Ми працюємо над відновленням додатку Unionpedia у Google Play Store
ВихідніВхідний
🌟Ми спростили наш дизайн для кращої навігації!
Instagram Facebook X LinkedIn

Розпад СРСР

Індекс Розпад СРСР

СРСР на мапі світу Ро́зпад СРСР — процеси системної дезінтеграції, що відбувалися в державі, суспільстві, народному господарстві, соціальній структурі, громадській і політичній сфері Радянського Союзу, що призвели до припинення існування СРСР 26 грудня 1991 року.

Зміст

  1. 326 відносини: Deutsche Welle, XXVIII з'їзд КПРС, Кунаєв Дінмухамед Ахмедович, Кравчук Леонід Макарович, Крим, Кремль, Карткова система, Карельська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Кабінет міністрів, Кавказ, Казахська Радянська Соціалістична Республіка, Казахстан, Казахи, Кайтселійт, Калінінградська область, Калмицька Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Киргизстан, Киргизька Радянська Соціалістична Республіка, Козирев Андрій Володимирович, Комуністична партія Радянського Союзу, Комуністична партія Естонії, Комуністична партія Литви, Комі Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Командна економіка, Коммерсантъ, Конституція, Конституція Російської Федерації, Конституція Республіки Білорусь, Конституція СРСР 1977 року, Конфедерація, Концепція, Конгрес Естонії, Псковська область, Путін Володимир Володимирович, Північна Осетія, Північна Буковина, Північно-Осетинська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Прут, Правда (газета), Правонаступництво, Прапор Росії, Прапор СРСР, Прапор Естонської РСР, Прапор Литви, Присадибна земельна ділянка, Приєднання Бессарабії та Північної Буковини до СРСР, Прибуток, Пригородний район, Придністров'я, Придністровська Молдавська Республіка, ... Розгорнути індекс (276 більше) »

  2. 1991 в СРСР
  3. 1991 у Китаї
  4. 1991 у Росії
  5. 1991 у політиці
  6. Історія СРСР за періодом
  7. Російсько-китайські відносини

Deutsche Welle

Радіостудія Deutsche Welle в Бонні будівля Schürmann-Bau «Німе́цька хви́ля» (Deutsche Welle) — німецька державна радіостанція та телеканал, яка мовить на закордоння.

Переглянути Розпад СРСР і Deutsche Welle

XXVIII з'їзд КПРС

Палаці з'їздів (1990 рік) XXVIII з'їзд КПРС — останній з'їзд КПРС до її скасування у 1991, проводився в 1990, 2-13 липня.

Переглянути Розпад СРСР і XXVIII з'їзд КПРС

Кунаєв Дінмухамед Ахмедович

Дінмухаме́д (Дімаш) Ахме́дович Куна́єв (каз. Дінмұхаммед (Димаш) Ахмедұлы Қонаев, 12 січня 1912, Вірний, Російська імперія — 22 серпня 1993, Алма-Ата, Казахстан) — радянський державний і суспільний діяч, Перший секретар ЦК Компартії Казахської РСР з 1960 по 1962 і з 1964 по 1986 рр., член Політбюро ЦК КПСС (9 квітня 1971 г.

Переглянути Розпад СРСР і Кунаєв Дінмухамед Ахмедович

Кравчук Леонід Макарович

Леоні́д Мака́рович Кравчу́к (10 січня 1934, село Великий Житин, Волинське воєводство, Польська республіка, нині Рівненська область) — перший Президент України після здобуття нею незалежності (1991–1994), Голова Верховної Ради України у 1990-1991, Народний депутат України у 1990–1991 та 1994-2006, Герой України (2001).

Переглянути Розпад СРСР і Кравчук Леонід Макарович

Крим

Крим, Кри́мський піво́стрів, також Таврія (Qırım yarımadası, Qırım, Къырым ярымадасы, Крымский полуостров, Крым) — півострів, розташований на півдні України, у межах Автономної Республіки Крим, Севастополя та частково півдня Херсонської області (північ Арабатської стрілки).

Переглянути Розпад СРСР і Крим

Кремль

Нижньогородський кремль, Росія Кре́мль — укріплений оборонними стінами центр на північно-східних околицях Русі.

Переглянути Розпад СРСР і Кремль

Карткова система

Картка на чай, 1990 рік 141x141пкс Картко́ва систе́ма — система розподілу продуктів, товарів та послуг за картками (або талонами), що диференційовано видаються державою різним категоріям населення в умовах дефіциту.

Переглянути Розпад СРСР і Карткова система

Карельська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Карельська Автономна Радянська Соціалістична Республіка (КАРСР) (Karjalan autonominen sosialistinen neuvostotasavalta, KASNT) — автономна республіка в складі РРФСР, яка існувала з 5 грудня 1936 року по 24 травня 1991 року.

Переглянути Розпад СРСР і Карельська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Кабінет міністрів

Кабіне́т міні́стрів — найвищий орган виконавчої влади уряду, який здійснює адміністративно-розпорядчі функції у сфері державного управління.

Переглянути Розпад СРСР і Кабінет міністрів

Кавказ

Кавказ — історичний, культурний та політичний регіон, розташований між Чорним та Каспійським морями на кордоні між Європою та Азією.

Переглянути Розпад СРСР і Кавказ

Казахська Радянська Соціалістична Республіка

Казахська Радянська Соціалістична Республіка — одна з республік СРСР.

Переглянути Розпад СРСР і Казахська Радянська Соціалістична Республіка

Казахстан

Казахста́н (Қазақстан., Казахстан), офіційна назва — Респу́бліка Казахста́н — одна з країн Центральної Азії.

Переглянути Розпад СРСР і Казахстан

Казахи

Каза́хи або каза́ки (қазақтар; од. қазақ) — тюркський народ у Центральній Азії, в основному в Казахстані, а також у частинах Узбекистану, Китаю, Росії і Монголії.

Переглянути Розпад СРСР і Казахи

Кайтселійт

Союз оборони, Кайтселійт (Kaitseliit.) — добровольчі воєнізовані формування в Естонії.

Переглянути Розпад СРСР і Кайтселійт

Калінінградська область

Калінінградська область — найзахідніший суб'єкт Російської Федерації.

Переглянути Розпад СРСР і Калінінградська область

Калмицька Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Калмицька Автономна Радянська Соціалістична Республіка (Калмицька АРСР, Калмы́цкая Автоно́мная Сове́тская Социалисти́ческая Респу́блика Хальмг Автономи Советск Социалистическ Республик) — автономна республіка у складі РРФСР, що існувала з перервами в 1935–1947 і 1958–1991 роках.

Переглянути Розпад СРСР і Калмицька Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Киргизстан

Киргизста́н (Кыргызстан), Киргизстан, Киргизия) офіційна назва — Кирги́зька Респу́бліка (Кыргыз Республикасы, Киргизская Республика) — держава в Центральній Азії.

Переглянути Розпад СРСР і Киргизстан

Киргизька Радянська Соціалістична Республіка

Кирги́зька Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (Кыргыз Советтик Социалистик Республикасы, Кирги́зская Сове́тская Социалисти́ческая Респу́блика) — одна з республік СРСР, в 1991 році стала незалежною Республікою Киргизстан.

Переглянути Розпад СРСР і Киргизька Радянська Соціалістична Республіка

Козирев Андрій Володимирович

Андрій Володимирович Козирев (27 березня 1951, Брюссель, Бельгія) — російський державний і політичний діяч, дипломат, Міністр закордонних справ Росії (1990—1996).

Переглянути Розпад СРСР і Козирев Андрій Володимирович

Комуністична партія Радянського Союзу

Комуністи́чна па́ртія Радя́нського Сою́зу (КПРС) (Коммунистическая партия Советского Союза (КПСС)) — єдина легальна політична партія (з середини 1920-х років до 1991) у Радянському Союзі.

Переглянути Розпад СРСР і Комуністична партія Радянського Союзу

Комуністична партія Естонії

Комуністична партія Естонії, КПЕ (Eestimaa Kommunistlik Partei) — політична партія в Естонії, створена 1920 року.

Переглянути Розпад СРСР і Комуністична партія Естонії

Комуністична партія Литви

Комуністична партія Литви — литовське відділення КПРС, з адміністративним центром у Москві.

Переглянути Розпад СРСР і Комуністична партія Литви

Комі Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Комі Автономна Радянська Соціалістична Республіка (Комі АРСР) — у 1936—1990 роках автономна республіка на північному заході РРФСР.

Переглянути Розпад СРСР і Комі Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Командна економіка

Кома́ндна еконо́міка (планова економіка)— економічна система, в якій держава або ради керують економікою.

Переглянути Розпад СРСР і Командна економіка

Коммерсантъ

Видавничий дім «Коммерсантъ» у Москві (2010) «Коммерса́нтъ» (з 1992 — «Коммерсантъ-Daily») — російська щоденна суспільно-політична газета з посиленим діловим блоком.

Переглянути Розпад СРСР і Коммерсантъ

Конституція

Конститу́ція (constitutio — установлення, устрій, порядок) — основний державний документ (закон), який визначає державний устрій, порядок і принципи функціонування представницьких, виконавчих та судових органів влади, виборчу систему, права й обов'язки держави, суспільства та громадян.

Переглянути Розпад СРСР і Конституція

Конституція Російської Федерації

Конституція Російської Федерації Конституція Російської Федерації — основний закон Російській Федерації; єдиний, який має вищу юридичну силу, пряму дію і верховенство на всій території Російської Федерації політико-правовий акт, за допомогою якого народ заснував основні принципи устрою суспільства та держави, визначив суб'єкти державної влади, механізм її здійснення, закріпив охоронювані державою права, свободи та обов'язки людини і громадянина.

Переглянути Розпад СРСР і Конституція Російської Федерації

Конституція Республіки Білорусь

Конституція Білорусі. Назву вказано білоруською та російською мовами. Конституція Білору́сі (Канстытуцыя Рэспублікі Белорусь) — основний закон Республіки Білорусь.

Переглянути Розпад СРСР і Конституція Республіки Білорусь

Конституція СРСР 1977 року

Конституція СРСР 1977 року — основний закон СРСР, прийнятий 7 жовтня 1977 року Верховною радою СРСР замість Конституції СРСР 1936 року.

Переглянути Розпад СРСР і Конституція СРСР 1977 року

Конфедерація

Конфедера́ція (Confederation, Eidgenossenschaft, Confœderatio) — політичний союз, кожний член якого зберігає незалежність.

Переглянути Розпад СРСР і Конфедерація

Концепція

Конце́пція (conceptio — розуміння) — система поглядів, те або інше розуміння явищ і процесів; єдиний, визначальний задум.  Концепція істотно відрізняється від теорії не тільки своєю незавершеністю, але й недостатньою верифікованістю.

Переглянути Розпад СРСР і Концепція

Конгрес Естонії

Конгрес Естонії (Eesti Kongress) — альтернативний парламент, що виник в Естонії наприкінці періоду перебудови та ставив собі на меті здобуття незалежності від СРСР через волевиявлення колишніх громадян довоєнної Естончької республіки та їхніх нащадків.

Переглянути Розпад СРСР і Конгрес Естонії

Псковська область

Пско́вська о́бласть (Пско́вская о́бласть) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Північно-Західного федерального округу.

Переглянути Розпад СРСР і Псковська область

Путін Володимир Володимирович

Володи́мир Володи́мирович Пу́тін (Владимир Владимирович Путин; 7 жовтня 1952, Ленінград) — російський державний і політичний діяч, диктатор, діючий президент Російської Федерації з 7 травня 2000 за 7 травня 2008 року, з 7 травня 2012 року за 7 травня 2018 року і з 7 травня 2018 року.

Переглянути Розпад СРСР і Путін Володимир Володимирович

Північна Осетія

Респу́бліка Півні́чна Осе́тія — Ала́нія (Республика Северная Осетия — Алания, осет. Республикæ Цæгат Ирыстон — Алани) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Північно-Кавказького федерального округу.

Переглянути Розпад СРСР і Північна Осетія

Північна Буковина

Півні́чна Букови́на — історична назва північної частини регіону Буковина, що охоплює Буковинське Прикарпаття, між середньою течією Дністра та витоками Сучави, у долинах верхньої течії Прут та Сірету.

Переглянути Розпад СРСР і Північна Буковина

Північно-Осетинська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Півні́чно-Осети́нська Автоно́мна Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка, Північна Осетія, Північно-Осетинська АРСР (Северо-Осетинская Автономная Советская Социалистическая Республика, Цæгат Ирыстоны Автономон Советон Социалистон Респу́бликæ, (Цæгат Ирыстон) — адміністративно-територіальна одиниця РРФСР, що існувала у 1936–1993 роках.

Переглянути Розпад СРСР і Північно-Осетинська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Прут

Прут (античні назви — Pyretos, Пората, Пюрет) — річка в південно-східній Європі.

Переглянути Розпад СРСР і Прут

Правда (газета)

«Пра́вда» — газета, що довгий час була щоденним центральним органом партії більшовиків (РСДРП (б), РКП (б), ВКП (б), КПРС) і найвпливовішим радянським виданням, фактично — головною газетою країни.

Переглянути Розпад СРСР і Правда (газета)

Правонаступництво

Правонасту́пництво — перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого.

Переглянути Розпад СРСР і Правонаступництво

Прапор Росії

Державний прапор Російської Федерації — офіційний її державний символ, нарівні з Гербом та Гімном.

Переглянути Розпад СРСР і Прапор Росії

Прапор СРСР

Державний прапор Союзу РСР Державним прапором Радянського Союзу було червоне полотнище.

Переглянути Розпад СРСР і Прапор СРСР

Прапор Естонської РСР

Пра́пор Есто́нської РСР (Eesti NSV lipp) — один з державних символів Естонської Радянської Соціалістичної Республіки.

Переглянути Розпад СРСР і Прапор Естонської РСР

Прапор Литви

Прапор Литви — офіційний державний символ Литовської Республіки є прямокутним полотнищем з трьох рівновеликих горизонтальних смуг: верхня — жовтого, середня — зеленого і нижня — червоного кольору.

Переглянути Розпад СРСР і Прапор Литви

Присадибна земельна ділянка

Присадибна земельна ділянка. Городні роботи. Присади́бна земе́льна діля́нка — земельна ділянка (обмежована, забезпечена виїздом на вулицю, провулок тощо), на якій розміщені житловий будинок, господарські будівлі та споруди, сад, город тощо.За правовим статусом відноситься до земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Переглянути Розпад СРСР і Присадибна земельна ділянка

Приєднання Бессарабії та Північної Буковини до СРСР

«Акт об'єднання» Бессарабії з Румунією, прийнятий Сфатул Церій 27 березня (за старим стилем) 1918 року Приєднання Бессарабії та Північної Буковини до СРСР (Прутский поход 1940, Armata sovietică de ocupație din Basarabia și Bucovina) (28 червня — 3 липня 1940) — військова операція, проведена Червоною армією з метою примусової передачі Румунією Бессарабії та Північної Буковини до складу СРСР.

Переглянути Розпад СРСР і Приєднання Бессарабії та Північної Буковини до СРСР

Прибуток

Прибу́ток (не существующее) — сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

Переглянути Розпад СРСР і Прибуток

Пригородний район

Пригородний район (Пригородный район, Горæтгæроны район) — адміністративна одиниця республіки Північна Осетія Російської Федерації.

Переглянути Розпад СРСР і Пригородний район

Придністров'я

Придністро́в'я, або Наддністрянщина чи Подні́стря — регіон на вздовж лівого берега річки Дністер.

Переглянути Розпад СРСР і Придністров'я

Придністровська Молдавська Республіка

Придністро́вська Молда́вська Респу́бліка (скорочено ПМР, Придністров'я), (інколи Трансністрія), до 5 листопада 1991 — Придністро́вська Молда́вська Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка, ПМРСР — самопроголошена держава у Східній Європі на території Придністров'я, яку міжнародна спільнота визнає частиною Республіки Молдова, проте остання не має контролю над регіоном.

Переглянути Розпад СРСР і Придністровська Молдавська Республіка

Примаков Євген Максимович

Євге́н Макси́мович Примако́в (Евге́ний Макси́мович Примако́в,, Київ, Українська РСР, СРСР —, Москва, РФ) — радянський і російський державний діяч і політик консервативного напрямку.

Переглянути Розпад СРСР і Примаков Євген Максимович

Проголошення незалежності України 1991

Мітинг на площі біля Верховної Ради України. Київ, 24 серпня 1991. (Центральний державний кінофотофоноархів України) Проголоше́ння незале́жності Украї́ни — шлях, що пройшов український народ від Декларації про Державний суверенітет (16 липня) до проголошення незалежності держави, що отримала офіційну назву — Україна, проголошення Акту її Незалежності (24 серпня), підтвердження цих законодавчих рішень на Всеукраїнському референдумі з обранням Президента України.

Переглянути Розпад СРСР і Проголошення незалежності України 1991

Префектура Карафуто

3. Префектура Карафуто. Адміністрація префектури. Префекту́ра Кара́футо (【樺太庁】, からふとちょう, карафуто-чьō, «управління Карафуто») — адміністративно-територіальна одиниця Японської імперії в 1907—1945 роках на південному Сахаліні, префектура.

Переглянути Розпад СРСР і Префектура Карафуто

Президія Верховної Ради СРСР

Прези́дія Верхо́вної Ра́ди СРСР — найвищий колегіальний орган державної влади в СРСР, який був підзвітний Верховній Раді СРСР.

Переглянути Розпад СРСР і Президія Верховної Ради СРСР

Президент Російської Федерації

Офіційний знак Президента Росії Президе́нт Росі́йської Федера́ції — вища державна посада Російської Федерації.

Переглянути Розпад СРСР і Президент Російської Федерації

Президент СРСР

Президе́нт СРСР — керівна посада у СРСР, введена 15 березня 1990 року.

Переглянути Розпад СРСР і Президент СРСР

Президенти Грузії

Президе́нт Гру́зії — відповідно до конституції держави, глава держави і голова виконавчої влади, Верховний Головнокомандувач Збройними силами Грузії, вищий представник Грузії під зовнішніх зносинах; направляє її внутрішню і зовнішню політику, забезпечує єдність і цілісність країни і роботу державних і всіх інших органів.

Переглянути Розпад СРСР і Президенти Грузії

Пахтакор (футбольний клуб)

ФК «Пахтако́р» Ташкент («Paxtakor» futbol klubi) — узбецький футбольний клуб з міста Ташкента.

Переглянути Розпад СРСР і Пахтакор (футбольний клуб)

Партноменклатура

Партійна номенклатура, скор. Партноменклатура — у вузькому формально-правовому значенні — назва керівних посад у політичній партії (як правило, в першу чергу мається на увазі комуністичній партії), адміністрації, економіці та суспільстві.

Переглянути Розпад СРСР і Партноменклатура

Парламент Молдови

Парламент Молдови — вищий представницький і законодавчий орган країни.

Переглянути Розпад СРСР і Парламент Молдови

Парламент Грузії

Парламент Грузії (საქართველოს პარლამენტი — Сакартвелос парламенті) – найвищий представницький орган Грузії, що виконує функції законодавчої влади, визначає основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики держави та контролює діяльність уряду.

Переглянути Розпад СРСР і Парламент Грузії

Пакт Молотова — Ріббентропа

work.

Переглянути Розпад СРСР і Пакт Молотова — Ріббентропа

Площа Незалежності (Мінськ)

Площа Незалежності (Плошча Незалежнасці, Площадь Независимости) — центральний і найбільший майдан у столиці Білорусі місті Мінську.

Переглянути Розпад СРСР і Площа Незалежності (Мінськ)

Пострадянські держави

Пострадя́нські держа́ви, також пострадя́нський про́стір — журналістське кліше для позначення 15 країн, що раніше входили до Радянського Союзу як Радянські Соціалістичні Республіки та стали незалежними під час розпаду СРСР: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Естонія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Латвія, Литва, Молдова, Російська Федерація, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Україна.

Переглянути Розпад СРСР і Пострадянські держави

Посольство

Посольство України в Берліні, Німеччина Посольство України в Осло, Норвегія Празі, Чехія Посольство України в Парижі, Франція Посольство України у Вашингтоні, США Москві, Росія Посо́льство (амбаса́да) — дипломатичне представництво держави в столиці іншої, або при міжнародній організації.

Переглянути Розпад СРСР і Посольство

Похід на Гагаузію

Похід на Гагаузію — марш молдовських націоналістів-волонтерів у жовтні 1990 року під керівництвом Мірчі Друка в район компактного проживання гагаузів на півдні Молдови з метою придушення сепаратистських тенденцій Гагаузької Республіки по відокремленню від Республіки Молдова.

Переглянути Розпад СРСР і Похід на Гагаузію

Польська Народна Республіка

Польська Народна Республіка (Polska Rzeczpospolita Ludowa) — державне утворення на території сучасної Польської Республіки у 1944–1989 роках.

Переглянути Розпад СРСР і Польська Народна Республіка

Польська Республіка (1918—1939)

По́льська Респу́бліка, Республіка Польська або Річ Посполита Польська (Rzeczpospolita Polska), також Дру́га Річ Посполи́та, Друга Республіка (II Rzeczpospolita) — польська держава, створена 1918 року.

Переглянути Розпад СРСР і Польська Республіка (1918—1939)

Перебудова

Перебудо́ва (перестройка) — загальна назва сукупності політичних і економічних реформ, що проводилися в СРСР у 1985–1991 роках.

Переглянути Розпад СРСР і Перебудова

Пентагон

Пентагон (від πεντάγωνον — п'ятикутник) — будівля Міністерства оборони США у формі п'ятикутника.

Переглянути Розпад СРСР і Пентагон

Осінь народів

«О́сінь наро́дів» — визначення процесу повалення комуністичних режимів у Центральній та Східній Європі, кульмінація якого припала на осінь 1989 року.

Переглянути Розпад СРСР і Осінь народів

Осетини

Осети́ни (осет. ирæттæ, алантæ) — давній народ Північного Кавказу.

Переглянути Розпад СРСР і Осетини

Організація Об'єднаних Націй

Герб ООН Мапа членів ООН Організа́ція Об'є́днаних На́цій (ООН) — глобальна міжнародна організація, заснована 24 жовтня 1945 на конференції у Сан-Франциско на підставі Хартії Об'єднаних Націй.

Переглянути Розпад СРСР і Організація Об'єднаних Націй

Оборонно-промисловий комплекс

Військо́во-промисло́вий ко́мплекс, скорочено ВПК — сукупність взаємопов'язаних та взаємозалежних промислових підприємств, науково-дослідних центрів, підрозділів збройних сил та державних установ і організацій, які забезпечують військові потреби держави, виготовляють озброєння і все необхідне для їхнього виробництва.

Переглянути Розпад СРСР і Оборонно-промисловий комплекс

Окупація балтійських країн

пакту Молотова — Ріббентропа Окупа́ція Балті́йських краї́н — процес військового захоплення Естонії, Латвії та Литви, яке спершу здійснив СРСР, включивши їх до свого складу згідно з домовленостями 1939 року за пактом Молотова — Ріббентропа з нацистською Німеччиною, пізніше — Третій Рейх у 1941—1944, та знову Радянський Союз із 1944 по 1991 рік.

Переглянути Розпад СРСР і Окупація балтійських країн

Аракс

Ара́кс (інші назви: Араке, Арас, Араку, Ерез, Араз) — річка в Закавказзі, права притока Кури.

Переглянути Розпад СРСР і Аракс

Арнольд Рюйтель

Арнольд Рюйтель (Arnold Rüütel; 10 травня 1928, о. Сааремаа, Естонія) — естонський політик, вчений-зоотехнік.

Переглянути Розпад СРСР і Арнольд Рюйтель

Абхази

Абха́зи (самоназва — аҧсуа — «люди душі», «віруючі люди») — народність, основне населення Абхазії, у складі Грузії, живуть також в грузинській республіці Аджарії.

Переглянути Розпад СРСР і Абхази

Автономія

Автоно́мія (αυτος — «сам» і νομος — «закон») — 1) наявна міра незалежності будь-якого явища від зовнішньої причини його зумовленості; 2) в етиці — стадія морального розвитку особистості, яка характеризується здатністю самостійно створювати або вибирати моральні правила для свого життя і поведінки; здатність людини як суб'єкта етичного відношення до самовизначення на основі власного світогляду, «власного законодавства».

Переглянути Розпад СРСР і Автономія

Азія

А́зія — найбільша за площею (близько 43,4 мільйонів км²) і за населенням частина світу, розташована у Східній півкулі (за невеликими винятками).

Переглянути Розпад СРСР і Азія

Азербайджан

Азербайджа́н, офіційно Азербайджа́нська Респу́бліка (Azərbaycan Respublikası) — держава на перетині Південно-східної Європи та Західної Азії, на узбережжі Каспійського моря.

Переглянути Розпад СРСР і Азербайджан

Азербайджанська Радянська Соціалістична Республіка

Азербайджанська Радянська Соціалістична Республіка (АзРСР) — одна з республік Радянського Союзу.

Переглянути Розпад СРСР і Азербайджанська Радянська Соціалістична Республіка

Алма-Атинська декларація

Президент РРФСР Борис Миколайович Єльцин (другий праворуч), Президент України Леонід Кравчук (ліворуч), Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв (другий ліворуч) і Голова Верховної Ради Білорусі Станіслав Шушкевич (праворуч) після підписання Протоколу про створення СНД.

Переглянути Розпад СРСР і Алма-Атинська декларація

Алмати

Алмати́, Алмата́ — найбільше місто Казахстану, колишня столиця.

Переглянути Розпад СРСР і Алмати

Антирадянська пропаганда

Антирадянська пропаганда або антирадянщина, антирадянська агітація — радянський пропагандиський штамп, кліше, згідно якого будь-яка критика радянського суспільного устрою розглядалася як спосіб ведення ідеологічної боротьби проти існуючого політичного режиму, шляхом поширення правдивої або неправдивої чи спотвореної інформації та формування, таким чином, антирадянської, а в окремих випадках — антиросійської суспільної думки з метою підриву або послаблення Радянської влади в СРСР.

Переглянути Розпад СРСР і Антирадянська пропаганда

Антикомунізм

Один з логотипів антикомуністів Антикомунізм — сукупність ідей, ідеологій та політичних доктрин, спрямованих проти комуністичної ідеології та політичної практики, відповідних політичних течій і методів правління.

Переглянути Розпад СРСР і Антикомунізм

Андижан

Андижа́н (Andijon) — місто обласного підпорядкування в Узбекистані, центр Андижанської області.

Переглянути Розпад СРСР і Андижан

Нью-Йорк Таймс

«Нью-Йорк Таймс» (The New York Times) — найстаріша і третя за популярністю після «Уолл-стрит джорнел» (The Wall Street Journal) і «Ю-Ес-Ей Тудей» (USA Today) щоденна газета у Сполучених Штатах Америки.

Переглянути Розпад СРСР і Нью-Йорк Таймс

Ніколае Чаушеску

Нікола́е Чауше́ску (Nicolae Ceauşescu; 26 січня 1918, Скорнічешті, Олт — 25 грудня 1989, Тирговіште, Димбовіца) — діяч румунського та міжнародного комуністичного руху.

Переглянути Розпад СРСР і Ніколае Чаушеску

Німеччина

Німе́ччина (Deutschland) — країна в Центральній Європі, демократична федеративна республіка.

Переглянути Розпад СРСР і Німеччина

НАТО

Організа́ція Північноатланти́чного до́говору, також Північноатланти́чний алья́нс або НА́ТО (від North Atlantic Treaty Organization — NATO, L'Organisation du Traité de l'Atlantique Nord — OTAN) — міжнародна міжурядова організація, військово-політичний союз 29 державСтаном на червень 2017.

Переглянути Розпад СРСР і НАТО

Натуральне господарство

" Натура́льне господа́рство — тип господарства, за якого продукти праці виробляються для задоволення власних потреб, а не для продажу.

Переглянути Розпад СРСР і Натуральне господарство

Нахічеванська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Нахічева́нська Автоно́мна Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (Нахичеванская Автономная Советская Социалистическая Республика, Нахчыван Мухтар Совет Сосјалист Республикасы (Naxçıvan Muxtar Sovet Sosialist Respublikası)) — автономна республіка у складі Азербайджанської РСР.

Переглянути Розпад СРСР і Нахічеванська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Народний фронт Азербайджану

Народний фронт Азербайджану (Azərbaycan Xalq Cəbhəsi Partiyası) — націонал-демократична політична партія Азербайджану.

Переглянути Розпад СРСР і Народний фронт Азербайджану

Народний фронт Молдови

Народний фронт Молдови (Frontul Popular din Moldova) — політичний рух в Молдавській Радянській Соціалістичній Республіці та Республіці Молдова.

Переглянути Розпад СРСР і Народний фронт Молдови

Народний фронт Естонії

Народний фронт Естонії (Eestimaa Rahvarinne) (офіційна назва: Народний фронт на підтримку перебудови) (НФЕ) — політичний рух, народжений громадянською ініціативою, та найбільш масовий рух Естонії.

Переглянути Розпад СРСР і Народний фронт Естонії

Народний фронт Латвії

Музей Народного фронту Латвії Народний фронт Латвії, скорочено Народний фронт або НФЛ (Latvijas Tautas fronte, LTF) — політичний рух в Латвії в 1988–1993 роках.

Переглянути Розпад СРСР і Народний фронт Латвії

Народне господарство

Народнé господáрство — економічний термін, який використовується для позначення сукупності галузей і сфер виробництва, споживання та обміну.

Переглянути Розпад СРСР і Народне господарство

Нагірно-Карабаська автономна область

Нагірно-Карабаська автономна область. 250px Нагірно-Карабаська автономна область (НКАО) (Լեռնային Ղարաբաղի Ինքնավար Մարզ, Dağlıq Qarabağ Muxtar Vilayəti) — автономна область, що існувала в 1923—1991 роки у складі Азербайджанської РСР, населена переважно вірменами.

Переглянути Розпад СРСР і Нагірно-Карабаська автономна область

Наддержава

Локальний Наддержава (Superpower) — держава з переважаючим політичним, економічним і військовим впливом серед усіх інших держав.

Переглянути Розпад СРСР і Наддержава

Назарбаєв Нурсултан Абішович

Нурсулта́н (Абі́шович) Назарба́єв (року, с. Чемолган, Каскеленський район, Алматинська область, Казахська РСР) — казахстанський державний і політичний діяч, чинний президент Казахстану з 24 квітня 1990 року.

Переглянути Розпад СРСР і Назарбаєв Нурсултан Абішович

Ново-Огарьово

Но́во-Огарьо́во — державна резиденція вищих урядових осіб Російської Федерації, розташована поблизу села Усове Одинцовського району (місцевість Рубльовка) за 10 км на захід від Москви.

Переглянути Розпад СРСР і Ново-Огарьово

Незалежність

Текст Декларації незалежності Сполучених Штатів Америки Незале́жність — можливість приймати самостійні рішення, які підкорюються власним бажанням та інтересам і не потребують зовнішніх вказівок та наказів.

Переглянути Розпад СРСР і Незалежність

Рух за об'єднання Румунії та Молдови

Кишиневі, 2002 рікРух за об’єднання Румунії та Молдови — суспільно-політичний рух у Молдові та Румунії за об’єднання цих двох країн у єдину державу.

Переглянути Розпад СРСР і Рух за об'єднання Румунії та Молдови

Румунська революція (1989)

Румунська революція 1989 року (Revoluţia română din 1989) — період насильницьких безладів у Румунії в грудні 1989 року, частина революцій 1989 року, які охопили країни Варшавського договору.

Переглянути Розпад СРСР і Румунська революція (1989)

Румунія

Руму́нія (România) — держава у південно-східній частині Європи, переважна частина площі розташована у басейні нижньої течії Дунаю.

Переглянути Розпад СРСР і Румунія

Радянська пропаганда

Агітаційний пропагандистський плакат в Радянському Союзі Радянська пропаганда — державна пропаганда комуністичної ідеології, способу життя та політики монопольної влади КПРС в СРСР та її експансії в усьому світі.

Переглянути Розпад СРСР і Радянська пропаганда

Радянський народ

Плакат сталінських часів із написом «Весь світ буде наш!» Радя́нський народ (Советский народ) — катойконім, офіційна назва населення СРСР; спочатку ідеологічне та пропагандиське кліше, що слугувало для приховування етнічного походження та складу населення.

Переглянути Розпад СРСР і Радянський народ

Радянсько-грузинська війна

Грузинської Демократичної Республіки Радянсько-грузинська війна (також відома як «Радянізація Грузії») — війна між радянською Росією та Грузинською Демократичною Республікою в лютому-березні 1921 року, розпочата Радянським урядом з метою встановлення в Грузії Радянської влади.

Переглянути Розпад СРСР і Радянсько-грузинська війна

Рада Національностей Верховної Ради СРСР

Рада національностей Верховної Ради СРСР — друга за згадуванням у радянських конституціях 1924-го, 1936-го та 1977-го років палата радянського парламенту в 1924–1991 роках; репрезентувала федеральні й автономні складові частини Радянського Союзу.

Переглянути Розпад СРСР і Рада Національностей Верховної Ради СРСР

Рада економічної взаємодопомоги

Ра́да економі́чної взаємодопомо́ги (РЕВ) — міжурядова організація соціалістичних країн, створена для економічної інтеграції та взаємодопомоги.

Переглянути Розпад СРСР і Рада економічної взаємодопомоги

Рада Безпеки ООН

Зала засідань Ради Безпеки ООН Ра́да Безпе́ки ООН (Conseil de sécurité de l'ONU, United Nations Security Council, Совет Безопасности ООН, مجلس أمن الأمم المتحدة, 联合国安全理事会, Consejo de Seguridad de la ONU) — постійно діючий орган Організації Об'єднаних Націй, на який, відповідно до статті 24 Статуту ООН, покладено відповідальність за підтримку міжнародного миру та безпеки.

Переглянути Розпад СРСР і Рада Безпеки ООН

Росія

Росі́йська Федера́ція, або Росі́я (Российская Федерация, Россия) — держава у північній Євразії, федеративна змішана республіка, столиця — Москва.

Переглянути Розпад СРСР і Росія

Росіяни

Росія́ни (русские,; россияне) — східнослов'янський народ.

Переглянути Розпад СРСР і Росіяни

Російська імперія

Росі́йська імпе́рія — держава, що виникла на основі земель колишнього Московського царства, цю назву вона дістала в процесі петровських реформ 1708–1721 рр, відомих також як «прорубування вікна в Європу».

Переглянути Розпад СРСР і Російська імперія

Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка

Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка, РРФСР (Росси́йская Сове́тская Федерати́вная Социалисти́ческая Респу́блика), до 21 січня 1937 — Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка, РСФРР (Росси́йская Социалисти́ческая Федерати́вная Сове́тская Респу́блика), до 19 липня 1918 — Російська Радянська Республіка (Росси́йская Сове́тская Респу́блика) — офіційна назва російської комуністичної держави, яка була утворена внаслідок збройного повстання більшовиків проти Тимчасового Уряду демократичної Російської республіки в листопаді 1917 (Жовтневий переворот).

Переглянути Розпад СРСР і Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка

Російська академія наук

Росі́йська акаде́мія нау́к (РАН; Российская академия наук (РАН)) — вища наукова установа Російської Федерації, провідний центр фундаментальних наукових досліджень.

Переглянути Розпад СРСР і Російська академія наук

Російсько-грузинська війна (2008)

Росі́йсько-грузи́нська війна́ 2008 року — збройний конфлікт між Грузією з одного боку та Росією і сепаратистськими угрупуваннями Південної Осетії та Абхазії з іншого.

Переглянути Розпад СРСР і Російсько-грузинська війна (2008)

Республіка Гагаузія

Республіка Гагаузія або Гагаузька Республіка (Gagauz Yeri) — самопроголошена держава в Буджаці, південна Басарабія, на теренах Молдовської РСР, а згодом Республіки Молдова, період існування якої тривав з 1990 по 1994 рік, коли внаслідок перемовин Ґаґауз Єрі ввійшла до складу Республіки Молдова як Автономне територіальне утворення Ґаґауз Єрі.

Переглянути Розпад СРСР і Республіка Гагаузія

Рейтинг (соціологічна група)

Соціологічна група «Рейтинг» — соціологічна група, що спеціалізується на проведенні усіх видів соціологічних досліджень із дотриманням міжнародних стандартів, затверджених кодексами ESOMAR та WAPOR.

Переглянути Розпад СРСР і Рейтинг (соціологічна група)

Сухумі

Суху́мі, Акуа (სოხუმი, Аҟəа; раніше ДіоскуріадаЮ. Н. Воронов Диоскуриада — Себастополіс — Цхум. Москва: Наука, 1980. — 128 с., Себастополіс, Цхум, Сухум-Кале, Сухум (1810–1936 та з 1992) — місто в Грузії,, яке розташоване на березі Чорного моря, було одним із найбільших портів Кавказу.Тимчасово місто знаходиться під окупацією так званої "Республіки Абхазія".

Переглянути Розпад СРСР і Сухумі

Січневі події у Вільнюсі

Січневі події у Вільнюсі, або штурм Вільнюської телевежі — події, що мали місце 8—13 січня 1991 у столиці Литовської РСР Вільнюсі; інтервенція — спроба вищого радянського керівництва воєнними методами — повернути Литву, яка ще у березні 1990 вийшла зі складу СРСР, проголосивши свою незалежність.

Переглянути Розпад СРСР і Січневі події у Вільнюсі

Статут Організації Об'єднаних Націй

Стату́т Організа́ції Об'є́днаних На́цій — міжнародна угода, що засновує міжнародну організацію ООН; підписаний 26 червня 1945 року в Сан-Франциско на заключному засіданні Конференції Об'єднаних Націй зі створення Міжнародної Організації п'ятдесятьма державами (Австралія, Аргентина, Білоруська Радянська Соціалістична Республіка, Бельгія, Болівія, Бразилія, Велика Британія, Венесуела, Гаїті, Гватемала, Гондурас, Греція, Данія, Домініканська Республіка, Єгипет, Індія, Ірак, Іран, Канада, Китай, Колумбія, Коста-Рика, Куба, Ліберія, Ліван, Люксембург, Мексика, Нідерланди, Нікарагуа, Нова Зеландія, Норвегія, Панама, Парагвай, Перу, Сальвадор, Саудівська Аравія, Сирія, СРСР, США, Туреччина, Українська Радянська Соціалістична Республіка, Уругвай, Філіппінська Республіка, Франція, Чехословаччина, Чилі, Еквадор, Ефіопія, Югославія і Південно-Африканський Союз) і набув чинності 24 жовтня 1945 року, після того, як був ратифікований постійними членами Ради Безпеки ООН.

