Більш швидкий доступ, ніж браузер!
42 відносини: Калузька губернія, Ключевський Василь Йосипович, Петербурзька академія наук, Осло, Наукове товариство імені Шевченка, Норвегія, Русенорськ, Росія, Слов'янські мови, Слов'янознавство, Сербія, Убля (Словаччина), Угорщина, Українська мова, Фортунатов Пилип Федорович, Шахматов Олексій Олександрович, Железняк Микола Григорович, Зілинський Іван Михайлович, Бойківський говір, Віденський університет, Відень, Ватрослав Ягич, Вологодська губернія, Енциклопедія сучасної України, Лейпцизький університет, 1867, 1893, 1895, 1896, 1897, 1899, 1902, 1907, 1910, 1911, 1914, 1916, 1922, 1923, 1961, 28 січня, 4 серпня.
Калузька губернія
Калузька губернія (Калужская губерния) — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії і РСФРР, яка існувала у 1796—1929 роках.
Новинка!!: Олаф Брок і Калузька губернія · Побачити більше »
Ключевський Василь Йосипович
Васи́ль Йо́сипович (Осипович) Ключе́вський (Василий Осипович Ключевский,, с. Воскресєновка Пензенської губернії, Російська імперія —, Москва, Російська імперія) — російський історик проімперського спрямування, кадет, академік (з 1900 року), почесний академік Петербурзької академії наук (з 1908 року).
Новинка!!: Олаф Брок і Ключевський Василь Йосипович · Побачити більше »
Петербурзька академія наук
Петербу́рзька акаде́мія нау́к, Імператорська академія наук — прийнята в літературі назва вищої наукової установи Російської імперії в 1724—1917 роках.
Новинка!!: Олаф Брок і Петербурзька академія наук · Побачити більше »
Осло
О́сло (Oslo) — столиця Норвегії.
Новинка!!: Олаф Брок і Осло · Побачити більше »
Наукове товариство імені Шевченка
Науко́ве товари́ство імені Шевче́нка (акронім: НТШ) — всесвітня українська академічна організація, багатопрофільна академія наук українського народу.
Новинка!!: Олаф Брок і Наукове товариство імені Шевченка · Побачити більше »
Норвегія
Норве́гія, Норве́ґія (Norge:; Noreg), офіційна назва Королі́вство Норве́гія — північноєвропейська держава на Скандинавському півострові, загальною площею 385,25 тис.
Новинка!!: Олаф Брок і Норвегія · Побачити більше »
Русенорськ
Русено́рськ, русоно́рськ (Russenorsk, Russonorsk), або «Моя-по-твоя» (Moja på tvoja) — змішана російсько-норвезька мова (один з прикладів піджина), призначена для спілкування поморських і норвезьких торговців на північному узбережжі Норвегії.
Новинка!!: Олаф Брок і Русенорськ · Побачити більше »
Росія
Росі́йська Федера́ція, або Росі́я (Российская Федерация, Россия) — держава у північній Євразії, федеративна змішана республіка, столиця — Москва.
Новинка!!: Олаф Брок і Росія · Побачити більше »
Слов'янські мови
Слов'я́нські мо́ви — група споріднених мов індоєвропейської мовної родини, що розвинулися з діалектів праслов'янської мови.
Новинка!!: Олаф Брок і Слов'янські мови · Побачити більше »
Слов'янознавство
Слов'янозна́вство (або Славістика) — комплекс наук про слов'янські народи, їх археологію, історію, зокрема мову й літературу (славістика), культуру, фолкльор та етнографію в цілому й про кожний зокрема (про Україну див. Україністика).
Новинка!!: Олаф Брок і Слов'янознавство · Побачити більше »
Сербія
Сербія, офіційна назва Респу́бліка Се́рбія (Репу̀блика Ср̀бија; Republika Srbija) — країна в центральній частині Балканського півострова, має в своєму складі Косово і Воєводину; Межує на півночі з Угорщиною, на північному-сході — з Румунією, на сході — з Болгарією, на півдні — з Македонією, на південному-заході — з Албанією (тільки де-юре) та Чорногорією, на заході — з Хорватією і з Боснією та Герцеговиною.
Новинка!!: Олаф Брок і Сербія · Побачити більше »
Убля (Словаччина)
У́бля (Ву́бля) (Ubľa) — село в Словаччині в районі Снина Пряшівського краю.
Новинка!!: Олаф Брок і Убля (Словаччина) · Побачити більше »
Угорщина
Уго́рщина (Magyarország — «Мадя́рщина») — держава в Центральній Європі з населенням близько 10 мільйонів осіб.
Новинка!!: Олаф Брок і Угорщина · Побачити більше »
Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.
Новинка!!: Олаф Брок і Українська мова · Побачити більше »
Фортунатов Пилип Федорович
Пили́п Фе́дорович Фортуна́тов (1848–1914) — російський мовознавець родом з Волоґди.
Новинка!!: Олаф Брок і Фортунатов Пилип Федорович · Побачити більше »
Шахматов Олексій Олександрович
Олексій Олександрович Шахматов (Алексей Александрович Шахматов; р., м. Нарва — р., м. Санкт-Петербург) — російський славіст-філолог, історик, основоположник історичного вивчення російської мови, давньоруського літописання і літератури, член Імператорського Православного Палестинського Товариства, академік Санкт-Петербурзької академії наук.
Новинка!!: Олаф Брок і Шахматов Олексій Олександрович · Побачити більше »
Железняк Микола Григорович
Микола Григорович Железняк Микола Григорович Железняк (17 квітня 1960, смт. Березна Менського району Чернігівської області) — український мовознавець, кандидат філологічних наук.
Новинка!!: Олаф Брок і Железняк Микола Григорович · Побачити більше »
Зілинський Іван Михайлович
Іва́н Миха́йлович Зіли́нський (22 травня 1879, с. Красна (Коростенка) біля Коросна, нині Польща — 21 квітня 1952, Прага) — український мовознавець, фольклорист.
Новинка!!: Олаф Брок і Зілинський Іван Михайлович · Побачити більше »
Бойківський говір
Бойківський говір (13) Бо́йківський го́вір (північнокарпатський, або північнопідкарпатський говір) — поширений у гірських районах Львівської та Івано-Франківської областей.
Новинка!!: Олаф Брок і Бойківський говір · Побачити більше »
Віденський університет
Віденський університет (Universität Wien, Alma Mater Rudolphina Vindobonensis) — державний університет, розташований у Відні, Австрія.
Новинка!!: Олаф Брок і Віденський університет · Побачити більше »
Відень
Ві́день (Wien, Wean, Vindobona) — столиця Австрії.
Новинка!!: Олаф Брок і Відень · Побачити більше »
Ватрослав Ягич
Ігнатій (Ватрослав) Вікентійович Ягич, іноді також транскрибується як Яґич, Яґіч (Vatroslav Jagić; 6 липня 1838, Вараждин, Хорватія — 5 серпня 1923, Відень) — хорватський лінгвіст, палеограф і археограф, літературознавець, історик, філолог-славіст, науковий керівник Івана Франка у Віденському університеті.
Новинка!!: Олаф Брок і Ватрослав Ягич · Побачити більше »
Вологодська губернія
Волого́дська губе́рнія — історична адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії, що містилася на півночі європейської частини Росії; за величиною друга губернія імперії, поступаючись лише Архангельській.
Новинка!!: Олаф Брок і Вологодська губернія · Побачити більше »
Енциклопедія сучасної України
Енциклопе́дія суча́сної Украї́ни (ЕСУ) — багатотомне енциклопедичне вида́ння (алфавітна енциклопедія) про Україну в усіх вимірах від початку XX століття до сьогодення.
Новинка!!: Олаф Брок і Енциклопедія сучасної України · Побачити більше »
Лейпцизький університет
Найвища будівля міста. Колишній корпус Лейпцизького університету Будівля хімічного факультету університету Лейпцизький університет (Universität Leipzig; Alma mater lipsiensis) — другий за часом заснування університет на території сучасної Німеччини після Гейдельберзького університету.
Новинка!!: Олаф Брок і Лейпцизький університет · Побачити більше »
1867
Без опису.
Новинка!!: Олаф Брок і 1867 · Побачити більше »
1893
Без опису.
Новинка!!: Олаф Брок і 1893 · Побачити більше »
1895
Без опису.
Новинка!!: Олаф Брок і 1895 · Побачити більше »
1896
Без опису.
Новинка!!: Олаф Брок і 1896 · Побачити більше »
1897
Без опису.
Новинка!!: Олаф Брок і 1897 · Побачити більше »
1899
Без опису.
Новинка!!: Олаф Брок і 1899 · Побачити більше »
1902
Без опису.
Новинка!!: Олаф Брок і 1902 · Побачити більше »
1907
Без опису.
Новинка!!: Олаф Брок і 1907 · Побачити більше »
1910
Без опису.
Новинка!!: Олаф Брок і 1910 · Побачити більше »
1911
Без опису.
Новинка!!: Олаф Брок і 1911 · Побачити більше »
1914
Без опису.
Новинка!!: Олаф Брок і 1914 · Побачити більше »
1916
Без опису.
Новинка!!: Олаф Брок і 1916 · Побачити більше »
1922
СРСР.
Новинка!!: Олаф Брок і 1922 · Побачити більше »
1923
Без опису.
Новинка!!: Олаф Брок і 1923 · Побачити більше »
1961
Без опису.
Новинка!!: Олаф Брок і 1961 · Побачити більше »
28 січня
28 січня — 28-й день року в григоріанському календарі.
Новинка!!: Олаф Брок і 28 січня · Побачити більше »
4 серпня
4 серпня — 216-й день року (217-й у високосні роки) в григоріанському календарі.
Новинка!!: Олаф Брок і 4 серпня · Побачити більше »
Перенаправлення тут:
Олаф Брох, Брок Олаф, Брох Олаф.
