Подібності між Волинська губернія і Володимир-Волинський
Волинська губернія і Володимир-Волинський мають 23 щось спільне (в Юніонпедія): Кримський Агатангел Юхимович, Кременець, Ковель, Православна церква, Поділи Речі Посполитої, Польська Республіка (1918—1939), Польська мова, Польща, Армія Української Народної Республіки, Рівне, Римо-католицька церква, Російська імперія, Російська мова, Союз Радянських Соціалістичних Республік, Собор Успіння Пресвятої Богородиці (Володимир-Волинський), Устилуг, Українська Народна Республіка, Українська Центральна Рада, Українська мова, Юдаїзм, Білоруська мова, Волинська область, Волинське воєводство (1921—1939), Друга світова війна, Луцьк, 1 вересня.
Кримський Агатангел Юхимович
Меморіальна дошка в Києві на будинку Колегії Павла Ґалаґана по вулиці Богдана Хмельницького, де з 1885 по 1889 рік навчався Агатангел Кримський Поштова марка з портретом А. Кримського. Кри́мський Агата́нгел Юхи́мович (літературний псевдонім А. Хванько;, Володимир-Волинський —, Кустанай, нині Костанай) — український історик, письменник і перекладач, один з організаторів Академії наук України (1918).
Волинська губернія і Кримський Агатангел Юхимович · Володимир-Волинський і Кримський Агатангел Юхимович ·
Кременець
Кре́менець (у давніших джерелах Кремінець, також Крем'янець) — місто обласного значення в Тернопільській області України, центр Кременецького району.
Волинська губернія і Кременець · Володимир-Волинський і Кременець ·
Ковель
Ко́вель — місто обласного значення у Волинській області, райцентр Ковельського району.
Волинська губернія і Ковель · Володимир-Волинський і Ковель ·
Православна церква
П'ятидесятниця — момент заснування Церкви згідно з православним ученням Правосла́вна Це́рква (Вселенська Православна Церква, Кафолічна Православна Церква, Східна Православна Церква, Вселенське Православ'я, Православ'я) — четверта за чисельністю (після католиків, сунітів та вішнаїтів) релігійна спільнота і друга за чисельністю внутрішньо єдина християнська спільнота у світі.
Волинська губернія і Православна церква · Володимир-Волинський і Православна церква ·
Поділи Речі Посполитої
Три поділи Речі Посполитої Поділи Речі Посполитої 1772, 1793, 1795 — зовнішньополітичні акції стосовно Речі Посполитої з боку Австрії, Пруссії та Росії 1772, 1793, 1795.
Волинська губернія і Поділи Речі Посполитої · Володимир-Волинський і Поділи Речі Посполитої ·
Польська Республіка (1918—1939)
По́льська Респу́бліка, Республіка Польська або Річ Посполита Польська (Rzeczpospolita Polska), також Дру́га Річ Посполи́та, Друга Республіка (II Rzeczpospolita) — польська держава, створена 1918 року.
Волинська губернія і Польська Республіка (1918—1939) · Володимир-Волинський і Польська Республіка (1918—1939) ·
Польська мова
По́льська мо́ва (język polski, polszczyzna) — одна зі слов'янських мов, офіційна мова Польщі.
Волинська губернія і Польська мова · Володимир-Волинський і Польська мова ·
Польща
По́льща, Респу́бліка По́льща, Річ Посполи́та По́льська (Polska, Rzeczpospolita Polska) — держава у Центральній Європі, унітарна парламентська республіка, що має в своєму складі 16 воєводств.
Волинська губернія і Польща · Володимир-Волинський і Польща ·
Армія Української Народної Республіки
Армія Української Народної Республіки (у радянській та російській пропаганді відома як «петлюрівці») — у період з лютого 1917 по квітень 1918 року — збройні формування Української Народної Республіки, створені на основі українізованих частин російської армії, українізованих частин австро-угорської армії («українських січових стрільців» та інших), формувань (військовополонених-українців Німеччини та Австро-Угорщини), колишніх військовополонених-галичан («січових стрільців») та загонів добровольців — «гайдамакiв», «вільного козацтва» та інших; з жовтня 1918 по листопад 1920 року — регулярна армiя Української Народної Республіки.
Армія Української Народної Республіки і Волинська губернія · Армія Української Народної Республіки і Володимир-Волинський ·
Рівне
Рі́вне (у 1939—1991 роках — Ро́вно) — місто обласного значення в Україні, обласний центр Рівненської області, центр Рівненського району Рівненської області.
Волинська губернія і Рівне · Володимир-Волинський і Рівне ·
Римо-католицька церква
Ри́мо-като́ли́цька церква, Західна Католицька Церква, Західна Церква (Ecclesia Catholica Romana) — інститут католицької Церкви латинського обряду (частково амвросіанського, ліонського й мосарабського) із центром у Ватикані на чолі з Папою Римським, який є її земним головою.
Волинська губернія і Римо-католицька церква · Володимир-Волинський і Римо-католицька церква ·
Російська імперія
Росі́йська імпе́рія — держава, що виникла на основі земель колишнього Московського царства, цю назву вона дістала в процесі петровських реформ 1708–1721 рр, відомих також як «прорубування вікна в Європу».
Волинська губернія і Російська імперія · Володимир-Волинський і Російська імперія ·
Російська мова
Росі́йська мова (русский язык) — слов'янська мова, належить до групи східнослов'янських мов разом з українською та білоруською мовами, національна мова російського народу.
Волинська губернія і Російська мова · Володимир-Волинський і Російська мова ·
Союз Радянських Соціалістичних Республік
Сою́з Радя́нських Соціалісти́чних Респу́блік (скорочено — СРСР або Радянський Союз) — союзна держава, що існувала з 1923 по 1991 рік на території Східної Європи, північної частини Центральної і Східної Азії.
Волинська губернія і Союз Радянських Соціалістичних Республік · Володимир-Волинський і Союз Радянських Соціалістичних Республік ·
Собор Успіння Пресвятої Богородиці (Володимир-Волинський)
Кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці у Володимирі-Волинському — православний (УПЦ МП) храм у місті Володимир-Волинський Волинської області, кафедральний собор Володимир-Волинської єпархії УПЦ МП.
Волинська губернія і Собор Успіння Пресвятої Богородиці (Володимир-Волинський) · Володимир-Волинський і Собор Успіння Пресвятої Богородиці (Володимир-Волинський) ·
Устилуг
Устилу́г — місто в Україні, центр Устилузької міської територіальної громади Володимир-Волинського району Волинської області.
Волинська губернія і Устилуг · Володимир-Волинський і Устилуг ·
Українська Народна Республіка
Украї́нська Наро́дна Респу́бліка (УНР) — українська держава зі столицею в Києві, яка в 1917–1920 роках контролювала території центральної, східної та південної України.
Волинська губернія і Українська Народна Республіка · Володимир-Волинський і Українська Народна Республіка ·
Українська Центральна Рада
Украї́нська Центра́льна Ра́да (УЦР), також Центральна Рада — спочатку український представницький орган політичних, громадських, культурних та професійних організацій; згодом, після Всеукраїнського Національного Конгресу — революційний парламент України, який керував українським національним рухом.
Волинська губернія і Українська Центральна Рада · Володимир-Волинський і Українська Центральна Рада ·
Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.
Волинська губернія і Українська мова · Володимир-Волинський і Українська мова ·
Юдаїзм
християнстві та ісламі Юдаї́зм, іудаї́зм (יהדות, «єврейська релігія»; від імені Юди, сина біблейського патріарха Якова) — одна зі стародавніх етнічних релігій, релігія давніх юдеїв, що проживали на території сучасної держави Ізраїль, та сучасних євреїв, заснована, відповідно до ТаНаХу (Старого Заповіту), на заповітах Бога праотця Авраама близько 1750 р.
Волинська губернія і Юдаїзм · Володимир-Волинський і Юдаїзм ·
Білоруська мова
Білор́уська м́ова (біл. беларуская мова) — слов'янська мова, поширена переважно в Білорусі.
Білоруська мова і Волинська губернія · Білоруська мова і Володимир-Волинський ·
Волинська область
Воли́нська о́бласть — область на північному заході України в межах Поліської низовини (понад 3/4 території) та Волинської височини.
Волинська губернія і Волинська область · Волинська область і Володимир-Волинський ·
Волинське воєводство (1921—1939)
'''Волинське воєводство: адміністративний поділ, 1939.''' ''Земських повітів — 11; міських повітів — 22; сільських ґмін — 103.'' Волинське воєводство — адміністративно-територіальна одиниця Другої Польської Республіки, утворена 19 лютого 1921 із семи колишніх західних повітів Української Народної Республіки (аналогічних до повітів колишньої Волинської губернії Російської імперії).
Волинська губернія і Волинське воєводство (1921—1939) · Волинське воєводство (1921—1939) і Володимир-Волинський ·
Друга світова війна
Дру́га світова́ війна́ (в західній літературі використовують абревіатури WWII чи WW2) — наймасштабніший в історії людства глобальний збройний конфлікт, що тривав з 1 вересня 1939 до 2 вересня 1945 року, хоча пов'язані конфлікти почалися дещо раніше.
Волинська губернія і Друга світова війна · Володимир-Волинський і Друга світова війна ·
Луцьк
Луцьк (Łuck, Luzk, їдиш לוצק, -la Luceoria, англ. Lutsk, рос. Луцк) — місто в Україні на р. Стир, обласний центр Волинської області.
Волинська губернія і Луцьк · Володимир-Волинський і Луцьк ·
1 вересня
1 вересня — 244-й день року (245-й у високосні роки) в григоріанському календарі.
1 вересня і Волинська губернія · 1 вересня і Володимир-Волинський ·
Наведений вище список відповідає на наступні питання
- У те, що здається в Волинська губернія і Володимир-Волинський
- Що він має на загальній Волинська губернія і Володимир-Волинський
- Подібності між Волинська губернія і Володимир-Волинський
Порівняння між Волинська губернія і Володимир-Волинський
Волинська губернія має 389 зв'язків, у той час як Володимир-Волинський має 260. Як вони мають в загальній 26, індекс Жаккар 4.01% = 26 / (389 + 260).
Посилання
Ця стаття показує взаємозв'язок між Волинська губернія і Володимир-Волинський. Щоб отримати доступ до кожної статті, з яких інформація витягується, будь ласка, відвідайте: