Зміст
102 відносини: IV століття, VI століття, Культура, Кремація, Карпати, Київнаукфільм (значення), Королюк Володимир Дорофійович, Комарівська культура, Південні слов'яни, Праслов'янська мова, Праслов'яни, Прабатьківщина слов'ян, Пліній Старший, Поляни (східні), Польща, Петрухін Володимир Якович, Остготи, Одра, Археогенетика, Археологія, Автохтонність, Альпи, Алексєєва Тетяна Іванівна, Анти, Аналіз, Німеччина, Наука (видавництво), Національна академія наук України, Норик (країна), Норея, Невідома Україна. Нариси нашої історії, Русанова Ірина Петрівна, Річка, Раннє середньовіччя, Рибаков Борис Олександрович, Римська імперія, Сіверяни, Стародавній Рим, Сєдов Валентин Васильович, Східні слов'яни, Східна Європа, Сармати, Сава (річка), Само (держава), Слов'яни, Тшинецька культура, Трубачов Олег Миколайович, Топоров Володимир Миколайович, Українська нація, Фізична антропологія, ... Розгорнути індекс (52 більше) »
IV століття
Поступовий економічний і політичний занепад Римської імперії.
Переглянути Етногенез слов'ян і IV століття
VI століття
VI століття — століття, що охоплює роки з 501 по 600 за юліанським календарем.
Переглянути Етногенез слов'ян і VI століття
Культура
Давньоєгипетське мистецтво, 1400 р. до н. е. Перський палац Хаш Бехешт Культу́ра (Culture — «обробіток», «обробляти») — сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених людством протягом його історії; історично набутий набір правил всередині соціуму для його збереження та гармонізації.
Переглянути Етногенез слов'ян і Культура
Кремація
Кремація на Балі Кремація (від cremare — палити, спалювати) — процес спалення трупів.
Переглянути Етногенез слов'ян і Кремація
Карпати
Карпа́ти — гірська система на сході Центральної Європи, на території України, Угорщини, Чехії, Польщі, Словаччини, Румунії, Сербії та Австрії.
Переглянути Етногенез слов'ян і Карпати
Київнаукфільм (значення)
«Київнаукфільм» повна назва «Київська кіностудія науково-популярних фільмів» — колишня українська радянська державна кіностудія.
Переглянути Етногенез слов'ян і Київнаукфільм (значення)
Королюк Володимир Дорофійович
Королюк Володимир Дорофійович (28.02.1921—1981) — історик, славіст.
Переглянути Етногенез слов'ян і Королюк Володимир Дорофійович
Комарівська культура
міні Комарі́вська культу́ра — археологічна культура середнього та пізнього періодів бронзової доби у Верхньому та Середньому Придністров'ї, що датується 15—12 ст.
Переглянути Етногенез слов'ян і Комарівська культура
Південні слов'яни
Південні слов'я́ни — підгрупа слов'янських народів та племен, яка визначається спільними географічними та мовними ознаками.
Переглянути Етногенез слов'ян і Південні слов'яни
Праслов'янська мова
p.
Переглянути Етногенез слов'ян і Праслов'янська мова
Праслов'яни
Праслов'я́ни — окрема гілка індоєвропейської спільноти народів у II тис.
Переглянути Етногенез слов'ян і Праслов'яни
Прабатьківщина слов'ян
Балто-Слов'янські діалекти 600 рік н. е. Прабатьківщина слов'ян — територія, яку займали давні слов'яни (праслов'яни), згідно археологічних, антропологічних та мовних ознак, до їх розселення по історично засвідчених місцях проживання.
Переглянути Етногенез слов'ян і Прабатьківщина слов'ян
Пліній Старший
Пліній Старший, Гай Пліній Секунд (Gaius Plinius Secundus (Maior); 23 або 24 Комо, Північна Італія— 25 серпня 79) — римський історик, письменник, державний та військовий діяч.
Переглянути Етногенез слов'ян і Пліній Старший
Поляни (східні)
Поля́ни, Полянська земля (Полѧне) — східнослов'янський племінний союз VI—IX ст., котрий згідно з «Повістю врем'яних літ» займав територію в Центральній Наддніпрянщиністор.
