Більш швидкий доступ, ніж браузер!
153 відносини: Культурологія, Кількість, Краса, Критичне мислення, Криза, Креативність, Католицтво, Категорія (філософія), Київ, Класифікація, Кохання, Конфесія, П'єр Тейяр де Шарден, Психічне, Психіка, Психоделія, Психологія, Психологія релігії, Пізнання, Праведність, Прагматизм, Природа, Профан, Профанація, Проблема, Парапсихологія, Платон, Постулат, Почуття, Поняття, Первісне суспільство, Особистість, Отці Церкви, Орієнтація, Астрофізика, Аскетизм, Арістотель, Абстрактне мислення, Агапе, Альберт Швейцер, Антропософія, Нью-ейдж, Науковець, Надприродне, Риторика, Розум (філософія), Релігія, Релігієзнавство, Релігійний досвід, Сутність, ..., Суб'єкт (філософія), Сумління, Суперекуменізм, Сакральне, Самореалізація, Самоактуалізація, Святий Дух, Світова література, Свідомість, Сигнальна система, Синкретизм (релігія), Синергетика, Сковорода Григорій Савич, Скептицизм, Соціальний капітал, Соловйов Володимир Сергійович, Спіритуалізм, Спілкування, Справедливість, Спекуляція (філософія), Сенс життя, Туманність Равлик, Традиція, Трансцендентність, Трансперсональна психологія, Творчість, Тенденція, Теософія, Теорія, Теологія, Установка (психологія), Українська філософія, Українська мова, Україна, Філософія свідомості, Фауна, Флоренський Павло Олександрович, Християнська традиція, Христос, Хрещення, Хосе Ортега-і-Гассет, Цікавість, Чеснота, Юркевич Памфіл Данилович, Я (психоаналіз), Якість, Мудрість, Містицизм, Містика, Матеріалізм, Мартин Бубер, Марксизм, Макс Шелер, Мистецтво, Мораль, Моральність, Моральна стійкість, Моральна теологія, Молитва, Методологія, Медитація, Життя після смерті, Західна Європа, Забобон, Змінений стан свідомості, Біотеологія, Бруклінський музей, Бог, Боги, Всесвіт, Віра, Вчинок, Воля, Гуманістична психологія, Глобальна катастрофа, Духовні цінності, Дитина, Динаміка, Достоєвський Федір Михайлович, Догматика, Демагогія, День Святої Трійці, Істина, Історія релігії, Існування, Ігнатій (Брянчанінов), Ідеал (філософія), Ільїн Іван Олександрович, Інтеріоризація, Інтерпретація, Інтегральний традиціоналізм, Інтелект, Індивід (людина), Індивідуальність, Естетика, Етика, Еріх Фромм, Езотерика, Екуменізм, Емоція, Епоха, Людина розумна, Луцьк. Розгорнути індекс (103 більше) »
Культурологія
Культурологія вивчає культуру цивілізацій, етносів, націй у її розвитку та взаємозв 'язках Культуроло́гія — це наука, яка вивчає специфіку розвитку матеріальної та духовної культури цивілізацій, етносів, націй у конкретно-історичному періоді, їх взаємозв 'язки та взаємовпливи.
Новинка!!: Духовність і Культурологія · Побачити більше »
Кількість
Кількість — в Арістотелівській логіці друга з 10 категорій (класів, розрядів, які спрощують процес розумового визначення будь-якої речі), побічна обставина матеріальних речей, за допомогою якої вони поширюються в просторі, вимірюються якоюсь математичною нормою і здатні бути поділеними на окремі частини.
Новинка!!: Духовність і Кількість · Побачити більше »
Краса
Жуля Жозефа Лефевра Краса — абстрактна властивість речі, ідеї, місця чи живої істоти, зокрема людини, що приносить відчуття приємності, яке відповідає задоволенню.
Новинка!!: Духовність і Краса · Побачити більше »
Критичне мислення
Крити́чне ми́слення — (κριτική τέχνη — «мистецтво аналізувати, судження») — це наукове мислення, суть якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих та незалежних рішень.
Новинка!!: Духовність і Критичне мислення · Побачити більше »
Криза
Кри́за (κρίσις — рішення; поворотний пункт) — розклад, занепад, загострення (політичних, економічних, соціальних) протиріч, а також переломний момент хвороби, коли стан хворого поліпшується чи погіршується.
Новинка!!: Духовність і Криза · Побачити більше »
Креативність
Ван Гог, ''Нічна тераса кафе'' Креат́ивність — (creatio — створення) — творча, новаторська діяльність; новітній термін, яким окреслюються «творчі здібності індивіда, що характеризуються здатністю до продукування принципово нових ідей і що входять в структуру обдарованості як незалежний фактор».
Новинка!!: Духовність і Креативність · Побачити більше »
Католицтво
Знак влади римського архієпископа — ключі святого Петра Базиліка святого Петра, центральний храм Ватикану. Католи́цька це́рква (Ecclesia Catholica, «вселенська церква») — найбільша християнська церква.
Новинка!!: Духовність і Католицтво · Побачити більше »
Категорія (філософія)
Катего́рія (гр., обвинувачення, ознака) — загальне філософське поняття, яке відображає універсальні властивості і відношення об'єктивної дійсності, загальні закономірності розвитку всіх матеріальних, природних і духовних явищ.
Новинка!!: Духовність і Категорія (філософія) · Побачити більше »
Київ
Ки́їв — столиця України, одне з найбільших і найстаріших міст Європи.
Новинка!!: Духовність і Київ · Побачити більше »
Класифікація
Класифіка́ція (-fr, classification. походить від -la classis — клас та facio — роблю) — система розподілення по групах відповідно до наперед визначених ознак.
Новинка!!: Духовність і Класифікація · Побачити більше »
Кохання
Пам'ятник закоханим, Харків Лінкольн (Англія) Коха́ння або Любов — почуття глибокої сердечної прихильності до особи.
Новинка!!: Духовність і Кохання · Побачити більше »
Конфесія
Конфе́сія (confessio — визнання) — особливість віросповідання в межах певного релігійного вчення, а також об'єднання віруючих, послідовників цього релігійного віросповідання.
Новинка!!: Духовність і Конфесія · Побачити більше »
П'єр Тейяр де Шарден
П'єр Тейяр де Шарден (Pierre Teilhard de Chardin, 1 травня 1881, Орсін, Франція — 10 квітня 1955, Нью-Йорк, США) — французький теолог і філософ, священик єзуїт, один із творців теорії ноосфери.
Новинка!!: Духовність і П'єр Тейяр де Шарден · Побачити більше »
Психічне
Психічне або душевне — означення ряду категорій та понять в гуманітарних науках, зміст його залежить від ідеологічних уставок автора.
Новинка!!: Духовність і Психічне · Побачити більше »
Психіка
Психіка (від ψυχή, «дихання, душа» та лат. суфікс -ic) — система явищ суб'єктивного внутрішнього світу людини та тварин; букв., те що притаманне психеї, душевне, психічне.
Новинка!!: Духовність і Психіка · Побачити більше »
Психоделія
Синтезований мескалін Психоделі́я (від ψυχή — душа, δήλος — ясний) — термін, у загальному випадку означає коло явищ, пов'язаних з досягненням зміненого стану свідомості.
Новинка!!: Духовність і Психоделія · Побачити більше »
Психологія
Псі — символ психології Психоло́гія (від грецького ''ψυχή'' (psyché) — душа, дух; ''λόγος'' (logos) — вчення, наука) — наука, що вивчає психічні явища (мислення, почуття, волю) та поведінку людини, пояснення яких знаходимо в цих явищах.
Новинка!!: Духовність і Психологія · Побачити більше »
Психологія релігії
Психоло́гія релі́гії — релігієзнавча дисципліна, яка вивчає психологічні, емоційні джерела релігії, психологію віруючої людини.
Новинка!!: Духовність і Психологія релігії · Побачити більше »
Пізнання
Пізнáння — сукупність процесів, процедур і методів набуття знань про явища і закономірності об'єктивного світу.
Новинка!!: Духовність і Пізнання · Побачити більше »
Праведність
Праведність — важливе теологічне поняття в християнстві, ісламі та юдаїзмі.
Новинка!!: Духовність і Праведність · Побачити більше »
Прагматизм
Американець Чарльз Сандерс Пірс — засновник прагматизму Прагматизм — доктрина або, скоріш, світогляд, що ставить усе знання і правду у пряме відношення до життя та дії; прагматизм судить про значення ідей, суджень, гіпотез, теорій і систем відповідно до їхньої здатності задовольнити людські потреби та інтереси у соціальний спосіб.
Новинка!!: Духовність і Прагматизм · Побачити більше »
Природа
Приро́да (термін є частковою калькою латинського слова natūra — від nat — народжувати, породжувати) — багатозначний термін, що в залежності від контексту, може означати.
Новинка!!: Духовність і Природа · Побачити більше »
Профан
Профа́н (profanus — той, хто не має святості; нечистий; непосвячений; неосвічений; темний) — поняття, яке вживають у двох значеннях: у прямому — у Стародавньому Римі — той, хто не мав права входити до храму; переносному — особа, не обізнана в якій-небудь галузі, некомпетентна особа.
Новинка!!: Духовність і Профан · Побачити більше »
Профанація
Профанація (від profanatio — позбавлення святості) — зневажливе, нешанобливе ставлення до чого-небудь загальновизнаного, загальношанованого, неуцьке перекручування, опоганення, мимовільне спотворення чогось невіглаством, образливим ставленням, зверненням; осквернення; блюзнірство.
Новинка!!: Духовність і Профанація · Побачити більше »
Проблема
Проблема — складне теоретичне або практичне питання, що потребує розв'язання, вивчення, дослідження.
Новинка!!: Духовність і Проблема · Побачити більше »
Парапсихологія
Парапсихоло́гія (від παρά- «біля», «коло», «разом», і «психологія») — це псевдонаука, адепти якої називають її галуззю психології, яка «досліджує» існування і причини психічних здібностей, клінічної смерті,танатології та життя після смерті за допомогою псевдонаукових методів.
Новинка!!: Духовність і Парапсихологія · Побачити більше »
Платон
Плато́н (Πλάτων; 427 до н. е. — 347 або 348 до н. е.) — давньогрецький мислитель, засновник філософської школи відомої як Академія Платона.
Новинка!!: Духовність і Платон · Побачити більше »
Постулат
Постулат (від лат. postulatum - умова, позов) – твердження, припущення, котре при побудові наукової теорії приймають без доказів як вихідне, аксіома.
Новинка!!: Духовність і Постулат · Побачити більше »
Почуття
Почуття́ (від старослав'янського слова «чути») це.
Новинка!!: Духовність і Почуття · Побачити більше »
Поняття
Поня́ття — форма мислення, яка відображає істотні властивості, зв'язки і відношення предметів і явищ в їхній суперечності і розвитку; думка або система думок, що узагальнює, виділяє предмети деякого класу за визначеними загальними і в сукупності специфічними для них ознаками.
Новинка!!: Духовність і Поняття · Побачити більше »
Первісне суспільство
Пе́рвісне суспі́льство — тривалий період в історії людства: від початкового етапу становлення людини та суспільства і до виникнення перших цивілізацій.
Новинка!!: Духовність і Первісне суспільство · Побачити більше »
Особистість
Особистість — відображення соціальної природи людини, розгляду її як індивідуальності та суб'єкта соціокультурного життя, що розкривається в контекстах соціальних відносин, спілкування і предметної діяльності, соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин.
Новинка!!: Духовність і Особистість · Побачити більше »
Отці Церкви
Три святителі Отці́ Це́ркви (Εκκλησιαστικοί Πατέρες; у Православ'ї Святі отці) — стародавня шаноблива назва християнських богословів і церковних діячів, який з IV ст.
Новинка!!: Духовність і Отці Церкви · Побачити більше »
Орієнтація
Орієнтація, в класичному випадку — вибір одного класу систем координат, пов'язаних між собою «додатньо» в деякому певному сенсі.
Новинка!!: Духовність і Орієнтація · Побачити більше »
Астрофізика
світлових років у діаметрі, розташована приблизно за 60 млн світлових років від Землі Астрофі́зика — розділ астрономії, який вивчає всю різноманітність фізичних явищ у Всесвіті.
