Зміст
45 відносини: Astronomy and Astrophysics, Astrophysical Journal, Gliese 832 b, Ґлізе 832 c, Springer Science+Business Media, Кутова мінута і секунда, Каталог Hipparcos, Каталог Ґлізе, Перелік екзопланет, Орбіта, Орбітальний період, Астрометрія, Астрономічна одиниця, Афелій, Нахил орбіти, Надземля, Найближчі зорі, Небесна сфера, Радіус, Радіус Сонця, Сузір'я, Світловий рік, Сонце, Спектральна класифікація зір, Юпітер (планета), Маса, Маса Сонця, Журавель (сузір'я), Життєпридатність планети, Зоря, Зорі спектрального класу M, Зона, придатна для життя, Земля, Боннський огляд, Видима зоряна величина, Власний рух, Гіппаркос, Градус (геометрія), Доба, День, Ексцентриситет, Ексцентриситет орбіти, Епсилон Індіанця, 2014, 2MASS.
- Журавель (сузір'я)
- Зорі головної послідовності спектрального класу M
- Місцева бульбашка
- Рентгенівські джерела
Astronomy and Astrophysics
Astronomy and Astrophysics (A&A) — науковий журнал з астрономії та астрофізики, що охоплює теоретичну, спостережну та інструментальну астрономію і астрофізику.
Переглянути Gliese 832 і Astronomy and Astrophysics
Astrophysical Journal
Астрофізичний Журнал (The Astrophysical Journal., скор. ApJ, Astrophys. J.) — науковий журнал, що видається в США, в якому публікуються статті по астрофізиці і астрономії.
Переглянути Gliese 832 і Astrophysical Journal
Gliese 832 b
Gliese 832 b - екзопланета в сузір'ї Журавля, що обертається навколо червоного карлика Gliese 832.
Переглянути Gliese 832 і Gliese 832 b
Ґлізе 832 c
Ґлізе 832 c (Gliese 832 c) — найближча до Сонячної системи життєпридатна екзопланета, знаходиться в сузір'ї Журавля на відстані 16,3 світлових роки.
Переглянути Gliese 832 і Ґлізе 832 c
Springer Science+Business Media
Springer Science+Business Media або Springer — це глобальна видавнича компанія, що видає книги, електронні книги, і рецензовані журнали на наукову, технологічну і медичну тематику.
Переглянути Gliese 832 і Springer Science+Business Media
Кутова мінута і секунда
Кутова мінута або аркмінута (arcmin) — одиниця вимірювання кутів, рівна градуса.
Переглянути Gliese 832 і Кутова мінута і секунда
Каталог Hipparcos
Катало́г HIPPÁRCOS (HIP) — астрометричний зоряний каталог, створений за результатами діяльності космічного апарата Гіппаркос.
Переглянути Gliese 832 і Каталог Hipparcos
Каталог Ґлізе
Каталог Ґлізе, або «Каталог найближчих зір Ґлізе» (The Gliese Catalogue of Nearby Stars), — астрономічний каталог, що містить зорі, які розташовані в межах 25 парсеків (81,54 св.р.) від Сонця.
Переглянути Gliese 832 і Каталог Ґлізе
Перелік екзопланет
pulsar timing multicol-end Пере́лік е́зопланет містить більшість відомих на сьогодні планет, відкритих поза межами Сонячної системи.
Переглянути Gliese 832 і Перелік екзопланет
Орбіта
Два тіла, що мають подібну вагу обертаються навколо спільного центру мас (барицентру) Орбі́та, або обіжниця (від orbita — колія, дорога, шлях) — рух матеріальної точки в полі сил, що на неї діють.
Переглянути Gliese 832 і Орбіта
Орбітальний період
Орбіта́льний пері́од — час, за який небесне тіло здійснює повний оберт навколо зовнішнього центру тяжіння, або навколо спільного з іншим небесним тілом центру мас.
Переглянути Gliese 832 і Орбітальний період
Астрометрія
Астроме́трія (αστρον — зоря, μεχρεω — вимірюю) — розділ астрономії, завданням якого є визначення геометричних та кінематичних характеристик як окремих небесних тіл, так і їхніх комплексів, а також Всесвіту в цілому; розташування світил на небесній сфері та у просторі, визначення їхніх власних рухів, вимірювання діаметрів небесних тіл і взаєморозташування деталей на їхній поверхні, визначення географічних координат і азимутів на земній поверхні, вимірювання часу.
Переглянути Gliese 832 і Астрометрія
Астрономічна одиниця
Астрономі́чна одини́ця (скорочено — а. о., міжнародне позначення — au, від astronomical unit) — позасистемна одиниця відстані, вживана переважно в астрономії.
Переглянути Gliese 832 і Астрономічна одиниця
Афелій
Афелій (αφ від απο — вдалині та ηλιος — Сонце) — найвіддаленіша від Сонця точка еліптичної орбіти планети або комети.
Переглянути Gliese 832 і Афелій
Нахил орбіти
A — Об'єкт, що обертається B — Центральний об'єкт C — Площина відліку D — Площина орбіти i — Нахил На́хил орбі́ти — характеристика орієнтації орбіти небесного тіла в просторі; двогранний кут між площиною цієї орбіти і головною координатною площиною (площиною екліптики — для тіл, що обертаються навколо Сонця, площиною екватора — для штучних супутників Землі).
Переглянути Gliese 832 і Нахил орбіти
Надземля
Надземля 55 Cancri e з масою 8,63 ± 0,35 мас Землі. Відкрита у 2004 р. Надземля — клас планет, маса яких перевищує масу Землі, але значно менша за масу газових гігантів.
Переглянути Gliese 832 і Надземля
Найближчі зорі
св.р.). Список найближчих до Землі зір відсортовано в порядку збільшення відстані.
Переглянути Gliese 832 і Найближчі зорі
Небесна сфера
Небе́сна сфе́ра — уявна сфера, що оточує Землю, на якій, як здається, лежать небесні тіла.
Переглянути Gliese 832 і Небесна сфера
Радіус
Радіус кола Ра́діус (radius — «промінь») — 1) відрізок, що з'єднує центр кола (сфери) з довільною точкою цього кола (сфери). Позначається здебільшого латинськими літерами r або R.
Переглянути Gliese 832 і Радіус
Радіус Сонця
Радіус Сонця (сонячний радіус) — одиниця відстані, яка застосовується в астрономії для оцінки розміру зір.
Переглянути Gliese 832 і Радіус Сонця
Сузір'я
мисливця. Сузі́р'я — одна з 88 ділянок, на які поділена небесна сфера.
Переглянути Gliese 832 і Сузір'я
Світловий рік
На відстані 12,5 світлових років від Сонця знайдено 33 зорі Світлови́й рік (св. р., ly) — позасистемна одиниця вимірювання довжини, що дорівнює відстані, яку світло долає за один рік.
Переглянути Gliese 832 і Світловий рік
Сонце
Со́нце (Sol) — зоря, що є центром Сонячної системи.
Переглянути Gliese 832 і Сонце
Спектральна класифікація зір
Спектра́льна класифіка́ція зі́р — спосіб класифікації зір в астрономії на підставі аналізу їхніх спектральних характеристик.
Переглянути Gliese 832 і Спектральна класифікація зір
Юпітер (планета)
Юпітер, Європа, Іо, фотографія із «Вояджер 1» Юпі́тер — п'ята та найбільша планета Сонячної системи.
Переглянути Gliese 832 і Юпітер (планета)
Маса
Еталон кілограма, зберігається у ФранціІ Маса — фізична величина, яка є однією з основних характеристик матерії, що визначає її інерційні, енергетичні та гравітаційні властивості.