Переглянути Етногенез слов'ян і Поляни (східні)
Польща
По́льща, Респу́бліка По́льща, Річ Посполи́та По́льська (Polska, Rzeczpospolita Polska) — держава у Центральній Європі, унітарна парламентська республіка, що має в своєму складі 16 воєводств.
Переглянути Етногенез слов'ян і Польща
Петрухін Володимир Якович
Володи́мир Я́кович Петру́хін (Владимир Яковлевич Петрухин; 25 липня 1950, Пушкіно Московської області Росії) — російський історик.
Переглянути Етногенез слов'ян і Петрухін Володимир Якович
Остготи
Мапа Остготського королівства Остготи (остроготи Ostrogothi) або грейтунги (Greutungi) — давньогерманський народ, східна гілка готів, що розділилися з кінця IV століття на вестготів (західних готів) і остготів (східних).
Переглянути Етногенез слов'ян і Остготи
Одра
Басейн Одри з розташованими на річці містами Одра, Одер (Odra, Oder, Uodra) — міжнародна річка в Центральній Європі.
Переглянути Етногенез слов'ян і Одра
Археогенетика
Археогенетика — область досліджень молекулярної генетики, в якій методи популяційної генетики застосовуються до вивчення історії людства.
Переглянути Етногенез слов'ян і Археогенетика
Археологія
Одесі. Автономної Республіки Крим, як проводились спільною українсько-французькою експедицією влітку 2013 року. аланів на схилах печерного міста Мангуп-Кале Археоло́гія (αρχαιος — стародавній, λογος — слово) — наука, що висвітлює історію людського суспільства на основі вивчення пам'яток кам'яної, мідної (бронзової), залізної доби і пізніших часів.
Переглянути Етногенез слов'ян і Археологія
Автохтонність
Автохтони (від αυτοχθων — місцевий, корінний, тубільний) — термін, що має кілька близькоспоріднених значень пов'язаних з місцевим походженням.
Переглянути Етногенез слов'ян і Автохтонність
Альпи
Альпи — знімок з космосу Альпи в районі Оберстдорфа (Фельхорн) Вододіл між Італією та Швейцарією Кристалічний фундамент масиву Монблан Долина річки Інн біля Інсбруку, Тіроль А́льпи (les Alpes, die Alpen, le Alpi, Alpe, від montes albes — білі гори, можливе й походження назви від кельтського alb — високий або alpa — височина) — гірська система в Європі.
Переглянути Етногенез слов'ян і Альпи
Алексєєва Тетяна Іванівна
Тетяна Іванівна Алексєєва (7 грудня 1928, Казань — 22 червня 2007, Москва) — російський антрополог, академік РАН, доктор історичних наук, професор, заслужений науковий співробітник МДУ.
Переглянути Етногенез слов'ян і Алексєєва Тетяна Іванівна
Анти
Племена Східної Європи 5-6 ст. Áнти (Áνται, Antae, Antes) — слов'янське міжплемінне об'єднання.
Переглянути Етногенез слов'ян і Анти
Аналіз
Ана́ліз (від αναλυσις — «розклад») — розчленування предмету пізнання, абстрагування його окремих сторін чи аспектів.
Переглянути Етногенез слов'ян і Аналіз
Німеччина
Німе́ччина (Deutschland) — країна в Центральній Європі, демократична федеративна республіка.
Переглянути Етногенез слов'ян і Німеччина
Наука (видавництво)
«Нау́ка» — російське (радянське) видавництво наукової літератури.
Переглянути Етногенез слов'ян і Наука (видавництво)
Національна академія наук України
Націона́льна акаде́мія нау́к Украї́ни (НАН України) — вища наукова самоврядна організація України, що є найбільшим центром наукових досліджень в Україні.
Переглянути Етногенез слов'ян і Національна академія наук України
Норик (країна)
Римська провінція Норик бл. 120 року. Норик (Noricum) — царство племені теврисків (IV—I ст. до н. е.) і потім давньоримська провінція між верхньою течією Драви і Дунаєм (з кінця I ст.
Переглянути Етногенез слов'ян і Норик (країна)
Норея
Норея — древнє місто в східних Альпах, столиця королівства Норік.
Переглянути Етногенез слов'ян і Норея
Невідома Україна. Нариси нашої історії
«Невідома Україна» — загальна назва циклу українських документальних фільмів, присвячених історії України.
Переглянути Етногенез слов'ян і Невідома Україна. Нариси нашої історії
Русанова Ірина Петрівна
Русанова Ірина Петрівна (*22 квітня 1929 р., Москва — †22 жовтня 1998 р., Москва) — російський археолог-славіст, доктор історичних наук, працювала у відділі слов'яно-руської археології Інституту археології АН СРСР (потім Інституту археології РАН).
Переглянути Етногенез слов'ян і Русанова Ірина Петрівна
Річка
Рі́чка (рідше ріка́) — природний водний потік, який витікає з джерел чи з озера, болота (рідше), має сформоване ним річище і тече під дією сили тяжіння; живиться поверхневими й підземними водами, з атмосферних опадів свого басейну.
Переглянути Етногенез слов'ян і Річка
Раннє середньовіччя
Раннє Середньовіччя — період європейської історії, що розпочався після падіння Західної Римської імперії.
Переглянути Етногенез слов'ян і Раннє середньовіччя
Рибаков Борис Олександрович
Бори́с Олекса́ндрович Рибако́в (— †27 грудня 2001) — російський археолог і історик, академік РАН (1991; академік АН СРСР з 1958), Герой Соціалістичної Праці (1978).
Переглянути Етногенез слов'ян і Рибаков Борис Олександрович
Римська імперія
Східна Римська імперія Ри́мська імпе́рія (Imperium Romanum) — державне, військово-політичне утворення, яке зародилося на основі Римської республіки близько 27 року до н. е.
Переглянути Етногенез слов'ян і Римська імперія
Сіверяни
Сіверя́ни (сѣверѧне, сѣверо, сѣверъ, сѣверы) — союз східнослов'янських племен, які жили в басейні річки Десни та над течіями річок Сейму, Сули, Псла і Ворсклистор.
Переглянути Етногенез слов'ян і Сіверяни
Стародавній Рим
Східна Римська імперія Старода́вній Рим — одна з цивілізацій Давнього світу та античності, отримала свою назву від головного міста — Риму, яке в свою чергу назване на честь легендарного засновника — Ромула.
Переглянути Етногенез слов'ян і Стародавній Рим
Сєдов Валентин Васильович
Сєдов Валентин Васильович (Седов Валентин Васильевич, 21 листопада 1924 р., м. Ногінськ — †4 жовтня 2004 р., м. Москва) — радянський та російський археолог-славіст, завідувач відділом польових досліджень Інституту археології РАН, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент РАН (з 1997 р.), дійсний член РАН (з 2003 р.) і академік АН Латвії (з 1994 р.).
Переглянути Етногенез слов'ян і Сєдов Валентин Васильович
Східні слов'яни
Російська Схі́дні слов'я́ни (East Slavs; Усходнія славяне; Восточные славяне) — загальна назва народів, що розмовляють східнослов'янськими мовами.
Переглянути Етногенез слов'ян і Східні слов'яни
Східна Європа
Південна Європа Схі́дна Євро́па — політичний та історико-географічний регіон Європи.
Переглянути Етногенез слов'ян і Східна Європа
Сармати
Сарма́ти (Σαρμάται) — кочовий іраномовний народ, який належав до іранської групи народів.
Переглянути Етногенез слов'ян і Сармати
Сава (річка)
Басейн річки Сави Са́ва (Сава, Sava, Sava, Száva) — річка в південно-східній Європі, права притока Дунаю.
Переглянути Етногенез слов'ян і Сава (річка)
Само (держава)
Мапа держави Само Імперія франків у 628 Са́мо — найдавніша відома держава слов'ян.
Переглянути Етногенез слов'ян і Само (держава)
Слов'яни
Країни, де слов'янські мови є державними. Світло-зелений — західні, темно-зелений — східні, чорний — південні слов'янскі мови Слов'яни — східна група індоєвропейських народів VI столітті.