Переглянути Розпад СРСР і Статут Організації Об'єднаних Націй

Сфери впливу

Західна Вірменія, Північний Іран, Північний Афганістан, Монголія та Північний Китай) Далекому Сході. 1900 Сфе́ра впли́ву — регіон, який фактично знаходиться під безумовним політичним, економічним і культурним впливом іншої держави.

Переглянути Розпад СРСР і Сфери впливу

Східний блок

Синім позначено: Перший світЧервоний позначено: Другий світ або Східний блокЗелений позначено: Третій світ Східний блок Східний блок або Радянський блок — термін, який використовувався у міжнародних ЗМІ в часи холодної війни для означення країн-сателітів та військових союзників СРСР, в першу чергу країн-членів Варшавського пакту у Східній Європі, а також соціалістичних країн Азії, які мали з СРСР двусторонні воєнні договори, — такі як, Монгольська Народна Республіка, В'єтнам, КНДР і до певного часу КНР.

Переглянути Розпад СРСР і Східний блок

ССД

* Синдром струшування дитини.

Переглянути Розпад СРСР і ССД

Саюдіс

Саюдіс (Sąjūdis, тобто, зрушення, рух) — литовський громадсько-політичний рух, який наприкінці 1980-тих років визначав процес відновлення незалежності Литви.

Переглянути Розпад СРСР і Саюдіс

Сахаров Андрій Дмитрович

Сáхаров Андрíй Дм́итрович (21 травня 1921, Москва — 14 грудня 1989, Москва) — радянський фізик, лауреат Нобелівської премії миру (1975), дійсний член АН СРСР (з 1953), співтворець водневої бомби, активний борець за права людини.

Переглянути Розпад СРСР і Сахаров Андрій Дмитрович

Санкт-Петербург

Маріїнський палац, центр міста Санкт-Петербу́рг (також неофіційно Петербу́рг і Пі́тер; Санкт-Петербург; 18 серпня 1914 — 26 січня 1924 — Петрогра́д, 26 січня 1924 — 6 вересня 1991 — Ленінгра́д, Ленинград) — місто федерального значення у Російській Федерації, суб'єкт РФ, адміністративний центр Північно-Західного федерального округу та Ленінградської області.

Переглянути Розпад СРСР і Санкт-Петербург

Союз Радянських Соціалістичних Республік

Сою́з Радя́нських Соціалісти́чних Респу́блік (скорочено — СРСР або Радянський Союз) — союзна держава, що існувала з 1923 по 1991 рік на території Східної Європи, північної частини Центральної і Східної Азії.

Переглянути Розпад СРСР і Союз Радянських Соціалістичних Республік

Союз Суверенних Держав

ССД-федерація Союз Суверенних Держав (ССД) — запланований 1991 року, але не створений, союз республік СРСР.

Переглянути Розпад СРСР і Союз Суверенних Держав

Соціальна структура

Соціальна структура — внутрішній устрій суспільства або соціальної групи, що складається з певним чином розташованих, впорядкованих частин (в групі — соціальних індивідів, осіб), що знаходяться у соціальному зв'язку, взаємодіють між собою.

Переглянути Розпад СРСР і Соціальна структура

Совєтологія

Совєтоло́гія або Радянозна́вство, іноді: Кремліноло́гія — наукова галузь у США та Західній Європі за часів Холодної війни, присвячена комплексному дослідженню СРСР.

Переглянути Розпад СРСР і Совєтологія

Солідарність (профспілка)

Логотип організації Соліда́рність або Незале́жна самовря́дна професі́йна спі́лка «Соліда́рність» (Niezależny Samorządny Związek Zawodowy "Solidarność", скорочено: NSZZ Solidarność) — незалежна професійна спілка робітників, створена у вересні 1980 року в Польщі, що згодом переросла у широкий суспільно-політичний рух і зробила значний внесок у боротьбу польського народу з комуністичним режимом.

Переглянути Розпад СРСР і Солідарність (профспілка)

Співдружність Незалежних Держав

Співдру́жність Незале́жних Держа́в, СНД — регіональна міжнародна організація, до якої входять деякі пострадянські країни.

Переглянути Розпад СРСР і Співдружність Незалежних Держав

Співдружність невизнаних держав

Співдружність невизнаних держав (СНД-2) — неформальне об'єднання, створене для консультацій, взаємодопомоги, координації і спільних дій невизнаними самопроголошеними державними утвореннями на пострадянській території — Абхазією, Нагірно-Карабаською Республікою, Гагаузією, Придністровською Молдавською Республікою і Південною Осетією.

Переглянути Розпад СРСР і Співдружність невизнаних держав

Співоча революція

Мітингар із литовським стягом перед радянським танком, 13 січня 1991 Співоча революція — серія мирних акцій протесту в Балтійських республіках СРСР у 1987–1991 роках, головною метою яких було відновлення державного суверенітету Естонії, Латвії та Литви.

Переглянути Розпад СРСР і Співоча революція

Співоче поле

Рахові Співо́че по́ле — місце для проведення всенародних пісенних змагань, зазвичай наділене особливою акустикою, обладнане помостом та місцями для глядачів.

Переглянути Розпад СРСР і Співоче поле

Список країн, що володіють ядерною зброєю

«Ядерний клуб» — неофіційна назва групи країн, що володіють ядерною зброєю.

Переглянути Розпад СРСР і Список країн, що володіють ядерною зброєю

Сполучені Штати Америки

Сполу́чені Шта́ти Аме́рики, також США, Сполу́чені Шта́ти, Шта́ти, Аме́рика (United States of America, USA, U.S., the USA, the States, America) — конституційна федеративна республіка в Північній Америці, що складається з 50 штатів: Аляски, Гаваїв, 48 штатів на території між Атлантичним і Тихим океанами і між Канадою і Мексикою та федерального (столичного) округу Колумбія.

Переглянути Розпад СРСР і Сполучені Штати Америки

Серпневий путч

Серпне́вий путч — спроба державного перевороту в СРСР у серпні 1991 року, коли самопроголошений Державний комітет з надзвичайного стану (ДКНС) намагався усунути від влади президента СРСР Михайла Горбачова.

Переглянути Розпад СРСР і Серпневий путч

Середня Азія

Центральна Азія. Фізична карта Центральної Азії. Центральна Азія (в радянській науці - Сере́дня А́зія, ще раніше - Туркестан): 1) У фізико-географічному плані це частина Азії, що входила до складу Російської імперії і СРСР.

Переглянути Розпад СРСР і Середня Азія

Т-72

Т-72 «Урал» — основний бойовий танк, розроблений в СРСР.

Переглянути Розпад СРСР і Т-72

Туркменська Радянська Соціалістична Республіка

Туркме́нська Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (туркм. Түркменистан Совет Социалистик Республикасы) — одна з республік СРСР, в 1991 році стала незалежною від СРСР.

Переглянути Розпад СРСР і Туркменська Радянська Соціалістична Республіка

Туркменістан

Туркменіста́н (Türkmenistan) або Республіка Туркменістан (Türkmenistan Respublikasy) — держава в Центральній Азії.

Переглянути Розпад СРСР і Туркменістан

Тувинська Народна Республіка

Тувинська Народна Республіка (Народна Республіка Танну Тува, тув.Тьʙа Arat Respuʙlika, Тыва Арат Республик, Tyva Arat Respublik) (1921–1944) — колишня держава, на терені колишнього тувинського протекторату Російської імперії (у складі імперії Цін до її розпаду в 1911), також відома як Урянхайський край.

Переглянути Розпад СРСР і Тувинська Народна Республіка

Трагедія 9-го квітня

Трагедія 9-го квітня — розгін радянськими військами 9 квітня 1989 р. антирадянської демонстрації у м. Тбілісі, Грузинської РСР, який призвів до численних жертв серед мирного населення.

Переглянути Розпад СРСР і Трагедія 9-го квітня

Трибунал

Трибуна́л (від tribunal — підвищення для магістрата, «крісло») — назва спеціальних судів у деяких країнах (наприклад, адміністративний, конституційний, військовий) або спеціальних міжнародних судових органів (наприклад, Нюрнберзький міжнародний трибунал, Міжнародний трибунал ООН з морського права).

Переглянути Розпад СРСР і Трибунал

Татарська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Татарська Автономна Радянська Соціалістична Республіка (Татарская Автономная Советская Социалистическая Республика, Татар Автоном Совет Социалистик Республика) — автономна республіка у складі РРФСР.

Переглянути Розпад СРСР і Татарська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Татарстан

300px Респу́бліка Татарста́н, Тата́рщина (Респу́блика Татарста́н, Тата́рия; Татарстан Республикасы) — з 2000 року є особливим суб'єктом Російської Федерації, фактично з конфедеративним статусом, і входить до складу Приволзького федерального округу.

Переглянути Розпад СРСР і Татарстан

Тартуський мирний договір

Тартуський мирний договір між РРФСР та Фінляндією — угода, підписана між РРФСР і Фінляндією в місті Тарту (Естонія) 14 жовтня 1920 року після завершення громадянської війни у Фінляндії та першої радянсько-фінської війни 1918–1920 років на північному заході колишньої Російської імперії.

Переглянути Розпад СРСР і Тартуський мирний договір

Таджицька Радянська Соціалістична Республіка

Таджи́цька Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (ҷикистон; Таджи́кская Сове́тская Социалисти́ческая Респу́блика) — офіційна назва Таджикистану у період з 1929 по 1991 роки.

Переглянути Розпад СРСР і Таджицька Радянська Соціалістична Республіка

Таджикистан

Таджикиста́н (Тоҷикистон), офіційна назва Респу́бліка Таджикиста́н (Ҷумҳурии Тоҷикистон) — держава в Центральній Азії, межує на півночі з Киргизстаном, сході з Китаєм, півдні з Афганістаном, заході з Узбекистаном.

Переглянути Розпад СРСР і Таджикистан

Таллінн

Та́ллінн (Tallinn) — столиця, найбільше місто та головний порт Естонії.

Переглянути Розпад СРСР і Таллінн

Тирасполь

Тира́споль (Тирасполь, Tiraspol) — місто у республіці Молдова, друге за розміром місто країни після її столиці, Кишинева.

Переглянути Розпад СРСР і Тирасполь

Товарний дефіцит в СРСР

Товарний дефіцит в СРСР — хронічна нестача окремих товарів і послуг в СРСР, економічне і соціальне явище, притаманне радянській плановій економіці.

Переглянути Розпад СРСР і Товарний дефіцит в СРСР

Уфа

Уфа́ (Өфө, Уфа́) — місто в Росії, столиця Башкортостану.

Переглянути Розпад СРСР і Уфа

Уряд Союзу Радянських Соціалістичних Республік

Уряд Союзу Радянських Соціалістичних Республік, Рада Міністрів СРСР — найвищий орган виконавчої влади Союзу Радянських Соціалістичних Республік.

Переглянути Розпад СРСР і Уряд Союзу Радянських Соціалістичних Республік

Удмуртська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Удму́ртська Автоно́мна Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (УАРСР) або Удму́рт АРСР — автономна республіка в складі РРФСР, яка існувала з 28 грудня 1934 року по 4 листопада 1990 року, суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Приволзького федерального округу.

Переглянути Розпад СРСР і Удмуртська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Узбецька Радянська Соціалістична Республіка

Узбе́цька Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (узб. Ўзбекистон Совет Социалистик Республикаси; Узбе́кская Сове́тская Социалисти́ческая Респу́блика) — одна з республік СРСР, в 1991 році стала незалежною від СРСР.

Переглянути Розпад СРСР і Узбецька Радянська Соціалістична Республіка

Узбекистан

Узбекиста́н або Респу́бліка Узбекиста́н — держава в Центральній Азії.

Переглянути Розпад СРСР і Узбекистан

Українська Радянська Соціалістична Республіка

Украї́нська Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка, УРСР (до 30 січня 1937 року — Украї́нська Соціялісти́чна Радя́нська Респу́бліка, УСРР) — одна з республік у складі Радянського Союзу.

Переглянути Розпад СРСР і Українська Радянська Соціалістична Республіка

Українська дипломатична енциклопедія

Українська дипломатична енциклопедія — енциклопедичне видання у 2 томах, присвячене дипломатичній тематиці.

Переглянути Розпад СРСР і Українська дипломатична енциклопедія

Українці

Украї́нці — східнослов'янський етнос, основне і корінне населення України.

Переглянути Розпад СРСР і Українці

Україна

Украї́на — держава, розташована в Центрально-Східній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини.

Переглянути Розпад СРСР і Україна

Ульяновська область

Ульянівська область (Улья́новская о́бласть) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Приволзького федерального округу.

Переглянути Розпад СРСР і Ульяновська область

Фінляндія

Фінля́ндія (Suomi, Finland; офіційно Фінля́ндська Респу́бліка) — держава у Північній Європі.

Переглянути Розпад СРСР і Фінляндія

Форос

Форо́с (Форос, Foros) — селище міського типу в Україні, у складі Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим.

Переглянути Розпад СРСР і Форос

Ферганська долина

Ферганська долина (світла область) на політичній мапі. Ферга́нська доли́на або Ферганська улоговина (Farg‘ona vodiysi, Фергана өрөөнү, водии Фарғона, Ферганская долина, دشت فرغانه.) — регіон у Тянь-Шані у межах Узбекистану, Таджикистану і Киргизстану.

Переглянути Розпад СРСР і Ферганська долина

Ферганська область

Ферга́нський вілоя́т (Farg‘ona viloyati; Ферга́нська о́бласть) — адміністративна одиниця-область (вілоят) Узбекистану.

Переглянути Розпад СРСР і Ферганська область

Федеративна держава

Карта федеративних держав Федера́ція (foederatio — об'єднання, союз, спілка) — форма державного устрою, за якої вищі територіальні одиниці держави мають певну юридично визначену політичну самостійність, чим відрізняються від адміністративно-територіальних одиниць унітарної держави.

Переглянути Розпад СРСР і Федеративна держава

Хачатуров Тигран Сергійович

Тигран Сергійович Хачатуров (23 вересня (6 жовтня) 1906, Москва, Російська імперія — 14 вересня 1989, Москва, Російська РФСР) - радянський економіст, член-кореспондент (1943), академік Академії наук СРСР (1966).

Переглянути Розпад СРСР і Хачатуров Тигран Сергійович

Хав'єр Перес де Куельяр

Хав'єр Перес де Куельяр де ла Герра (Javier Pérez de Cuéllar y de la Guerra; (19 січня 1920, Ліма, Перу) — перуанський державний діяч та дипломат. З 1 січня 1982 по 31 грудня 1991 рік був 5-м Генеральним секретарем ООН.

Переглянути Розпад СРСР і Хав'єр Перес де Куельяр

Холодна війна

Холо́дна війна́ — глобальна геополітична, економічна та ідеологічна конфронтація між Радянським Союзом і його союзниками, з одного боку, та США, країнами Західної Європи і їх союзниками — з іншого, що тривала з середини 1940-х до початку 1990-х років, призвела до розпаду СРСР та переросла в сучасне протистояння між Росією та Заходом.

Переглянути Розпад СРСР і Холодна війна

Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу

Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу (до весни 1917: ЦК РСДРП; 1917—1918 ЦК РСДРП(б); 1918—1925 ЦК РКП(б); 1925—1952 ЦК ВКП(б)) — вищий партійний орган у проміжку між з'їздами партії.

Переглянути Розпад СРСР і Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу

Чуваська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Чуваська Автономна Радянська Соціалістична Республіка — автономна республіка у складі РРФСР.

Переглянути Розпад СРСР і Чуваська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Чорний січень

Мітинг перед будинком уряду у січневі дні, 1990 р. Чорний січень (Qara Yanvar) або також Кривавий січень (Qanlı Yanvar) — придушення політичної опозиції радянськими військами 20 січня 1990 року в столиці Азербайджану — місті Баку, що завершилось загибеллю понад сотні мирних жителів, в основному азербайджанців.

Переглянути Розпад СРСР і Чорний січень

Чорнобильська катастрофа

ЧАЕС на мапі Європи Чорно́бильська катастро́фа — техногенна екологічно-гуманітарна катастрофа, спричинена двома тепловими вибухами і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, розташованої на території УРСР, в ніч на 26 квітня 1986 року.

Переглянути Розпад СРСР і Чорнобильська катастрофа

Чечня

Мапа Чеченської Республіки Чече́нська Респу́бліка (Чеченія́; Чече́нская Респу́блика, Чечня́; чечен. Нохчийн Республика, Нохчийчоь) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Північно-Кавказького федерального округу.

Переглянути Розпад СРСР і Чечня

Чеченська Республіка Ічкерія

Політична ситуація на Кавказі у перші роки існування ЧРІ Чече́нська Респу́бліка Ічке́рія, ЧРІ (Noxçiyn Pachhalq Noxçiyçö, Нохчийн Пачхьалкх Нохчийчоь; до 1993 — Чеченська Республіка Нохчійчо або Чеченська Республіка) — самопроголошене державне утворення, яке існувало після розпаду СРСР на частині території Чечено-Інгушської АРСР (РРФСР).

Переглянути Розпад СРСР і Чеченська Республіка Ічкерія

Чечено-Інгушська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Чече́но-Інгу́шська Автоно́мна Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (Чечено-Інгушська АРСР) Нохч-ГІалгІайн Автономни Совецки Социалистически Республика, інгуськ.

Переглянути Розпад СРСР і Чечено-Інгушська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Чехословаччина

Че́хослова́ччина, Че́хо-Слова́ччина (Československo, Česko-Slovensko) — історична країна в Центральній Європі, що існувала в 1918-1992.

Переглянути Розпад СРСР і Чехословаччина

Шушкевич Станіслав Станіславович

Станісла́в Станісла́вович Шушке́вич (Станіслаў Станіслававіч Шушкевіч, * 15 грудня 1934, Мінськ, Білоруська РСР, СРСР) — білоруський державний діяч, перший голова Верховної ради незалежної Білорусі.

Переглянути Розпад СРСР і Шушкевич Станіслав Станіславович

Ювілейний (аеропорт)

Ювілейний — аеропорт в Кизилординській області Казахстану, який обслуговує космодром Байконур.

Переглянути Розпад СРСР і Ювілейний (аеропорт)

Якутська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Якутська Автономна Радянська Соціалістична Республіка (Саха автономнай сэбиэскэй социалистическэй республиката, Саха АССР, Якутская Автономная Советская Социалистическая Республика, ЯАССР) — автономна республіка у складі РРФСР.

Переглянути Розпад СРСР і Якутська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Янаєв Геннадій Іванович

Янаєв Генадій Іванович. Фото ІТАР-ТАРС Генна́дій Іва́нович Яна́єв (26 серпня 1931, Перевоз — 24 вересня 2010, Москва) — політичний діяч, перший і останній Віце-Президент СРСР, голова «Державного комітету з надзвичайного стану», який у серпні 1991 р.

Переглянути Розпад СРСР і Янаєв Геннадій Іванович

Японія

Япо́нія (日本, にっぽん / にほん, /) — держава в Східній Азії.

Переглянути Розпад СРСР і Японія

Мірча Друк

Мірча Георгійович Друк (Mircea Druc) (25 липня 1941, Почумбеуць, Ришканський район, Молдовська РСР, СРСР) — перший прем'єр-міністр Молдови в 1990-1991, ініціатор походу на Гагаузію в 1990.

Переглянути Розпад СРСР і Мірча Друк

Міжнародна Федерація перемоги над комунізмом

Міжнародна федерація за перемогу над комунізмом (IFVOC) — суспільно-політична організація, що входить до складу «Церкви Об'єднання».

Переглянути Розпад СРСР і Міжнародна Федерація перемоги над комунізмом

Міжнародний суд

Міжнародний суд (International Court of Justice, Cour internationale de Justice) — головний судовий орган ООН, до юрисдикції якого входять усі питання, що передаються йому державами, і всі питання, передбачені Статутом ООН і чинними договорами і конвенціями.

Переглянути Розпад СРСР і Міжнародний суд

Міжнародно-правове визнання

Міжнародно-правове визнання — односторонній акт держави, яким юридично визнається виникнення нового суб'єкта міжнародного права з метою встановлення з ним дипломатичних або інших відносин.

Переглянути Розпад СРСР і Міжнародно-правове визнання

Мінськ

Мінськ (Мінск або Менск, Мѣньскъ, Mińsk, Минск) — столиця Білорусі; адміністративний центр Мінської області і Мінського району, проте не входить до їх складу.

Переглянути Розпад СРСР і Мінськ

Міністерство закордонних справ Російської Федерації

МЗС Росії Міністерство закордонних справ Російської Федерації, МЗС Росії (Министерство иностранных дел России) — федеральний орган виконавчої влади Російської Федерації, здійснюючий державне управління в області стосунків Російської Федерації з іноземними державами і міжнародними організаціями.

Переглянути Розпад СРСР і Міністерство закордонних справ Російської Федерації

Марійська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Марійська Автономна Радянська Соціалістична Республіка - адміністративно-територіальна одиниця РРФСР в 1936-1990 роках.

Переглянути Розпад СРСР і Марійська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Микола I (російський імператор)

Мико́ла I Рома́нов (Романов Микола Павлович (Романов Николай Павлович); —) — російський імператор (1825—1855).

Переглянути Розпад СРСР і Микола I (російський імператор)

Москва

Москва́ (Москва) — столиця Російської Федерації, одне з найбільших міст світу за населенням — 12 197 596 мешканців (2015).

Переглянути Розпад СРСР і Москва

Московський державний інститут міжнародних відносин

Московський державний інститут міжнародних відносин (університет) Міністерства закордонних справ Російської Федерації (МДІМВ) — один з провідних російських вишів, що готує фахівців за 12 освітніми програмами, в тому числі міжнародні відносини, регіонознавство, міжнародне право, політологія, державне управління, журналістика та зв'язки з громадськістю..

Переглянути Розпад СРСР і Московський державний інститут міжнародних відносин

Молдавська Радянська Соціалістична Республіка

Молда́вська Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (молд. Република Советикэ Сочиалистэ Молдовеняскэ; Молда́вская Сове́тская Социалисти́ческая Респу́блика) — державне утворення, що існувало в 1940–1991 роках, одна з республік СРСР.

Переглянути Розпад СРСР і Молдавська Радянська Соціалістична Республіка

Молдова

Респу́бліка Молдо́ва, або Молдо́ва (Republica Moldova), — держава у Східній Європі, столиця — місто Кишинів.

Переглянути Розпад СРСР і Молдова

Меморіал (організація)

Міжнародне історико-просвітницьке, правозахисне та благодійне товариство «Меморіал» — товариство, яке займається збереженням пам'яті стосовно політичних репресій у СРСР у XX сторіччі та правозахистною діяльністю, нараховує у своєму складі десятки громадських організацій у Росії, Казахстані, Латвії, Грузії, Україні та інших країнах.

Переглянути Розпад СРСР і Меморіал (організація)

З'їзд народних депутатів СРСР

З'їзд народних депутатів СРСР — вищий орган державної влади у СРСР у 1989—1991 роках.

Переглянути Розпад СРСР і З'їзд народних депутатів СРСР

Засоби масової інформації

Засоби масової інформації (ЗМІ), мас-медіа (Mass media) — преса (газети, журнали, книги), радіо, телебачення, інтернет, кінематограф, звукозаписи та відеозаписи, відеотекст, телетекст, рекламні щити та панелі, домашні відеоцентри, що поєднують телевізійні, телефонні, комп'ютерні та інші лінії зв'язку.

Переглянути Розпад СРСР і Засоби масової інформації

Загальнонаціональний конгрес чеченського народу

Прапор Конгресу Загальнонаціональний конгрес чеченського народу — вищий орган державної влади Чеченської Республіки з 8 червня по 2 листопада 1991.

Переглянути Розпад СРСР і Загальнонаціональний конгрес чеченського народу

Збройні сили СРСР

Збройні сили СРСР, також відомі як Збройні сили Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Збройні сили Радянського Союзу (Вооружённые Силы Союза Советских Социалистических Республик, Вооружённые Силы Советского Союза) — відносяться до збройних сил РРФСР (1917–1922) та Радянського Союзу (1922–1991) від їх заснування у вирі Громадянської війни у Росії до розпуску у грудні 1991 року.

Переглянути Розпад СРСР і Збройні сили СРСР

Білий дім (Москва)

Білий дім Бі́лий дім (до 1991 — Будинок Рад РРФСР в 1991—1993 — Будинок Рад Росії, офіційно з 1994 — Будинок Уряду Російської Федерації) — будівля уряду РФ в Москві.

Переглянути Розпад СРСР і Білий дім (Москва)

Білорусь

Білору́сь, Респу́бліка Білору́сь (Беларусь, Рэспубліка Беларусь, Беларусь, Республика Беларусь) — держава у Східній Європі без виходу до моря, розташована на північ від України.

Переглянути Розпад СРСР і Білорусь

Білоруська Радянська Соціалістична Республіка

Мапа БРСР у 1940 Білоруська Радянська Соціалістична Республіка, БРСР (Беларуская Савецкая Сацыялістычная Рэспубліка, БССР) — союзна республіка у складі СРСР.

Переглянути Розпад СРСР і Білоруська Радянська Соціалістична Республіка

Білоруський народний фронт

Білоруський народний фронт «Відродження» (Партія БНФ) (Беларускі Народны Фронт «Адраджэньне» (Партыя БНФ)) — білоруський суспільний народний рух, опозиційна політична партія Білорусі.

Переглянути Розпад СРСР і Білоруський народний фронт

Біловезька угода

Підписання угоди Білове́зька уго́да — документ, підписаний 7—8 грудня 1991 року Президентом України Леонідом Кравчуком, Президентом Росії Борисом Єльциним та Головою Верховної Ради Республіки Білорусь Станіславом Шушкевичем у Біловезькій Пущі поблизу Берестя (Білорусь), яким оголошено розпуск Союзу РСР і створення Співдружності Незалежних Держав (СНД).

Переглянути Розпад СРСР і Біловезька угода

Біловезька пуща

Біловезька пуща — державне заповідно-мисливське господарство на південному заході Білорусі (в межах Гродненської і Брестської областей) та на території Польщі, розміщена на вододілі річок Бугу, Німану і Прип'яті.

Переглянути Розпад СРСР і Біловезька пуща

Башкирська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Башки́рська Автоно́мна Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (Башки́рская Автоно́мная Сове́тская Социалисти́ческая Респу́блика; ҡорт Автономиялы Совет Социалистик Республикаhы) — автономна республіка у складі РРФСР.

Переглянути Розпад СРСР і Башкирська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Байрамова Фаузія Аухадіївна

Байра́мова Фаузія́ Аухаді́ївна (Фәүзия Аухади кызы Бәйрәмова; *, Сабаєве, СРСР) — російська татарська письменниця, громадська діячка та правозахисник.

Переглянути Розпад СРСР і Байрамова Фаузія Аухадіївна

Балтійські країни

Балтійські країни (Balti riigid, Baltimaad, Baltijas valstis, Baltijos valstybės) — країни, що омиваються Балтійським морем.

Переглянути Розпад СРСР і Балтійські країни

Балтійський шлях

«Балті́йський шля́х» (Balti kett (Балтійський ланцюг), Baltijas ceļš, Baltijos kelias) — акція в прибалтійських РСР, проведена 23 серпня 1989 року.

Переглянути Розпад СРСР і Балтійський шлях

Биков Василь Володимирович

Василь Володимирович Биков (Васіль Быкаў);— білоруський письменник, автор романів, повістей та оповідань, переважно про Другу світову війну.

Переглянути Розпад СРСР і Биков Василь Володимирович

Бессарабія

Герб Бессарабської губернії Бессарабія в Європі Бессарабія у 1940 році Бессара́бія (також Бесарабія, Басарабія, Basarabia) — історична область у східній Європі між річками Прут, Дністер і гирлом Дунаю та Чорним морем.

Переглянути Розпад СРСР і Бессарабія

Всесоюзний референдум про збереження СРСР

Бюлетень для голосування на Всесоюзному референдумі 17 березня 1991 року Всесоюзний референдум про збереження СРСР — єдиний в історії СРСР референдум, що відбувся 17 березня 1991 року.

Переглянути Розпад СРСР і Всесоюзний референдум про збереження СРСР

Вітаутас Ландсберґіс

Ві́таутас Ла́ндсберґіс (Vytautas Landsbergis; 18 жовтня 1932, Каунас, Литва) — литовський політик, державний і громадський діяч; до цього — вчений-музикознавець, публіцист.

Переглянути Розпад СРСР і Вітаутас Ландсберґіс

Вірменська Радянська Соціалістична Республіка

Вірменська Радянська Соціалістична Республіка (Հայկական Սովետական Սոցիալիստական Հանրապետություն — Haykakan Sovetakan Sotsialistakan Hanrapetutyun, скорочено Вірменська РСР) — республіка у складі колишнього Радянського Союзу.

Переглянути Розпад СРСР і Вірменська Радянська Соціалістична Республіка

Вірменія

Вірме́нія (Հայաստան, Гайяста́н), офіційно Респу́бліка Вірме́нія (Հայաստանի Հանրապետություն, Гайястані́ Ганрапетутью́н) — парламентсько-президентська республіка на південному сході Європи, в Закавказзі, між Чорним та Каспійським морями.

Переглянути Розпад СРСР і Вірменія

Відділ боротьби з розкраданням соціалістичної власності

Відділ боротьби з розкраданням соціалістичної власності (ВБРСВ) ОБХСС МВД — часто зустрічається російською мовою як абревіатура ОБХСС (Отдел по борьбе с хищениями социалистической собственности).

Переглянути Розпад СРСР і Відділ боротьби з розкраданням соціалістичної власності

Віденська конвенція про право міжнародних договорів

Ві́денська конве́нція про право міжнародних договорі́в 1969 року — основне джерело норм права міжнародних договорів.

Переглянути Розпад СРСР і Віденська конвенція про право міжнародних договорів

Війна в Афганістані (1979—1989)

переносним зенітно-ракетним комплексом Стріла-2 Введення радянських військ в 1979 Війна в Афганістані — повномасштабна збройна агресія Радянського Союзу проти суверенного Афганістану під приводом боротьби з моджахедами, у якому брали участь урядові війська Афганістану і Радянського Союзу проти повстанських груп моджахедів.

Переглянути Розпад СРСР і Війна в Афганістані (1979—1989)

Вільнюс

Ві́льнюс (Vilnius, до 1939 Ві́льно,, Wilno, староукр. Вильна, Вільна) — столиця Литви і найбільше місто країни, розташоване на річці Няріс.

Переглянути Розпад СРСР і Вільнюс

Вторгнення СРСР до Польщі

Вторгнення СРСР до Польщі, чи Польсько-радянська війна 1939 року (Agresja ZSRR na Polskę, Польский поход Красной армии (1939), Soviet invasion of Poland, 17 вересня 1939 — 6 жовтня 1939) — радянська військова операція у ході Другої світової війни, яка почалася 17 вересня 1939 року.

Переглянути Розпад СРСР і Вторгнення СРСР до Польщі

Вацлав Гавел

Вацлав Гавел (Václav Havel; 5 жовтня 1936, Прага, Чехословаччина — 18 грудня 2011, Градечек, район Трутнов, Краловеградецький край, Чехія) — чеський політик та громадський діяч, дисидент, критик комуністичного режиму, драматург та есеїст.

Переглянути Розпад СРСР і Вацлав Гавел

Варшавський договір (1955)

Варша́вський до́говір (Варшавський пакт; повна офіційна назва: Варша́вський до́говір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу, Соціалістичний блок, Соціалістичний табір) — угода соціалістичних країн, підписана 14 травня 1955 у Варшаві, ПНР.

Переглянути Розпад СРСР і Варшавський договір (1955)

Валовий національний продукт

Валовий національний продукт (ВНП) — сукупність усіх вироблених у країні товарів та наданих послуг за рік незалежно від розташування національних підприємств.

Переглянути Розпад СРСР і Валовий національний продукт

Внутрішні війська

Внутрішні війська, повна назва Внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ (МВС) (Внутренние войска Министерства внутренних дел; абревіатура ВВ) — Парамілітарні підрозділи схожі на жандармерію у колишньому Радянському Союзі та у деяких країнах наступницях, включаючи Росію (до 2016 року), Україну (до 2014 року), Білорусь, Казахстан (до 2014 року),, Таджикистан, Грузію (до 2004) та решті колишніх РСР.

Переглянути Розпад СРСР і Внутрішні війська

Ворожі голоси

«Ворожі» голоси (також західні радіоголоси) — радянське ідеологічне та пропагандиське кліше, що застосовувалося у відношенні до західних масмедіа, а саме до радіостанцій Західного світу.

Переглянути Розпад СРСР і Ворожі голоси

Верховна рада Союзу Радянських Соціалістичних Республік

Верховна Рада СРСР (Верховный Совет СССР) — двопалатний парламент СРСР, вищий орган державної влади в СРСР.

Переглянути Розпад СРСР і Верховна рада Союзу Радянських Соціалістичних Республік

Верховна Рада Азербайджанської РСР

Верхо́вна Рада Азербайджа́нської РСР — у 1938—1991 роках вищий орган державної влади в Азербайджанській РСР.

Переглянути Розпад СРСР і Верховна Рада Азербайджанської РСР

Верховна Рада РФ

Верховна Рада Російської Федерації (до 25 грудня 1991 року — Верховна Рада РРФСР) — найвищий орган державної влади РРФСР (1938–1990 рр.); У 1990–1993 — постійно діючий парламент, який обирається З'їздом народних депутатів Російської Федерації.

Переглянути Розпад СРСР і Верховна Рада РФ

Верховна Рада Республіки Білорусь

Верховна Рада Республіки Білорусь (Вярхоўны Савет Рэспублікі Беларусь) — у 1990–1996 роках — постійно чинний парламент.

Переглянути Розпад СРСР і Верховна Рада Республіки Білорусь

Верховна Рада України

Верхо́вна Ра́да Украї́ни (ВРУ) — єдиний законодавчий орган державної влади України, який має колегіальну будову і складається з чотирьохсот п'ятдесяти народних депутатів України, обраних строком на п'ять років на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Переглянути Розпад СРСР і Верховна Рада України

Верховна Рада Білоруської РСР

Верховна Рада БРСР/Білоруської РСР — у 1938–1990 роках вищий орган державної влади БРСР; у 1990–1991 — постійно діючий парламент.

Переглянути Розпад СРСР і Верховна Рада Білоруської РСР

Верховна Рада Естонської РСР

Верховна рада Естонської РСР — вищий однопалатний орган державної влади Естонської РСР (Естонії), що діяв з 1940 до 1992 року.

Переглянути Розпад СРСР і Верховна Рада Естонської РСР

Верховна Рада Латвійської РСР

Верховна Рада Латвійської Радянської Соціалістичної Республіки — найвищий орган державної влади і єдиний законодавчий орган колишньої Латвійської Радянської Соціалістичної Республіки.

Переглянути Розпад СРСР і Верховна Рада Латвійської РСР

Верховна Рада Литовської РСР

Верховна Рада Литовської РСР (ВР ЛРСР) (Lietuvos TSR Aukščiausioji Taryba) — вищий однопалатний орган державної влади Литовської РСР, що діяв з 1940 по 1992.

Переглянути Розпад СРСР і Верховна Рада Литовської РСР

Грудневе повстання

Грудневе повстання (Желтоқсан көтерілісі), також Желтоксан — виступ молоді під антирадянськими і сепаратистськими гаслами в Алмати, що була у той час столицею Казахської РСР, що відбулося 16 грудня 1986.

Переглянути Розпад СРСР і Грудневе повстання

Грузія

Гру́зія (საქართველო, Сакартве́ло) — держава у Східній Європі,International Geographic Encyclopaedia and Atlas. Springer, 24/11/1979, 273Європейський парламент,, 07/17/2014: «…pursuant to Article 49 of the Treaty on European Union, Georgia, Moldova and Ukraine — like any other European state — have a European perspective and may apply to become members of the Union…» на південно-східному узбережжі Чорного моря.

Переглянути Розпад СРСР і Грузія

Грузинська Радянська Соціалістична Республіка

Грузинська Радянська Соціалістична Республіка (до 5 грудня 1936 року — Соціалістична Радянська Республіка Грузія) — — одна з республік Радянського Союзу.

Переглянути Розпад СРСР і Грузинська Радянська Соціалістична Республіка

Грузинська Демократична Республіка

Грузи́нська Демократи́чна Респу́бліка, Демократи́чна Респу́бліка Гру́зія (საქართველოს დემოკრატიული რესპუბლიკა) (1918–1921) — самостійна грузинська держава з республіканською формою правління, проголошена 26 травня 1918 в результаті розпаду Закавказької Федерації.

Переглянути Розпад СРСР і Грузинська Демократична Республіка

Грузини

Грузи́ни, самоназва картвелебі́ (ქართველები, однина — ქართველი, «картвелі») — народ картвельської мовної родини, що становить основне населення Грузії, проживає переважно в центральній і західній частині Південного Кавказу, а також північно-східній Туреччині.

Переглянути Розпад СРСР і Грузини

Грузино-абхазький конфлікт

Грузино-абхазький конфлікт є одним з найгостріших етнополітичних конфліктів на території колишнього СРСР і Кавказу.

Переглянути Розпад СРСР і Грузино-абхазький конфлікт

Грозний

Комплекс «Грозний-сіті» Гро́зний (Соьлжа-ГӀала, Sölƶa-Ġala; Грозный) — місто на Північному Кавказі, розташоване на обох берегах річки Сунжі, притоки Терека, столиця Чеченської Республіки Російської Федерації.

