Більш швидкий доступ, ніж браузер!Подібності між Русинська мова і Східнослов'янські мови
Русинська мова і Східнослов'янські мови мають 23 щось спільне (в Юніонпедія): Південно-західне наріччя української мови, Польська мова, Російська мова, Східна Європа, Слов'янські мови, Сербська мова, Українська мова, Центральна Європа, Західнослов'янські мови, Закарпатський говір, Бачвансько-русинська мова, Балто-слов'янська мовна спільність, Бойківський говір, Гуцульський говір, Давньоруська мова, Індоєвропейські мови, Лемківський говір.
Південно-західне наріччя української мови
Закарпатський говір (14) Лемківський (ромб) Південно-західне наріччя — одне з трьох наріч української діалектної мови.
Південно-західне наріччя української мови і Русинська мова · Південно-західне наріччя української мови і Східнослов'янські мови ·
Польська мова
По́льська мо́ва (język polski, polszczyzna) — одна зі слов'янських мов, офіційна мова Польщі.
Польська мова і Русинська мова · Польська мова і Східнослов'янські мови ·
Російська мова
Росі́йська мова (русский язык) — слов'янська мова, належить до групи східнослов'янських мов разом з українською та білоруською мовами, національна мова російського народу.
Російська мова і Русинська мова · Російська мова і Східнослов'янські мови ·
Східна Європа
Південна Європа Схі́дна Євро́па — політичний та історико-географічний регіон Європи.
Русинська мова і Східна Європа · Східна Європа і Східнослов'янські мови ·
Слов'янські мови
Слов'я́нські мо́ви — група споріднених мов індоєвропейської мовної родини, що розвинулися з діалектів праслов'янської мови.
Русинська мова і Слов'янські мови · Слов'янські мови і Східнослов'янські мови ·
Сербська мова
Се́рбська мо́ва (серб. cрпски језик, srpski jezik) — стандартизований варіант сербохорватської мови, який використовують переважно в Сербії, Чорногорії та Боснії й Герцеговині.
Русинська мова і Сербська мова · Сербська мова і Східнослов'янські мови ·
Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.
Русинська мова і Українська мова · Східнослов'янські мови і Українська мова ·
Центральна Європа
Центральна Європа Центра́льна Євро́па — політичний та історико-географічний регіон, у який включають колишні соціалістичні країни Європи.
Русинська мова і Центральна Європа · Східнослов'янські мови і Центральна Європа ·
Західнослов'янські мови
Західнослов’янські мови — мовна підгрупа слов'янських мов, поширена у Центральній Європі.
Західнослов'янські мови і Русинська мова · Західнослов'янські мови і Східнослов'янські мови ·
Закарпатський говір
Закарпатський говір (14) Закарпатський говір (середньозакарпатський, підкарпатський, південнокарпатський говір) — один з архаїчних говорів карпатської групи діалектів південно-західного наріччя.
Закарпатський говір і Русинська мова · Закарпатський говір і Східнослов'янські мови ·
Бачвансько-русинська мова
Бачвансько-русинська (бачвансько-сримська, паннонська) мікромова (самоназва — бачваньско-руска бешеда та бачваньски руски яазик / язик, іноді науковцями кваліфікується як бачвансько-сримський варіант української літературної мови) — літературна мікромова 25 тисяч воєводинських руснаків, нащадків українських емігрантів з південно-західної Лемківщини, що мешкають у Воєводині з XVIII-XIX ст.
Бачвансько-русинська мова і Русинська мова · Бачвансько-русинська мова і Східнослов'янські мови ·
Балто-слов'янська мовна спільність
'Балто-слов'янська мовна спільність Філогенетичне дерево балто-слов'янських мов.Шкала часу показує час поділу різних мовних гілок Балто-слов'янська мовна спільність — гіпотетична єдність у далекому минулому слов'янської і балтійської груп мов.
Балто-слов'янська мовна спільність і Русинська мова · Балто-слов'янська мовна спільність і Східнослов'янські мови ·
Бойківський говір
Бойківський говір (13) Бо́йківський го́вір (північнокарпатський, або північнопідкарпатський говір) — поширений у гірських районах Львівської та Івано-Франківської областей.
Бойківський говір і Русинська мова · Бойківський говір і Східнослов'янські мови ·
Гуцульський говір
Гуцульський говір (12) Гуцульський говір (східнокарпатський говір) — один з архаїчних говорів галицько-буковинської групи південно-західного наріччя.
Гуцульський говір і Русинська мова · Гуцульський говір і Східнослов'янські мови ·
Давньоруська мова
Термін давньоруська мова (також давньоукраїнська мова, давньосхіднослов'янська мова) вживається для позначення гіпотетичної 1) сукупності діалектів, якими розмовляло слов'янське населення Київської Русі (спільносхіднослов'янська мова) 2) наддіалектної писемної мови, якою користувались у Київській Русі (давньоруська (давньокиївська) писемно-літературна мова). Правомірність застосування цього терміна в обох його значеннях визнається не усіма дослідниками.
Давньоруська мова і Русинська мова · Давньоруська мова і Східнослов'янські мови ·
Індоєвропейські мови
Країни, в котрих значні мовні меншості говорять індоєвропейськими мовами, які не мають офіційного статусу Індоєвропейські мови thumb Індоєвропе́йські мо́ви — найпоширеніша сім'я споріднених мов, які вважаються нащадками праіндоєвропейської.
Індоєвропейські мови і Русинська мова · Індоєвропейські мови і Східнослов'янські мови ·
Лемківський говір
Карта українських нарічч і говорів (2005). Лемківський говір (ромб). Лемківський говір, західнокарпатський говір — один з архаїчних говорів карпатської групи південно-західного наріччя.
Лемківський говір і Русинська мова · Лемківський говір і Східнослов'янські мови ·
Наведений вище список відповідає на наступні питання
- У те, що здається в Русинська мова і Східнослов'янські мови
- Що він має на загальній Русинська мова і Східнослов'янські мови
- Подібності між Русинська мова і Східнослов'янські мови
Порівняння між Русинська мова і Східнослов'янські мови
Русинська мова має 141 зв'язків, у той час як Східнослов'янські мови має 86. Як вони мають в загальній 17, індекс Жаккар 7.49% = 17 / (141 + 86).
Посилання
Ця стаття показує взаємозв'язок між Русинська мова і Східнослов'янські мови. Щоб отримати доступ до кожної статті, з яких інформація витягується, будь ласка, відвідайте:
