Подібності між Володимир-Волинський і Польська Республіка (1918—1939)
Володимир-Волинський і Польська Республіка (1918—1939) мають 23 щось спільне (в Юніонпедія): Поляки, Польська мова, Польща, Перша світова війна, Ризький мир (1921), Римо-католицька церква, Росіяни, Російська імперія, Союз Радянських Соціалістичних Республік, Устилуг, Українська Народна Республіка, Українська греко-католицька церква, Українська мова, Українці, Червона армія, Юдаїзм, Білоруська мова, Білоруси, Волинське воєводство (1921—1939), Грубешів, Луцьк, 1 вересня.
Поляки
Поля́ки (Polacy) — західнослов'янський народ, основне населення Польщі (94,83 %).
Володимир-Волинський і Поляки · Польська Республіка (1918—1939) і Поляки ·
Польська мова
По́льська мо́ва (język polski, polszczyzna) — одна зі слов'янських мов, офіційна мова Польщі.
Володимир-Волинський і Польська мова · Польська Республіка (1918—1939) і Польська мова ·
Польща
По́льща, Респу́бліка По́льща, Річ Посполи́та По́льська (Polska, Rzeczpospolita Polska) — держава у Центральній Європі, унітарна парламентська республіка, що має в своєму складі 16 воєводств.
Володимир-Волинський і Польща · Польська Республіка (1918—1939) і Польща ·
Перша світова війна
Пе́рша світова́ війна́ — світова війна, глобальний збройний конфлікт, який розвивався перш за все в Європі від 28 липня 1914 до 11 листопада 1918 року, в якому брало участь 38 держав із населенням 1,5 млрд.
Володимир-Волинський і Перша світова війна · Перша світова війна і Польська Республіка (1918—1939) ·
Ризький мир (1921)
Східна та Центральна Європа після Ризького мирного договору Ризький мир — договір, підписаний у Ризі 18 березня 1921 року представниками РРФСР і УСРР, з одного боку, та Польщі — з другого, який формально закінчив польсько-радянський збройний конфлікт 1919—1920 років, санкціонував поділ українських і білоруських земель між Польщею та Радянською Росією та фактично анулював Варшавський договір 1920 року.
Володимир-Волинський і Ризький мир (1921) · Польська Республіка (1918—1939) і Ризький мир (1921) ·
Римо-католицька церква
Ри́мо-като́ли́цька церква, Західна Католицька Церква, Західна Церква (Ecclesia Catholica Romana) — інститут католицької Церкви латинського обряду (частково амвросіанського, ліонського й мосарабського) із центром у Ватикані на чолі з Папою Римським, який є її земним головою.
Володимир-Волинський і Римо-католицька церква · Польська Республіка (1918—1939) і Римо-католицька церква ·
Росіяни
Росія́ни (русские,; россияне) — східнослов'янський народ.
Володимир-Волинський і Росіяни · Польська Республіка (1918—1939) і Росіяни ·
Російська імперія
Росі́йська імпе́рія — держава, що виникла на основі земель колишнього Московського царства, цю назву вона дістала в процесі петровських реформ 1708–1721 рр, відомих також як «прорубування вікна в Європу».
Володимир-Волинський і Російська імперія · Польська Республіка (1918—1939) і Російська імперія ·
Союз Радянських Соціалістичних Республік
Сою́з Радя́нських Соціалісти́чних Респу́блік (скорочено — СРСР або Радянський Союз) — союзна держава, що існувала з 1923 по 1991 рік на території Східної Європи, північної частини Центральної і Східної Азії.
Володимир-Волинський і Союз Радянських Соціалістичних Республік · Польська Республіка (1918—1939) і Союз Радянських Соціалістичних Республік ·
Устилуг
Устилу́г — місто в Україні, центр Устилузької міської територіальної громади Володимир-Волинського району Волинської області.
Володимир-Волинський і Устилуг · Польська Республіка (1918—1939) і Устилуг ·
Українська Народна Республіка
Украї́нська Наро́дна Респу́бліка (УНР) — українська держава зі столицею в Києві, яка в 1917–1920 роках контролювала території центральної, східної та південної України.
Володимир-Волинський і Українська Народна Республіка · Польська Республіка (1918—1939) і Українська Народна Республіка ·
Українська греко-католицька церква
Украї́нська гре́ко-католи́цька це́рква, скорочено УГКЦ — одна із двадцяти трьох Східних католицьких церков свого права, яка перебуває у сопричасті з єпископом Риму та зберігає Константинопольську (Візантійську) літургійну традицію.
