Логотип
Юніонпедія
Зв'язок
Завантажити з Google Play
Новинка! Завантажити Юніонпедія на вашому Android™ пристрої!
безкоштовно
Більш швидкий доступ, ніж браузер!
 

Слов'янські мови

Індекс Слов'янські мови

Слов'я́нські мо́ви — група споріднених мов індоєвропейської мовної родини, що розвинулися з діалектів праслов'янської мови.

237 відносини: J (латиниця), Ґрати, Криця (лупа), Кашубська мова, Кватирка, Квартира, Квантитативне вирівнювання голосних, Кирилиця, Кириличні літери в різних абетках, Клітор, Клівленд, Класифікація Бібліотеки Конгресу США, Коцюба (знаряддя), Козаріг, Коляда, Кон'юнктив, Кедровський Володимир Іванович, Пусті слова, Піхва жінки, Південнослов'янські мови, Підляська мікромова, Підпоручник, Праслов'яни, Праіндоєвропейська мова, Прабатьківщина слов'ян, Прекмурська мова, Пліт (плавзасіб), Поручник, Польська мова, Польська Вікіпедія, Політія, Полтава, Полонізм, Переклад, Перелік Сводеша для слов'янських мов, Педерсенів закон, Педерсенів закон (акцентологія), Остромирове Євангеліє, Ольга (ім'я), Ольга (княгиня), Олаф Брок, Олег, Олег Віщий, Олександр, ОМО (мова), Асиміляція (мовознавство), Аргумент заліза, Аґрус, Абстрактна лексика, Абревіація (мовознавство), ..., Абетки на основі кирилиці, Авінда, Акут, Александер Брюкнер, Німецька мова, Населення Росії, Населення Землі, Науковий ступінь, Національний театр Косово, Національний природний парк «Цуманська пуща», Надпоручник, Назва Швеції, Нижньолужицька мова, Норберт Йокль, Ненормативна лексика, Неогублений голосний середнього ряду високого підняття, Рюрик, Русинська мова, Рука, Радга, Ржип (гора), Російська мова, Розвиток вікіпедії, Роми, Решето, Сілезька мова, Статус української мови, Староукраїнська мова, Староцерковнослов'янська мова, Старонижньонімецька мова, Стецюк Валентин Михайлович, Стебник, Східнослов'янські мови, Санскрит, Свояцтво, Славія, Славонія, Слов'янська Європа, Слов'янське царство, Слов'яни, Слов'янознавство, Словінцька мова, Словіо, Словацька мова, Словенська мова, Соціолінгвістична класифікація мов, Сонце, Список Сводеша, Список мов за групами, Список мов за кількістю носіїв, Сербська мова, Сербохорватська мова, Тур, Туранґа Ліла, Туреччина, Трістан Тцара, Таблиця:Коди наукових спеціальностей, Таври, Таганрог, Ура!, Угорська мова, Ужевич Іван Петрович, Українська мова, Українська Вікіпедія, Український сленг, Уккермарк, Універбація, Унбеґаун Борис Генрихович, Філіпович, Філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, Франьо Міклошич, Хорватська мова, Церковнослов'янська мова, Чижевський Дмитро Іванович, Чин (ранг), Чин (значення), Чорногорська мова, Чеська мова, Черниш Тетяна Олександрівна, Шурин, Юрій Клен, Юліан Опільський, Мухомор, Міфи щодо української мови, Міжслов'янська мова, Матей Бор, Макс Фасмер, Македонська мова, Мистецтво, Мошовце, Мови частковоетнічні, Мови Росії, Мови повноетнічні повнотериторіальні, Мови поліфункційні поліетнічні, Мови Болгарії, Мови Євразії, Мовна сім'я, Мовний простір, Жид, Жилко Федот Трохимович, Зібсів закон, Затовканюк Микола, Західнослов'янські мови, Західнополіська мова, Загальнослов'янський лінгвістичний атлас, Закон Фортунатова — де Сосюра, Залоза, Запозичені слова в українській мові, Зміна *m у *n у праслов'янській мові, Бузук Петро Панасович, Буйволи, Бук, Буковий аргумент, Білоруська мова, Бацевич Флорій Сергійович, Бачвансько-русинська мова, Багмут Алла Йосипівна, Бакай (яма), Балтійське море, Балто-слов'янська мовна спільність, Балканський мовний союз, Балкано-романські мови, Бгаґаван, Боснійська мова, Борщ, Болгарська літературна мова, Болгарська мова, Бесєдіна-Невзорова Віра Павлівна, Безсонов Петро Олексійович, Вуйко, Вульва, Вігурська Галина Василівна, Вінтерів закон, Владислав, Вовк, Верхньолужицька мова, Ведмідь, Ведмідь бурий, Великоднє привітання, Велесова книга, Градіщансько-хорватська мова, Граматика української мови, Гальшанська мікромова, Глухий губно-зубний фрикативний, Глаголиця, Готська мова, Горпинич Володимир Олександрович, Діалекти української мови, Діалектний континуум, Дружина (військо), Дрізд, Давньоруська мова, Давньоновгородський діалект, Давньопсковський діалект, Дибо Володимир Антонович, Дні тижня, Дорі, Дон, Десерт, Євреї, Євреї в Україні, Єврейські мови, Єврейсько-слов'янські мови, Істрорумунська мова, Істислав, Історія української мови, Історія контент-аналізу, Ідиш, Ізоглоса кентум — сатем, Ім'я, Іменники основи на -r-, Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України, Індоєвропейські мови, Етимологічний словник, Етимологічний словник запозичених суфіксів і суфіксоїдів в українській мові, Етно-мовний склад населення Росії, Етномовний склад населення України, Една Андервуд, Ляська мова, Льон, Літня школа Есперанто, Лазня, Литвини, Лопата, Лексика української мови, Йоганнес Шмідт, Йозеф Андерш. Розгорнути індекс (187 більше) »

J (латиниця)

J, j — десята літера латинського алфавіту, латинська назва — йот або йота, французька назва — жі, англійська назва — джей, іспанська — хота.

Новинка!!: Слов'янські мови і J (латиниця) · Побачити більше »

Ґрати

106x106px Ґра́ти, діал. кра́ти (від kraty), або реші́тка, — перехресно розташовані металеві або дерев'яні прути, планки, штаби.

Новинка!!: Слов'янські мови і Ґрати · Побачити більше »

Криця (лупа)

Криця (губчате залізо), щойно витягнута з сиродутного горна — розпечена й просякана рідким шлаком. Криця, Криця.

Новинка!!: Слов'янські мови і Криця (лупа) · Побачити більше »

Кашубська мова

Діалекти кашубської мови на початку XX століття польській мовах Кашубська мова (каш. kaszëbsczi jãzëk, kaszëbskô mòwa) — слов'янська мова, належить до групи західнослов'янських мов.

Новинка!!: Слов'янські мови і Кашубська мова · Побачити більше »

Кватирка

Вікно з кватиркою (зліва вгорі) Квати́ркаСловник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор.

Новинка!!: Слов'янські мови і Кватирка · Побачити більше »

Квартира

Українське слово «квартира» походить від Quartier, первісним значенням якого було «четверта частина», «чверть», потім воно стало значити і «частина будинку» (спочатку — його четверта частина).

Новинка!!: Слов'янські мови і Квартира · Побачити більше »

Квантитативне вирівнювання голосних

Квантитативне вирівнювання голосних у праслов'янській мові (від quantitativus — «часокількісний») — фонетичне явище в історії ранньопраслов'янської мови.

Новинка!!: Слов'янські мови і Квантитативне вирівнювання голосних · Побачити більше »

Кирилиця

Кири́лиця — алфавітна система письма в країнах Східної Європи, Північної і Центральної Азії.

Новинка!!: Слов'янські мови і Кирилиця · Побачити більше »

Кириличні літери в різних абетках

Кирилицею послуговується значна частина слов'янських мов: українська, білоруська, македонська, російська, болгарська, сербська, чорногорська.

Новинка!!: Слов'янські мови і Кириличні літери в різних абетках · Побачити більше »

Клітор

Клі́тор (clitoris) — жіночий зовнішній статевий орган, розташований у верхньому кутку малих статевих губ, над отвором сечівника.

Новинка!!: Слов'янські мови і Клітор · Побачити більше »

Клівленд

Клі́вленд — місто в штаті Огайо в США, центр округу Каягоґа, другого за населеністю в штаті.

Новинка!!: Слов'янські мови і Клівленд · Побачити більше »

Класифікація Бібліотеки Конгресу США

Бібліотека Конгресу США, Будівля Томаса Джефферсона Класифікація Бібліотеки Конгресу (Library of Congress Classification (LCC)) є системою бібліотечної класифікації, розробленої Бібліотекою Конгресу США.

Новинка!!: Слов'янські мови і Класифікація Бібліотеки Конгресу США · Побачити більше »

Коцюба (знаряддя)

120px Коцюба́ або кочерга́ — знаряддя у вигляді насадженого на держак залізного прута з розплесканим загнутим кінцем для перемішування палива, прочищення колосників в печі й вигрібання з неї жару, попелу.

Новинка!!: Слов'янські мови і Коцюба (знаряддя) · Побачити більше »

Козаріг

Козаріг (Cesaring, Cozarig) — назва династії гуно-болгарських правителів «землі Кедар» (Бесарабія).

Новинка!!: Слов'янські мови і Козаріг · Побачити більше »

Коляда

Сучасні колядники. Львівська область Коляда́ — дохристиянське слов'янське свято в ніч на 25 грудня на честь народження Сонця.

Новинка!!: Слов'янські мови і Коляда · Побачити більше »

Кон'юнктив

Кон'юнкти́в (modus conjunctivus) або суб'юнкти́в (modus subjunctivus) — низка особливих форм дієслівного способу більшості індоєвропейських мов, що виражає через суб'єктне сприйняття можливу, здогадну, бажану або описувану дію.

Новинка!!: Слов'янські мови і Кон'юнктив · Побачити більше »

Кедровський Володимир Іванович

Володи́мир Іва́нович Кедро́вський (13 серпня 1890, Херсон, тепер Україна — 13 березня 1970, Метачен, Нью-Джерсі, США) — державний і політичний діяч, публіцист, полковник Армії УНР.

Новинка!!: Слов'янські мови і Кедровський Володимир Іванович · Побачити більше »

Пусті слова

Пусті слова — це повнозначні слова, які супроводжують інші повнозначні слова, беручи на себе вираження їх граматичних значень.

Новинка!!: Слов'янські мови і Пусті слова · Побачити більше »

Піхва жінки

Жіноча пі́хва, вагі́на (vagina, κόλπος) — внутрішній статевий орган жінки, який бере участь у процесі злягання, при пологах є частиною пологового каналу.

Новинка!!: Слов'янські мови і Піхва жінки · Побачити більше »

Південнослов'янські мови

Південнослов'янські мови — мовна підгрупа слов'янських мов, поширена на Балканському півострові та Центральній Європі.

Новинка!!: Слов'янські мови і Південнослов'янські мови · Побачити більше »

Підляська мікромова

283x283пкс «Своя мова» («проста мова», пудляська мова, pudlaśka mova) — три розмовні діалекти білорусів-підляшів Північного Підляшшя у Польщі, які належать до підляського діалекту західнополіського говору північного наріччя української мови.

Новинка!!: Слов'янські мови і Підляська мікромова · Побачити більше »

Підпоручник

Підпору́чник або підпору́чик — офіцерське військове звання у деяких Європейських державах (населення яких є носіями слов'янських мов).

Новинка!!: Слов'янські мови і Підпоручник · Побачити більше »

Праслов'яни

Праслов'я́ни — окрема гілка індоєвропейської спільноти народів у II тис.

Новинка!!: Слов'янські мови і Праслов'яни · Побачити більше »

Праіндоєвропейська мова

Праіндоєвропейська мова — гіпотетична прамова індоєвропейської сім'ї.

Новинка!!: Слов'янські мови і Праіндоєвропейська мова · Побачити більше »

Прабатьківщина слов'ян

Балто-Слов'янські діалекти 600 рік н. е. Прабатьківщина слов'ян — територія, яку займали давні слов'яни (праслов'яни), згідно археологічних, антропологічних та мовних ознак, до їх розселення по історично засвідчених місцях проживання.

Новинка!!: Слов'янські мови і Прабатьківщина слов'ян · Побачити більше »

Прекмурська мова

Прекмурська мова — діалект словенської мови.

Новинка!!: Слов'янські мови і Прекмурська мова · Побачити більше »

Пліт (плавзасіб)

Екскурсії на плотах (Німеччина, Мюнхен) Пліт, діал. дара́ба — плавзасіб пласкої конструкції, що призначений для переміщення або утримання на водяних поверхнях людей або товарів.

Новинка!!: Слов'янські мови і Пліт (плавзасіб) · Побачити більше »

Поручник

Андрій Мельник в однострої '''поручника''' УСС (1914) Пору́чник (в деяких країнах пору́чик) — молодше офіцерське військове звання в майже всіх Європейських державах, населення яких є носіями слов'янських мов.

Новинка!!: Слов'янські мови і Поручник · Побачити більше »

Польська мова

По́льська мо́ва (język polski, polszczyzna) — одна зі слов'янських мов, офіційна мова Польщі.

Новинка!!: Слов'янські мови і Польська мова · Побачити більше »

Польська Вікіпедія

Польська Вікіпедія — вільна польськомовна енциклопедія, одинадцята найбільша Вікіпедія світу за кількістю започаткованих статей.

Новинка!!: Слов'янські мови і Польська Вікіпедія · Побачити більше »

Політія

Політія (політея, πολιτεία) — давньогрецьке слово і поняття.

Новинка!!: Слов'янські мови і Політія · Побачити більше »

Полтава

Олександрівський майдан. 1800-ті роки Полта́ва — місто обласного значення в Україні, адміністративний центр Полтавської області.

Новинка!!: Слов'янські мови і Полтава · Побачити більше »

Полонізм

Полоні́зм (polonismus від polonus — «польський») — запозичення з польської мови.

Новинка!!: Слов'янські мови і Полонізм · Побачити більше »

Переклад

Пере́клад — відтворення оригіналу засобами іншої мови із збереженням єдності змісту і форми.

Новинка!!: Слов'янські мови і Переклад · Побачити більше »

Перелік Сводеша для слов'янських мов

Перелік Сводеша — запропонований американським лінгвістом Морісом Сводешем засіб для оцінки ступеня споріднення між різними мовами за такою ознакою, як схожість найбільш стійкого базового словника.

Новинка!!: Слов'янські мови і Перелік Сводеша для слов'янських мов · Побачити більше »

Педерсенів закон

Гольгер Педерсен Пéдерсенів закон, закон Педерсена (також «закон Уленбека-Педерсена», «перехід *s у *х» або «правило ruki») — фонетичний закон у праслов'янській мові, що його майже одночасно сформулювали К. Уленбек (1894 р.) і Г. Педерсен (1895 р.), але праця останнього швидше стала відомою.

Новинка!!: Слов'янські мови і Педерсенів закон · Побачити більше »

Педерсенів закон (акцентологія)

Гольгер Педерсен Пéдерсенів закон (інколи «закон Сосюра — Пéдерсена») — нефонетичний, можливо, один із найдавніших акцентуальних процесів за часів балто-слов'янської єдності.

Новинка!!: Слов'янські мови і Педерсенів закон (акцентологія) · Побачити більше »

Остромирове Євангеліє

Остромирове Євангеліє Остромирове Євангеліє. Аркуш 2 Остромирове Євангеліє. Аркуш 271 Остроми́рове Єва́нгеліє — одна з найвидатніших пам'яток старослов'янського письменства в давньоруській редакції, до виявлення у 2000 році Новгородського кодексу вважалася найдавнішою книгою, яка була створена на Русі.

Новинка!!: Слов'янські мови і Остромирове Євангеліє · Побачити більше »

Ольга (ім'я)

О́льга — жіноче ім'я, жіноча форма чоловічого імені Олег.

Новинка!!: Слов'янські мови і Ольга (ім'я) · Побачити більше »

Ольга (княгиня)

О́льга (близько 910 —) — руська княгиня із династії Рюриковичів.

Новинка!!: Слов'янські мови і Ольга (княгиня) · Побачити більше »

Олаф Брок

Брок (Брох) Олаф (Broch Olaf; *4 серпня 1867, Гортен, Норвегія — 28 січня 1961, Осло, Норвегія) — норвезький славіст, перекладач.

Новинка!!: Слов'янські мови і Олаф Брок · Побачити більше »

Олег

Оле́г — чоловіче ім'я.

Новинка!!: Слов'янські мови і Олег · Побачити більше »

Олег Віщий

Оле́г (Ѡлегъ; ? — 912/943) — напівлегендарний київський князь (882—912) варязького походження, родич або соратник Рюрика.

Новинка!!: Слов'янські мови і Олег Віщий · Побачити більше »

Олександр

Олекса́ндр, Олександер — чоловіче українське особове ім'я грецького походження.

Новинка!!: Слов'янські мови і Олександр · Побачити більше »

ОМО (мова)

ОМО — міжнародна штучна мова, розроблений в Єкатеринбурзі в 1910 році у В. Венгеровим.

Новинка!!: Слов'янські мови і ОМО (мова) · Побачити більше »

Асиміляція (мовознавство)

Асиміля́ція або уподі́́бнення (assimilatio змагаєшся, вимовляємо —),.

Новинка!!: Слов'янські мови і Асиміляція (мовознавство) · Побачити більше »

Аргумент заліза

Аргумéнт залі́за — лінгвістичний аргумент, що його ввів О.М. Трубачов.

Новинка!!: Слов'янські мови і Аргумент заліза · Побачити більше »

Аґрус

А́ґрус (Ribes uva-crispa) — вид ягідних рослин родини аґрусових.

Новинка!!: Слов'янські мови і Аґрус · Побачити більше »

Абстрактна лексика

Абстра́ктна ле́ксика — частина лексичної системи мови.

Новинка!!: Слов'янські мови і Абстрактна лексика · Побачити більше »

Абревіація (мовознавство)

Абревіація (abbreviation — скорочення) — спосіб словотворення, що розвинувся у 20 ст.

Новинка!!: Слов'янські мови і Абревіація (мовознавство) · Побачити більше »

Абетки на основі кирилиці

У цьому переліку представлені мови, які використовують або коли-небудь використовували абетку на основі кирилиці.

Новинка!!: Слов'янські мови і Абетки на основі кирилиці · Побачити більше »

Авінда

Аві́нда — гірська вершина на Головному пасмі Кримських гір, найвища точка Нікітської яйли.

Новинка!!: Слов'янські мови і Авінда · Побачити більше »

Акут

Аку́т (acutus), оксíя (ὀξεῖα), гострий наголос (´) — діакритичний знак, косий штрих над літерою.

Новинка!!: Слов'янські мови і Акут · Побачити більше »

Александер Брюкнер

Александер Брюкнер (Aleksander Brückner; 29 січня 1856, Тернопіль, нині Тернопільська область — 24 травня 1939, Берлін) — польський філолог та історик культури, багаторічний професор Берлінського університету, член багатьох академій, в тому числі НТШ, Польської академії знань, Петербурзької Академії Наук.

Новинка!!: Слов'янські мови і Александер Брюкнер · Побачити більше »

Німецька мова

Німе́цька мо́ва (Deutsch або deutsche Sprache; австро-баварська Deitsch, алеманська Dütsch і Deitsch, нижньонімецька Düütsch, нижньосаксонська Duuts, ріпуарська Dütsch, фризька Dútsk, західнофризька Düütsk, люксембурзька Däitsch, лімбурзька Duits) належить до германської групи мов, індоєвропейської сім'ї мов, державна мова в Федеративній Республіці Німеччині, Австрії, Швейцарії, Ліхтенштейні, Люксембурзі та Бельгії.

Новинка!!: Слов'янські мови і Німецька мова · Побачити більше »

Населення Росії

Населення Російської Федерації. Чисельність населення країни 2015 року становила 142,423 млн осіб (10-те місце у світі).

Новинка!!: Слов'янські мови і Населення Росії · Побачити більше »

Населення Землі

Населення Землі — популяція людей на планеті Земля.

Новинка!!: Слов'янські мови і Населення Землі · Побачити більше »

Науковий ступінь

Науковий ступінь (учений ступінь, академічний ступінь, титул) — ступінь кваліфікаційної системи в науці, що дозволяє ранжувати наукових діячів і науково-педагогічних працівників у певній галузі знання на окремих етапах академічної кар'єри.

Новинка!!: Слов'янські мови і Науковий ступінь · Побачити більше »

Національний театр Косово

''Національний театр Косово'' - 90-ті роки Національний театр Косово був заснований в 1946 році в місті Прізрен, Косово.

Новинка!!: Слов'янські мови і Національний театр Косово · Побачити більше »

Національний природний парк «Цуманська пуща»

«Цу́манська Пу́ща» — національний природний парк в Україні.

Новинка!!: Слов'янські мови і Національний природний парк «Цуманська пуща» · Побачити більше »

Надпоручник

Надпору́чник або надпору́чик — старшинське звання у Карпатської Січі (1938—1939), також старшинське (офіцерське) військове та спеціальне звання в деяких країнах Європи, населення яких розмовляє слов'янськими мовами.

Новинка!!: Слов'янські мови і Надпоручник · Побачити більше »

Назва Швеції

Назва Швеції шведською мовою звучить як Sverige — ця назва походить від давньоскандинавського «svear-rige» — «держава свеїв (шведів)», яка називалася Sweon/Sweonas (у 1000 році як «Swēorice» в Беовульфі).

Новинка!!: Слов'янські мови і Назва Швеції · Побачити більше »

Нижньолужицька мова

Нижньолу́жицька мо́ва (dolnoserbska rěc) — одна з двох лужицьких мов.

Новинка!!: Слов'янські мови і Нижньолужицька мова · Побачити більше »

Норберт Йокль

Норберт Йокль (Norbert Jokl;, Бзенец, сучасна Чехія —, концтабір Малий Тростенець, сучасна Білорусь) — австрійський філолог, один з основоположників албаністики.

Новинка!!: Слов'янські мови і Норберт Йокль · Побачити більше »

Ненормативна лексика

Ненормати́вна ле́ксика (також матюки, нецензурна лексика, обсценна лексика, лихослі́в'я) — табуйована (неприпустима) лексика, яку мовці сприймають як відразливу, непристойну.

Новинка!!: Слов'янські мови і Ненормативна лексика · Побачити більше »

Неогублений голосний середнього ряду високого підняття

Неогублений голосний середнього ряду високого підняття, або неогублений голосний середнього ряду високого піднесення (close central unrounded vowel; voyelle fermée centrale non arrondie; 非円唇中舌狭母音) — один з голосних звуків, сімнадцятий з основних голосних звуків.

Новинка!!: Слов'янські мови і Неогублений голосний середнього ряду високого підняття · Побачити більше »

Рюрик

Рюрик (з російського «Царського Титулярника», 1672)Рю́рик (бл. 830–879Войтович Л. В., «Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.)» — м. Львів: Інститут українознавства, 2000 р. ISBN 966-02-1683-1) — начальник варязької дружинистор.

Новинка!!: Слов'янські мови і Рюрик · Побачити більше »

Русинська мова

Руси́нська мо́ва (самоназва: русиньскый язык, руська бисіда, руснацькый язык, руски язик) — умовна назва сукупності різноманітних східнослов'янських діалектних і мовно-літературних утворень, якою розмовляють етнічна група русинів.

Новинка!!: Слов'янські мови і Русинська мова · Побачити більше »

Рука

Кисть лівої руки людини з боку долоні і тильної частини Лапи єнота короткі, з настільки розвиненими пальцями, що сліди нагадують відбиток людської долоні Скелет кисті руки людини Рука́ — кожна з двох верхніх кінцівок людини і мавпи, від плечового суглоба до кінчиків пальців.

Новинка!!: Слов'янські мови і Рука · Побачити більше »

Радга

Руху Харе Крішна у Вріндавані, Індія Ра́дга (राधा) також Радгарані або Радгіка — одна з жіночих іпостасей Бога в індуїзмі.

Новинка!!: Слов'янські мови і Радга · Побачити більше »

Ржип (гора)

Гора Ржип (hora Říp) — одинокий пагорб висотою 459 м.н.м., який височіє над рівниною центральної Богемії, на якому, за стародавньою легендою, поселилися перші чехи.

Новинка!!: Слов'янські мови і Ржип (гора) · Побачити більше »

Російська мова

Росі́йська мова (русский язык) — слов'янська мова, належить до групи східнослов'янських мов разом з українською та білоруською мовами, національна мова російського народу.

Новинка!!: Слов'янські мови і Російська мова · Побачити більше »

Розвиток вікіпедії

Вікіпе́дія — україномовний розділ Вікіпедії — багатомовного інтернет-проекту зі створення вікі-енциклопедії, яку може редагувати кожний охочий користувач інтернету.

Новинка!!: Слов'янські мови і Розвиток вікіпедії · Побачити більше »

Роми

Роми (також — роми) — група народів індійського походження, що проживає у багатьох країнах світу — в Європі, Близькому та Середньому Сході, Північній Африці та в країнах обох Америк (переважно в Латинській).

Новинка!!: Слов'янські мови і Роми · Побачити більше »

Решето

Решето на брусованій стіні сільськогосподарської споруди. Естонія Ре́шето — предмет хатнього начиння у вигляді дерев'яного обода (обичайки) з натягнутою з одного боку сіткою для просіювання чого-небудь (переважно зерна, борошна).

Новинка!!: Слов'янські мови і Решето · Побачити більше »

Сілезька мова

Сілезька мова (силезька, ślůnsko godka) — слов'янська мова, належить до групи західних слов'янських мов.

Новинка!!: Слов'янські мови і Сілезька мова · Побачити більше »

Статус української мови

Украї́нська мо́ва (вимовляється) — мова, поширена у Південносхідній Європі, у Північному Причорномор'ї, належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної родини.

Новинка!!: Слов'янські мови і Статус української мови · Побачити більше »

Староукраїнська мова

Староукраїнська літерату́рна мо́ва, В. М. Русанівський.

Новинка!!: Слов'янські мови і Староукраїнська мова · Побачити більше »

Староцерковнослов'янська мова

Староцерковнослов'янська мова (давньоболгарська, староболгарська, старомакедонська, старослов'янська, церковнослов'янська мова) — найстарша літературна мова слов'ян.

Новинка!!: Слов'янські мови і Староцерковнослов'янська мова · Побачити більше »

Старонижньонімецька мова

Старонижньонімецька мова або Старосаксонська мова — мова германської групи, індоєвропейської мовної сім'ї.

Новинка!!: Слов'янські мови і Старонижньонімецька мова · Побачити більше »

Стецюк Валентин Михайлович

Валенти́н Миха́йлович Стецю́к (м. Серго) — український мовознавець, незалежний дослідник в галузі історичного мовознавства та етнології із застосуванням математичного аналізу, підполковник Радянської Армії.

Новинка!!: Слов'янські мови і Стецюк Валентин Михайлович · Побачити більше »

Стебник

Сте́бник — місто, яке адміністративно є частиною міста Дрогобич.

Новинка!!: Слов'янські мови і Стебник · Побачити більше »

Східнослов'янські мови

Східнослов'янські мови — у мовознавсті одна з трьох регіональних груп слов'янських мов, що поширена у Східній Європі.

Новинка!!: Слов'янські мови і Східнослов'янські мови · Побачити більше »

Санскрит

Санскри́т (деванаґарі: संस्कृता वाक्,, «майстерно створена мова») — стародавня літературна мова зі складною синтетичною граматикою давньої Індії, що використовується й досі.

Новинка!!: Слов'янські мови і Санскрит · Побачити більше »

Свояцтво

Своя́цтво — спорідненість за шлюбом, стосунки між чоловіком і кровними родичами дружини, між дружиною і кровними родичами чоловіка, а також між родичами подружжя.

Новинка!!: Слов'янські мови і Свояцтво · Побачити більше »

Славія

Сла́вія (صلاوية Ṣ(a)lāwiya) — один із центрів Русі, поряд із Артанією та Куявією, описаний арабськими авторами X століття Істахрі та Ібн-Хаукалем під 920 роком.

Новинка!!: Слов'янські мови і Славія · Побачити більше »

Славонія

Славонія на карті Хорватії Славонія Славо́нія (Славонија, Slavonija, Slawonien, Szlavónia) — історична область на сході Хорватії.

Новинка!!: Слов'янські мови і Славонія · Побачити більше »

Слов'янська Європа

Мапа слов'янських мов Слов'я́нська Євро́па — європейський регіон, де проживають слов'яни і розмовляють слов'янськими мовами.

Новинка!!: Слов'янські мови і Слов'янська Європа · Побачити більше »

Слов'янське царство

alt.

Новинка!!: Слов'янські мови і Слов'янське царство · Побачити більше »

Слов'яни

Країни, де слов'янські мови є державними. Світло-зелений — західні, темно-зелений — східні, чорний — південні слов'янскі мови Слов'яни — східна група індоєвропейських народів VI столітті. племена (700—850) Слов'яни (словѣнє, славяни, slovani, славяне, славяне, словени, slaveni, słowianie, slované, slovania, słowiónie, słowjenjo, słowjany) — найбільша в Європі етномовна спільність.

Новинка!!: Слов'янські мови і Слов'яни · Побачити більше »

Слов'янознавство

Слов'янозна́вство (або Славістика) — комплекс наук про слов'янські народи, їх археологію, історію, зокрема мову й літературу (славістика), культуру, фолкльор та етнографію в цілому й про кожний зокрема (про Україну див. Україністика).

Новинка!!: Слов'янські мови і Слов'янознавство · Побачити більше »

Словінцька мова

2013 Словінцька мова, словінська мова — одна з західнослов'янських мов, її класифіковано або як самостійну мову, або як діалект кашубської мови або мови польської.

Новинка!!: Слов'янські мови і Словінцька мова · Побачити більше »

Словіо

Сло́віо — штучна мова, створена на базі есперанто з метою бути зрозумілою всім, хто розмовляє слов'янськими мовами без додаткового вивчення цієї мови.

Новинка!!: Слов'янські мови і Словіо · Побачити більше »

Словацька мова

Словацька мова (словац. slovenský jazyk, slovenčina) — слов'янська мова, належить до групи західнослов'янських мов.

Новинка!!: Слов'янські мови і Словацька мова · Побачити більше »

Словенська мова

Слове́нська мо́ва (slovenski jezik) — слов'янська мова, належить до групи південних слов'янських мов.

Новинка!!: Слов'янські мови і Словенська мова · Побачити більше »

Соціолінгвістична класифікація мов

Соціолінгвістична класифікація мов — класифікація мов за оцінкою їхніх етнічних носіїв та іншомовних етносів.

Новинка!!: Слов'янські мови і Соціолінгвістична класифікація мов · Побачити більше »

Сонце

Со́нце (Sol) — зоря, що є центром Сонячної системи.

Новинка!!: Слов'янські мови і Сонце · Побачити більше »

Список Сводеша

Пере́лік Сво́деша (Swadesh list) — інструмент, що його запропонував американський лінгвіст Морис Сводеш (Morris Swadesh) для оцінки ступеню спорідненості між різними мовами за такою ознакою, як схожість найсталішого базового словника.

Новинка!!: Слов'янські мови і Список Сводеша · Побачити більше »

Список мов за групами

Найбільші мовні родини Список мов за групами, відповідно до генеалогічної класифікції мов.

Новинка!!: Слов'янські мови і Список мов за групами · Побачити більше »

Список мов за кількістю носіїв

Розподіл мов у світі за мовними родинами В списку наведені дані щодо мов, якими спілкується понад 10 млн людей.

Новинка!!: Слов'янські мови і Список мов за кількістю носіїв · Побачити більше »

Сербська мова

Се́рбська мо́ва (серб. cрпски језик, srpski jezik) — стандартизований варіант сербохорватської мови, який використовують переважно в Сербії, Чорногорії та Боснії й Герцеговині.

Новинка!!: Слов'янські мови і Сербська мова · Побачити більше »

Сербохорватська мова

Сербохорватська мова (також хорвато-сербська, босно-хорвато-сербська, БХЧС (босно-хорвато-чорногоро-сербська), хорватсько-сербська мовна діасистема) — одна з південнослов'янських мов, основна мова сербів, хорватів, чорногорців та босняків.

Новинка!!: Слов'янські мови і Сербохорватська мова · Побачити більше »

Тур

Бик первісний, або Тур (Bos primigenius) — вид вимерлих диких представників роду бик (Bos), безпосередній пращур свійського бика (великої рогатої худоби).

Новинка!!: Слов'янські мови і Тур · Побачити більше »

Туранґа Ліла

Тура́нґа Лі́ла (частіше просто Ліла) — основний жіночий персонаж мультиплікаційного серіалу «Футурама».

Новинка!!: Слов'янські мови і Туранґа Ліла · Побачити більше »

Туреччина

Туре́ччина (Türkiye), офіційна назва Респу́бліка Туре́ччина (Türkiye Cumhuriyeti) — країна, що лежить в Азії між Чорним і Середземним морями, межує на сході з Вірменією, Грузією й Іраном, на південному сході з Іраком і Сирією, на заході з Грецією й Егейським морем, на північному заході з Болгарією.

Новинка!!: Слов'янські мови і Туреччина · Побачити більше »

Трістан Тцара

Трістан Тцара (Tristan Tzara), власне Самуель Розеншток (Samuel Rosenstock, Samy Rosenstock, 16 квітня 1896, in Мойнешть, Румунія — 24 грудня 1963, Париж) — румунський і французький письменник єврейського походження, засновник дадаїзму.

Новинка!!: Слов'янські мови і Трістан Тцара · Побачити більше »

Таблиця:Коди наукових спеціальностей

Наукові спеціальності за якими проводяться захист дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань (шифр, галузь, код).

Новинка!!: Слов'янські мови і Таблиця:Коди наукових спеціальностей · Побачити більше »

Таври

'''Таври''' Таври, тавроскіфи (Ταύροι, Ταῦροι, επίσης Σκυθοταύροι, Ταύροι Σκύθες, Ταυροσκύθες, Σκυθοταύροι, Ταύροι Σκύθες, Taurus, Tauros) — плем'я, яке у I тисячолітті до н. е.

Новинка!!: Слов'янські мови і Таври · Побачити більше »

Таганрог

Таганро́г або Таганрі́г (у 1775–1784 роках — Тро́їцьк) — місто обласного підпорядкування в Ростовській області Російської Федерації, порт на північно-східному березі Таганрозької затоки Азовського моря.

Новинка!!: Слов'янські мови і Таганрог · Побачити більше »

Ура!

Ура! — емоційний вигук.

Новинка!!: Слов'янські мови і Ура! · Побачити більше »

Угорська мова

Угорська мова (рідше мадярська; угор. magyar nyelv) — рідна мова угорців, належить до фіно-угорської сім'ї мов, де разом з мовами ханти і мансі складає угорську групу.

Новинка!!: Слов'янські мови і Угорська мова · Побачити більше »

Ужевич Іван Петрович

Іва́н Петро́вич Уже́вич (Іван Ужэвіч, Jan Użewicz; сам написав своє ім'я — Іωаннъ Ужевичъ Словянинъ; у списку зарахованих студентів Краківського університету — Ioannes Petri Uzewicz) (10-і pp. XVII ст., можливо, Північна Волинь — після 1645 р.) — український і білоруський мовознавець.

Новинка!!: Слов'янські мови і Ужевич Іван Петрович · Побачити більше »

Українська мова

Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.

Новинка!!: Слов'янські мови і Українська мова · Побачити більше »

Українська Вікіпедія

Украї́нська Вікіпе́дія — українськомовний розділ Вікіпедії багатомовного інтернет-проекту зі створення вікі-енциклопедії, яку може редагувати кожний охочий користувач інтернету.

Новинка!!: Слов'янські мови і Українська Вікіпедія · Побачити більше »

Український сленг

Український сленґ — стиль мови, який є протилежним формальній, офіційній мові.

Новинка!!: Слов'янські мови і Український сленг · Побачити більше »

Уккермарк

Уккермарк, Укермарк (Marchia Wkrzańska; Marche de l'Ucker, L’Uckermark; vker Marckh, terra ukera, provincia Vcra, ukerlant; Ukermark) — історична область, тепер земля Бранденбург в Німеччині, а раніше ця марка знаходилася на північний захід від м. Щецина в минулому, відокремлена від основної частини Бранденбургу Курмархії (Kurmarchia, Kurmark).

Новинка!!: Слов'янські мови і Уккермарк · Побачити більше »

Універбація

Універбáція (з латин. unus — «один» і verbum — «слово») — різновид суфіксального способу словотворення на основі словосполучення, при якому в похідне слово входить основа лише одного з членів словосполучення, тобто по формі похідне співвідносне лише з одним словом, а за змістом — з цілим словосполученням.

Новинка!!: Слов'янські мови і Універбація · Побачити більше »

Унбеґаун Борис Генрихович

Бори́с Ге́нріхович Унбеґа́ун, Унбеґавн Борис, Б.-О. Унбегаун (Унбегаун Борис Генрихович; Boris Ottokar Unbegaun; (*, м. Москва — †4 березня 1973 р., м. Нью-Йорк // Gemeinsame Normdatei — Leipzig: Deutschen Nationalbibliothek, 2012–2014) — спеціаліст у слов'янських мовах (філолог), мовознавець-славіст німецького походження, доктор наук і професор, дійсний член Української вільної академії наук (УВАН) у США. Він студіював у Любляні й Парижі, професор Брюссельського (1936–1953 рр.), Страсбурзького (1937–1953 рр.), Оксфордського (1953–1965 рр.), Колумбійського в Нью-Йорку (1938–1939 рр., 1959–1960 рр., 1965–1971 рр.) і Нью-Йоркського (1964–1973 рр.) університетів. Багато його наукових праць не втратили значущості донині й чекають на публікації українською мовою.

Новинка!!: Слов'янські мови і Унбеґаун Борис Генрихович · Побачити більше »

Філіпович

Філіпович — слов'янське прізвище.

Новинка!!: Слов'янські мови і Філіпович · Побачити більше »

Філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка

Філологічний факультет — структурний підрозділ Львівського національного університету імені Івана Франка, один із найдавніших факультетів закладу, сформований на базі кафедри руської словесності (1848).

Новинка!!: Слов'янські мови і Філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка · Побачити більше »

Франьо Міклошич

Франьо (Франц) Мі́клошич (Мікльосіч) (Franz von Miklosich, 20 листопада 1813, Радомерщак — 7 березня 1891, Відень) — словенський, австрійський мовознавець.

Новинка!!: Слов'янські мови і Франьо Міклошич · Побачити більше »

Хорватська мова

Хорватська мова (хор. hrvatski jezik) — стандартизований варіант сербохорватської мови, який використовують переважно в Хорватії, Боснії та Герцеговині і сербській Воєводині.

Новинка!!: Слов'янські мови і Хорватська мова · Побачити більше »

Церковнослов'янська мова

Церковнослов'я́нська мо́ва (Црькъвьнословѣньскъ ѩꙁꙑкъ) — південнослов'янська мертва літературна мова, що виникла на базі староцерковнослов'янської мови під впливом живих (розмовних) слов'янських мов.

Новинка!!: Слов'янські мови і Церковнослов'янська мова · Побачити більше »

Чижевський Дмитро Іванович

Дмитро́ Іва́нович Чиже́вський (Олександрія, нині Кіровоградської області — 18 квітня 1977, Гайдельберг, ФРН) — український учений-енциклопедист; культуролог-славіст, філософ, літературознавець, релігієзнавець, лінгвіст, дослідник української і слов'янської літератур, історії культури, філософії, релігійної думки й слов'янської духовності.

Новинка!!: Слов'янські мови і Чижевський Дмитро Іванович · Побачити більше »

Чин (ранг)

Перов В. Г. Перший чин (1860 рік). корнета, 1835 рік Чин – ступінь службового становища з яким пов’язані обов’язки та права.

Новинка!!: Слов'янські мови і Чин (ранг) · Побачити більше »

Чин (значення)

Термін чин має кілька значень.

Новинка!!: Слов'янські мови і Чин (значення) · Побачити більше »

Чорногорська мова

Чорногорська мова (чорн. crnogorski jezik / црногорски језик) — стандартизований варіант сербохорватської мови, який використовують чорногорці і який є офіційною мовою Чорногорії.

Новинка!!: Слов'янські мови і Чорногорська мова · Побачити більше »

Чеська мова

Чеська мова (чеськ. čeština) — слов'янська мова, належить до групи західнослов'янських мов.

Новинка!!: Слов'янські мови і Чеська мова · Побачити більше »

Черниш Тетяна Олександрівна

Тетяна Олександрівн Черниш (Буча, Київська область) — українська філологиня, професор кафедри полоністики Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка.

Новинка!!: Слов'янські мови і Черниш Тетяна Олександрівна · Побачити більше »

Шурин

Шу́рин, розм. шуря́к (brother-in-law) — термін свояцтва, брат дружини.

Новинка!!: Слов'янські мови і Шурин · Побачити більше »

Юрій Клен

Юрій Клен, Освальд-Еккард Бурґгардт, також Бургардт (Oswald-Eckard Burghardt; *4 жовтня 1891, с. Сербинівці// Філологічний дискурс: зб. наук. праць (Хмельницький). — 2016. — Вип. 3. — С. 138-146, тепер Жмеринського р-ну Вінницької області — †30 жовтня 1947, Ауґсбурґ, Баварія, Німеччина) — український поет, перекладач, літературний критик.

Новинка!!: Слов'янські мови і Юрій Клен · Побачити більше »

Юліан Опільський

Юліан Опільський (справжнє ім'я — Рудницький Юрій Львович; 8 жовтняБ. Пиндус, В. Фроленков. Опільський Юліан… С. 678.Державний архів Тернопільської області. Фонд 487, оп. 1, спр. 291, арк. 74 (зворот)./ 8 грудня 1884, Тернопіль — 9 лютого 1937, Львів) — український письменник — історичний романіст.

Новинка!!: Слов'янські мови і Юліан Опільський · Побачити більше »

Мухомор

Мухомо́р (Amanita) — рід грибів родини мухоморових (Amanitaceae).

Новинка!!: Слов'янські мови і Мухомор · Побачити більше »

Міфи щодо української мови

Міфи щодо української мови — поширені хибні уявлення про українську мову, науково необґрунтовані твердження.

Новинка!!: Слов'янські мови і Міфи щодо української мови · Побачити більше »

Міжслов'янська мова

Міжслов'я́нська мо́ва (Меджусловјанскы језык, Medžuslovjansky jezyk) — допоміжна всеслов'янська мова, створена на основі загальнослов'янських граматичних та лексичних елементів для того, щоб бути зрозумілим засобом спілкування для слов'ян з різних країн без попереднього вивчення цієї мови.

Новинка!!: Слов'янські мови і Міжслов'янська мова · Побачити більше »

Матей Бор

Матей Бор, псевдонім Владімір Павшіч (Matej Bor псевдонім Vladimir Pavšič, *14 квітня 1913 р., Гргар — †29 вересня 1993 р., Любляна) — словенський поет, перекладач, драматург, журналіст, член Словенської академії наук і мистецтв, президент Асоціації словенських письменників і свого часу югославський партизан.

Новинка!!: Слов'янські мови і Матей Бор · Побачити більше »

Макс Фасмер

Макс Фа́смер, Макс Юліус Фрідріх Фасмер (Max Julius Friedrich Vasmer, Максиміліан Романович Фасмер; *28 лютого 1886, Санкт-Петербурґ — †30 листопада 1962, Західний Берлін), видатний мовознавець, славіст, етимолог і лексикограф, член кількох німецьких академій, дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка, чл.-кор.

Новинка!!: Слов'янські мови і Макс Фасмер · Побачити більше »

Македонська мова

Македо́нська мо́ва (македонски јазик) — слов'янська мова, офіційна мова Республіки Македонії, межує у мовному континуумі з болгарськими і торлацькими (східносербськими) говірками, а також належить до балканського мовного союзу, де має спільні граматичні, типологічні і лексичні риси з грецькими, албанськими й румунськими говорами.

Новинка!!: Слов'янські мови і Македонська мова · Побачити більше »

Мистецтво

''Атрибути живопису, скульптури й архітектури'', Ен Вале-Костер, 1769 рік, Лувр Мисте́цтво — одна з форм суспільної свідомості; вид людської діяльності, що відбиває дійсність у конкретно-чуттєвих образах, відповідно до певних естетичних ідеалів.

Новинка!!: Слов'янські мови і Мистецтво · Побачити більше »

Мошовце

Мошовце в Словаччині Мо́шовце (Mošovce) — одне з найбільших селищ в Турчанській області Словаччини.

Новинка!!: Слов'янські мови і Мошовце · Побачити більше »

Мови частковоетнічні

Частковоетнічні мови — це повногенераційні мови, тобто ними послуговуються не лише люди похилого віку, а й молодь.

Новинка!!: Слов'янські мови і Мови частковоетнічні · Побачити більше »

Мови Росії

Мови Росії відносяться до 14 мовних сімей — індоєвропейської, алтайської, уральської, юкагіро-чуванської, картвельської, абхазо-адизької, нахсько-дагестанської, Сино-тибетської, семітської, ескімосько-алеутської, чукотсько-камчатської, єнісейської, австроазіатської, айнської; нівхська мова є ізольованою.

Новинка!!: Слов'янські мови і Мови Росії · Побачити більше »

Мови повноетнічні повнотериторіальні

Повноетнічні повнотериторіальні мови — це мови, що є надбанням усього етносу, який має свою державу.

Новинка!!: Слов'янські мови і Мови повноетнічні повнотериторіальні · Побачити більше »

Мови поліфункційні поліетнічні

Поліфункційні поліетнічні мови — це мови, що зі своєї етнічної території поширилися на землі інших етносів, цілком витіснивши мови цих етносів.

Новинка!!: Слов'янські мови і Мови поліфункційні поліетнічні · Побачити більше »

Мови Болгарії

Офіційна мова країни Болгарія — це болгарська.

Новинка!!: Слов'янські мови і Мови Болгарії · Побачити більше »

Мови Євразії

Євразія — найбільш вивчений з точки зору генеалогічної класифікації мов материк.

Новинка!!: Слов'янські мови і Мови Євразії · Побачити більше »

Мовна сім'я

Карта поширення мовних сімей людства Мовна сім'я — група мов, пов'язаних походженням від єдиної спільної мови (батьківської), тобто прото-мови.

Новинка!!: Слов'янські мови і Мовна сім'я · Побачити більше »

Мовний простір

Мовний простір — складний лінгвістичний термін, що означає географічне поширення тієї чи іншої мови.

Новинка!!: Слов'янські мови і Мовний простір · Побачити більше »

Жид

Жид (заст. Жидовин від Жидовинъ) — традиційний слов'янський етнонім для позначення євреїв // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона.

Новинка!!: Слов'янські мови і Жид · Побачити більше »

Жилко Федот Трохимович

Жилко́ Федо́т Трохи́мович (с. Соловцовка, тепер Кондольського району Пензенської області, Росія — 17 грудня 1995, м. Пушкіно Московської області) — український мовознавець, доктор філологічних наук з 1960, професор з 1961.

Новинка!!: Слов'янські мови і Жилко Федот Трохимович · Побачити більше »

Зібсів закон

Зíбсів закóн — фонетичний закон у праіндоєвропейській мові, що його сформулював був 1901 року німецький лінгвіст Т. Зібс: Таким чином: «Якщо корінь прамови починався з індоєвропейської дзвінкої шелестівки, паралельна s-форма починалася з відповідної глухої.

Новинка!!: Слов'янські мови і Зібсів закон · Побачити більше »

Затовканюк Микола

Затовканюк Микола (с. Полонка, тепер Луцького району Волинської області —, Прага, Чеська Республіка) — чеський мовознавець, славіст, україніст, русист, доктор філософії з 1952, кандидат філологічних наук з 1966.

Новинка!!: Слов'янські мови і Затовканюк Микола · Побачити більше »

Західнослов'янські мови

Західнослов’янські мови — мовна підгрупа слов'янських мов, поширена у Центральній Європі.

Новинка!!: Слов'янські мови і Західнослов'янські мови · Побачити більше »

Західнополіська мова

Західнополіські діалект (поліська мікромова, заходнепалеская мова) — літературна мікромова на базі західнополіських говірок. Автори: Олександр Гаврилюк, Юрій Гаврилюк, Марія Базилюк, Ірина Боровик, Василь Бриль, Василь Давидчик, Женя Жабинська, Олена Ігнатюк, Іван Киризюк, Федір Климчук, Юстина Королько, Василь Лазарчук, Степан Сидорук, Олександр Скращук, Василь Стасюк, Віктор Стахвюк, Софія Сачко, Ян Максимюк, Микола Шелягович, Миколай Шепетюк, Микола Янчук, Микола Пташиц. За класифікацією мов ЮНЕСКО поліська належить до мов, що перебувають в небезпеці. Існує кілька варіантів правопису кирилицею і латинкою. Зазвичай записуються на базі польської, білоруської, російської і мішаних орфографій. Олександр Скращук використовує для свої текстів желехівку.

Новинка!!: Слов'янські мови і Західнополіська мова · Побачити більше »

Загальнослов'янський лінгвістичний атлас

Загальнослов’я́нський лінгвісти́чний а́тлас (ЗЛА) — міжнародний дослідницький проект із вивчення і лінгвістичного картографування фонетичних, лексичних, граматичних рис усіх слов’янських мов.

Новинка!!: Слов'янські мови і Загальнослов'янський лінгвістичний атлас · Побачити більше »

Закон Фортунатова — де Сосюра

Зако́н Фортуна́това — де Сосю́ра (також «прáвило передостáннього склáду») — акцентуаційний закон у балтійських і слов'янських мовах, одне з найдавніших переміщень наголосу, що його майже одночасно відкрили Ф. де Сосюр (щоправда, лише для литовської мови) і П.Ф. Фортунатов.

Новинка!!: Слов'янські мови і Закон Фортунатова — де Сосюра · Побачити більше »

Залоза

За́лоза (glandula) — орган в тілі, функцією якого є вироблення специфічних речовин (секретів).

Новинка!!: Слов'янські мови і Залоза · Побачити більше »

Запозичені слова в українській мові

За походженням слова́ поділяються на власне українські та запози́чені з інших мов.

Новинка!!: Слов'янські мови і Запозичені слова в українській мові · Побачити більше »

Зміна *m у *n у праслов'янській мові

Зміна у у праслов'я́нській мóві — фонетичний процес переходу сонанта m у n у кінці складу в праслов'янській мові.

Новинка!!: Слов'янські мови і Зміна *m у *n у праслов'янській мові · Побачити більше »

Бузук Петро Панасович

Петро Панасович Бузу́к (псевдоніми П. Росич, П. Р.; або 2 червня, с. Шерпень, Бендерський повіт, Бессарабська губернія, Російська імперія або с. Тернівка, Парканська волость Тираспольський повіт Херсонська губернія, Російська імперія —, Вологда, Росія) — український і білоруський мовознавець-славіст, педагог.

Новинка!!: Слов'янські мови і Бузук Петро Панасович · Побачити більше »

Буйволи

Буйвіл індійський Буйволи — загальна назва представників двох родів родини бикових (Bovidae).

Новинка!!: Слов'янські мови і Буйволи · Побачити більше »

Бук

Бук (Fagus) — рід дерев родини букових (Fagaceae) заввишки 20 — 40 м.

Новинка!!: Слов'янські мови і Бук · Побачити більше »

Буковий аргумент

Буковий ліс на північному заході Європи «Буковий аргумент» (Buchenargument) — знаменитий в історії індоєвропеїстики аргумент, який наприкінці XIX та на початку XX століття широко використовувався для встановлення прабатьківщини індоєвропейських народів.

Новинка!!: Слов'янські мови і Буковий аргумент · Побачити більше »

Білоруська мова

Білор́уська м́ова (біл. беларуская мова) — слов'янська мова, поширена переважно в Білорусі.

Новинка!!: Слов'янські мови і Білоруська мова · Побачити більше »

Бацевич Флорій Сергійович

Фло́рій Сергі́йович Баце́вич (*4 травня 1949, Летичів) — український вчений у галузі комунікативної лінгвістики і філософії мови, професор, доктор філологічних наук, завідувач кафедри загального мовознавства Львівського національного університету імені Івана Франка Професор Ф.Бацевич — член експертної ради ВАК України; член спеціалізованої ради з захисту докторських дисертацій з філософії при Львівському національному університеті імені Івана Франка; член редколегії п'яти наукових та науково-методичних видань.

Новинка!!: Слов'янські мови і Бацевич Флорій Сергійович · Побачити більше »

Бачвансько-русинська мова

Бачвансько-русинська (бачвансько-сримська, паннонська) мікромова (самоназва — бачваньско-руска бешеда та бачваньски руски яазик / язик, іноді науковцями кваліфікується як бачвансько-сримський варіант української літературної мови) — літературна мікромова 25 тисяч воєводинських руснаків, нащадків українських емігрантів з південно-західної Лемківщини, що мешкають у Воєводині з XVIII-XIX ст.

Новинка!!: Слов'янські мови і Бачвансько-русинська мова · Побачити більше »

Багмут Алла Йосипівна

Ба́гмут А́лла Йо́сипівна (Харків —) — український мовознавець, славіст, доктор філологічних наук (з 1980).

Новинка!!: Слов'янські мови і Багмут Алла Йосипівна · Побачити більше »

Бакай (яма)

Бакай — річкова протока, проорана в плавні, в очеретах; яма в річці або ставку; наповнена водою вибоїна або яма; баюра, глибока баюра в балціЯнко М. Т. Топонімічний словник України: Словник-довідник. — К.: «Знання», 1998.

Новинка!!: Слов'янські мови і Бакай (яма) · Побачити більше »

Балтійське море

Балтійське море, карта Балтійське море Більша частина сучасної Фінляндії є колишнім морським дном, або архіпелагом: рівень моря відразу після останнього льодовикового періоду Балтійське море взимку Дюни польського узбережжя Балті́йське мо́ре (давньоруська назва — Варязьке море, у часи Клавдія Птоломея — Венедська затока) — солонувате внутрішнє море розташоване в північній Європі, між 53°N to 66°N і від 20°E to 26°E.

Новинка!!: Слов'янські мови і Балтійське море · Побачити більше »

Балто-слов'янська мовна спільність

'Балто-слов'янська мовна спільність Філогенетичне дерево балто-слов'янських мов.Шкала часу показує час поділу різних мовних гілок Балто-слов'янська мовна спільність — гіпотетична єдність у далекому минулому слов'янської і балтійської груп мов.

Новинка!!: Слов'янські мови і Балто-слов'янська мовна спільність · Побачити більше »

Балканський мовний союз

Балка́нський мо́вний сою́з (Balkansprachbund, Balkan Linguistic Union) — сукупність граматичних, синтаксичних, фонологічних та лексичних рис, що є спільними для мов Балканського півострова, які належать до різних гілок індоєвропейської сім'ї: албанської, грецької, романської та слов'янської.

Новинка!!: Слов'янські мови і Балканський мовний союз · Побачити більше »

Балкано-романські мови

Мапа поширення румунської мови та інших балкано-романських мов Балка́но-рома́нська (східнорома́нська) мо́вна підгру́па — одна з підгруп, що виділяються в складі групи романських мов.

