Енциклопедія сучасної України і Українська Радянська Соціалістична Республіка

Посилання: Відмінності, Схожості, Jaccard схожість Коефіцієнт, Посилання.

Різниця між Енциклопедія сучасної України і Українська Радянська Соціалістична Республіка

Енциклопедія сучасної України vs. Українська Радянська Соціалістична Республіка

Енциклопе́дія суча́сної Украї́ни (ЕСУ) — багатотомне енциклопедичне вида́ння (алфавітна енциклопедія) про Україну в усіх вимірах від початку XX століття до сьогодення. Украї́нська Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка, УРСР (до 30 січня 1937 року — Украї́нська Соціялісти́чна Радя́нська Респу́бліка, УСРР) — одна з республік у складі Радянського Союзу.

Національна академія наук України

Націона́льна акаде́мія нау́к Украї́ни (НАН України) — вища наукова самоврядна організація України, що є найбільшим центром наукових досліджень в Україні.

Енциклопедія сучасної України і Національна академія наук України · Національна академія наук України і Українська Радянська Соціалістична Республіка · Побачити більше »

Українська радянська енциклопедія

Українська радянська енциклопедія — багатотомна універсальна енциклопедія про Україну, перша республіканська енциклопедія в СРСР.

Енциклопедія сучасної України і Українська радянська енциклопедія · Українська Радянська Соціалістична Республіка і Українська радянська енциклопедія · Побачити більше »

Українська мова

Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.

Енциклопедія сучасної України і Українська мова · Українська Радянська Соціалістична Республіка і Українська мова · Побачити більше »

Україна

Украї́на — держава, розташована в Центрально-Східній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини.

Енциклопедія сучасної України і Україна · Україна і Українська Радянська Соціалістична Республіка · Побачити більше »

Вечірній Київ

«Вечі́рній Ки́їв» — україномовна щоденна громадсько-політична газета Києва.

Вечірній Київ і Енциклопедія сучасної України · Вечірній Київ і Українська Радянська Соціалістична Республіка · Побачити більше »

Дзюба Іван Михайлович

Іва́н Миха́йлович Дзю́ба (нар. 26 липня 1931, с. Миколаївка, Волноваський район) — український літературознавець, літературний критик, громадський діяч, дисидент радянських часів, Герой України (2001), академік НАНУ, другий Міністр культури України (1992–1994), голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (1999–2001), керівник відділу загальних енциклопедичних досліджень Інституту енциклопедичних досліджень НАН України.

Дзюба Іван Михайлович і Енциклопедія сучасної України · Дзюба Іван Михайлович і Українська Радянська Соціалістична Республіка · Побачити більше »