Володимир-Волинський і Українська греко-католицька церква · Польська Республіка (1918—1939) і Українська греко-католицька церква ·
Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.
Володимир-Волинський і Українська мова · Польська Республіка (1918—1939) і Українська мова ·
Українці
Украї́нці — східнослов'янський етнос, основне і корінне населення України.
Володимир-Волинський і Українці · Польська Республіка (1918—1939) і Українці ·
Червона армія
Черво́на а́рмія (повна назва — Робі́тничо-селя́нська Черво́на армія — РСЧА, Рабоче-крестьянская Красная армия — РККА, також часом образно Червоне військо, Червона орда чи Армія труда) — загальновживана назва Збройних сил радянських республік: Росії (лютий 1918 — червень 1919); військово-політичного союзу радянських республік (Росії, України, Білорусі, Литви, Латвії, Естонії) (червень 1919 — грудень 1922); Союзу Радянських Соціалістичних Республік (грудень 1922 — лютий 1946).
Володимир-Волинський і Червона армія · Польська Республіка (1918—1939) і Червона армія ·
Юдаїзм
християнстві та ісламі Юдаї́зм, іудаї́зм (יהדות, «єврейська релігія»; від імені Юди, сина біблейського патріарха Якова) — одна зі стародавніх етнічних релігій, релігія давніх юдеїв, що проживали на території сучасної держави Ізраїль, та сучасних євреїв, заснована, відповідно до ТаНаХу (Старого Заповіту), на заповітах Бога праотця Авраама близько 1750 р.
Володимир-Волинський і Юдаїзм · Польська Республіка (1918—1939) і Юдаїзм ·
Білоруська мова
Білор́уська м́ова (біл. беларуская мова) — слов'янська мова, поширена переважно в Білорусі.
Білоруська мова і Володимир-Волинський · Білоруська мова і Польська Республіка (1918—1939) ·
Білоруси
Білору́си (заст. білорусини, білорусці, беларусы) — східнослов'янський народ, який переважно проживає на території сучасної Білорусі.
Білоруси і Володимир-Волинський · Білоруси і Польська Республіка (1918—1939) ·
Волинське воєводство (1921—1939)
'''Волинське воєводство: адміністративний поділ, 1939.''' ''Земських повітів — 11; міських повітів — 22; сільських ґмін — 103.'' Волинське воєводство — адміністративно-територіальна одиниця Другої Польської Республіки, утворена 19 лютого 1921 із семи колишніх західних повітів Української Народної Республіки (аналогічних до повітів колишньої Волинської губернії Російської імперії).
Волинське воєводство (1921—1939) і Володимир-Волинський · Волинське воєводство (1921—1939) і Польська Республіка (1918—1939) ·
Грубешів
Грубéшів (Hrubieszów) — місто у східній Польщі, розташоване на річці Гучва, за 5 км від кордону України.
Володимир-Волинський і Грубешів · Грубешів і Польська Республіка (1918—1939) ·
Луцьк
Луцьк (Łuck, Luzk, їдиш לוצק, -la Luceoria, англ. Lutsk, рос. Луцк) — місто в Україні на р. Стир, обласний центр Волинської області.
Володимир-Волинський і Луцьк · Луцьк і Польська Республіка (1918—1939) ·
1 вересня
1 вересня — 244-й день року (245-й у високосні роки) в григоріанському календарі.
1 вересня і Володимир-Волинський · 1 вересня і Польська Республіка (1918—1939) ·
Наведений вище список відповідає на наступні питання
- У те, що здається в Володимир-Волинський і Польська Республіка (1918—1939)
- Що він має на загальній Володимир-Волинський і Польська Республіка (1918—1939)
- Подібності між Володимир-Волинський і Польська Республіка (1918—1939)
Порівняння між Володимир-Волинський і Польська Республіка (1918—1939)
Володимир-Волинський має 260 зв'язків, у той час як Польська Республіка (1918—1939) має 207. Як вони мають в загальній 22, індекс Жаккар 4.71% = 22 / (260 + 207).
Посилання
Ця стаття показує взаємозв'язок між Володимир-Волинський і Польська Республіка (1918—1939). Щоб отримати доступ до кожної статті, з яких інформація витягується, будь ласка, відвідайте: