Більш швидкий доступ, ніж браузер!
39 відносини: A (латиниця), ASCII, C (латиниця), EBCDIC, HTML, ISO 9, K (латиниця), Ґренландська мова, U (латиниця), V (латиниця), XML, Z (латиниця), Коса (мова), Коппа (літера), Огублений голосний заднього ряду високого підняття, Аймарська мова, Неогублений голосний переднього ряду високо-середнього підняття, Неогублений голосний переднього ряду високого підняття, Римська система числення, Сомалійська мова, Уйгурська мова, Фі (літера), Фіджійська мова, Фрикативні приголосні, Хадза (мова), Хопі (мова), Міжнародний фонетичний алфавіт, Зоряний шлях, Волоф (мова), Грецька система числення, Гватемальський кетсаль, Глухий язичковий проривний, Глухий губно-губний проривний, Глухий губно-зубний фрикативний, Глухий м'якопіднебінний проривний, Дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант, Дзвінкий м'якопіднебінний проривний, Єгипетські ієрогліфи, Етруська абетка.
A (латиниця)
А — перша літера латинської абетки, використовується практично у всіх абетках на латинській основі.
Новинка!!: Q (латиниця) і A (латиниця) · Побачити більше »
ASCII
95 друкованих символів ASCII з кодами від 32 до 126 (десяткові). ASCII (акронім від назви Американський стандартний код для інформаційного обміну, American Standard Code for Information Interchange) в обчислювальній техніці — система кодів, у якій числа від 0 до 127 включно поставлені у відповідність літерам, цифрам і символам пунктуації.
Новинка!!: Q (латиниця) і ASCII · Побачити більше »
C (латиниця)
C — третя літера латинського алфавіту, використається практично у всіх алфавітах на латинській основі.
Новинка!!: Q (латиниця) і C (латиниця) · Побачити більше »
EBCDIC
EBCDIC (Extended Binary Coded Decimal Interchange Code — розширений двійково-десятковий код обміну інформацією; вимовляється «еб-сі-дік») — стандартний восьмибітний код, розроблений корпорацією IBM для використання на мейнфреймах власного виробництва й сумісних з ними.
Новинка!!: Q (латиниця) і EBCDIC · Побачити більше »
HTML
HTML (Ейч-Ті-Ем-Ель, HyperText Markup Language, Мова розмітки гіпертекстових документів) — стандартна мова розмітки веб-сторінок в Інтернеті.
Новинка!!: Q (латиниця) і HTML · Побачити більше »
ISO 9
ISO 9 — міжнародний стандарт, який визначає систему транслітерації кириличних алфавітів слов'янських та неслов'янських мов за допомогою латиниці.
Новинка!!: Q (латиниця) і ISO 9 · Побачити більше »
K (латиниця)
K, k — одинадцята літера латинського алфавіту.
Новинка!!: Q (латиниця) і K (латиниця) · Побачити більше »
Ґренландська мова
міні Ґренландська мова (Kalaallisut) — ескімосько-алеутська мова, якою розмовляє близько 57 000 осіб у Ґренландії і Данії.
Новинка!!: Q (латиниця) і Ґренландська мова · Побачити більше »
U (латиниця)
U — 21-а літера латинського алфавіту, вимовляється «у» (в англійській та французькій мовах— «ю»).
Новинка!!: Q (латиниця) і U (латиниця) · Побачити більше »
V (латиниця)
V — 22-а літера латинського алфавіту,.
Новинка!!: Q (латиниця) і V (латиниця) · Побачити більше »
XML
Розши́рювана мо́ва розмі́тки (Extensible Markup Language, скорочено XML) — запропонований консорціумом World Wide Web (W3C) стандарт побудови мов розмітки ієрархічно структурованих даних для обміну між різними застосунками, зокрема, через Інтернет.
Новинка!!: Q (латиниця) і XML · Побачити більше »
Z (латиниця)
Z — 26-а літера латинського алфавіту, вимовляється як.
Новинка!!: Q (латиниця) і Z (латиниця) · Побачити більше »
Коса (мова)
міні Ко́са (також кхоса, коза, кхоза, isiXhosa — одна із офіційних мов Південно-Африканської Республіки. Косою володіють близько 7,9 мільйонів людей, що становить приблизно 18 % населення ПАР. Як і всі мови банту, коса — мова тональна.
Новинка!!: Q (латиниця) і Коса (мова) · Побачити більше »
Коппа (літера)
Ко́ппа (κόππα, ϙόππα, у латинізованому запису koppa чи qoppa) — літера грецької абетки.
Новинка!!: Q (латиниця) і Коппа (літера) · Побачити більше »
Огублений голосний заднього ряду високого підняття
Огублений голосний заднього ряду високого піднесення (Close back rounded vowel; Voyelle fermée postérieure arrondie; 円唇後舌狭母音) — один з голосних звуків, восьмий з основних голосних звуків.
Новинка!!: Q (латиниця) і Огублений голосний заднього ряду високого підняття · Побачити більше »
Аймарська мова
Аймарська мова (аймара: Aymar aru) — мова народу аймара, що мешкає в Центральних Андах.
Новинка!!: Q (латиниця) і Аймарська мова · Побачити більше »
Неогублений голосний переднього ряду високо-середнього підняття
Неогублений голосний переднього ряду високо-середнього піднесення (Close-mid front unrounded vowel; Voyelle moyenne supérieure antérieure non arrondie; 非円唇前舌半狭母音) — один з голосних звуків, другий з основних голосних звуків.
Новинка!!: Q (латиниця) і Неогублений голосний переднього ряду високо-середнього підняття · Побачити більше »
Неогублений голосний переднього ряду високого підняття
Неогу́блений голосни́й пере́днього ря́ду висо́кого підня́ття — один з голосних звуків, перший з основних голосних звуків.
Новинка!!: Q (латиниця) і Неогублений голосний переднього ряду високого підняття · Побачити більше »
Римська система числення
Римська система числення, або Римські цифри — непозиційна система числення, що використовувалися стародавніми римлянами.
Новинка!!: Q (латиниця) і Римська система числення · Побачити більше »
Сомалійська мова
Сомалійська мова (або просто сомалі) належить до кушитської гілки афразійської сім'ї мов.
Новинка!!: Q (латиниця) і Сомалійська мова · Побачити більше »
Уйгурська мова
Уйгу́рська мо́ва (кирил. Уйғурчә або Уйғур тили; МФА, арабськ. ئۇيغۇر تىلى чи ئۇيغۇرچە; кит. 维吾尔语/維吾爾語, піньїнь Wéiwú'ěryǔ) — одна з тюркських мов.
Новинка!!: Q (латиниця) і Уйгурська мова · Побачити більше »
Фі (літера)
Фі (велика Φ, мала φ або в математиці ϕ) — 21-а літера грецької абетки.
Новинка!!: Q (латиниця) і Фі (літера) · Побачити більше »
Фіджійська мова
Фіджійська (східнофіджійська) мова — мова фіджійців, поширена на островах Фіджі.
Новинка!!: Q (латиниця) і Фіджійська мова · Побачити більше »
Фрикативні приголосні
Фрикативні приголосні (fricative consonants), також фрикативи (fricatives), спіранти (spirants) або щілинні приголосні — протисні приголосні, що виникають тертям видихового струменя повітря в якомусь звуженні артикуляційних органів мови: в українській мові об губи (в), між долішньою губою й горішніми передніми зубами (ф), між кінцем язика й задньою стороною горішніх сікачів (с, з, с', з') чи ясен (ш, ж), між задньою частиною язика й задньою стінкою вершка гортані (х), між голосницями горлянки (г).
Новинка!!: Q (латиниця) і Фрикативні приголосні · Побачити більше »
Хадза (мова)
Хадза — ізольована мова, поширена на південному березі озера Еясі в Танзанії, число мовців є невеликим, однак використовується активно, більшість дітей її вивчає.
Новинка!!: Q (латиниця) і Хадза (мова) · Побачити більше »
Хопі (мова)
Хопі (самоназва Hopílavayi) — мова, що належить до юто-ацтецької сім'ї.
Новинка!!: Q (латиниця) і Хопі (мова) · Побачити більше »
Міжнародний фонетичний алфавіт
Міжнаро́дний фонети́чний алфаві́т (International Phonetic Alphabet; Alphabet Phonétique International; IPA) або МФА — система знаків, щоб записувати транскрипцію — фонетичне відображення особливостей творення звуків з усіх мов світу на основі латинського алфавіту.
Новинка!!: Q (латиниця) і Міжнародний фонетичний алфавіт · Побачити більше »
Зоряний шлях
«Зоряний шлях» або «Стар трек» (Star Trek) — науково-фантастична франшиза у стилі космічної опери, яка включає в себе телесеріали, художні фільми, численні романи та відеоігри.
Новинка!!: Q (латиниця) і Зоряний шлях · Побачити більше »
Волоф (мова)
Воло́ф — мова у західній Африці, одна із Західноатлантичних мов.
Новинка!!: Q (латиниця) і Волоф (мова) · Побачити більше »
Грецька система числення
Грецька система числення, або Грецькі цифри — непозиційна, адитивна система числення, яка використовує для представлення чисел літери грецької абетки.
Новинка!!: Q (латиниця) і Грецька система числення · Побачити більше »
Гватемальський кетсаль
Гватемальський кетсаль (Quetzal, Quetzal) — грошова одиниця Гватемали.
Новинка!!: Q (латиниця) і Гватемальський кетсаль · Побачити більше »
Глухий язичковий проривний
Глухий язичковий (увулярний) зімкнено-проривний приголосний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах.
Новинка!!: Q (латиниця) і Глухий язичковий проривний · Побачити більше »
Глухий губно-губний проривний
Глухий губно-губний проривний — приголосний звук, що існує в деяких мовах.
Новинка!!: Q (латиниця) і Глухий губно-губний проривний · Побачити більше »
Глухий губно-зубний фрикативний
Глухий губно-зубний фрикативний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах.
Новинка!!: Q (латиниця) і Глухий губно-зубний фрикативний · Побачити більше »
Глухий м'якопіднебінний проривний
Глухий м’якопіднебінний (задньопіднебінний, велярний) зімкнено-проривний приголосний — тип приголосного звука, що існує в багатьох людських мовах.
Новинка!!: Q (латиниця) і Глухий м'якопіднебінний проривний · Побачити більше »
Дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант
Дзвінкий губно-м'якопіднебінний (лабіо-велярний) апроксимант — тип приголосного звука, що існує в деяких природних мовах.
Новинка!!: Q (латиниця) і Дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант · Побачити більше »
Дзвінкий м'якопіднебінний проривний
Дзвінкий м'якопіднебінний (задньопіднебінний, велярний) зімкнено-проривний приголосний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах.
Новинка!!: Q (латиниця) і Дзвінкий м'якопіднебінний проривний · Побачити більше »
Єгипетські ієрогліфи
Єгипетські ієрогліфи (від ἱερογλύφος — «священні різьблення») — система письма, яка використовувалася в Стародавньому Єгипті для запису текстів релігійного характеру.
Новинка!!: Q (латиниця) і Єгипетські ієрогліфи · Побачити більше »
Етруська абетка
right Етру́ська абетка — набір символів письма етруської мови, мови етрусків.
Новинка!!: Q (латиниця) і Етруська абетка · Побачити більше »
Перенаправлення тут:
⒬.