Новинка!!: Слов'янські мови і Балкано-романські мови · Побачити більше »

Бгаґаван

Бгаґаван (भगवान्) — термін, що часто використовується в індуїзмі по відношенню до Верховного Суті або Абсолютною Істини як до Особи Бога, як до Бога в Його особистісному аспекті.

Новинка!!: Слов'янські мови і Бгаґаван · Побачити більше »

Боснійська мова

Босні́йська мо́ва (bosanski jezik) — стандартизований варіант сербохорватської мови, яким користуються босняки.

Новинка!!: Слов'янські мови і Боснійська мова · Побачити більше »

Борщ

Борщ — овочева страва з м'ясом або грибами, традиційна страва східних слов'ян.

Новинка!!: Слов'янські мови і Борщ · Побачити більше »

Болгарська літературна мова

Болгарська літературна мова (болг. Български книжовен език) — кодифікований варіант загальної мовної системи болгарської мови, що являє собою сукупність літературної мови і місцевих діалектів (просторіччя), жаргонів, професійних арго і т. д.

Новинка!!: Слов'янські мови і Болгарська літературна мова · Побачити більше »

Болгарська мова

Болга́рська мова — одна з південнослов'янських мов.

Новинка!!: Слов'янські мови і Болгарська мова · Побачити більше »

Бесєдіна-Невзорова Віра Павлівна

Бесє́діна-Невзо́рова Віра Павлівна (м. Юр'єв, Естонія —, Харків, УРСР) — радянський мовознавець, славіст.

Новинка!!: Слов'янські мови і Бесєдіна-Невзорова Віра Павлівна · Побачити більше »

Безсонов Петро Олексійович

Петро́ Олексі́йович Безсо́нов (Пётр Алексеевич Бессонов) (*16 червня 1828 р., м. Москва — †6 березня 1898 р., м. Харків) — російський дослідник фольклору.

Новинка!!: Слов'янські мови і Безсонов Петро Олексійович · Побачити більше »

Вуйко

Ву́йко, вуй — слово, уживане в Західній Україні щодо брата матері.

Новинка!!: Слов'янські мови і Вуйко · Побачити більше »

Вульва

Ву́льва (vulva, organa genitalia externa, pudendum femininum, pudendum muliebre) — назва зовнішніх жіночих геніталій: лобка, великих і малих статевих губ, клітора, дівочої пліви, присінка піхви, промежини, отвору сечівника, а також залозистих та судинних структур, розташованих у проміжку між лобком і промежиною.

Новинка!!: Слов'янські мови і Вульва · Побачити більше »

Вігурська Галина Василівна

Вігурська Галина Василівна (с. Люлинці, нині Калинівського району Вінницької області —, Київ) — українська письменниця й перекладачка зі слов'янських мов.

Новинка!!: Слов'янські мови і Вігурська Галина Василівна · Побачити більше »

Вінтерів закон

Вінтерів закон — фонетичний закон у балтійських і слов'янських мовах, що його 1976 року відкрив (стаття вийшла 1978 року).

Новинка!!: Слов'янські мови і Вінтерів закон · Побачити більше »

Владислав

Владисла́в, або Володисла́в, — чоловіче двоосновне особисте ім'я слов'янського походження.

Новинка!!: Слов'янські мови і Владислав · Побачити більше »

Вовк

Вовк, пес дикий (Canis lupus L.) — хижий ссавець з роду пес (Canis) родини псових (Canidae), що добуває їжу самостійно активним пошуком та переслідуванням жертв.

Новинка!!: Слов'янські мови і Вовк · Побачити більше »

Верхньолужицька мова

Верхньолужицька мова (hornjoserbšćina) — одна з двох літературних лужицьких мов; термін також уживано (не цілком коректно) для означення верхньолужицьких діалектів.

Новинка!!: Слов'янські мови і Верхньолужицька мова · Побачити більше »

Ведмідь

Ведмі́дь (Ursus) — центральний рід в родині Ведмедеві (Ursidae).

Новинка!!: Слов'янські мови і Ведмідь · Побачити більше »

Ведмідь бурий

Ведмі́дь бу́рий (Ursus arctos) — вид хижих ссавців родини ведме́девих (Ursidae).

Новинка!!: Слов'янські мови і Ведмідь бурий · Побачити більше »

Великоднє привітання

Χριστός α̉νέστη! в оздобленні храму Великоднє привітання або Пасхальне привітання (також Христосування) — звичай, поширений серед православних, давньосхідних та інших християн, вітати один одного в перший день Великодня, а також протягом Світлої седмиці й до самого вознесіння радісним вигуком «Христос воскрес!» і відповідати «Воістину воскрес!», сполученим з триразовим поцілунком.

Новинка!!: Слов'янські мови і Великоднє привітання · Побачити більше »

Велесова книга

Ве́лесова кни́га (також Влес-Книга) — текст мовою, схожою на слов'янську, фальсифікація, створена в XIX або (більш імовірно) XX столітті.

Новинка!!: Слов'янські мови і Велесова книга · Побачити більше »

Градіщансько-хорватська мова

200px Градіщансько-хорватська мова (gradišćanskohrvatski jezik, часто називається бургенландсько-хорватською, від назви австрійської землі Бургенланд) — південнослов'янська мала літературна мова (мікромова) на базі хорватського діалекту, розміщеного у німецькому й частково угорському оточенні.

Новинка!!: Слов'янські мови і Градіщансько-хорватська мова · Побачити більше »

Граматика української мови

Див.

Новинка!!: Слов'янські мови і Граматика української мови · Побачити більше »

Гальшанська мікромова

Гальшанська мова (самоназва - halšanski jazyk) — проект мови створений на основі білоруських говорів Литви.

Новинка!!: Слов'янські мови і Гальшанська мікромова · Побачити більше »

Глухий губно-зубний фрикативний

Глухий губно-зубний фрикативний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах.

Новинка!!: Слов'янські мови і Глухий губно-зубний фрикативний · Побачити більше »

Глаголиця

Глаго́лиця — поряд з кирилицею, одна з найдавніших слов'янських абеток.

Новинка!!: Слов'янські мови і Глаголиця · Побачити більше »

Готська мова

Готська мова (гот. 𐌲𐌿𐍄𐌰𐍂𐌰𐌶𐌳𐌰, Gutarazda) — мертва мова, якою розмовляли готи.

Новинка!!: Слов'янські мови і Готська мова · Побачити більше »

Горпинич Володимир Олександрович

Горпинич Володимир Олександрович (26 листопада 1927, с. Варварівка, тепер Гуляйпільського району Запорізької області) — український мовознавець, доктор філологічних наук з 1974, професор з 1976, Заслужений діяч науки і техніки України (1995).

Новинка!!: Слов'янські мови і Горпинич Володимир Олександрович · Побачити більше »

Діалекти української мови

Південно-західне наріччя (говори) Українська діалектологія вивчає говірки суцільного поширення діалектичної мови та острівні, які функціонують серед масивів молдовських, румунських, угорських, словацьких, сербських, хорватських, польських, білоруських, російських діалектів та, обмежено, серед мов народів Середньої Азії.

Новинка!!: Слов'янські мови і Діалекти української мови · Побачити більше »

Діалектний континуум

Діале́ктний конти́нуум (від continuum — «безперервність») — сукупність діалектів, зміна яких у просторі на певній території утворює неперервну послідовність; при цьому відмінності між сусідніми діалектними формами незначні, а для віддаленіших поступово зростають і можуть досягати рівня, на якому взаємне розуміння між носіями таких діалектів стає проблематичним.

Новинка!!: Слов'янські мови і Діалектний континуум · Побачити більше »

Дружина (військо)

Похід Олега з дружиною на Царгород (''з Радзивілівського літопису XIII ст.''). Бориса (''з «Житія Бориса і Гліба»''). Володимира з дружиною на Корсунь (''з Радзивілівського літопису XIII ст.''). Новгородська дружина виступає проти суздальців у XIII столітті (''з Новгородського малюнку XV ст.''). Дружи́на (первісне значення: «товариство», «спілка», «об'єднання людей») — княже військо на руських землях VIII—XVI століть, що формувалося з бояр або найближчого оточення князя.

Новинка!!: Слов'янські мови і Дружина (військо) · Побачити більше »

Дрізд

Дрізд (Turdus) — рід птахів родини дроздових.

Новинка!!: Слов'янські мови і Дрізд · Побачити більше »

Давньоруська мова

Термін давньоруська мова (також давньоукраїнська мова, давньосхіднослов'янська мова) вживається для позначення гіпотетичної 1) сукупності діалектів, якими розмовляло слов'янське населення Київської Русі (спільносхіднослов'янська мова) 2) наддіалектної писемної мови, якою користувались у Київській Русі (давньоруська (давньокиївська) писемно-літературна мова). Правомірність застосування цього терміна в обох його значеннях визнається не усіма дослідниками.

Новинка!!: Слов'янські мови і Давньоруська мова · Побачити більше »

Давньоновгородський діалект

Давньоно́вгородський діале́кт — східнослов'янський діалект, поширений на території Новгородської республіки до XV століття.

Новинка!!: Слов'янські мови і Давньоновгородський діалект · Побачити більше »

Давньопсковський діалект

Давньопсковський діалект — середньовічний діалект давньоруської мови, поширений на території Псковської республіки.

Новинка!!: Слов'янські мови і Давньопсковський діалект · Побачити більше »

Дибо Володимир Антонович

Володимир Антонович Дибо (нар. 30 квітня 1931 року, село Пирогівка Шосткинського району Сумської області) — радянський і російський лінгвіст, доктор філологічних наук (1979), професор (1992), академік РАН (2011).

Новинка!!: Слов'янські мови і Дибо Володимир Антонович · Побачити більше »

Дні тижня

Днi тижня.

Новинка!!: Слов'янські мови і Дні тижня · Побачити більше »

Дорі

385x385px До́рі (δόρυ, dóry), або до́ру — давньогрецький спис, складова озброєння гоплітів.

Новинка!!: Слов'янські мови і Дорі · Побачити більше »

Дон

Дін або Дон (від скіфсько-сарматської основи dānu, в значенні «вода», «річка»Абаев В. И. Историко-этимологический словарь осетинского языка. Т. 1. М.—Л.: Изд-во АН СССР, 1958. С. 366–367.; у стародавніх греків — Гіргіс, Танаїс, у Середні віки — Великий Дон) — річка в Європейській частині Росії, впадає в Азовське море.

Новинка!!: Слов'янські мови і Дон · Побачити більше »

Десерт

''Різноманітні десерти'' ''Фруктовий салат — дуже популярний десерт'' ф'южн'' Десе́рт (Dessert від desservir «розчищати стіл») — страва, що подають після обіду, тобто основних страв (взагалі наприкінці трапези).

Новинка!!: Слов'янські мови і Десерт · Побачити більше »

Євреї

Єврéї (також ізраїльтяни; самоназва — єгу́дим «יְהוּדִים» івритом; їдн «ייִדן» їдишем) — давній народ семітського походження, висхідний до населення стародавнього Ізраїльського та Юдейського царств.

Новинка!!: Слов'янські мови і Євреї · Побачити більше »

Євреї в Україні

Євреї в Україні — представники різних субетносів єврейського народу (ашкеназі, сефарди, кримчаки), які протягом останніх 2 тис.

Новинка!!: Слов'янські мови і Євреї в Україні · Побачити більше »

Єврейські мови

Євре́йські мо́ви — загальна назва мов євреїв.

Новинка!!: Слов'янські мови і Єврейські мови · Побачити більше »

Єврейсько-слов'янські мови

Єврейсько-слов'янські мо́ви (Кенааніт, Хааніт, Кнааніт, Qna'anith; Leshon Knaan, самоназв. Lešoneynu «наша мова») — умовна назва кількох діалектів і регістрів слов'янських мов, на яких говорили євреї, які жили у Середньовіччя в слов'янських країнах.

Новинка!!: Слов'янські мови і Єврейсько-слов'янські мови · Побачити більше »

Істрорумунська мова

Істрорумунська мова — східнороманська мова, поширена в кількох селах півострову Істрія, найбільшого півострова в Адріатичному морі, розташованого між Трієстською затокою і бухтою Кварнер, більшість якого належить Хорватії.

Новинка!!: Слов'янські мови і Істрорумунська мова · Побачити більше »

Істислав

Істисла́в — чоловіче слов'янське двохосновне особове ім'я, що утворене зі слів «істи»/«іскати» (шукати) та «слава»; відоме з часів Русі.

Новинка!!: Слов'янські мови і Істислав · Побачити більше »

Історія української мови

Украї́нська мо́ва (вимовляється) — мова, поширена у південно-східній Європі, належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної родини.

Новинка!!: Слов'янські мови і Історія української мови · Побачити більше »

Історія контент-аналізу

Контент - аналіз (англ. content analysis; від content — зміст) — формалізований метод вивчення текстової і графічної інформації, що полягає в переведенні інформації, що вивчається, в кількісні показники та її статистичній обробці.

Новинка!!: Слов'янські мови і Історія контент-аналізу · Побачити більше »

Ідиш

І́диш (також ї́диш, ייִדיש, יידיש або אידיש) — єврейська мова з групи германських мов, що нею послуговуються переважно євреї ашкеназі (центрально- та західноєвропейські євреї).

Новинка!!: Слов'янські мови і Ідиш · Побачити більше »

Ізоглоса кентум — сатем

Кордон між індоєвропейськими мовами кентум-сатем останнім часом. Карта ареалів кентум (синій) та сатем (червоний). Передбачувана вихідна область сатемізації показана яскраво-червоним кольором культури шнурової кераміки виділена жовтим кольором Ізоглоса кентум — сатем — ізоглоса в родині індоєвропейських мов, що відноситься до еволюції трьох рядів задньоязикових приголосних (звуки ряду * і *), реконструйованих для праіндоєвропейської мови.

Новинка!!: Слов'янські мови і Ізоглоса кентум — сатем · Побачити більше »

Ім'я

В українській мові (як і в багатьох слов'янських) ім'я — власна назва суб'єкта, тобто людини, тварини чи персонажа.

Новинка!!: Слов'янські мови і Ім'я · Побачити більше »

Іменники основи на -r-

Імéнники оснóви на -r- — надмала група іменників у праслов'янській мові, до якої входили всього лише два слова: мати й дъчи, що характеризувалися суфксом -еr-.Немає сумніву, що до цієї групи колись входили й інші іменники, але вони задовго до розділення праслов'янської мови на діалекти перейшли до інших основ, наприклад: укр.

Новинка!!: Слов'янські мови і Іменники основи на -r- · Побачити більше »

Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України

Інститу́т мовозна́вства і́мені О. О. Потебні́ НАН Украї́ни, скорочено Інститу́т мовозна́вства — науково-дослідна установа в Києві, центр мовознавчих досліджень в Україні.

Новинка!!: Слов'янські мови і Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України · Побачити більше »

Індоєвропейські мови

Країни, в котрих значні мовні меншості говорять індоєвропейськими мовами, які не мають офіційного статусу Індоєвропейські мови thumb Індоєвропе́йські мо́ви — найпоширеніша сім'я споріднених мов, які вважаються нащадками праіндоєвропейської.

Новинка!!: Слов'янські мови і Індоєвропейські мови · Побачити більше »

Етимологічний словник

Етимологі́чний словни́к — словник, який містить відомості про етимологію слів однієї мови або групи чи сім'ї споріднених мов.

Новинка!!: Слов'янські мови і Етимологічний словник · Побачити більше »

Етимологічний словник запозичених суфіксів і суфіксоїдів в українській мові

«Етимологі́чний словни́к запози́чених су́фіксів та суфіксо́їдів в украї́нській мо́ві» — словник, що висвітлює походження й генетичні зв’язки запозичених суфіксів і суфіксоїдів, уживаних у загальномовній лексиці та фаховій термінології сучасної української мови.

Новинка!!: Слов'янські мови і Етимологічний словник запозичених суфіксів і суфіксоїдів в українській мові · Побачити більше »

Етно-мовний склад населення Росії

У таблиці представлені народи Росії, що розподілені на мовні сім'ї та групи.

Новинка!!: Слов'янські мови і Етно-мовний склад населення Росії · Побачити більше »

Етномовний склад населення України

У таблиці представлені народи України за мовними сім'ями і групами.

Новинка!!: Слов'янські мови і Етномовний склад населення України · Побачити більше »

Една Андервуд

Е́дна Во́рслі А́ндервуд — (Edna Worthley Underwood, 1837—1961) — американська англомовна письменниця, літературознавець.

Новинка!!: Слов'янські мови і Една Андервуд · Побачити більше »

Ляська мова

Ляська мова - слов'янська літературна мікромова, практично мова одного учасника - поета Ондри Лисогірського.

Новинка!!: Слов'янські мови і Ляська мова · Побачити більше »

Льон

Льон-довгуне́ць (Linum usitatissimum) — однорічна рослина родини льонових.

Новинка!!: Слов'янські мови і Льон · Побачити більше »

Літня школа Есперанто

Літня школа Есперанто (Slava Esperanto-Studado, SES) - літня школа студій з мови есперанто для носіїв слов'янських мов.

Новинка!!: Слов'янські мови і Літня школа Есперанто · Побачити більше »

Лазня

Ла́зня — спеціально обладнане приміщення для миття тіла з одночасною дією води і пари або гарячого повітря.

Новинка!!: Слов'янські мови і Лазня · Побачити більше »

Литвини

Литви́ни (Ліцьвіны, Літвіны) — це етнонім, який застосовувався в деяких слов'янських мовах до різних народів.

Новинка!!: Слов'янські мови і Литвини · Побачити більше »

Лопата

179x179px Лопата, діал. шу́фля (переважно про совкову — від Schaufel) — пристрій для ручного копання ґрунту або роботи з сипкими матеріалами.

Новинка!!: Слов'янські мови і Лопата · Побачити більше »

Лексика української мови

староукраїнської мови та мистецтва XVI ст.'' Українська мова належить до східної групи слов'янської гілки індоєвропейської родини мов.

Новинка!!: Слов'янські мови і Лексика української мови · Побачити більше »

Йоганнес Шмідт

Йоганнес Шмідт (Johannes Schmidt; 29 липня 1843 — 4 липня 1901) — німецький мовознавець, автор хвильової теорії мовного розвитку. .

Новинка!!: Слов'янські мови і Йоганнес Шмідт · Побачити більше »

Йозеф Андерш

Йо́зеф (Йо́сип Фрі́дріхович) А́ндерш (26 листопада 1939, с. Мала Олександрівка, Котовський район, Одеська область) — український мовознавець, доктор філологічних наук (1987).

Новинка!!: Слов'янські мови і Йозеф Андерш · Побачити більше »

Перенаправлення тут:

Слов’янські мови.

ВихідніВхідний
Гей! Ми на Facebook зараз! »