Новинка!!: Духовність і Астрофізика · Побачити більше »
Аскетизм
Жіноча аскетична традиція вайшнавізму (Індія, XIX століття). Аскеза (від ασκεσις — «вправа»), аскетизм — вид духовної практики, моральний принцип з навмисним самообмеженням й самозреченням з метою відмови від життєвих благ і насолод для самовдосконалення або досягнення морального чи релігійного ідеалу // Словник іншомовних слів Мельничука.
Новинка!!: Духовність і Аскетизм · Побачити більше »
Арістотель
Арісто́тель (часто також Аристо́тель; Αριστοτέλης; 384 до н. е., Стагіра — 322 до н. е., Халкіда) — давньогрецький вчений-енциклопедист, філософ і логік, засновник класичної (формальної) логіки.
Новинка!!: Духовність і Арістотель · Побачити більше »
Абстрактне мислення
Абстра́ктне ми́слення — один з видів людського мислення, який полягає в утворенні абстрактних понять і оперуванні ними.
Новинка!!: Духовність і Абстрактне мислення · Побачити більше »
Агапе
Фреска жіночої фігури, що тримає чашу на ранньому християнському Agape святі. Катакомби святих Марцеллина і Петра, Via Labicana, Рим Ага́пе (αγάπη) — Божа, безумовна, жертовна, дієва, вольова, турботлива любов.
Новинка!!: Духовність і Агапе · Побачити більше »
Альберт Швейцер
Альберт Швейцер (також — Швайцер, Albert Schweitzer; 14 січня 1875 — 4 вересня 1965) — німецький філософ, музикант, лікар, місіонер, лауреат Нобелівської премії миру (1952) («За місіонерську діяльність»).
Новинка!!: Духовність і Альберт Швейцер · Побачити більше »
Антропософія
Антропосо́фія (ανθρωπος — людина і σοφια — мудрість) — релігійно-містичне світобачення, різновид теософії.
Новинка!!: Духовність і Антропософія · Побачити більше »
Нью-ейдж
Про музичний напрямок див.
Новинка!!: Духовність і Нью-ейдж · Побачити більше »
Науковець
Юрій Котермак (Дрогобич) на українській поштовій марці Науко́вець, також вчéний, учéний — знавець щонайменше однієї галузі науки, котрий у своїх дослідженнях застосовує лише наукові методи.
Новинка!!: Духовність і Науковець · Побачити більше »
Надприродне
Надприродне (Supernatural) (Medieval Latin: supernātūrālis: supra "above" + naturalis "natural", first used: 1520–1530 AD) — світоглядна категорія, яка визначає те, що знаходиться поза фізичним світом вимірів і діє поза впливом законів природи, випадає з системи логічних зв'язків та залежностей, дещо первинне по відношенню до реальності і впливає на неї, що не може бути виявлено у матеріальному світі.
Новинка!!: Духовність і Надприродне · Побачити більше »
Риторика
Еразм Роттердамський був популяризатором класичної риторики Рито́рика — це наука про способи переконання та впливу на аудиторію з урахуванням її особливостей.
Новинка!!: Духовність і Риторика · Побачити більше »
Розум (філософія)
Франціско Гойя. «''Сон розуму породжує чудовиськ''», 1797. Нотр-Дам-де-Фурв'єр в Ліоні. Ро́зум (ratio; ὁ νοῦς) — філософське поняття, яке виражає здатність мислити: аналізувати, й робити висновки.
Новинка!!: Духовність і Розум (філософія) · Побачити більше »
Релігія
Символи релігій світу Релі́гія (від religio — зв'язок) — особлива система світогляду та світосприйняття конкретної людини або групи людей, набір культурних, духовних та моральних цінностей, що обумовлюють поведінку людини.
Новинка!!: Духовність і Релігія · Побачити більше »
Релігієзнавство
Релігієзнавство — комплекс наукових академічних (теоретичних, дослідницьких та навчальних) дисциплін, що вивчають суспільну природу релігії — її історію, розвиток та місце в культурі та соціумі, типологію та таке інше.
Новинка!!: Духовність і Релігієзнавство · Побачити більше »
Релігійний досвід
Релігійний досвід (також духовний досвід, містичний досвід) — суб'єктивний життєвий досвід зустрічей з вищою реальністю, відчуття присутності безмежної таємниці в житті людини, відчуття залежності від божественної сили або від невидимого стану речей, почуття провини і страху перед божим судом або внутрішнє умиротворення в надії на божественне всепрощення.
Новинка!!: Духовність і Релігійний досвід · Побачити більше »
Сутність
Су́тність (есенція) — філософська категорія, що виражає головне, основне, визначальне в предметі, таке що зумовлене глибинними, необхідними, внутрішніми зв'язками й тенденціями розвитку і пізнається на рівні теоретичного мислення.
Новинка!!: Духовність і Сутність · Побачити більше »
Суб'єкт (філософія)
Суб'є́кт (subjectum те, що лежить внизу, перебуває в основіФілософський енциклопедичний словник стр.613 з точки зору філософії - поняття, яке означає носій діяльності, що пізнає світ навколо себе та впливає на нього; людина або група осіб, культура, суспільство або людство в цілому на відміну від того, що вивчається або змінюється внаслідок дій. Суб'єкт - це особа, організована група осіб, соціальна, етнічна та політична спільнота, суспільство загалом, що здійснюють властиву їм діяльність, спрямовану на практичне перетворення предметної дійсності, теоретичне й духовно-практичне освоєння об'єктивної реальності; носій означених якостей, що уможливлюють виконання ним суспільно значущих функцій. Суб'єкт це той, хто здійснює якусь дію, або від кого направлена певна діяльність. І відповідно направлена ця діяльність на об'єкт. Об'єкт - це лише та частина об'єктивної реальності, яку суб'єкт уже залучив у рамки своєї діяльності. Різні філософські течії по-різному дивляться на суб'єкт і відводять йому різне місце. Так ідеалізм зводить суб'єкт до свідомості й заперечує його предметність. Споглядальний матеріалізм не бере до уваги активність суб'єкта. Суб'єкт є однією з основних категорій гносеології. В її рамках суб'єкт вступає у взаємодію з об'єктом, намагаючись його пізнати, і перетворює його, створюючи корпус знань про об'єкт. Суб'єктивізм не визнає того факту, що об'єкт існує незалежно від суб'єкту. Крайнім його проявом є соліпсизм, який стверджує, що не існує нічого поза межами власного Я тут і зараз. Досліджуючи навколишній об'єктивний світ, суб'єкт змінюється і сам під його впливом у межах культури, яку він сформував, а отже має виразну суспільно історичну природу. Гносеологічний антропологізм заперечує таку його природу.
Новинка!!: Духовність і Суб'єкт (філософія) · Побачити більше »
Сумління
Франсуа Шіффляр (1825—1901), Сумління (за Віктором Гюго) Сумління — етична відповідальність за свою поведінку перед оточенням.
Новинка!!: Духовність і Сумління · Побачити більше »
Суперекуменізм
Суперекуменізм — релігійний рух, що прагне до уніфікації не тільки християнських конфесій (екуменізм), але і світових релігій в ім'я діалогу релігій.
Новинка!!: Духовність і Суперекуменізм · Побачити більше »
Сакральне
Хуана де Хуанеса. 16 ст. Мадрид. Сакральне (sacrum) — священний предмет, священний обряд, таїнство, містерія), сенс сакрального розкривається у співідношенні з профанним. Сакральне — священне, присвячене богам — в широкому сенсі все що має відношення до Божественного, релігійного, небесного, потойбічного, ірраціонального, містичного, відмінне від буденних речей, понять, явищ. Сакральне — священний, завітний; той, що має магічний зміст, який звучить як заклинання. Сакральні об'єкти мають не тільки матеріальний вимір, але і духовне, пов'язані з вищим світом. Термін введений Мірча Еліаде.
Новинка!!: Духовність і Сакральне · Побачити більше »
Самореалізація
Самореалізація — реалізація потенціалу особистості, при усвідомленні людиною самої себе.
Новинка!!: Духовність і Самореалізація · Побачити більше »
Самоактуалізація
Піраміда Маслоу Самоактуалізація (від actualis — дійсний, справжній), самореалізація — прагнення людини до якомога повнішого виявлення і розвитку своїх особистісних можливостей.
Новинка!!: Духовність і Самоактуалізація · Побачити більше »
Святий Дух
Собору Святого Петра, Ватикан). Святий Дух (Άγιο Πνεύμα, Spiritus Sanctus) — у християнстві Бог, одна з трьох іпостасей Святої Трійці нарівні з Богом Отцем і Богом-Сином.
Новинка!!: Духовність і Святий Дух · Побачити більше »
Світова література
Світова́ літерату́ра— сукупність літератур усіх народів світу від давнини до сьогодення.
Новинка!!: Духовність і Світова література · Побачити більше »
Свідомість
Так зображували свідомість на початку 17 століття Свідо́мість — здатність людини пізнавати навколишній світ та саму себе за допомогою мислення та розуму, в результаті чого формується інтелект особистості.
Новинка!!: Духовність і Свідомість · Побачити більше »
Сигнальна система
Сигнальна система (від signum «знак» та σύστημα «ціле», «з'єднання») — система умовно-рефлекторного і безумовно-рефлекторного зв'язків вищої нервової системи тварин включно з людиною, рефлекс щодо навколишнього світу.
Новинка!!: Духовність і Сигнальна система · Побачити більше »
Синкретизм (релігія)
Синкрети́зм (від Συγκρητισμός — з'єднання, об'єднання) — явище об'єднання різних релігій (або їх окремих елементів) в єдину релігійну систему.
Новинка!!: Духовність і Синкретизм (релігія) · Побачити більше »
Синергетика
Синергетика (Synergetics, від грецького. син — «спільне» і ергос — «дія») — міждисциплінарна наука, що займається вивченням процесів самоорганізації і виникнення, підтримки стійкості і розпаду структур (систем) різної природи на основі методів математичної фізики («формальних технологій»).
Новинка!!: Духовність і Синергетика · Побачити більше »
Сковорода Григорій Савич
Григо́рій Са́вич Сковорода́ (Чорнухи, Лубенський полк —, Іванівка, Харківщина) — український просвітитель-гуманіст, філософ, поет, педагог.
Новинка!!: Духовність і Сковорода Григорій Савич · Побачити більше »
Скептицизм
У повсякденному використанні скептицизм (σκέπτομαι — помічати, зауважувати, розглядати) може означати таке.
Новинка!!: Духовність і Скептицизм · Побачити більше »
Соціальний капітал
Соціа́льний капіта́л — поняття, введене П'єром Бурдьє у статті «Форми капіталу» (1983) для позначення соціальних зв'язків, які можуть виступати ресурсом отримання вигод.
Новинка!!: Духовність і Соціальний капітал · Побачити більше »
Соловйов Володимир Сергійович
Володимир Сергійович Соловйов (* 16 січня (28 січня) 1853, Москва — † 31 липня (12 серпня) 1900, маєток Вузьке, Московський повіт, Московська губернія) — російський філософ, богослов, поет, публіцист, літературний критик; почесний академік Імператорської Академії наук по розряду красного письменства (1900) з українським корінням.
Новинка!!: Духовність і Соловйов Володимир Сергійович · Побачити більше »
Спіритуалізм
Спіритуалізм — філософське учення, що визнає суттю світу духовну першооснову і розглядає матеріальне як творіння духу (Бога) і протилежне за своїм змістом матеріалізму.
Новинка!!: Духовність і Спіритуалізм · Побачити більше »
Спілкування
Спілкува́ння визначається як передача інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв'язку будь-якого типу.
Новинка!!: Духовність і Спілкування · Побачити більше »
Справедливість
Галле: Справедливість Траяна (1756). Справедливість — мораль та чеснота, вразливість як на суспільне добро, так і на суспільне зло.
Новинка!!: Духовність і Справедливість · Побачити більше »
Спекуляція (філософія)
Спекуляція (Spekulation, від speculatio — вистежування, видивляння) — в філософії це абстрактне міркування, тип теоретичного знання, яке виводиться без звернення до досвіду («спекулятивне судження»).
Новинка!!: Духовність і Спекуляція (філософія) · Побачити більше »
Сенс життя
Гамлет тримає череп придворного блазня Йорика. Ця сцена широко асоціюється з реплікою героя''"Бути чи не бути? Ось у чому питання! Бути чи не бути? Ось у чому прокляття життя "'' Сенс життя, сенс буття — філософська та духовна проблема, що має відношення до визначення мети існування, призначення людства, людини як біологічного виду, одне з основних світоглядних понять, що має величезне значення для духовно-морального становлення особистості.
Новинка!!: Духовність і Сенс життя · Побачити більше »
Туманність Равлик
Туманність Равлик (Helix Nebula, NGC 7293, інші позначення — PK 36-57.1, ESO 602-PN22) — планетарна туманність у сузір'ї Водолія.
Новинка!!: Духовність і Туманність Равлик · Побачити більше »
Традиція
Тради́ція — досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки і т. ін., що склалися історично і передаються з покоління в покоління; звичайна, прийнята норма, манера поведінки, усталені погляди, переконання когось; узвичаєння, узвичаєність, неписаний закон.
Новинка!!: Духовність і Традиція · Побачити більше »
Трансцендентність
Трансценде́нтність (іменник) і трансцендентний (прикметник) (transcendens від transcendo — переступати, що переступає чи перевершує, що виходить за межі) — філософський термін, що характеризує те, що принципово недоступне досвідному пізнанню або не ґрунтується на досвіді.
Новинка!!: Духовність і Трансцендентність · Побачити більше »
Трансперсональна психологія
Трансперсона́льна психоло́гія (від trans — крізь, через + persona — особа і грец. psyche — душа + logos — учення) — ряд психологічних напрямів.
Новинка!!: Духовність і Трансперсональна психологія · Побачити більше »
Творчість
Творчість — діяльність людини, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей (нові твори мистецтва, наукові відкриття, інженерно-технологічні, управлінські чи інші інновації тощо).
Новинка!!: Духовність і Творчість · Побачити більше »
Тенденція
Тенденція, тенденційність (від tendo — направляю, прагну) — можливість тих чи інших подій розвиватися в даному напрямку.
Новинка!!: Духовність і Тенденція · Побачити більше »
Теософія
Емблема Міжнародного Теософічного товариства. Напис на емблемі: «Немає релігії вищої від істини» Теософія (д.-грецьк. θεοσοφία) — сукупність різних релігійно-філософських містичних та окультичних вчень та практик; так звана «божественна» та «релігійна мудрість», джерелом якого вважається містична інтуїція.
Новинка!!: Духовність і Теософія · Побачити більше »
Теорія
Тео́рія (від θεωρία — розгляд, дослідження) — сукупність висновків, що відображає відносини і зв'язки між явищами реальності у вигляді інформаційної моделі.
Новинка!!: Духовність і Теорія · Побачити більше »
Теологія
Христа). Їх підганяє нагаєм мужчина, в якому впізнається Петро Ломбардський. Богосло́в'я, богослі́в'я чи теоло́гія (Θεός — Бог та λόγος — слово) — вчення, предметом пізнання якого є Бог і все, що з ним пов'язано.
Новинка!!: Духовність і Теологія · Побачити більше »
Установка (психологія)
Настано́ва (Атитюд) — психологічний стан схильності суб'єкта до певної активності в певній ситуації.
Новинка!!: Духовність і Установка (психологія) · Побачити більше »
Українська філософія
Украї́нська філосо́фія — збірна назва філософської спадщини українських мислителів.
Новинка!!: Духовність і Українська філософія · Побачити більше »
Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.
Новинка!!: Духовність і Українська мова · Побачити більше »
Україна
Украї́на — держава, розташована в Центрально-Східній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини.
Новинка!!: Духовність і Україна · Побачити більше »
Філософія свідомості
Френологічна «карта свідомості». Френологія була однією з найбільш ранніх спроб відповісти на питання про те, що таке розум. Філосо́фія свідо́мості — філософська дисципліна, предметом вивчення якої є природа свідомості, а також співвідношення свідомості та фізичної реальності (тіла).
Новинка!!: Духовність і Філософія свідомості · Побачити більше »
Фауна
Фа́уна (новолат. fauna, від — богиня лісів і полів, заступниця стад тварин) — історично сформована сукупність видів тварин, що живуть у певній області та входять до всіх її біогеоценозів.
Новинка!!: Духовність і Фауна · Побачити більше »
Флоренський Павло Олександрович
Павло Олександрович Флоренський (Па́вел Алекса́ндрович Флоре́нский; 22 січня 1882 р., Євлах, Єлизаветпольська губернія, Російська імперія — †8 грудня 1937 р., похований під Ленінградом) — російський православний священик, богослов, релігійний філософ, учений, поет.
Новинка!!: Духовність і Флоренський Павло Олександрович · Побачити більше »
Християнська традиція
Шанування святих ікон є частиною християнської традиції. Українська ікона Христа з теренів Лемківщини Христия́нська тради́ція – у вужчому значенні це передання християнської церкви, система християнських звичаїв та вірувань що передавалась з покоління в покоління протягом століть (писемна спадщина та настанови Отців Церкви, церковні канони щодо таїнств, постів, шанування святих та ікон, проведення богослужінь, требники чи церковно-релігійні збірники Четьїх міней, рішення Вселенських Церковних Соборів та церковні догмати та символи віри і т.п.), яким керується у своєму житті православний та католицький християнин, поруч зі Священним Писанням.
Новинка!!: Духовність і Християнська традиція · Побачити більше »
Христос
Монастир Святої Катерини.''God's human face: the Christ-icon'' by Christoph Schoenborn 1994 ISBN 0-89870-514-2 page 154''Sinai and the Monastery of St. Catherine'' by John Galey 1986 ISBN 977-424-118-5 page 92 Христос (від Χριστός) — букв.
Новинка!!: Духовність і Христос · Побачити більше »
Хрещення
Віктор Васнецов (1848—1927): Хрещення князя Володимира Хре́щення — найперше Таїнство, таїнство духовного перенародження, яке звершується над людьми, що вступають до Христової Церкви.
Новинка!!: Духовність і Хрещення · Побачити більше »
Хосе Ортега-і-Гассет
Хосе́ Орте́га-і-Гассе́т (José Ortega y Gasset,; 9 травня 1883 — 18 жовтня 1955) — іспанський філософ, син іспанського письменника Хосе Ортеги Мунільї.
Новинка!!: Духовність і Хосе Ортега-і-Гассет · Побачити більше »
Цікавість
Зацікавлені чимось люди Інтере́с, цікавість — емоційний вияв пізнавальних потреб людини, дуже важливий для формування різноманітних навичок та інтелекту.
Новинка!!: Духовність і Цікавість · Побачити більше »
Чеснота
Ефес. Чесно́та (virtus, ἀρετή «арете») — це позитивна моральна якість людини.
Новинка!!: Духовність і Чеснота · Побачити більше »
Юркевич Памфіл Данилович
Памфіл Юркевич Памфі́л Дани́лович Юрке́вич (*16 (28) лютого 1826, Ліпляве — †4 жовтня 1874, Москва) — український філософ і педагог родом з с. Ліпляве на Полтавщині, син православного священика.
Новинка!!: Духовність і Юркевич Памфіл Данилович · Побачити більше »
Я (психоаналіз)
Его: або просто Я (ego — «я») — за теорією психоаналізу, та частина людської особистості, яка усвідомлюється як власне «Я» і знаходиться в контакті з навколишнім світом за допомогою сприйняття.
Новинка!!: Духовність і Я (психоаналіз) · Побачити більше »
Якість
Якість — філософське поняття, з термінології гуманітарних наук.
Новинка!!: Духовність і Якість · Побачити більше »
Мудрість
179x179px Джордж Уітер. Емблема мудрості. 1635. Му́дрість (Σοφία) — володіння знанням, розумінням, досвідом, обачністю та інтуїтивним розумінням включно зі здатністю також вживати ці якості.
Новинка!!: Духовність і Мудрість · Побачити більше »
Містицизм
Містицизм — це пошук усвідомлення та способів єднання із вищою дійсністю, сакральним, Богом, що ґрунтується на безпосередньому досвіді переживання, інтуїції, інсайті або інстинкті.
Новинка!!: Духовність і Містицизм · Побачити більше »
Містика
Мі́стика (від μυστικος — «прихований», «таємний») — надприродні явища і наслідки духовної практики, як зв'язок із потойбічним світом і надприродними силами.
Новинка!!: Духовність і Містика · Побачити більше »
Матеріалізм
Матеріалі́зм — один з основних напрямків філософії, який у відповідь на так зване основне питання філософії стверджує, що буття, природа, матеріальне є первинним, а дух, свідомість, ідеальне — вторинним.
Новинка!!: Духовність і Матеріалізм · Побачити більше »
Мартин Бубер
Ма́ртин (Мордехай) Бу́бер (מרטין בובר, Martin Buber, * 8 лютого 1878, Відень — ↑ 13 червня 1965, Єрусалим) — єврейський релігійний мислитель і письменник, духовний лідер європейського єврейства, перший президент Академії наук Ізраїлю (1960–1962).
Новинка!!: Духовність і Мартин Бубер · Побачити більше »
Марксизм
соціалістичного руху. Маркси́зм — узагальнена назва сукупності теоретичних поглядів німецьких мислителів Карла Маркса та Фрідріха Енґельса на історію, політику та суспільство загалом, які їхні послідовники намагаються інтерпретувати, розвивати та втілювати на практиці.
Новинка!!: Духовність і Марксизм · Побачити більше »
Макс Шелер
Макс Ше́лер (Max Scheler; 22 серпня 1874, Мюнхен, Королівство Баварія, Німецька імперія — 19 травня 1928, Франкфурт-на-Майні, Веймарська республіка) — німецький філософ і соціолог, один з засновників філософської антропології.
Новинка!!: Духовність і Макс Шелер · Побачити більше »
Мистецтво
''Атрибути живопису, скульптури й архітектури'', Ен Вале-Костер, 1769 рік, Лувр Мисте́цтво — одна з форм суспільної свідомості; вид людської діяльності, що відбиває дійсність у конкретно-чуттєвих образах, відповідно до певних естетичних ідеалів.
Новинка!!: Духовність і Мистецтво · Побачити більше »
Мораль
Мораль — система формальних, у вигляді правових приписів поглядів, уявлень, норм та оцінок, що регулюють поведінку людей у суспільстві, практична реалізація положень якої забезпечується громадським осудом та іманентним імперативом соціалізованого індивіда.
Новинка!!: Духовність і Мораль · Побачити більше »
Моральність
Моральність — термін, найчастіше вживається в мові і літературі як синонім моралі, іноді — етики.
Новинка!!: Духовність і Моральність · Побачити більше »
Моральна стійкість
Стійкість (Витривалість, Сила духу) — (Fortitudo) — моральна якість та одна з чотирьох кардинальних чеснот (за схемою Платона, Святого Амвросія та Томи Аквінського), виявляється у незламності та силі духу людини, групи, народу або держави.
Новинка!!: Духовність і Моральна стійкість · Побачити більше »
Моральна теологія
Моральна теологія – це наука, яка є частиною теології і яка методично представляє людське покликання у світлі Об’явлення та зобов’язання, що випливають з цього покликання.
Новинка!!: Духовність і Моральна теологія · Побачити більше »
Молитва
Альбрехт Дюрер: Руки в молитві Моли́тва — звернення віруючого до Бога, богів, інших надприродних або асоційованим з Богом істот, а також канонізований текст цього звернення.
Новинка!!: Духовність і Молитва · Побачити більше »
Методологія
Методологія (грец.- μεθοδολογία — вчення про метод) — сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в науці; вчення про методи пізнання та перетворення дійсності.
Новинка!!: Духовність і Методологія · Побачити більше »
Медитація
Статуя Будди у медитації. Корея Медитація — рід психічних вправ, використовуваних у складі духовно-релігійної або оздоровчої практики, або ж особливий психічний стан, що виникає в результаті цих вправ (або в силу інших причин).
Новинка!!: Духовність і Медитація · Побачити більше »
Життя після смерті
Життя після смерті (Afterlife) — релігійне і філософське уявлення про продовження свідомого життя людини після смерті її фізичної оболонки.
Новинка!!: Духовність і Життя після смерті · Побачити більше »
Західна Європа
Західна Європа (регіон ООН) За́хідна Євро́па — політичний і географічний регіон Європи.
Новинка!!: Духовність і Західна Європа · Побачити більше »
Забобон
Упереджене ставлення до чорних котів - найпоширеніший забобон. Забобон — упередження, що полягає у тому, що індивід приймає за реальність невідомі сили, здатні провіщати події і навіть впливати на них.
Новинка!!: Духовність і Забобон · Побачити більше »
Змінений стан свідомості
Змінені стани свідомості (ЗСС) — якісні зміни в суб'єктивних переживаннях або психологічному функціонуванні від певних генералізованих для даного суб'єкта норм, що рефлексуються самою людиною або відзначаються спостерігачами (класичне визначення Арнольда Людвіга)Ludwig A. Altered states of consciousness // Archives of general psychiatry. . Згідно А. Ревонсуо, головною характерною ознакою змінених станів свідомості є системні зміни (відносно нормального стану свідомості) зв'язку змісту переживань з реальним світом, тобто в ЗСС присутні спотворення уявлення зовнішньої реальності або усвідомлення себе у вигляді галюцинацій або ілюзій, причому ці перекручення складаються в глобальну зміну репрезентацій.
Новинка!!: Духовність і Змінений стан свідомості · Побачити більше »
Біотеологія
Біотеоло́гія (Biotheology), також відома як нейтротеологія — область наукового вивчення, яка аналізує біологічну основу духовності.
Новинка!!: Духовність і Біотеологія · Побачити більше »
Бруклінський музей
Бруклінський музей (Brooklyn Museum) — один з найбільших і найстаріших художніх музеїв Північної Америки.
Новинка!!: Духовність і Бруклінський музей · Побачити більше »
Бог
Син Божий в образі людини, Ісуса Христа, Вчителя і Спасителя людства Образ Бога Творця роботи Мікеланджело, картина «Сотворення сонця та місяця» Бог або Господь (зі старосл. Богъ — «Благий», «Багатий», себто господар багатьох благ і той, хто ними наділяє) — багатогранне поняття, яким віряни монотеїстичних релігій описують надприродну, верховну, духовну субстанцію або єство.
Новинка!!: Духовність і Бог · Побачити більше »
Боги
Боги́ (божества́) — надприродні безсмертні сутності, яким віруючі, для котрих їх існування є постулярним, приписують суттєвий вплив на життя людини, вклоняються їм, звертаються до них з молитвами, вважають святими або священними.
Новинка!!: Духовність і Боги · Побачити більше »
Всесвіт
Універсум — гравюра Фламмаріона, Париж, 1888, Колір: Гюго Гайкенвельдер, Відень, 1998 Все́світ — весь матеріальний світ, різноманітний за формами, що їх набуває матерія та енергія, включаючи усі галактики, зорі, планети та інші космічні тіла.
Новинка!!: Духовність і Всесвіт · Побачити більше »
Віра
кіл Ейлера Віра — психічний (ментальний) стан визначеності, протилежність сумніву.
Новинка!!: Духовність і Віра · Побачити більше »
Вчинок
Його зміст визначається такими структурними елементами.
Новинка!!: Духовність і Вчинок · Побачити більше »
Воля
Во́ля — сила свідомої обдуманої дії;.
Новинка!!: Духовність і Воля · Побачити більше »
Гуманістична психологія
Гуманісти́чна психоло́гія — один з напрямків сучасної психології, орієнтованих на вивчення смислових структур людини.
Новинка!!: Духовність і Гуманістична психологія · Побачити більше »
Глобальна катастрофа
Ядерний гриб Глоба́льна катастро́фа — деструктивна подія глобального масштабу, здатна завдати величезної шкоди навколишньому середовищу, людському виду або планеті Земля.
Новинка!!: Духовність і Глобальна катастрофа · Побачити більше »
Духовні цінності
Духовні цінності — це духовні уявлення, явища, поняття, вимоги, що притаманні людині, спільноті або науковому чи етичному вченню.
Новинка!!: Духовність і Духовні цінності · Побачити більше »
Дитина
Дівчатка. Дитсадок при Міністерстві сільського господарства Афганістану Неповнолітня дити́на — людина, яка не досягла дорослого віку.
Новинка!!: Духовність і Дитина · Побачити більше »
Динаміка
Дина́міка (δύναμις — сила) — розділ механіки,в якому вивчаються причини виникнення механічного руху.
Новинка!!: Духовність і Динаміка · Побачити більше »
Достоєвський Федір Михайлович
Фе́дір Миха́йлович Достоє́вський (рос. дореф. Ѳедоръ Михайловичъ Достоевскій, Фёдор Михайлович Достоевский;, Москва, Російська імперія —, Санкт-Петербург, Російська імперія) — російський письменник.
Новинка!!: Духовність і Достоєвський Федір Михайлович · Побачити більше »
Догматика
Догма́тика (dogmatos - думка, вчення) — розділ богослів'я, в якому дається систематизований виклад догматів (положень) якої-небудь релігії.
Новинка!!: Духовність і Догматика · Побачити більше »
Демагогія
Демаго́гія (δημαγωγία — дослівно «веду народ», aбо «керівництво народом») — маніпуляція інформацією, набір ораторських і полемічних прийомів і засобів, що дозволяють ввести аудиторію в оману і схилити її на свій бік.
Новинка!!: Духовність і Демагогія · Побачити більше »
День Святої Трійці
День Свято́ї Трі́йці, також П'ятдеся́тниця, День Зісла́ння Свято́го Ду́ха, Зеле́на неді́ля (πεντηκοστή, pentekostē — 'п'ятдесятий день') — одне з головних християнських свят, яке у православ'ї входить до числа дванадесятих свят, а в Католицькій церкві має найвищий статус торжества.
Новинка!!: Духовність і День Святої Трійці · Побачити більше »
Істина
Жуля Жозефа Лефевра. І́стина — одна з центральних категорій гносеологіїФилософский словарь.
Новинка!!: Духовність і Істина · Побачити більше »
Історія релігії
Історія релігії — галузь релігієзнавства, що вивчає походження і внутрішній розвиток релігії, а також особливості її соціально-культурних зв'язків.
Новинка!!: Духовність і Історія релігії · Побачити більше »
Існування
Існува́ння, екзистентність (від екзистенція) — центральне поняття екзистенціалізму, унікальна особистісна сутність людини, що втілює в собі духовну, психоемоційну неповторність особи.
Новинка!!: Духовність і Існування · Побачити більше »
Ігнатій (Брянчанінов)
Єпископ Ігнатій (у миру Дмитро Олександрович Брянчанінов Дми́трий Алекса́ндрович Брянчани́нов, епи́скоп Игна́тий; 1807 р., с. Покровське, Вологодська губернія — 1867, Миколо-Бабаєвський монастир, Костромська губернія) — російський релігійний діяч, богослов, проповідник, єпископ Кавказький і Чорноморський Синодальної РПЦ.
Новинка!!: Духовність і Ігнатій (Брянчанінов) · Побачити більше »
Ідеал (філософія)
Ідеа́л (idealis від ίδέα — образ, ідея, пор. також ейдос) — вища цінність, досконалий стан того або іншого явища; зразок особистих якостей, здібностей; вища норма етичної особи; вищий ступінь етичного уявлення про благо і належність; досконалість у відносинах між людьми; найбільш довершений устрій суспільства, вища абсолютна істина, довершений взірець Бог.
Новинка!!: Духовність і Ідеал (філософія) · Побачити більше »
Ільїн Іван Олександрович
Ільїн Іван Олександрович (1883–1954) — російський філософ, письменник, публіцист.
Новинка!!: Духовність і Ільїн Іван Олександрович · Побачити більше »
Інтеріоризація
Інтеріоризáція (від interior — внутрішній) — психологічне поняття, що означає формування розумових дій і внутрішнього плану свідомості через засвоєння індивідуумом зовнішніх дій з предметами і соціальних форм спілкування.
Новинка!!: Духовність і Інтеріоризація · Побачити більше »
Інтерпретація
Інтерпретація (interpretatio) — роз'яснення, тлумачення наукових і літературних текстів, творів образотворчого мистецтва; також — відтворення (наприклад, у музиці).
Новинка!!: Духовність і Інтерпретація · Побачити більше »
Інтегральний традиціоналізм
Інтегральний традиціоналі́зм (відомий також як перенніалізм) — філософське вчення, сформульоване французьким мислителем Рене Геноном та англо-американським дослідником Анандою Кумарасвамі.
Новинка!!: Духовність і Інтегральний традиціоналізм · Побачити більше »
Інтелект
Коефіцієнт інтелекту. Графік. Інтелéкт (від intellectus «відчуття», «сприйняття», «розуміння») — це інформаційний потенціал знань конкретної особистості, отриманий в результаті функціонування свідомості, мислення та розуму людини.
Новинка!!: Духовність і Інтелект · Побачити більше »
Індивід (людина)
Індиві́д, Індиві́дуум (individuum — неподільний) — окремий організм, який існує самостійно, зокрема людина, особа, одиничний представник роду людського.
Новинка!!: Духовність і Індивід (людина) · Побачити більше »
Індивідуальність
Портрет Альберті. Індивідуальність (лат. individuitas — неподільність) — сукупність своєрідних особливостей і певних властивостей людини, які характеризують її неповторність і виявляються у рисах характеру, у специфіці інтересів, якостей, що відрізняють одну людину від іншої.
Новинка!!: Духовність і Індивідуальність · Побачити більше »
Естетика
Перша сторінка «Естетики» (1750) Олександра Готліба Баумгартена (1714–1762). Есте́тика (αισθητικός — чуттєво пізнавальний, від aisthēta — відчутні речі та aisthanesthai — пізнавати) — філософська наука, що вивчає природу (функції, загальні закони і закономірності) естетичної свідомості (діяльності людини і суспільства, буття), наука про прекрасне.
Новинка!!: Духовність і Естетика · Побачити більше »
Етика
Е́тика (ethica — наука, що вивчає мораль. Філософська дисципліна, яка вивчає мораль, суспільні норми поведінки, звичаї.Маш Р. Д. О должностях человека и гражданина / Химия и жизнь. Научно-популярный журнал Академии Наук СССР. — 1990, № 1. ISSN 0130-5972 (с.: 81). Термін також часто вживається як визначення норм поведінки, сукупності моральних правил певної суспільної чи професійної групи. Етимологічно слово «етика» не пов'язане з «етикет». У Росії до XIX століття з етикою зв'язували і гігієну.
Новинка!!: Духовність і Етика · Побачити більше »
Еріх Фромм
Е́ріх Фромм (Erich Fromm; 23 березня 1900, Франкфурт-на-Майні, — 18 березня 1980, Локарно) — соціальний психолог, філософ, психоаналітик, представник «Франкфуртської школи», один із засновників неофрейдизму та фрейдо-марксизму.
Новинка!!: Духовність і Еріх Фромм · Побачити більше »
Езотерика
Пентаграма - символ езотерики Езотерика (від ἐσωτερικός — внутрішній) — специфічний погляд на внутрішньо-містичну сутність людського життя.
Новинка!!: Духовність і Езотерика · Побачити більше »
Екуменізм
Символ світового руху за об'єднання християнських церков Екумені́зм (οἰκουμένη, буквально означає «заселений світ») — ідеологія та рух за співпрацю та взаєморозуміння між християнами різних конфесій.
Новинка!!: Духовність і Екуменізм · Побачити більше »
Емоція
Емо́ції (від emotion — «хвилювання», «збудження») - це психічний, складний стан організму, що призводить до дії симпатичної нервової системи і підвищення життєдіяльності організму.
Новинка!!: Духовність і Емоція · Побачити більше »
Епоха
Історична епоха — термін для позначення єдності якісного стану суспільної системи та історичного часу; категорія, в якій фокусується динамічний аспект соціального простору й часу, пов'язаного з діяльністю людей, їхньою соціальною активністю.
Новинка!!: Духовність і Епоха · Побачити більше »
Людина розумна
Люди́на розу́мна (Homo sapiens) — вид роду Люди (Homo) із родини гомінід в ряді приматів, єдиний з наявних в теперішній час.
Новинка!!: Духовність і Людина розумна · Побачити більше »
Луцьк
Луцьк (Łuck, Luzk, їдиш לוצק, -la Luceoria, англ. Lutsk, рос. Луцк) — місто в Україні на р. Стир, обласний центр Волинської області.
Новинка!!: Духовність і Луцьк · Побачити більше »
