Логотип
Юніонпедія
Зв'язок
Завантажити з Google Play
Новинка! Завантажити Юніонпедія на вашому Android™ пристрої!
безкоштовно
Більш швидкий доступ, ніж браузер!
 

Глухий гортанний фрикативний

Індекс Глухий гортанний фрикативний

Глухи́й горта́нний фрикати́вний — приголосний звук, що існує в деяких мовах.

5 відносини: Приголосний звук, Українська мова, Міжнародний фонетичний алфавіт, Голосний звук, Дзвінкий гортанний фрикативний.

Приголосний звук

Приголосний звук, шелесті́вка — звук, що твориться за допомогою голосу й шуму або тільки шуму.

Новинка!!: Глухий гортанний фрикативний і Приголосний звук · Побачити більше »

Українська мова

Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.

Новинка!!: Глухий гортанний фрикативний і Українська мова · Побачити більше »

Міжнародний фонетичний алфавіт

Міжнаро́дний фонети́чний алфаві́т (International Phonetic Alphabet; Alphabet Phonétique International; IPA) або МФА — система знаків, щоб записувати транскрипцію — фонетичне відображення особливостей творення звуків з усіх мов світу на основі латинського алфавіту.

Новинка!!: Глухий гортанний фрикативний і Міжнародний фонетичний алфавіт · Побачити більше »

Голосний звук

Голосни́й звук, голосі́вка — звуки мови, що утворюються при вільному проходженні видихуваного повітря через ротову порожнину, тобто мають вільну артикуляцію.

Новинка!!: Глухий гортанний фрикативний і Голосний звук · Побачити більше »

Дзвінкий гортанний фрикативний

Придиховий гортанний перехідний стан, який часто називають дзвінким гортанним фрикативним — тип звука, що існує в деяких людських мовах, що часто виступає як приголосний, але інколи як голосний або проміжний між ними.

Новинка!!: Глухий гортанний фрикативний і Дзвінкий гортанний фрикативний · Побачити більше »

Перенаправлення тут:

МФА h, Глухий глотальний щілинний приголосний, Глухий глотковий фрикативний.

ВихідніВхідний
Гей! Ми на Facebook зараз! »