Логотип
Юніонпедія
Зв'язок
Завантажити з Google Play
Новинка! Завантажити Юніонпедія на вашому Android™ пристрої!
безкоштовно
Більш швидкий доступ, ніж браузер!
 

Блаватська Олена Петрівна

Індекс Блаватська Олена Петрівна

Блава́тська Оле́на (Елена Петровна Блаватская, уроджена Геле́на фон Ган Helena von Hahn. У віці 17 років вийшла заміж за 60-річного барона Блаватського. *31 липня (12 серпня) 1831, Катеринослав (зараз Дніпро) — † 26 квітня (8 травня) 1891, Лондон) — Українська письменниця, мандрівниця, теософ.

29 відносини: Православна церква, Окультна чи точна наука?, Англія, Таємна доктрина, Теософське товариство, Теософія та буддизм, Українська мова, Філософи й філософішки, Чи є теософія релігією?, Магатма Ґанді, Викрита Ізіда, Грип, Ган Олена Андріївна, Голос Безмовності, Генрі Олкотт, Дніпро (місто), Лондон, 12 серпня, 1831, 1848, 1875, 1877, 1883, 1888, 1889, 1891, 1892, 1897, 8 травня.

Православна церква

П'ятидесятниця — момент заснування Церкви згідно з православним ученням Правосла́вна Це́рква (Вселенська Православна Церква, Кафолічна Православна Церква, Східна Православна Церква, Вселенське Православ'я, Православ'я) — четверта за чисельністю (після католиків, сунітів та вішнаїтів) релігійна спільнота і друга за чисельністю внутрішньо єдина християнська спільнота у світі.

Новинка!!: Блаватська Олена Петрівна і Православна церква · Побачити більше »

Окультна чи точна наука?

«Окультна чи точна наука?» (Occult or Exact Science?) — стаття Олени Блаватської, опублікована двома частинами у квітні й травні 1886 року в теософському журналі «Теософіст».

Новинка!!: Блаватська Олена Петрівна і Окультна чи точна наука? · Побачити більше »

Англія

А́нглія (England) — країна в Західній Європі, що входить до Сполученого королівства Великої Британії та Північної Ірландії.

Новинка!!: Блаватська Олена Петрівна і Англія · Побачити більше »

Таємна доктрина

«Таємна доктрина, синтез науки, релігії та філософії» (англ. The Secret Doctrine, the Synthesis of Science, Religion and Philosophy) — головний твір Олени Петрівни Блаватської в трьох томах.

Новинка!!: Блаватська Олена Петрівна і Таємна доктрина · Побачити більше »

Теософське товариство

Емблема Міжнародного Теософського Товариства Теосо́фське товариство (самоназва — Теософічне товариство; Theosophical Society від theosophy теософія) — міжнародна громадська організація.

Новинка!!: Блаватська Олена Петрівна і Теософське товариство · Побачити більше »

Теософія та буддизм

Полковник Олкотт і буддійські монахи. Коломбо, 1883. '''Теософське вчення''' запозичило деякі концепції та терміни з буддизму.

Новинка!!: Блаватська Олена Петрівна і Теософія та буддизм · Побачити більше »

Українська мова

Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.

Новинка!!: Блаватська Олена Петрівна і Українська мова · Побачити більше »

Філософи й філософішки

«Філософи й філософішки» (Philosophers and Philosophicules) — редакційна стаття Олени Петрівни Блаватської, опублікована у жовтні 1889 року в теософському журналі «Люцифер».

Новинка!!: Блаватська Олена Петрівна і Філософи й філософішки · Побачити більше »

Чи є теософія релігією?

«Чи є теософія релігією?» (Is Theosophy a Religion?) — редакційна стаття Олени Петрівни Блаватської, опублікована у листопаді 1888 року в теософському журналі «Люцифер».

Новинка!!: Блаватська Олена Петрівна і Чи є теософія релігією? · Побачити більше »

Магатма Ґанді

Мога́ндас Кара́мчанд Ґа́нді (ґуджараті મોહનદાસ કરમચંદ ગાંધી, मोहनदास करमचंद गांधी,, Магатма Ґанді; 2 жовтня 1869 — 30 січня 1948) — індійський державний і політичний діяч, національний герой.

Новинка!!: Блаватська Олена Петрівна і Магатма Ґанді · Побачити більше »

Викрита Ізіда

«Ви́крита Ізі́да» (Isis Unveiled) — ключ до таємниць давньої і сучасної науки та теології, опубліковано в 1877 році.

Новинка!!: Блаватська Олена Петрівна і Викрита Ізіда · Побачити більше »

Грип

Грип (influenza, grippe) — гостра вірусна інфекційна хвороба з періодичним епідемічним чи навіть пандемічним поширенням.

Новинка!!: Блаватська Олена Петрівна і Грип · Побачити більше »

Ган Олена Андріївна

Олена Андріївна Ган (в дівоцтві Фадєєва,, Ржищів —, Одеса) — російська письменниця XIX століття, постійний автор журналу «Бібліотеки для читання» Йосипа Сеньковського та журналу «Отечественные записки».

Новинка!!: Блаватська Олена Петрівна і Ган Олена Андріївна · Побачити більше »

Голос Безмовності

«Голос Безмовності» (The Voice of the Silence) — книга Олени Петрівни Блаватської.

Новинка!!: Блаватська Олена Петрівна і Голос Безмовності · Побачити більше »

Генрі Олкотт

Генрі Стіл Олкотт (Henry Steel Olcott; 2 серпня 1832 — † 17 лютого 1907) — один із засновників і перший президент Теософського Товариства, учасник Громадянської війни у США, полковник, юрист, журналіст і письменник.

Новинка!!: Блаватська Олена Петрівна і Генрі Олкотт · Побачити більше »

Дніпро (місто)

Дніпро́ (до 1784 року — Новий Кодак, у 1784—1796 і 1802—1926 роках — Катеринослав, у 1796—1802 роках — Новоросійськ, у 1926—2016 роках — Дніпропетровськ) — місто обласного значення в Україні, адміністративний центр Дніпропетровської області і Дніпровського району.

Новинка!!: Блаватська Олена Петрівна і Дніпро (місто) · Побачити більше »

Лондон

--> |scale.

Новинка!!: Блаватська Олена Петрівна і Лондон · Побачити більше »

12 серпня

12 серпня — 224-й день року (225-й у високосні роки) в григоріанському календарі.

Новинка!!: Блаватська Олена Петрівна і 12 серпня · Побачити більше »

1831

* рік темного металевого зайця за Шістдесятирічним циклом китайського календаря.

Новинка!!: Блаватська Олена Петрівна і 1831 · Побачити більше »

1848

Без опису.

Новинка!!: Блаватська Олена Петрівна і 1848 · Побачити більше »

1875

Без опису.

Новинка!!: Блаватська Олена Петрівна і 1875 · Побачити більше »

1877

Без опису.

Новинка!!: Блаватська Олена Петрівна і 1877 · Побачити більше »

1883

Без опису.

Новинка!!: Блаватська Олена Петрівна і 1883 · Побачити більше »

1888

Див.

Новинка!!: Блаватська Олена Петрівна і 1888 · Побачити більше »

1889

Без опису.

Новинка!!: Блаватська Олена Петрівна і 1889 · Побачити більше »

1891

* рік темного металевого зайця за Шістдесятирічним циклом китайського календаря.

Новинка!!: Блаватська Олена Петрівна і 1891 · Побачити більше »

1892

Волт Вітмен (Walter Whitman; нар. 31 травня 1819 — † 26 березня 1892) — американський поет, есеїст, журналіст та гуманіст.

Новинка!!: Блаватська Олена Петрівна і 1892 · Побачити більше »

1897

Без опису.

Новинка!!: Блаватська Олена Петрівна і 1897 · Побачити більше »

8 травня

8 тра́вня — 128-й день року (129-й у високосні роки) в григоріанському календарі.

Новинка!!: Блаватська Олена Петрівна і 8 травня · Побачити більше »

Перенаправлення тут:

Олена Петрівна Блаватська, Олена Блаватська.

ВихідніВхідний
Гей! Ми на Facebook зараз! »