Переглянути Етногенез слов'ян і Слов'яни
Тшинецька культура
Тшинецька культура (Тщинецька-Комарівська культура) — археологічна культура середнього періоду бронзової доби, поширена в середній смузі Польщі (від річки Варти на заході) і в Україні (від Бугу на заході, до Десни на сході і від Прип'яті на півночі до півдня Волині).
Переглянути Етногенез слов'ян і Тшинецька культура
Трубачов Олег Миколайович
Трубачо́в (Трубачев) Олег Миколайович (Трубачёв Олег Николаевич; 23 жовтня 1930 — 9 березня 2002), російський мовознавець-славіст, родом з Сталінграда, член-кореспондент АН СРСР (з 1972), академік (з 1992).
Переглянути Етногенез слов'ян і Трубачов Олег Миколайович
Топоров Володимир Миколайович
Володимир Миколайович Топоров (5 липня 1928, Москва — 5 грудня 2005, там само) — російський філолог.
Переглянути Етногенез слов'ян і Топоров Володимир Миколайович
Українська нація
Українська нація — термін на означення спільноти етнічних українців як в Україні та і поза її межами.
Переглянути Етногенез слов'ян і Українська нація
Фізична антропологія
Фізична або біологічна антропологія (ἀνθρωπολογία, від ἄνθρωπος — осіб) — галузь природознавства, яка вивчає походження та еволюцію фізичної організації людини та її рас.
Переглянути Етногенез слов'ян і Фізична антропологія
Чорне море
''Розташування Чорного моря'' Азовське моря. Компіляція супутникових світлин НАСА з космосу'' ''Рельєф чорноморського регіону'' Чо́рне мо́ре, Руське море (Rucenum mare; Черно море, შავი ზღვა, Амшын Еиқәа, Чёрное мо́ре, Marea Neagră, Qara deñiz, Karadeniz) — море між Європою та Західною Азією (проходить водна межа між Європою і Малою Азією).
Переглянути Етногенез слов'ян і Чорне море
Чехія
Че́хія (Česko), повна назва — Че́ська Респу́бліка (абревіатура ЧР, Česká republika, абревіатура ČR), з 2016 року також використовується друга офіційна назва «Чехія» (англ.
Переглянути Етногенез слов'ян і Чехія
Чехи
Че́хи (Češi) — західнослов'янський народ, найближче споріднений з лужицькими сербами і словаками, заселяє головним чином Чехію.
Переглянути Етногенез слов'ян і Чехи
Черняхівська культура
Стан на 300 рік Стан на 375 рік водні простори Черняхі́вська культу́ра — археологічна культура, яка існувала в 100–500 роках нашої ери.
Переглянути Етногенез слов'ян і Черняхівська культура
Черепний індекс
Карта черепного індексу східної Європи (1898) Черепний індекс (черепний показник) — антропологічний показник форми черепа, є відношенням його поперечного діаметра до поздовжнього, помноженим на 100.
Переглянути Етногенез слов'ян і Черепний індекс
Щукін Марк Борисович
Марк Борисович Щукін (Ма́рк Бори́сович Щу́кин, *14 жовтня 1937, Ленінград — †14 липня 2008 р., Санкт-Петербург) — російський археолог, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Державного Ермітажу, член-кореспондент Німецького археологічного інституту, широко відомий фахівець в археології римського періоду.
Переглянути Етногенез слов'ян і Щукін Марк Борисович
Мітохондріальна ДНК
Схема мітохондріальної ДНК людини Мітохондріальна ДНК або мтДНК — кільцева молекула ДНК, локалізована в мітохондріях, цитоплазматичних органелах більшості клітин еукаріотів, що мають вигляд ниткоподібних або гранулярних утворень.
Переглянути Етногенез слов'ян і Мітохондріальна ДНК
Міжслов'янська мова
Міжслов'я́нська мо́ва (Меджусловјанскы језык, Medžuslovjansky jezyk) — допоміжна всеслов'янська мова, створена на основі загальнослов'янських граматичних та лексичних елементів для того, щоб бути зрозумілим засобом спілкування для слов'ян з різних країн без попереднього вивчення цієї мови.
Переглянути Етногенез слов'ян і Міжслов'янська мова
Морфологія людини
Морфологія людини — розділ фізичної антропології, підрозділяється на соматологію і мерологію.
Переглянути Етногенез слов'ян і Морфологія людини
Мовознавство
Мовозна́вство, також лінгві́стика — наука, що вивчає мову в усій складності її прояву; наука про мову взагалі й окремі мови світу як індивідуальних її представників.
Переглянути Етногенез слов'ян і Мовознавство
Монгольська навала на Русь
Монгольська Імперія Взяття Києва монголами, 1240. ''Оксфордська ілюстрована енциклопедія'' Никонівського літопису Монго́льська нава́ла на Київську Русь — вторгнення монгольських військ на території руських князівств у 13-14 ст., внаслідок якого останні втратили політичну самостійність і були включені до складу Монгольської імперії, найбільшої держави світу тих часів.
Переглянути Етногенез слов'ян і Монгольська навала на Русь
Жозеф Денікер
Жозеф (Йосип Єгорович) Денікер (6 березня, 1852, Астрахань — 18 березня, 1918, Париж) — французький натураліст і антрополог.
Переглянути Етногенез слов'ян і Жозеф Денікер
Західні слов'яни
Зведений герб західних слов'ян: перше чвертьполе — герб поляків (на крилах герби кашубів та сілезян), друге чвертьполе — герб чехів, третє чверть поле — герб лужицьких сербів та поморських слов'ян, четверте чвертьполе — герб словаків.
Переглянути Етногенез слов'ян і Західні слов'яни
Зарубинецька культура
Зарубинецька культура (червоне) Україна у ІІІ — І ст. до н. е. Зарубинецька культура позначена зеленим кольором Зарубине́цька культу́ра — одна з головних археологічних культур України періоду Залізної доби.
Переглянути Етногенез слов'ян і Зарубинецька культура
Будини (народ)
Будини (Βουδῖνοι, Boudinoi) — стародавній народ, що за Геродотом мешкав у Скіфії, на північ від савроматів й межував з неврами, імовірно в межах сучасних України та Російської Федерації.
Переглянути Етногенез слов'ян і Будини (народ)
Біломорсько-балтійська раса
Біломо́рсько-балті́йська ра́са — гілка європеоїдної раси, локалізована на північному сході Європи (навколо Білого і Балтійського морів).
Переглянути Етногенез слов'ян і Біломорсько-балтійська раса
Бронзова доба
Поширення металургії в Старому світі до середини 2 тисячоліття. Темніші області найстарші. Зеленими цятками позначені родовища міді, синіми — олова, червоними — золота.
Переглянути Етногенез слов'ян і Бронзова доба
Балтійське море
Балтійське море, карта Балтійське море Більша частина сучасної Фінляндії є колишнім морським дном, або архіпелагом: рівень моря відразу після останнього льодовикового періоду Балтійське море взимку Дюни польського узбережжя Балті́йське мо́ре (давньоруська назва — Варязьке море, у часи Клавдія Птоломея — Венедська затока) — солонувате внутрішнє море розташоване в північній Європі, між 53°N to 66°N і від 20°E to 26°E.
Переглянути Етногенез слов'ян і Балтійське море
Балто-слов'янська мовна спільність
'Балто-слов'янська мовна спільність Філогенетичне дерево балто-слов'янських мов.Шкала часу показує час поділу різних мовних гілок Балто-слов'янська мовна спільність — гіпотетична єдність у далекому минулому слов'янської і балтійської груп мов.
Переглянути Етногенез слов'ян і Балто-слов'янська мовна спільність
Балатон
Балатон (Balaton, Plattensee, Blatenské jazero, Blatno jezero) — озеро на заході Угорщини, найбільше в Центральній Європі.
Переглянути Етногенез слов'ян і Балатон
Вісла
Ві́сла (також Висла;Висла… — С. 251. Wisła; Weichsel) — найбільша річка басейну Балтійського моря і Польщі.
Переглянути Етногенез слов'ян і Вісла
Водойма
Ставок. Донеччина. 2011 р. Водо́йма, водоймище — природне або штучне заглиблення в земній поверхні, де збирається та затримується вода; безстічний або зі сповільненим стоком поверхневий водний об'єкт (озеро, водосховище, ставок).
Переглянути Етногенез слов'ян і Водойма
Волиняни
німцями, первинний стан розповсюдження носіїв німецької мови оранжевого кольору Волиняни (Волынѧне) — найстаровинніше плем'я, що утворило східнослов'янське українське населення та етнографічну групу, що населяло з давніх часів територію Волині, північно-східну Галичину, басейн середнього Бугустор.
Переглянути Етногенез слов'ян і Волиняни
Венеди
Вене́ди, венди, венети, венти, вінди (Venedi, Veneti, Venethi, Venethae, Ούενέδοι; іноді Енети від Ενετοί; Wenden) — найдавніша назва слов'ян«Малознані українські історичні терміни, слова та словосполучення» (тлумачний словник), упор.
Переглянути Етногенез слов'ян і Венеди
Гіпотетично-дедуктивний метод
Гіпотетично-дедуктивний метод — метод наукового дослідження, який полягає у висуненні гіпотез про причини досліджуваних явищ і виведенні висновків з цих гіпотез шляхом дедукції.
Переглянути Етногенез слов'ян і Гіпотетично-дедуктивний метод
Гаплогрупа
мтДНК гаплогрупи світової популяції в доколоніальний період Y-хромосомні гаплогрупи світової популяції в доколоніальний період Гаплогрупа (з ἁπλούς, haploûs — однократні, одиночні, прості) — група схожих гаплотипів, які поділяють також загальний поліморфізм одного нуклеотиду.
Переглянути Етногенез слов'ян і Гаплогрупа
Германці
300-і роки, історична реконструкція, 1913 рік. Германці (Germani) — група племен, яка належить до індоєвропейської мовної сім'ї, що утворилася наприкінці новокам'яної доби з носіїв культур мегалітів, лійчастого посуду, шнурової кераміки, та бойових сокир.
Переглянути Етногенез слов'ян і Германці
Германаріх
Германа́ріх (близько 265 — 375) — остготський король з роду Амалів, який у IV столітті підкорив своїй владі остготські та вестготські племена на Північному Причорномор'ї, а також дрібні угрофінські племена Поволжжя.
Переглянути Етногенез слов'ян і Германаріх
Геродот
Геродо́т Галікарна́ський (Ἡρόδοτος), (між 490 і 480 до н. е. — близько 425 до н. е.) — давньогрецький історик, названий Цицероном «батьком історії».
Переглянути Етногенез слов'ян і Геродот
Генофонд слов'ян
Генофонд слов'ян (чи генотип слов'ян) — термін, що є у вжитку на позначения генетичних особливостей слов'ян.
Переглянути Етногенез слов'ян і Генофонд слов'ян
Генетика
хромосоми Гене́тика (γεννώ — породжувати) — це наука про спадковість і мінливість ознак організмів, методи управління ними та організацію спадкового матеріалу; розділ біології.
Переглянути Етногенез слов'ян і Генетика
Генеалогія
Генеалóгія (γενεαλογία — «родовід», що дослівно перекладається як: γενεά — «сім'я», λόγος — «наука»Мельничук О.
Переглянути Етногенез слов'ян і Генеалогія
Генезис
Гене́зис, також Гене́за (γένεσις від γέννόω — породжую, створюю, genesis) — походження, виникнення; процес утворення.
Переглянути Етногенез слов'ян і Генезис
Дунай
Дуна́й (антична назва — Істр) — друга за довжиною і площею басейну річка Європи (після Волги).
Переглянути Етногенез слов'ян і Дунай
Драва
Дра́ва (Drava, Drau, Dráva) — річка у південній частині Центральної Європи, права притока Дунаю.
Переглянути Етногенез слов'ян і Драва
Дністер
Дністе́р (Nistru; антична назва — Τύρας, Tyras, Дънѣстръ) — річка на південному заході України та в Молдові (частково на кордоні обох країн).
Переглянути Етногенез слов'ян і Дністер
Дніпро
Дніпро́ (ст.-слов. Дънѣпръ, Дняпро, Днепр, Özü, Βορυσθένης, Danapris, поетична назва — Славу́тич) — четверта за довжиною (після Волги, Дунаю та Уралу) і третя площею басейну річка Європи (після Волги й Дунаю), річка з найдовшою течією в Україні.
Переглянути Етногенез слов'ян і Дніпро
Деревляни
К. В. Лебедєва «Князь Ігорь збирає данину з древлян в 945 році» Древляни, деревляни (Древлѧне, Drevljané, тепер поліщуки) — східнослов'янське плем'я (союз племен), у VI-X ст.
Переглянути Етногенез слов'ян і Деревляни
Єжи Курилович
Є́жи Курило́вич (Jerzy Kuryłowicz; 14 серпня 1895, Станіслав, нині Івано-Франківськ — 28 січня 1978, Краків) — польський лінгвіст, один з найвідоміших лігвістів ХХ століття.
Переглянути Етногенез слов'ян і Єжи Курилович
Історія
''«Алегорія історії»'', Ніколаос Гізіс, 1892 р. Істо́рія (від ἱστορία — оповідь, переказ про відоме, досліджене минуле) або діє́пис (діє́пись) — наука, яка вивчає минуле людства, покладаючись при цьому на письмові та матеріальні свідчення минулих подій.
Переглянути Етногенез слов'ян і Історія
Іранські мови
Географічне поширення іранських мов Іра́нські мо́ви — підгрупа мов, індоіранської групи індоєвропейської мовної родини, до яких насамперед належить перська мова.
Переглянути Етногенез слов'ян і Іранські мови
Етнос
Е́тнос (від ἐθνικός — народ, через середньовічну -la) — стійке соціальне угруповання людей, що виникло упродовж тривалого історичного розвитку на певній території, де люди мають власну біологічну складову (раса, спільне походження), мову, культуру, усвідомлення власної єдності і відмінності від інших етносів.
Переглянути Етногенез слов'ян і Етнос
Етногенез
Етногене́з (від ἔθνος — «плем'я, народ» і γένεσις — «виникнення, походження») — процес формування і розвитку етнічних спільностей.
Переглянути Етногенез слов'ян і Етногенез
Етногенез українців
Етногене́з украї́нців — історичний процес етнічного формування українців (походження, родовід).
Переглянути Етногенез слов'ян і Етногенез українців
Етногенез росіян
Перша з них вважає росіян народом виключно слов'янського походження, без значних домішок фінського й тюркського компонентів.
Переглянути Етногенез слов'ян і Етногенез росіян
Етногенез білорусів
Етногенез білорусів — процес формування білоруського етносу.
Переглянути Етногенез слов'ян і Етногенез білорусів
Етногенез поляків
Полька, 1904 рік Етногенез поляків — процес формування польського етносу.
Переглянути Етногенез слов'ян і Етногенез поляків
Любор Нідерле
Лю́бор Ніде́рле (Lubor Niederle; *20 вересня 1865 р., Клатові — 14 червня 1944 р., Прага) — видатний чеський археолог, етнологстор.
Переглянути Етногенез слов'ян і Любор Нідерле
Лужицька культура
Поширення Лужицької культури в Європі (салатовий колір) Знахідки Лужицької культури в Україні (позначені синіми колами) Лужицька культура (Lusatian culture) — археологічна культура пізньої бронзової доби і ранньої залізної доби.
Переглянути Етногенез слов'ян і Лужицька культура
Лексика
Лексика (від τὸ λεξικόν — сукупність слів якоїсь мови чи діалекту та словниковий склад мови письменника чи художнього твору) — словниковий склад мови.
Переглянути Етногенез слов'ян і Лексика
Йордан (історик)
Йо́рдан (Jordanis, Jordanes; рр. н. і см. невід.) — пізньоантичний вчений і візантійсько-ґотський історик VI ст. Володів латинською та давньогрецькою мовами, основні праці, що дійшли до нашого часу, написані латиною.
Переглянути Етногенез слов'ян і Йордан (історик)
1-ше тисячоліття до н. е.
Перше тисячоліття до н. е. (I) — часовий проміжок з 1000 до 1 року до н. е.
Переглянути Етногенез слов'ян і 1-ше тисячоліття до н. е.