Переглянути Розпад СРСР і Грозний

Гагаузія

Ґаґау́зія (Гагаузія, Гагау́з Єрі́, Gagauz Yeri) — автономне територіальне утворення на півдні Молдови.

Переглянути Розпад СРСР і Гагаузія

Гайдар Єгор Тимурович

Єго́р Тиму́рович Гайда́р (* 19 березня 1956, Москва, РРФСР, СРСР —, Одинцово, Росія) — російський державний діяч і економіст.

Переглянути Розпад СРСР і Гайдар Єгор Тимурович

Гамсахурдіа Звіад Костянтинович

Звіад Костянтинович Гамсахурдіа (ზვიად კონსტანტინეს ძე გამსახურდია; 31 березня 1939, Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР — 31 грудня 1993, Мегрелія, Грузія) — грузинський громадський, політичний і державний діяч, письменник, учений, дисидент, доктор філологічних наук; голова Верховної Ради Грузинської РСР (1990–1991) і перший Президент Грузії (1991–1992).

Переглянути Розпад СРСР і Гамсахурдіа Звіад Костянтинович

Гласність

Гласність — політичний термін, що позначає політику максимальної відвертості (відкритості) у діяльності державних установ і свободи інформації.

Переглянути Розпад СРСР і Гласність

Горбачов Михайло Сергійович

Миха́йло Сергі́йович Горбачо́в (2 березня 1931, Привольне, Медвеженський район, Північно-Кавказький край, СРСР) — радянський політичний та партійний діяч; останній Генеральний секретар ЦК КПРС (1985–91); єдиний Президент СРСР (1990–91).

Переглянути Розпад СРСР і Горбачов Михайло Сергійович

Герб Естонської РСР

Герб Естонської РСР (Eesti NSV vapp) — державний символ Естонської Радянської Соціалістичної Республіки.

Переглянути Розпад СРСР і Герб Естонської РСР

Генеральний секретар ООН

Колишній Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун Мапа членів ООН Генера́льний секрета́р ООН — головна адміністративна посадова особа Організації Об'єднаних Націй.

Переглянути Розпад СРСР і Генеральний секретар ООН

Генеральний секретар ЦК КПРС

Генера́льний секрета́р ЦК КПРС (у неофіційному вживанні та повсякденній мові часто скорочено до генсек) — найзначніша і єдина неколегіальна посада в Центральному Комітеті Комуністичної партії Радянського Союзу.

Переглянути Розпад СРСР і Генеральний секретар ЦК КПРС

Друга світова війна

Дру́га світова́ війна́ (в західній літературі використовують абревіатури WWII чи WW2) — наймасштабніший в історії людства глобальний збройний конфлікт, що тривав з 1 вересня 1939 до 2 вересня 1945 року, хоча пов'язані конфлікти почалися дещо раніше.

Переглянути Розпад СРСР і Друга світова війна

Джалілабад

Джалілабад (до 1967 - Астрахан-Базар) — місто, центр Джалілабадского району Азербайджану.

Переглянути Розпад СРСР і Джалілабад

Джохар Дудаєв

Джоха́р Дуда́єв (Dudin Musa-khant Dƶoxar, Дудин Муса-кӀант Джохар; нар. 15 лютого 1944, с. Первомайське, Галанчозький район, Чечено-Інгушська АРСР, Російська РФСР, СРСР — пом. 21 квітня 1996, Гехі-чу, Чеченська республіка Ічкерія) — чеченський військовий, державний та політичний діяч, лідер чеченського визвольного руху у 1990-х роках, перший президент Чеченської Республіки Ічкерія.

Переглянути Розпад СРСР і Джохар Дудаєв

Джордж Герберт Вокер Буш

Джордж Герберт Вокер Буш (George Herbert Walker Bush; 12 червня 1924, Мілтон, Массачусетс) — 41-й президент США (1989–1993), республіканець.

Переглянути Розпад СРСР і Джордж Герберт Вокер Буш

Джеймс Бейкер

Джеймс Аддісон Бе́йкер III (James Addison Baker III), (*28 квітня 1930, Х'юстон, США) — американський державний діяч та дипломат.

Переглянути Розпад СРСР і Джеймс Бейкер

Договір про утворення СРСР

Договір про утворення СРСР — договір про об'єднання в одну союзну державу — Союз Радянських Соціалістичних Республік, укладений 30 грудня 1922 року Російською Соціалістичною Федеративною Радянською Республікою, Українською Соціалістичною Радянською Республікою, Білоруською Соціалістичною Радянською Республікою і Закавказькою Соціалістичною Федеративною Радянською Республікою.

Переглянути Розпад СРСР і Договір про утворення СРСР

Державна рада

Держа́вна ра́да — у низці країн (у минулому й тепер) назва державних органів різної компетенції.

Переглянути Розпад СРСР і Державна рада

Державний суверенітет

Держа́вний сувереніте́т — верховенство держави на своїй території і незалежність у міжнародних відносинах.

Переглянути Розпад СРСР і Державний суверенітет

Державний секретар Сполучених Штатів Америки

Печатка Державного департаменту США Державний секретар США (United States Secretary of State) очолює Державний департамент США — відомство зовнішньої політики США, засноване в 1789.

Переглянути Розпад СРСР і Державний секретар Сполучених Штатів Америки

Державний комітет з надзвичайного стану

Державний комітет з надзвичайного стану (ДКНС) (Государственный комитет по чрезвычайному положению, ГКЧП) — організація, створена 18 серпня 1991 року з метою збереження СРСР шляхом усунення від влади президента, дії якого учасники комітету розглядали як неконституційні.

Переглянути Розпад СРСР і Державний комітет з надзвичайного стану

Державний переворот

Держа́вний переворо́т — насильницька та неконституційна зміна влади в державі або збройний виступ армії проти державної влади внаслідок таємної змови.

Переглянути Розпад СРСР і Державний переворот

Декларація про державний суверенітет РРФСР

Декларація про державний суверенітет РРФСР — політико-правовий акт, що ознаменував початок конституційної реформи в РРФСР — Російській Федерації.

Переглянути Розпад СРСР і Декларація про державний суверенітет РРФСР

Декларація про державний суверенітет Республіки Білорусь

Погоня, герб Білорусі з 1991 року Декларація про державний суверенітет Білоруської РСР була урочисто прийнята Верховною Радою БРСР 27 липня 1990 року на першій сесії Верховної Ради Білоруської РСР 12-го скликання.

Переглянути Розпад СРСР і Декларація про державний суверенітет Республіки Білорусь

Демократія

Демокра́тія, народопра́вство — політичний режим, за якого єдиним легітимним джерелом влади в державі визнається її народ.

Переглянути Розпад СРСР і Демократія

Демократизація

Демократиза́ція — політична реформація, система заходів та законів, направлених на впровадження елементів демократії (народовладдя) в країні, суспільстві.

Переглянути Розпад СРСР і Демократизація

Європа

Євро́па — частина світу в Північній півкулі.

Переглянути Розпад СРСР і Європа

Європейський Союз

Європе́йський Сою́з (ЄС, European Union, EU) — економічний та політичний союз 28 незалежних держав-членів, що розташовані здебільшого в Європі.

Переглянути Розпад СРСР і Європейський Союз

Єльцин Борис Миколайович

Бори́с Микола́йович Є́льцин (Бори́с Никола́евич Е́льцин; 1 лютого 1931, Бутка, Свердловська область, Російська РФСР — 23 квітня 2007, Москва, Росія) — російський політичний та державний діяч, президент Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки (РРФСР) у 1991, Перший президент Російської Федерації у 1991-1999.

Переглянути Розпад СРСР і Єльцин Борис Миколайович

Іслам

Ісла́м (араб. الإسلام, буквально означає сумирність, покірність Єдиному Богу) — одна з найпоширеніших світових релігій, що сформувалася у 7-му столітті в Аравії.

Переглянути Розпад СРСР і Іслам

Ісландія

Ісла́ндія, раніше Ісля́ндія — острівна держава в Європі, розміщена у північній частині Атлантичного океану на Серединно-Атлантичному хребті.

Переглянути Розпад СРСР і Ісландія

Іран

Ісла́мська Респу́бліка Іра́н (جمهوری اسلامی ایران — Джомгурі-йе Есламі-йє Іран, також використовуються назви Іра́н (ایران — Країна аріїв) або застаріла назва Пе́рсія (що є лише однією з областей)) — держава на південному заході Азії.

Переглянути Розпад СРСР і Іран

Ідеологія

Ідеоло́гія (ιδεολογία, від Ιδεα — прообраз, ідея, і λογος — слово, розум, вчення, буквально вчення про ідеї) — організована у систему сукупність ідей у формі соціально-економічних моделей, настанов, гасел, програмних документів партій, філософських концепцій тощо.

Переглянути Розпад СРСР і Ідеологія

Ілларіонов Андрій Миколайович

Андрі́й Микола́йович Ілларіо́нов (16 вересня 1961, Ленінград, Росія) — економіст, екс-радник президента Росії В. Путіна.

Переглянути Розпад СРСР і Ілларіонов Андрій Миколайович

Інтернаціоналізм

Інтернаціоналізм (від inter — «між» і natio — «народ», «нація») — суспільно-політичні погляди та течії, протилежні націоналізму.

Переглянути Розпад СРСР і Інтернаціоналізм

Інформаційне агентство Росії «ТАРС»

Лого Москві Інформаційне агентство Росії «ТАРС» (Информационное агентство России «ТАСС») — центральне державне інформаційне агентство Росії, колишнє головне державне радянське.

Переглянути Розпад СРСР і Інформаційне агентство Росії «ТАРС»

Індустріальне суспільство

Індустріа́льне суспі́льство — суспільство, в якому закінчено процес створення великої, технічно розвиненої промисловості (як основи і провідного сектора економіки) та відповідних соціальних і політичних структур; етап розвитку суспільства, коли основна маса населення зайнята на заводах і фабриках (в індустрії).

Переглянути Розпад СРСР і Індустріальне суспільство

Естонська Радянська Соціалістична Республіка

Адміністративна мапа республіки 1940 року Есто́нська Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (Эстонская Советская Социалистическая Республика) — одна з республік СРСР.

Переглянути Розпад СРСР і Естонська Радянська Соціалістична Республіка

Естонія

Есто́нія (Eesti), офіційно Есто́нська Респу́бліка (Eesti Vabariik) — держава у Північній Європі, що межує з Латвією на півдні та Росією на сході, на півночі омивається водами Фінської затоки, на заході — водами Балтійського моря та Ризької затоки.

Переглянути Розпад СРСР і Естонія

Естонці

Есто́нці (eestlased — самоназва з середини 19 ст., до цього maarahvas — буквально «народ своєї землі») — народ, що становить основне населення Естонії.

Переглянути Розпад СРСР і Естонці

Едгар Савісаар

Едґар Савісаар (Edgar Savisaar; нар. 31 травня 1950) — естонський політик, голова Центристської партії; з 5 квітня 2007 року — мер Таллінна.

Переглянути Розпад СРСР і Едгар Савісаар

Економічна криза

Економі́чна кри́за (krisis — поворотний пункт) — порушення рівноваги між попитом і пропозицією на товари та послуги, що спричинює депресивний процес в економічній кон’юнктурі конкретної країни, регіональній чи світовій економіці.

Переглянути Розпад СРСР і Економічна криза

Ендрю Маршалл

Ендрю Маршалл (Andrew Marshall; * 1921) — видатний аналітик Міністерства оборони США.

Переглянути Розпад СРСР і Ендрю Маршалл

Латвія

Ла́твія (Latvija) — держава в Східній Європі.

Переглянути Розпад СРСР і Латвія

Латвійська Радянська Соціалістична Республіка

Латві́йська Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (лат. Latvijas Padomju Sociālistiskā Republika; Латви́йская Сове́тская Социалисти́ческая Респу́блика) — одна з республік СРСР, створена рішенням парламенту Латвійської Республіки 21 липня 1940, включена до складу СРСР 5 серпня 1940, в 1991 році стала незалежною від СРСР.

Переглянути Розпад СРСР і Латвійська Радянська Соціалістична Республіка

Литва

Лито́вська Респу́бліка, Литва́ (Lietuvos Respublika, Lietuva) — держава в Північній Європі, одна з трьох країн Балтії, розташованих на східному узбережжі Балтійського моря.

Переглянути Розпад СРСР і Литва

Литовська Радянська Соціалістична Республіка

Лито́вська Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (лит. Lietuvos Tarybų Socialistinė Respublika; Лито́вская Сове́тская Социалисти́ческая Респу́блика) — одна з республік СРСР, створена рішенням парламенту Литовської Республіки у липні 1940 року і включена до складу СРСР 3 серпня 1940, в 1991 році стала незалежною від СРСР, акт відновлення незалежності Литви прийнято 11 березня 1990.

Переглянути Розпад СРСР і Литовська Радянська Соціалістична Республіка

Лех Валенса

Лех Валенса у США Лех Вале́нса (Lech Wałęsa; 29 вересня 1943) — польський політик, Президент Польщі (1990—1995).

Переглянути Розпад СРСР і Лех Валенса

Ленінградська область

Ленінгра́дська о́бласть (Ленингра́дская о́бласть) — суб'єкт Російської Федерації, розташований на північному заході європейської частини країни.

Переглянути Розпад СРСР і Ленінградська область

Ленкорань

Ленкорань (Lənkəran) — місто республіканського підпорядкування в Азербайджані.

Переглянути Розпад СРСР і Ленкорань

10 вересня

10 вересня — 253-й день року (254-й у високосні роки) у григоріанському календарі.

Переглянути Розпад СРСР і 10 вересня

10 грудня

10 грудня — 344-й день року (345-й у високосні роки) у григоріанському календарі.

Переглянути Розпад СРСР і 10 грудня

13 січня

13 січня — 13-й день року в григоріанському календарі.

Переглянути Розпад СРСР і 13 січня

14 серпня

14 серпня — 226-й день року (227-й у високосні роки) в григоріанському календарі.

Переглянути Розпад СРСР і 14 серпня

14 листопада

14 листопада — 318-й день року (319-й у високосні роки) у григоріанському календарі.

Переглянути Розпад СРСР і 14 листопада

15 грудня

15 грудня — 349-й день року (350-й у високосні роки) у григоріанському календарі.

Переглянути Розпад СРСР і 15 грудня

16 грудня

16 грудня — 350-й день року (351-й у високосні роки) у григоріанському календарі.

Переглянути Розпад СРСР і 16 грудня

17 березня

17 березня — 76-й день року (77-й у високосні роки) в григоріанському календарі.

Переглянути Розпад СРСР і 17 березня

17 грудня

17 грудня — 351-й день року (352-й у високосні роки) у григоріанському календарі.

Переглянути Розпад СРСР і 17 грудня

18 грудня

18 грудня — 352-й день року (353-й у високосні роки) у григоріанському календарі.

Переглянути Розпад СРСР і 18 грудня

18 жовтня

18 жовтня — 291-й день року (292-й у високосні роки) за григоріанським календарем.

Переглянути Розпад СРСР і 18 жовтня

18 листопада

18 листопада — 322-й день року (323-й у високосні роки) у григоріанському календарі.

Переглянути Розпад СРСР і 18 листопада

19 травня

19 травня — 139-й день року (140-й у високосні роки) в григоріанському календарі.

Переглянути Розпад СРСР і 19 травня

19 грудня

19 грудня — 353-й день року (354-й у високосні роки) у григоріанському календарі.

Переглянути Розпад СРСР і 19 грудня

1990

* Сотні делегатів конференції «Товариства української мови імені Тараса Шевченка» взяли участь у грандіозних маніфестаціях 30 вересня та 1 жовтня 1990 р.

Переглянути Розпад СРСР і 1990

2 січня

2 січня — 2-й день року в григоріанському календарі.

Переглянути Розпад СРСР і 2 січня

2013

2013 (MMXIII) — невисокосний рік, що почався у вівторок 1 січня та закінчиться у вівторок 31 грудня за григоріанським календарем.

Переглянути Розпад СРСР і 2013

21 грудня

21 грудня — 355-й день року (356-й у високосні роки) у григоріанському календарі.

Переглянути Розпад СРСР і 21 грудня

23 серпня

23 серпня — 235-й день року (236-й у високосні роки) у григоріанському календарі.

Переглянути Розпад СРСР і 23 серпня

23 грудня

23 грудня — 357-й день року (358-й у високосні роки) у григоріанському календарі.

Переглянути Розпад СРСР і 23 грудня

23 квітня

23 квітня — 113-й день року (114-й у високосні роки) в григоріанському календарі.

Переглянути Розпад СРСР і 23 квітня

24 грудня

24 грудня — 358-й день року (359-й у високосні роки) у григоріанському календарі.

Переглянути Розпад СРСР і 24 грудня

24 липня

24 липня — 205-й день (206-й у високосні роки) року за Григоріанським календарем.

Переглянути Розпад СРСР і 24 липня

25 серпня

25 серпня — 237-й день року (238-й у високосні роки) у григоріанському календарі.

Переглянути Розпад СРСР і 25 серпня

25 грудня

25 грудня — 359-й день року (360-й у високосні роки) в григоріанському календарі.

Переглянути Розпад СРСР і 25 грудня

25 листопада

25 листопада — 329-й день року (330-й у високосні роки) у григоріанському календарі.

Переглянути Розпад СРСР і 25 листопада

26 грудня

26 грудня — 360-й день року (361-й у високосні роки) в григоріанському календарі.

Переглянути Розпад СРСР і 26 грудня

30 листопада

30 листопада — 334-й день року (335-й у високосні роки) у григоріанському календарі.

Переглянути Розпад СРСР і 30 листопада

31 липня

31 липня — 212-й день року (213-й у високосні роки) у григоріанському календарі.

Переглянути Розпад СРСР і 31 липня

4 грудня

4 грудня — 338-й день року (339-й у високосні роки) у григоріанському календарі.

Переглянути Розпад СРСР і 4 грудня

8 грудня

8 грудня — 342-й день року (343-й у високосні роки) у григоріанському календарі.

Переглянути Розпад СРСР і 8 грудня

9 березня

9 березня — 68-й день року (69-й у високосні роки) в григоріанському календарі.

Переглянути Розпад СРСР і 9 березня

9 грудня

9 грудня — 343-й день року (344-й у високосні роки) у григоріанському календарі.

Переглянути Розпад СРСР і 9 грудня

Див. також

1991 в СРСР

1991 у Китаї

1991 у Росії

1991 у політиці

Історія СРСР за періодом

Російсько-китайські відносини

Також відомий як Розпад Радянського Союзу, Падіння радянської імперії, Ліквідація СРСР.

, Примаков Євген Максимович, Проголошення незалежності України 1991, Префектура Карафуто, Президія Верховної Ради СРСР, Президент Російської Федерації, Президент СРСР, Президенти Грузії, Пахтакор (футбольний клуб), Партноменклатура, Парламент Молдови, Парламент Грузії, Пакт Молотова — Ріббентропа, Площа Незалежності (Мінськ), Пострадянські держави, Посольство, Похід на Гагаузію, Польська Народна Республіка, Польська Республіка (1918—1939), Перебудова, Пентагон, Осінь народів, Осетини, Організація Об'єднаних Націй, Оборонно-промисловий комплекс, Окупація балтійських країн, Аракс, Арнольд Рюйтель, Абхази, Автономія, Азія, Азербайджан, Азербайджанська Радянська Соціалістична Республіка, Алма-Атинська декларація, Алмати, Антирадянська пропаганда, Антикомунізм, Андижан, Нью-Йорк Таймс, Ніколае Чаушеску, Німеччина, НАТО, Натуральне господарство, Нахічеванська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Народний фронт Азербайджану, Народний фронт Молдови, Народний фронт Естонії, Народний фронт Латвії, Народне господарство, Нагірно-Карабаська автономна область, Наддержава, Назарбаєв Нурсултан Абішович, Ново-Огарьово, Незалежність, Рух за об'єднання Румунії та Молдови, Румунська революція (1989), Румунія, Радянська пропаганда, Радянський народ, Радянсько-грузинська війна, Рада Національностей Верховної Ради СРСР, Рада економічної взаємодопомоги, Рада Безпеки ООН, Росія, Росіяни, Російська імперія, Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка, Російська академія наук, Російсько-грузинська війна (2008), Республіка Гагаузія, Рейтинг (соціологічна група), Сухумі, Січневі події у Вільнюсі, Статут Організації Об'єднаних Націй, Сфери впливу, Східний блок, ССД, Саюдіс, Сахаров Андрій Дмитрович, Санкт-Петербург, Союз Радянських Соціалістичних Республік, Союз Суверенних Держав, Соціальна структура, Совєтологія, Солідарність (профспілка), Співдружність Незалежних Держав, Співдружність невизнаних держав, Співоча революція, Співоче поле, Список країн, що володіють ядерною зброєю, Сполучені Штати Америки, Серпневий путч, Середня Азія, Т-72, Туркменська Радянська Соціалістична Республіка, Туркменістан, Тувинська Народна Республіка, Трагедія 9-го квітня, Трибунал, Татарська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Татарстан, Тартуський мирний договір, Таджицька Радянська Соціалістична Республіка, Таджикистан, Таллінн, Тирасполь, Товарний дефіцит в СРСР, Уфа, Уряд Союзу Радянських Соціалістичних Республік, Удмуртська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, Узбекистан, Українська Радянська Соціалістична Республіка, Українська дипломатична енциклопедія, Українці, Україна, Ульяновська область, Фінляндія, Форос, Ферганська долина, Ферганська область, Федеративна держава, Хачатуров Тигран Сергійович, Хав'єр Перес де Куельяр, Холодна війна, Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу, Чуваська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Чорний січень, Чорнобильська катастрофа, Чечня, Чеченська Республіка Ічкерія, Чечено-Інгушська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Чехословаччина, Шушкевич Станіслав Станіславович, Ювілейний (аеропорт), Якутська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Янаєв Геннадій Іванович, Японія, Мірча Друк, Міжнародна Федерація перемоги над комунізмом, Міжнародний суд, Міжнародно-правове визнання, Мінськ, Міністерство закордонних справ Російської Федерації, Марійська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Микола I (російський імператор), Москва, Московський державний інститут міжнародних відносин, Молдавська Радянська Соціалістична Республіка, Молдова, Меморіал (організація), З'їзд народних депутатів СРСР, Засоби масової інформації, Загальнонаціональний конгрес чеченського народу, Збройні сили СРСР, Білий дім (Москва), Білорусь, Білоруська Радянська Соціалістична Республіка, Білоруський народний фронт, Біловезька угода, Біловезька пуща, Башкирська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Байрамова Фаузія Аухадіївна, Балтійські країни, Балтійський шлях, Биков Василь Володимирович, Бессарабія, Всесоюзний референдум про збереження СРСР, Вітаутас Ландсберґіс, Вірменська Радянська Соціалістична Республіка, Вірменія, Відділ боротьби з розкраданням соціалістичної власності, Віденська конвенція про право міжнародних договорів, Війна в Афганістані (1979—1989), Вільнюс, Вторгнення СРСР до Польщі, Вацлав Гавел, Варшавський договір (1955), Валовий національний продукт, Внутрішні війська, Ворожі голоси, Верховна рада Союзу Радянських Соціалістичних Республік, Верховна Рада Азербайджанської РСР, Верховна Рада РФ, Верховна Рада Республіки Білорусь, Верховна Рада України, Верховна Рада Білоруської РСР, Верховна Рада Естонської РСР, Верховна Рада Латвійської РСР, Верховна Рада Литовської РСР, Грудневе повстання, Грузія, Грузинська Радянська Соціалістична Республіка, Грузинська Демократична Республіка, Грузини, Грузино-абхазький конфлікт, Грозний, Гагаузія, Гайдар Єгор Тимурович, Гамсахурдіа Звіад Костянтинович, Гласність, Горбачов Михайло Сергійович, Герб Естонської РСР, Генеральний секретар ООН, Генеральний секретар ЦК КПРС, Друга світова війна, Джалілабад, Джохар Дудаєв, Джордж Герберт Вокер Буш, Джеймс Бейкер, Договір про утворення СРСР, Державна рада, Державний суверенітет, Державний секретар Сполучених Штатів Америки, Державний комітет з надзвичайного стану, Державний переворот, Декларація про державний суверенітет РРФСР, Декларація про державний суверенітет Республіки Білорусь, Демократія, Демократизація, Європа, Європейський Союз, Єльцин Борис Миколайович, Іслам, Ісландія, Іран, Ідеологія, Ілларіонов Андрій Миколайович, Інтернаціоналізм, Інформаційне агентство Росії «ТАРС», Індустріальне суспільство, Естонська Радянська Соціалістична Республіка, Естонія, Естонці, Едгар Савісаар, Економічна криза, Ендрю Маршалл, Латвія, Латвійська Радянська Соціалістична Республіка, Литва, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, Лех Валенса, Ленінградська область, Ленкорань, 10 вересня, 10 грудня, 13 січня, 14 серпня, 14 листопада, 15 грудня, 16 грудня, 17 березня, 17 грудня, 18 грудня, 18 жовтня, 18 листопада, 19 травня, 19 грудня, 1990, 2 січня, 2013, 21 грудня, 23 серпня, 23 грудня, 23 квітня, 24 грудня, 24 липня, 25 серпня, 25 грудня, 25 листопада, 26 грудня, 30 листопада, 31 липня, 4 грудня, 8 грудня, 9 березня, 9 грудня.