольклорист, громадський діяч, засновник українського соціалізму, представник відомого роду українських громадських і культурних діячів Драгоманових.

Драгоманов Михайло Петрович і Куліш Пантелеймон Олександрович · Драгоманов Михайло Петрович і Українці · Побачити більше »