Логотип
Юніонпедія
Зв'язок
Завантажити з Google Play
Новинка! Завантажити Юніонпедія на вашому Android™ пристрої!
Завантажити
Більш швидкий доступ, ніж браузер!
 

Глухий м'якопіднебінний проривний

Індекс Глухий м'якопіднебінний проривний

Глухий м’якопіднебінний (задньопіднебінний, велярний) зімкнено-проривний приголосний — тип приголосного звука, що існує в багатьох людських мовах.

43 відносини: K, KEO, Ґім (вірменська літера), Ґріммів закон, Q (латиниця), К, Кримськотатарська абетка, Каф (двадцять друга літера арабської абетки), Каф (літера єврейської абетки), Каф (літера гебрайської абетки), Корейська мова, Коппа (літера), Кен (вірменська літера), Праслов'янська мова, Проривні приголосні, Половецька мова, Перша палаталізація, Педерсенів закон, Арабська мова, Акустична пара, Англійська літературна вимова, Російська мова, Санскрит, Система Палладія, Список символів Міжнародного фонетичного алфавіту, Таблиця МФА для української мови, Українська фонетика, Українська мова, Фальшиві друзі перекладача, Ќ, Македонська мова, Задньоязиковий приголосний, Закон відкритого складу, Закон Мейє, Біслама, Витязь, Г, Друга палаталізація, Давньоанглійська мова, Іспанська фонологія, Імперфект, Литовська мова, Йотація в праслов'янській мові.

K

* '''K''' — літера латинської абетки.

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і K · Побачити більше »

KEO

KEO — назва передбачуваної космічної капсули часу.

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і KEO · Побачити більше »

Ґім (вірменська літера)

Գ, գ (ґім, գիմ) — третя літера вірменської абетки.

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і Ґім (вірменська літера) · Побачити більше »

Ґріммів закон

Якоб Ґрімм Расмус Раск Ґріммів закон (також «закон Раска — Ґрімма», «перший пересув приголосних», «Раскове правило») — фонетичний закон у прагерманській мові, що полягав у зміні прагерманських змичних приголосних.

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і Ґріммів закон · Побачити більше »

Q (латиниця)

Q, q («ку») — 17-а літера латинського алфавіту.

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і Q (латиниця) · Побачити більше »

К

К («ка») — літера кириличної абетки.

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і К · Побачити більше »

Кримськотатарська абетка

Кримськотата́рська абе́тка (Qırımtatar elifbesi) — система символів, що їх використовують для запису кримськотатарської мови.

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і Кримськотатарська абетка · Побачити більше »

Каф (двадцять друга літера арабської абетки)

Ізольована форма літери Каф (كاف‎‎‎‎‎; ка̄ф) — двадцять друга літера арабської абетки, позначає звук k.

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і Каф (двадцять друга літера арабської абетки) · Побачити більше »

Каф (літера єврейської абетки)

כך כך Прописна літера «каф» Каф (כַּף‏‎‎‎) — одинадцята літера єврейської абетки.

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і Каф (літера єврейської абетки) · Побачити більше »

Каф (літера гебрайської абетки)

Каф — одинадцята літера гебрайської абетки.

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і Каф (літера гебрайської абетки) · Побачити більше »

Корейська мова

Корейська мова — мова корейців, державна мова Республіки Корея та КНДР.

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і Корейська мова · Побачити більше »

Коппа (літера)

Ко́ппа (κόππα, ϙόππα, у латинізованому запису koppa чи qoppa) — літера грецької абетки.

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і Коппа (літера) · Побачити більше »

Кен (вірменська літера)

Կ, կ (кен, կեն) — п'ятнадцята літера вірменської абетки.

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і Кен (вірменська літера) · Побачити більше »

Праслов'янська мова

p.

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і Праслов'янська мова · Побачити більше »

Проривні приголосні

Проривні́ (експлози́вні) при́голосні, також плози́ви — оклюзивні приголосні, під час артикуляції яких піднебінна фіранка піднята, повітря проходить у ротову нутровину (на відміну від носових проривних), а розмикання змички відбувається різко і нагадує вибух (на відміну від африкат).

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і Проривні приголосні · Побачити більше »

Половецька мова

Полове́цька мо́ва (coman, къипчакъ, татарча) — тюркська мова, якою розмовляли українські степовики половці XI—XIV століть.

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і Половецька мова · Побачити більше »

Перша палаталізація

Перша палаталізація задньоязикових приголосних або перше пом'якшення задньоязикових приголосних — явище в історії ранньої праслов'янської мови, перша з трьох слов'янських палаталізацій.

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і Перша палаталізація · Побачити більше »

Педерсенів закон

Гольгер Педерсен Пéдерсенів закон, закон Педерсена (також «закон Уленбека-Педерсена», «перехід *s у *х» або «правило ruki») — фонетичний закон у праслов'янській мові, що його майже одночасно сформулювали К. Уленбек (1894 р.) і Г. Педерсен (1895 р.), але праця останнього швидше стала відомою.

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і Педерсенів закон · Побачити більше »

Арабська мова

Ара́бська мо́ва (اللغة العربية‎‎; al-luġa 'l-ʿarabiyya) — найпоширеніша семітська мова афразійської родини мов, якою розмовляють у західній Азії і північній Африці близько 240 мільйонів (як рідною) та ще 50 мільйонів (як другою) осіб.

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і Арабська мова · Побачити більше »

Акустична пара

Акусти́чна па́ра — в мовознавсті пара приголосних, що складається зі спорідненого дзвінкого та глухого звуку.

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і Акустична пара · Побачити більше »

Англійська літературна вимова

Оксфордський словник англійської мови — де-факто стандарт літературної вимови Англійська літературна вимова (прийнята вимова, Received Pronunciation, RP) — стандартизована форма вимови британської англійської мови, утворена на основі діалектів поширених серед освічених мешканців південно-східної Англії, поширена як стандарт вимови англійської мови по всьому світу.

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і Англійська літературна вимова · Побачити більше »

Російська мова

Росі́йська мова (русский язык) — слов'янська мова, належить до групи східнослов'янських мов разом з українською та білоруською мовами, національна мова російського народу.

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і Російська мова · Побачити більше »

Санскрит

Санскри́т (деванаґарі: संस्कृता वाक्,, «майстерно створена мова») — стародавня літературна мова зі складною синтетичною граматикою давньої Індії, що використовується й досі.

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і Санскрит · Побачити більше »

Система Палладія

Архімандрит Палладій (Петро Кафаров). Систе́ма Палла́дія (або традиційна російська транскрипція) — набір правил для транскрипції і транслітерації північного наріччя китайської мови кирилицею.

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і Система Палладія · Побачити більше »

Список символів Міжнародного фонетичного алфавіту

Цей список символів Міжнародного фонетичного алфавіту (МФА) містить фонетичні символи відповідно до їх подібності до графем латинської абетки.

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і Список символів Міжнародного фонетичного алфавіту · Побачити більше »

Таблиця МФА для української мови

Українська мова засобами Міжнародного фонетичного алфавіту.

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і Таблиця МФА для української мови · Побачити більше »

Українська фонетика

Фонетична система сучасної української мови, включаючи літературні норми й деякі діалектні особливості, налічує 38 основних фонем: 6 голосних та 32 приголосних; додатково визначають 13 приголосних фонем у периферійній підсистемі, але існують й інші погляди на фонемний склад української мови.

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і Українська фонетика · Побачити більше »

Українська мова

Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і Українська мова · Побачити більше »

Фальшиві друзі перекладача

«Фірма» — німецькою означає «підприємство, фірма», іспанською — «підпис» Фальшиві друзі перекладача, хибні друзі перекладача (калька з faux amis), або міжмовні омоніми — це пари слів або фраз із різних мов або діалектів, які мають однаковий вигляд або однакове звучання, але означають різні речі.

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і Фальшиві друзі перекладача · Побачити більше »

Ќ

Ќ, ќ («ќe», «кє») — кирилична літера, 24-та літера македонської абетки, позначає звук kʲ або ʨ (в діалектах).

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і Ќ · Побачити більше »

Македонська мова

Македо́нська мо́ва (македонски јазик) — слов'янська мова, офіційна мова Республіки Македонії, межує у мовному континуумі з болгарськими і торлацькими (східносербськими) говірками, а також належить до балканського мовного союзу, де має спільні граматичні, типологічні і лексичні риси з грецькими, албанськими й румунськими говорами.

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і Македонська мова · Побачити більше »

Задньоязиковий приголосний

Задньоязико́вий при́голосний — приголосний звук, що утворюється при зімкнені задньої частини язика з м'яким піднебінням.

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і Задньоязиковий приголосний · Побачити більше »

Закон відкритого складу

Закон відкритого складу — фонетичний закон у праслов'янській мові, згідно з яким закритий склад не міг існувати, тому мусив так чи так перетворитись у відкритий, a звуки в межах складу розташувалися за принципом висхідної звучності із голосним чи р, л у кінці або ж склад містив один складотворчий сонант.

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і Закон відкритого складу · Побачити більше »

Закон Мейє

Антуан Мейє Закон Мейє — фонетичний закон у праслов'янській мові, що його відкрив А. Мейє.

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і Закон Мейє · Побачити більше »

Біслама

Бісла́ма (Bislama) — креольська мова, одна з офіційних мов Вануату.

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і Біслама · Побачити більше »

Витязь

В. М. Васнецов ''«Витязь на розпутті»'', 1882 р. Ви́тязь — хоробрий воїн, герой, богатир.

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і Витязь · Побачити більше »

Г

Г, г («ге») — літера кириличної абетки.

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і Г · Побачити більше »

Друга палаталізація

Друга палаталізація задньоязикових приголосних або друге пом'якшення задньоязикових приголосних — друга зі слов'янських палаталізацій, зміна задньоязикових приголосних g, k, x на передньоязикові зубні dz', c', s' перед голосними переднього ряду дифтонгічного походження.

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і Друга палаталізація · Побачити більше »

Давньоанглійська мова

Давньоанглійська мова (оригіналом Ænglisc /'æŋ.glɪʃ/, Anglisc, Englisc) — давня форма англійської мови, що нею розмовляли англосакси та їхні нащадки на теренах сьогоднішньої Англії та півдня й сходу Шотландії з сер.

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і Давньоанглійська мова · Побачити більше »

Іспанська фонологія

Анто́ніо де Небрі́ха, автор книги ''Граматика'', першої граматики сучасної європейської іспанської мови. Іспанська фонологія — це список фонем іспанської мови.

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і Іспанська фонологія · Побачити більше »

Імперфект

Імперфе́кт (від imperfectum — «незавершене») — одна з форм минулого часу дієслова в індоєвропейських мовах, що виражає тривалу або повторювану дію без указівки на її закінчення в минулому.

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і Імперфект · Побачити більше »

Литовська мова

Лито́вська мо́ва (самоназва — lietùvių kalbà) — мова литовців, офіційна мова Литви й одна з офіційних мов Євросоюзу.

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і Литовська мова · Побачити більше »

Йотація в праслов'янській мові

Йотація в праслов'янській мові полягала в зміні приголосних під впливом наступного приголосного звука j («йота»).

Новинка!!: Глухий м'якопіднебінний проривний і Йотація в праслов'янській мові · Побачити більше »

Перенаправлення тут:

МФА k, Глухий велярний проривний, Глухий задньопіднебінний проривний приголосний, Глухий м’якопіднебінний проривний.

ВихідніВхідний
Гей! Ми на Facebook зараз! »