Переглянути Gliese 832 і Маса
Маса Сонця
Ма́са Со́нця (або Сонячна маса, M☉) — позасистемна одиниця вимірювання маси, що є стандартною в астрономії і застосовується для опису маси інших зір та галактик.
Переглянути Gliese 832 і Маса Сонця
Журавель (сузір'я)
Жураве́ль (Grus) — сузір'я південної півкулі неба, недоступне для спостереження на території України.
Переглянути Gliese 832 і Журавель (сузір'я)
Життєпридатність планети
Оцінки життєпридатності планет ґрунтуються на ступені подібності умов на них з умовами на Землі, тому що це єдина відома населена планета Життєпридатність планети (planetary habitability) — здатність планети або її супутника бути потенційно придатною для виникнення і підтримки життя.
Переглянути Gliese 832 і Життєпридатність планети
Зоря
Зоря́, також зі́рка, у художньому мовленні зоряни́ця, зірни́ця (переважно ранкова чи вечірня, Венера), діал. звізда́ — велетенське розжарене, самосвітне небесне тіло, у надрах якого ефективно відбуваються (або відбувались) термоядерні реакції.
Переглянути Gliese 832 і Зоря
Зорі спектрального класу M
Зорі спектрального класу M загалом мають ефективні температури менші за 4200°K.
Переглянути Gliese 832 і Зорі спектрального класу M
Зона, придатна для життя
Зона, придатна для життя (в астрономії) — область поблизу зорі, де температура, створювана за рахунок поглинання випромінювання зорі твердою поверхнею екзопланети чи іншого твердого тіла, придатна для існування рідкої води.
Переглянути Gliese 832 і Зона, придатна для життя
Земля
Земля́ — третя від Сонця планета Сонячної системи, єдина планета, на якій відоме життя, домівка людства. Земля належить до планет земної групи і є найбільшою з цих планет у Сонячній системі.
Переглянути Gliese 832 і Земля
Боннський огляд
Бо́ннський о́гляд (Bonner Durchmusterung, BD) — зоряний каталог, складений під керівництвом Фрідріха Аргеландера у 1852-1859 роках у Боннській обсерваторії.
Переглянути Gliese 832 і Боннський огляд
Видима зоряна величина
Ви́дима зо́ряна величина́ (позначається m — від magnitude) — безрозмірнісна величина, яка характеризує блиск небесного тіла (кількість світла, що надходить від нього) з погляду земного спостерігача.
Переглянути Gliese 832 і Видима зоряна величина
Власний рух
Вла́сний рух (світила) — кутове зміщення видимого розташування світила на небесній сфері, пов'язане із його рухом відносно Сонячної системи.
Переглянути Gliese 832 і Власний рух
Гіппаркос
Гіппа́ркос (Hipparcos — акронім від High Precision Parallax Collecting Satellite — супутник для збирання високоточних паралаксів) — космічний телескоп Європейського космічного агентства (ЄКА), призначений для астрометричних завдань: вимір координат, паралаксів та власних рухів світил і відстаней до них.
Переглянути Gliese 832 і Гіппаркос
Градус (геометрія)
Схема відповідності радіанів і градусів Градус (від gradus — крок, щабель, ступінь) — одиниця вимірювання плоского кута, що дорівнює 1/90 частині прямого кута, позначається знаком °.
Переглянути Gliese 832 і Градус (геометрія)
Доба
Доба́ (також день) — відтинок часу, приблизно рівний періоду обертання Землі чи іншої планети Сонячної системи навколо своєї осі.
Переглянути Gliese 832 і Доба
День
Де́нь — проміжок часу доби від сходу до заходу сонця.
Переглянути Gliese 832 і День
Ексцентриситет
) Ексцентрисите́т (позначається e або ε) — числова характеристика конічного перерізу, яка показує ступінь його відхилення від кола, і дорівнює відношенню відстаней.
Переглянути Gliese 832 і Ексцентриситет
Ексцентриситет орбіти
Еліптична кеплерівська орбіта з ексцентриситетом 0.7 (червоний еліпс), параболічна кеплерівська орбіта (зелена) і гіперболічна кеплерівська орбіта з ексцентриситетом 1.3 (зовнішня синя лінія) Ексцентриситет — характеристика орбіти, що задається конічним перерізом.
Переглянути Gliese 832 і Ексцентриситет орбіти
Епсилон Індіанця
Епсилон Індіанця (ε Індіанця, ε Ind) — зоряна система приблизно у 12 світлових роках від Землі в сузір'ї Індіанця, що складається із зорі головної послідовності спектрального класу К, ε Індіанця, і двох коричневих карликів, ε Індіанця Ba та ε Індіанця Bb, на широкій орбіті навколо головної компоненти. Коричневі карлики були виявлені в 2003 році.
Переглянути Gliese 832 і Епсилон Індіанця
2014
2014 (MMXIV) — невисокосний рік, що почався у середу 1 січня та закінчився у середу 31 грудня за григоріанським календарем.
Переглянути Gliese 832 і 2014
2MASS
2MASS (абревіатура від The Two Micron All-Sky Survey — «Огляд усього неба на довжині хвилі два мікрометра») — огляд усієї небесної сфери у трьох інфрачервоних діапазонах із довжиною хвиль приблизно 2 мікрометри (мкм): J (1,25 мкм), H (1,65 мкм) та Ks (2,17 мкм).
Переглянути Gliese 832 і 2MASS
Див. також
Журавель (сузір'я)
- HD212132
- HD216823
- HD218227
- IC 1459
- IC 5148
- IC 5201
- NGC 7070
- NGC 7070A
- NGC 7072
- NGC 7075
- NGC 7079
- NGC 7087
- NGC 7213
- NGC 7410
- NGC 7418
- NGC 7421
- NGC 7424
- NGC 7496
- NGC 7531
- NGC 7552
- NGC 7582
- Журавель (сузір'я)
Зорі головної послідовності спектрального класу M
- Χ¹ Оріона
- Υ Андромеди
- 30 Овна
- AM Геркулеса
- CM Дракона
- EPIC 204278916
- GJ 526
- Gliese 433
- HD23848
- HD29875
- HD58946
- HW Діви
- KOI-254
- Kepler-16
- Kepler-42
- Kepler-444
- LSR J1835+3259
- NGTS-1b
- OGLE-2006-BLG-109L
- TRAPPIST-1
- TVLM 513-46546
- WASP-18
- WASP-8
- YZ Кита
- Альфа Сітки
- Альфа Центавра
- Вольф 1061
- Вольф 359
- Гамма Цефея
- Глізе 581
- Глізе 876
- Зоря Іннеса
- Зоря Барнарда
- Зоря Каптейна
- Зоря Лейтена
- Зоря Тігардена
- Зоря Шольца
- Капелла (зоря)
- Кастор (зоря)
- Лаланд 21185
- Лейтен 726-8
- Немезида (зоря)
- Проксима Центавра
- Регул
- Росс 128
- Росс 154
- Фомальгаут
Місцева бульбашка
- WISE 0855–0714
- YZ Кита
- Вольф 1061
- Вольф 359
- Глізе 876
- Епсилон Індіанця
- Епсилон Ерідана
- Зоря Каптейна
- Зоря Лейтена
- Зоря Тігардена
- Зоря ван Маанена
- Лаланд 21185
- Лейтен 726-8
- Луман 16
- Місцева бульбашка
- Найближчі зорі
- Проціон
- Росс 128
- Росс 154
Рентгенівські джерела
- HD114519
- HD34452
- IC 298
- IGR J17091-3624
- NGC 4151
- Капелла (зоря)
- Мессьє 15
- Надяскраві рентгенівські джерела
- Петля Лебедя
- Рентгенівські джерела
- Рентгенівські подвійні
- Сіріус