Кримське (Новоайдарський район) і Слов'яносербський район

Посилання: Відмінності, Схожості, Jaccard схожість Коефіцієнт, Посилання.

Різниця між Кримське (Новоайдарський район) і Слов'яносербський район

Кримське (Новоайдарський район) vs. Слов'яносербський район

Кри́мське — село в Україні, в Новоайдарському районі Луганської області. Слов'яносе́рбський райо́н — район України у центрі Луганської області.

XIX століття

Без опису.

XIX століття і Кримське (Новоайдарський район) · XIX століття і Слов'яносербський район · Побачити більше »

Катеринославська губернія

Катеринославська губернія Катеринославська губернія — історична адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії; УНР; Української держави.

Катеринославська губернія і Кримське (Новоайдарський район) · Катеринославська губернія і Слов'яносербський район · Побачити більше »

Перепис населення України 2001

5 грудня 2001 року в Україні відбувся перший Всеукраїнський перепис населення.

Кримське (Новоайдарський район) і Перепис населення України 2001 · Перепис населення України 2001 і Слов'яносербський район · Побачити більше »

Новоайдарський район

Новоайда́рський райо́н — район в Луганській області України.

Кримське (Новоайдарський район) і Новоайдарський район · Новоайдарський район і Слов'яносербський район · Побачити більше »

Російська мова

Росі́йська мова (русский язык) — слов'янська мова, належить до групи східнослов'янських мов разом з українською та білоруською мовами, національна мова російського народу.

Кримське (Новоайдарський район) і Російська мова · Російська мова і Слов'яносербський район · Побачити більше »

Сіверський Донець

Сі́верський Доне́ць У назві відбувається чергування і/о: (також Діне́ць) — річка півдня Східноєвропейської рівнини, що тече через Бєлгородську область Росії, Харківську, Донецьку й Луганську області України, і Ростовську область Росії; права й найбільша притока Дону.

Кримське (Новоайдарський район) і Сіверський Донець · Слов'яносербський район і Сіверський Донець · Побачити більше »

Українська мова

Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.

Кримське (Новоайдарський район) і Українська мова · Слов'яносербський район і Українська мова · Побачити більше »

Луганська область

Луга́нська о́бласть (до 5 березня 1958 року та з 5 січня 1970 до 4 травня 1990 року — Ворошиловградська) — адміністративно-територіальна одиниця України, розташована на сході країни, переважно в басейні середньої течії Сіверського Дінця.

Кримське (Новоайдарський район) і Луганська область · Луганська область і Слов'яносербський район · Побачити більше »